Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/5858/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Справа № 910/5858/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача Халімончук Р.М.

відповідача Носик Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024, повний текст складено 28.05.2024 у справі №910/5858/23 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР"

про стягнення 1 629 641,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на користь Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради: 157521,76 грн. заборгованості у розмірі 10% орендної плати; 3652,82 грн. пені; 2417,62 грн. витрат по сплаті судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд поновити ТОВ "ЛАЯН ВІННЕР" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 по справі №910/5858/23. Відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції. Рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 по справі №910/5858/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог. Ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 визначено колегію суддів для розгляду справи №910/5858/23 у складі головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М..

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №910/5858/23/4210/24 від 20.06.24 витребувано у Господарського суду Житомирської області матеріали справи.

28.06.2024 від місцевого господарського суду до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 - залишено без руху. Запропоновано заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки та протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надати суду; - оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2 901, 14 грн.

19.07.2024 через підсистему "Електронний Суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява (клопотання) про усунення недоліків згідно вимог ухвали від 10.07.2024 (том 2, а.с. 80-82).

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 19.07.2024 на підставі поданої службової записки головуючої судді (судді-доповідача) Розізнаної І.В. у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Тимошенко О.М. у період з 01.07. 2024 р. по 30.07 2024 р. включно, відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Північно-західного апеляційного господарського суду №1 від 04.10.2018 зі змінами, внесеними рішеннями зборів суддів №6 від 24.11.2023, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5858/23.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 910/5858/23 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.24 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.09.2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1. Зупинено дію рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23.

Докази доставки учасникам справи №910/5858/23 ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.24 наявні в матеріалах справи (том 2, а.с. 90-92).

01.08.2024 через підсистему "Електронний Суд" від Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу. Із підстав висвітлених у відзиві, позивач просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (том 2, а.с. 93-106).

06.08.2024 через підсистему "Електронний Суд" від Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради до суду апеляційної інстанції надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, яке призначене на 24.09.24 о 14:30 год. із проханням доручити Коростенському міськрайонному суду Житомирської області провести відеоконференцію (том 2, а.с. 107-113).

13.08.2024 через підсистему "Електронний Суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів (том 2, а.с. 114-118).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.24 заяву Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/5858/23 задоволено. Доручено Коростенському міськрайонному суду Житомирської області забезпечити проведення відеоконференції судового засідання 24.09.2024 о 14:30 год. (том 2, а.с. 119).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.24 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" - Носик Б.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/5858/23 поза приміщенням суду задоволено. Забезпечено представнику заявника участь в судовому засіданні "24" вересня 2024 р. о 14:30 год. у справі №910/5858/23 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів системи відеоконференцзв`язку (том 2, а.с. 122).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.24 виправлено допущену в п.3 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 у справі №910/5858/23 описку. Вказано, що слід вважати вірним п.3 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 у справі №910/5858/23, викладений в наступній редакції: "3. Розгляд справи відбудеться "24" вересня 2024 р. об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1" (том 2, а.с. 124).

24.09.2024 через підсистему "Електронний Суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (том 2, а.с 127).

24.09.2024 у судове засідання представники сторін у справі №910/5858/23 не з`явились. Про дату, час та місце розгляду належним чином повідомлені.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.24 у справі №910/5858/23 розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.10.2024 об 14:30 год., у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1 (том 2, а.с. 133).

26.09.2024 через підсистему "Електронний Суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів (том 2, а.с. 137-140).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.24 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" - Носик Б.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/5858/23 поза приміщенням суду задоволено. Забезпечено представнику заявника участь в судовому засіданні 15.10.2024 року об 14:30 год. у справі №910/5858/23 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів системи відеоконференцзв`язку (том 2, а.с. 141).

30.09.24 через підсистему "Електронний Суд" від Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради до суду апеляційної інстанції надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, яке призначене на 15.10.2024 о 14:30 год. із проханням доручити Коростенському міськрайонному суду Житомирської області провести відеоконференцію (том 2, а.с. 144-147).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 заяву Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №910/5858/23 задоволено. Доручено Коростенському міськрайонному суду Житомирської області забезпечити проведення відеоконференції судового засідання 15.10.2024 о 14:30 год. (том 2, а.с. 119).

В судове засідання 15.10.2024 з`явились представник відповідача (в режимі відеоконфренцзв`язку), який підтримав доводи апеляційної скарги й просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та представник позивача (в режимі відеоконфренцзв`язку в приміщенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області), який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та поданого відзиву стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

29.07.2016 між Коростенською районною радою (орендодавець) в особі балансоутримувача Комунального закладу "Коростенської центральної районної лікарні Коростенської районної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" (орендар) укладено договір оренди нежитлової будівлі (т.1 а.с.27-29).

Відповідно до п.1 розділу І договору орендодавець передав у строкове платне користування орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування від орендодавця нежитлову будівлю №46, що розташована за адресою: вул. Шевченка, (колишня Кірова), м.Коростень Житомирської області, загальною площею 1617 кв.м, на умовах, визначених даним договором.

Орендар за користування нежитловою будівлею вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.1 розділу ІІІ договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл Коростенського району, затвердженої рішенням районної ради (надалі Методика), та відповідно до рішення робочої групи Коростенської районної ради з питань використання майна районної ради становить без ПДВ 62 682 грн. в місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перші шість місяців користування вноситься орендарем загальною сумою двома платежами, а саме: перший у строк до 01.09.2016 року, другий - до 01.11.2016 року, без нарахування на неї індексу інфляції, на розрахункові рахунки: 90 відсотків - районного бюджету, 10 відсотків - орендодавцю. У подальшому орендна плата вноситься орендарем помісячно на розрахункові рахунки: 90 відсотків - районного бюджету, 10 відсотків - орендодавцю (п. 2 розділу ІІІ договору).

Відповідно до п.3 розділу ІІІ договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з умовами розділу VI договору, орендар зобов`язаний вносити орендну плату за користування будівлею своєчасно і в повному обсязі.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на день нарахування пені, за кожний день прострочення, включаючи день сплати (п.5 розділу ІІІ договору).

Рішенням Коростенської районної ради від 21.12.2018 №406 реорганізовано Комунальний заклад "Коростенська центральна районна лікарня Коростенської районної ради" шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство "Коростенська центральна районна лікарня Коростенської районної ради" (т.1 а.с.9-10).

Відповідач не виконував умови укладеного договору в частині сплати орендної плати за користування нежитловою будівлею, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за період з вересня 2017 року по 31.10.2019 та розірвання договору оренди.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 розірвано договір оренди про строкове користування нежитловою будівлею №46, що розташована за адресою: вул. Шевченка, м. Коростень Житомирської області, укладений 29.07.2016 між Коростенською районною радою в особі Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня Коростенської районної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" та стягнуто з останнього борг по 31.10.2019 в сумі 1810079,37 грн. та 289304,64 грн. пені.

Після розірвання 11.05.2021 договору оренди у відповідача перед позивачем залишилася несплачена заборгованість з орендної плати, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.10.2022 №585 (а.с.31-34), яка залишена останнім без відповіді та без задоволення.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором оренди нерухомого майна в частині сплати орендної плати за період з 26.01.2020 по 11.05.2021, Комунальне некомерційне підприємство "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" про стягнення 1575217,64 грн. заборгованості з орендної плати та 32375,15 грн. пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.03.2024; том 1, а.с. 183-227).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.24 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" про стягнення 1 629 641,65 грн з доданими до неї документами передано за виключною підсудністю до Господарського суду Житомирської області (10002, Житомирська обл., м. Житомир, майдан Путятинський, буд. 3/65).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на користь Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради: 157521,76 грн. заборгованості у розмірі 10% орендної плати; 3652,82 грн. пені; 2417,62 грн. витрат по сплаті судового збору. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 по справі №910/5858/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог. Ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо недоведеності факту знаходження відповідача в орендованому приміщенні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом спору у даній справі є стягнення коштів за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" обов`язку сплати орендної плати перед Комунальним некомерційним підприємством "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради за період з 26.01.2020 по 11.05.2021, яка виникла на підставі договору оренди про строкове платне користування нежитловою будівлею №46, укладеного 29.07.2016 (надалі договір від 29.07.2016).

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові від 18.06.2021 Об`єднана палата КГС ВС по справі №910/16898/19 виснувала, що преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.05.21 у справі 910/18567/19 встановлені наступні обставини:

"Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2016 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у орендне користування згідно з Договором оренди нежитлове приміщення, що перебуває на балансі Комунального закладу "Коростенської центральної районної лікарні Коростенської районної ради" загальною площею 1617,6 кв.м., розташоване за адресою: вул. Шевченка, 46 (колишня Кірова), м. Коростень, Житомирської області.

Наявність у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за період з травня 2017 року по жовтень 2019 року в розмірі 1810769,37 грн підтверджуєтсья наявними у справі копіями актів звірки взаєморозрахунків від 01.11.2019 підписаними представниками позивача 1, позивача 2 та відповідача (т. 1, а.с. 40-41)…

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, відповідач істотно порушив умови Договору, а саме - не здійснив належним чином сплату орендних платежів період з вересня по грудень 2017 року, з січня по грудень 2018 року, з січня по 31 жовтня 2019 року, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість загалом на суму 1 810 769,37 грн.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи встановлені обставини справи, вимога позивача про розірвання Договору є правомірною та підлягає задоволенню.".

Колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що правову природу договору від 29.07.2016 досліджено, зокрема у рішенні Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 та у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №910/18567/19. За результатами розгляду даної справи договір від 29.07.2016 розірвано, стягнуто заборгованість за несплату орендної плати в період користування майном 2017-2019 роки. Судові рішення не скасовані та набрали законної сили.

За таких обставин преюдиційними у справі 910/5858/23 є факти, встановлені при розгляді справи №910/18567/19 щодо фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням по, зокрема дату розірвання договору в судовому порядку, а також невиконання зобов`язань по сплаті орендної плати в період з вересня по грудень 2017 року, з січня по грудень 2018 року, з січня по 31 жовтня 2019 року.

Так, п. 1 ч. 3 договору від 29.07.2016 визначено, що орендар за користування нежитловою будівлею вносить оренду незалежно від наслідків господарської діяльності.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що 03.10.2019 прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Даний закон регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Згідно ч. 2 прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Так, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відтак суд апеляційної інстанції виснує, що незалежно від наслідків провадження господарської діяльності відповідачем в орендованому приміщенні, останній не звільняється від обов`язку сплати позивачу заборгованості по орендній платі згідно договору від 29.07.2016.

Щодо незгоди відповідача із розрахунком розміру заборгованості, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

На підтвердження розрахунку заборгованості, яка виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" перед Комунальним некомерційним підприємством "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради в матеріалах справи наявні наступні докази:

1. Розрахунок орендної плати (том 1, а.с. 219-220);

2. Копії розрахункових рахунків орендної плати (191-207);

3. Акти здачі-прийняття роботи (том 1, а.с. 34), підписані орендодавцем;

4. Рахунок №62 КНП Коростенської ЦРЛ від 26.04.2021 та акт №62 від 26.04.2021 здачі-прийняття робіт згідно договору оренди №4008 від 01.08.2016 року, підписаний орендодавцем (том 1, а.с. 34);

5. Заява про зменшення розміру позовних вимог від 14.02.2024 (том 1, а.с. 183-190);

6. Розрахунок пені від суми боргу від 27.10.2022 (том 1, а.с. 35-36).

Відтак доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи розрахунків розміру заборгованості по орендній платі спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи. Контррозрахунок відповідачем до суду не надано.

Щодо зменшення місцевим господарським судом заборгованості по сплаті орендної плати за період з 26.01.2020 по 11.05.2021 до 10%, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.

Абз. 3, ч. 5 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 03.10.2019 визначено, що порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Так, рішенням Коростенської районної ради Житомирської області від 19.12.2019 про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл Коростенського району вирішено внести зміни до Методики, де зокрема визначено, що у разі, якщо орендодавцем є неприбуткове підприємство (установа, організація) спільної власності територіальних громад сіл Коростенського району орендна плата в повному обсязі (100%) перераховується орендодавцю.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення Коростенської районної ради Житомирської області від 19.12.2019 не оскаржено в порядку адміністративного судочинства, не визнано протиправним та нечинним.

У той же час згідно п. 2 ч. 3 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є спільною власністю територільних громад сіл Коростенського району (надалі Методика), затвердженої рішенням районної ради.

В силу ст.180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В свою чергу питання розподілу орендної плати між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем є внутрішнім питання органу уповноваженого управляти державним/комунальним майном і не нівелює обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату згідно виставлених рахунків. В свою чергу визначений умовами договору розподіл орендної плати не позбавляє орендодавця права заявляти позов про стягнення з орендаря всієї суми боргу.

Таким чином умова договору про розподіл орендної плати не є істотною умовою договору і не потребує обов`язкового узгодження з орендарем шляхом підписання додаткової угоди до договору.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість висновків місцевого господарського суду щодо неможливості стягнення з відповідача на користь позивача 100% заборгованості з орендної плати.

Також колегія суддів суддів звертає увагу, що рішенням Коростенської районної ради Житомирської області від 18.11.2020 вирішено безоплатно передати із спільної власності територіальних громад сіл Коростенського району у комунальну власність Ушомирської сільської ради цілісний майновий комплекс Комунального неприбуткового підприємства "Коростенська центральна районна лікарня Коростенської районної ради".

27.11.2020 рішенням Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 27.11.2020 вирішено прийняти до комунальної власності Ушомирської сільської ради майновий комплекс комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня Коростенської районної ради".

У зв`язку з цим відсутні підстави для сплати орендної плати до районного бюджету, що ще раз підтверджує помилковість висновків місцевого господарського суду про необхідність дотримання правил розподілу орендних платежів, визначених п. 2 ч. 3 договору оренди від 29.07.2016..

Щодо стягнення пені, з урахуванням стягнення заборгованості з орендної плати у 100% розмірі заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пунктом 5 розділу ІІІ договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на день нарахування пені, за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку (т.1 а.с.35-36) позивач нарахував до стягнення з відповідача 32375,15 грн. пені за період з 12.11.2020 по 11.05.2021 на суму заборгованості 515941,92 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем не дотримані вимоги ч.6 ст.232 ГК України і сума, на яку нарахована пеня, не відповідає сумі орендної плати, яку відповідач мав сплачувати позивачеві, як орендодавцю. Водночас місцевим господарським судом також помилково здійснено перерахунок пені в розмірі 10%.

З огляду на приписи ч.6 ст.232 ГК України, господарський апеляційний суд здійснив власний розрахунок пені за несвоєчасно сплачену орендну плату. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з періоду, протягом якого позивач здійснював нарахування (від 12.11.2020), врахував заборгованість, яка мала бути сплачена відповідачем за оренду майна протягом цього періоду (до 11.05.2021):

- Період заборгованості по орендній платі з 01.11.2020 по 30.11.2020 становить 101 252,55 грн. Період нарахованої пені з 01.12.2020 - 11.05.21 і становить 5722, 80 грн;

- Період заборгованості по орендній платі з 01.12.2020 - 31.12.2020 становить 102 568, 83 грн. Період нарахованої пені з 01.01.2021 - 11.05.2021 і становить 4754, 70 грн;

- Період заборгованості по орендній платі з 01.01.2021 - 31.01.2021 становить 103 491, 97 грн. Період нарахованої пені з 01.02.2021 - 11.05.2021 і становить 3742, 72 грн;

- Період заборгованості по орендній платі з 01.02.2021 - 28.02.2021 становить 104 837, 38 грн. Період нарахованої пені з 01.03.2021 -11.05.2021 і становить 2826, 30 грн;

- Період заборгованості по орендній платі з 01.03.2021 до 31.03.2021 становить 105 885, 75 грн. Період нарахованої пені з 01.04.2021 - 11.05.2021 і становить 1697, 07 грн.

- Період заборгованості по орендній платі з 01.04.2021 до 30.04.2021 становить 107 685, 80 грн. Період нарахованої пені з 01.05.2021 11.05.2021 і становить 486, 80 грн.

Відтак із урахуванням проведеного розрахунку суду апеляційної інстанції пеня становить (5722, 80 грн + 4754, 70 грн + 3742, 72 грн + 2826, 30 грн + 1697, 07 грн + 486, 80 грн) 19 230, 39 грн.

Однак, рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 року у справі №910/5858/23 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на користь Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради 157521,76 грн. заборгованості у розмірі 10% орендної плати; 3652,82 грн. пені та 2417,62 грн. витрат по сплаті судового збору, тобто у меншому розмірі, ніж встановлено апеляційним господарським судом.

Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що принцип "заборони повороту до гіршого" ("non reformatio in peius") відомий ще з часів римського права та існував у зв`язку із іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення). Правило заборони повороту до гіршого означає, що особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі №179/363/21, 21 червня 2023 року у справі №757/42885/19-ц).

Апеляційна скарга у даній справі подана Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР", а не позивачем у справі. До того ж у відзиві на апеляційну скаргу Комунальне некомерційне підприємство "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради просило суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Тобто позивач не висвітлив свою незгоду з ухваленим судовим рішенням місцевого господарського суду. У судовому засіданні представник позивача також заявив про свою згоду з рішенням суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати принципи римського права "tantum devolutum quantum appellatum" та "reformatio in peius" по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР", яке звернулось із апеляційною скаргою.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, однак, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 року у справі №910/5858/23 з мотивів, викладених судом апеляційної інстанції у даній постанові.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В силу дії ч. 4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Резолютивну частину рішення залишити без змін.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 залишити без задоволення.

2. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23.

3. Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 в редакції даної постанови.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу №910/5858/23 повернути доГосподарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "17" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.