Постанова

від 10.07.2024 по справі 904/456/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 року м.Дніпро Справа № 904/456/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024р. (суддя Крижний О.М., повний текст рішення підписано 29.03.2024р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс", м. Підгороднє Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" основний борг у розмірі 133 084,49 грн., 3% річних у розмірі 2 290,80 грн. та пеню у розмірі 2315,44 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу пального №01/03/22-1 від 01.03.2022 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс" основний борг у розмірі 133 084,49 грн., пеню у розмірі 2 290,80 грн., 30% річних у розмірі 2290,80 грн. та судовий збір у розмірі 3027,46 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс", в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024р. у частині задоволених позовних вимог скасувати. Прийняти нове рішення у справі №904/456/24, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник послався на те, що рішення першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також Скаржник вказує на те, що розрахунок заборгованості є невірним та складеним з порушенням. Факт наявності заборгованості у сумі 71710,31грн спростовується по суті самим позивачем у позовній заяві. Заборгованість у вказаній сумі не підтверджена жодним доказом. При цьому акт звірки розрахунків, за відсутності первинних документів, не може бути належним доказом на підтвердження за спірним договором, а первинні документи не підписані з боку товариства.

Скаржник зауважує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості зі сторони відповідача у сумі 133084,49грн., тому відсутні й підстави для нарахування штрафних санкцій.

За твердженням скаржника, позивачем допущені арифметичні помилки при розрахунку штрафних санкцій, не враховано приписи чинного законодавства стосовно методики розрахунку та помилково нараховані штрафні санкції від суми заборгованості, яка фактично не підтверджена первісними документами.

За доводами апелянта, через незадоволення клопотань відповідача про розгляд справи з викликом сторін, господарським судом було винесено рішення від 29.03.2024, яким необґрунтовано стягнуто неіснуючий борг та позбавлено його права участі у судовому засіданні для встановлення обставин за допомогою питань до учасників справи, їх додаткових пояснень та огляду оригіналів доказів.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, посилаючись на те, що скарга є надуманою , доводи спростовуються наявним у матеріалах справи доказами, а рішення суду є законним та обґрунтованим. Зокрема, позивач зазначає, що дебетове сальдо станом на 01.01.2023 у розмірі 71710,31 пояснюється неоплаченою відповідачем видатковою накладною №РОН-0001714 від 31.12.2022, яка наявна у матеріалах справи.

Також у відзиві йдеться про те, що скаржник, в обґрунтування своїх тверджень про здійснення позивачем помилки у розрахунках не надав будь-яких доказів, контррозрахунків тощо.

За твердженнями позивача, акти взаємних розрахунків, додані позивачем до матеріалів справи підписані представниками обох сторін без заперечень та зауважень.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що стверджуючи про непідписання представником відповідача документів (видаткових накладних), скаржник не наводить жодної мотивованої оцінки щодо невизнання ним вищезазначених доказів. При цьому видаткові накладні , у силу умов договору, надсилалися відповідачу в електронному вигляді, і таким самим чином отримувалися позивачем із проставленим у них електронним підписом відповідача. Одночасно, сторонами укладений акт прийому-передачі смарт-карт №3 від 01.01.23023 щодо передачі від позивача на користь відповідача 3 електронних пластикових карток, які використовувалися ТОВ"Гідра-Сервіс" з метою отримання палива, що також підтверджує факт поставки товару позивачем.

Позивач зазначає, що в матеріалах справи містяться роздруківка протоколів руху документів / звіта та пов`язаних з ним повідомлень / квитанцій, які підтверджують факт відправлення позивачем на адресу відповідача відповідних видаткових накладних, і у яких повністю наведений їх рух. До того ж внаслідок перевірки кваліфікованого електронного підпису та печатки за допомогою веб-сайту Центрального засвідчувального органу вбачається, що усі підписані сторонами за допомогою електронного підпису та затверджені електронними печатками товариств видаткові накладні у формі Е-документів, підтверджені.

Щодо нарахування штрафних санкцій, то позивачем вказано, що вони нараховані відповідно до п.9. договору та не суперечить чинному законодавству України, разом з тим невизнання скаржником нарахування цих санкцій є голослівним, без надання жодних доказів.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Верхогляд Т.А..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/456/24.

24.04.2024р. матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024р. у справі № 904/456/24 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання доказів сплати судового збору.

Від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Верхогляд Т.А., за розпорядженням керівника апарату суду від 06.05.2024р., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У даному випадку, предметом позову у справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" та призначено її розгляд у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.07.2024р., у зв`язку з вирішенням питання про відкриття апеляцйійного провадження у справі, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи, здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справ.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024р., судовою колегією, у визначеному складі, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024р. у справі № 904/456/24 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

01.03.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс" (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" (покупцем) укладено договір №01/03/22-1 купівлі-продажу пального, відповідно до п. 2.1 якого продавець зобов`язується передати певну кількість товару у власність покупця в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в договорі, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.

Передача (відпуск) пального продавцем та його приймання (заправка) покупцем здійснюється партіями відповідно до обраного покупцем згідно умов договору способу отримання товару за бланками-дозволу або за електронними картками (ЕК). Передача та приймання пального здійснюється при пред`явленні покупцем, або уповноваженим ним держателем електронної картки (ЕК) або карток, або бланку-дозволу на автозаправних станціях (далі - АЗС), що входять у систему безготівкових розрахунків, список яких повідомляється продавцем (п.2.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору право власності на певну кількість пального і ризик його випадкової гибелі переходить до покупця в момент передачі пального. Момент передачі пального підтверджується первинними документами; чеками терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС; бланками-дозволами, що передані на АЗС при одержанні палива; у випадку відсутності вище перелічених документів операційним звітом електронної системи обробки та обліку даних про здійснення операцій із використанням ЕК та розрахунків за такими операціями (звіт процесингового центру або операційний звіт).

Приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в особі держателя ЕК при одержанні товару на АЗС (п.4.1 договору)

У відповідності з п. 6.3 договору ЕК є власністю продавця і передається за актом приймання-передачі покупцю в користування протягом терміну дії договору і на його умовах та підлягає поверненню на протязі 3 днів від дати закінчення договору, або від дати отримання законної вимоги про повернення картки.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна, асортимент та загальна вартість товару зазначається у рахунках, що надаються продавцем покупцю, а також відображається у первинних документах на товар (видаткові накладні).

Розрахунки за договором відбуваються наступним чином:

а) рахунок за частину звітного (розрахункового) періоду продавець направляє, а покупець отримує щотижня, кожного вівторка, за допомогою факсу або електронною поштою. У разі не отримання покупцем щотижневого рахунку у порядку передбаченому цим пунктом, покупець зобов`язаний письмово звернутися до продавця з повідомленням про це, та вимогою про надання щотижневого рахунку, в строк до закінчення тижня, в якому покупець його (рахунку) не отримав. Звернення покупця має відбутися відповідно до 7го, 14го, 21го та 28го числа поточного місяця, в залежності від того, в якій частині розрахункового періоду покупець не отримав рахунок.

б) сторони дійшли згоди, що за відсутності письмового звернення покупця з приводу неотримання щотижневого рахунку, днем отримання щотижневого рахунку, за частину звітного періоду вважається відповідно 7-ме, 14-те, 21-ше та 28-ме число поточного місяця.

в) у разі якщо покупець не виконає вимоги п.п. (а) п. 7.1 цього договору, стосовно письмового звернення до продавця, то він (покупець) позбавляється права, у разі несвоєчасної сплати, або неповної сплати, посилатися на неотримання ним рахунку продавця. Не отримання рахунку не є підставою для несплати за поставлений товар.

г) покупець зобов`язаний здійснити розрахунки за поставлений на протязі частини звітного (розрахункового) періоду товар, протягом двох робочих днів, від дати отримання щотижневого рахунку згідно з умовами п.п. б) п. 7.1. цього договору. У разі порушення строку оплати за поставлений товар, до покупця застосовуються штрафні санкції у відповідності з умовами цього договору. Крім того, для зменшення розміру збитків продавець має право в односторонньому порядку припинити відвантаження товару за ЕК.

д) видаткова накладна в цілому за звітний (розрахунковий) період виписуються в останній день звітного (розрахункового) періоду. Покупець отримує видаткову накладну від продавця за допомогою факсимільного зв`язку або врученням на руки представникові покупця (про що робиться відповідний запис в книзі реєстрації вихідної документації) або поштовим відправленням, або із застосуванням електронного документообігу.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та є чинним до 28 лютого 2023 року. У випадку, якщо жодна із сторін за 20 календарних до моменту закінчення дії даного договору не заявляє про його припинення, договір вважається автоматично пролонгованим на той же період і на попередніх умовах (п. 11.1, 11.2 договору).

01 січня 2023 року між сторонами підписано акт прийому-передачі смарт-карт №3, відповідно до якого відповідач прийняв від позивача смарт-карти у кількості 3 штуки.

За твердженням позивача, у бухгалтерському обліку останнього станом на 01.01.2023 обліковувалося початкове дебетове сальдо по заборгованості ТОВ"Гідра-Сервіс" у розмірі 71710,31грн. (поставка за видатковою накладною РН-0001714 від 31.12.2022) (а.с.79).

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору №01/03/22-1 від 01.03.2022 позивачем протягом 2023 року поставлено товар, обумовлений цим договором на суму 167134,89грн. за видатковими накладними № РН-0000274 від 28.02.2023 на суму 34050,40грн, №РН-0001693 від 30.11.2023 на суму 119836,99 грн, №РН-0001769 від 31.12.2023 на суму 13247,50 грн., виставлено на оплату рахунки-фактури.

Протягом 2023 року покупець оплатив отримане пальне за вказаним договором частково, на загальну суму 105760,71грн., що не заперечується сторонами.

Також, сторонами підписаний та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків, за період 01.01.2023р. по 31.12.2023р., з якого вбачається наявність боргу відповідача перед позивачем у розмірі 133084,49 грн. (а.с.29).

Як вбачається з умов договору (п.7.1) строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Між тим, відповідач не розрахувався за отриманий товар у повному обсязі, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 133 084,49 грн. (за видатковими накладними №РН-0001693 , №РН-0001769).

З огляду на невиконанням відповідачем умов договору у частині оплати поставленого товару у вказаному вище розмірі, позивачем нараховані пеня у сумі 2315,44 грн., за період з 10.01.2024р. 31.01.2024р., та 30% річних, у сумі 2315, 44грн за цей самий період.

Неоплата вказаних сум боргу річних та пені слугувало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Щодо досліджуваної справи, то як було правильно встановлено місцевим господарським судом, обставини виконання позивачем зобов`язань за договором підтверджуються матеріалами справи (видатковими накладними, актами звірки розрахунків тощо). Доказів у спростування цих обставин відповідачем не надано.

При цьому апеляційний суд враховує, що за сталою практикою Верховного Суду акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків сам по собі не є первинним документом та, може бути належним доказом на підтвердження наявності заборгованості лише за наявності первинних документів.

У даному випадку, у матеріалах справи наявні первинні документи на підтвердження наявності у відповідача заборгованості, яка, у тому числі, відображена в акті звірки взаєморозрахунків.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу пального №01/03/22-1 у частині повної та своєчасної оплати поставленого за цим договором товару та ненадання ним доказів, які б спростовували дане порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 133084,49грн..

Крім того, відповідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі, з огляду на встановлений факт прострочення ТОВ"Гідра-Сервіс" виконання основного грошового зобов`язання, апеляційний суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з товариства пені і 30% річних та задоволення таких вимог судом.

Місцевим господарським судом було встановлено, що позивачем допущені помилки щодо кількості днів у заявленому періоді. Так, заявлений період складає 22 дні, у той час як позивач зазначає 21 день.

Доводи скаржника про ненадання позивачем доказів наявності заборгованості відповідача у сумі 133 084,49 грн., про відсутність складової для нарахування штрафних санкцій відповідачу є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Твердження апелянта про невірний розрахунок позивачем сум заборгованості мають декларативний характер, оскільки будь які докази на підтвердження своєї позиції, власних контррозрахунків тощо, скаржником не надано .

Не мають під собою підґрунтя й доводи скарги про відсутність підписів уповноваженої особи відповідача на копіях первинних документів (видаткових накладних).

Так, у відповідності до визначень термінів, що міститься у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У розумінні чинного законодавства України видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт отримання/передачі матеріальних цінностей (товарів або послуг) від однієї особи іншій і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У даному випадку, наявні у справі первинні документи підтверджують факт виконання позивачем зобов`язань за договором, у свою чергу скаржником не надані докази на спростування факту отримання та підписання ним цих документів.

Видаткова накладна №РН-0001693 від 30.11.2023 скріплена електронними підписами та електронними печатками обох сторін, на підтвердження викладеного у матеріалах справи наявні роздруківки протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису щодо кожної видаткової накладної. Наведена у цих протоколах інформація не спростована скаржником. Наявна у матеріалах справи копія накладної РН-0001769 від 31.12.2023 також містить підписи та печатки сторін. Вказані документи підписані представником ТОВ"Гідра-Сервіс" без будь-яких заперечень та зауважень.

Щодо доводів апелянта про порушення його прав через незадоволення клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.252 Кодексу суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У даному випадку, предметом позову є стягнення грошової суми в розмірі 137690,73грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання товариства не містить достатніх доводів в обґрунтування розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, при цьому учасники справи не були позбавлені права подавати суду свої пояснення, викладені в письмовій формі.

З огляду на викладене у задоволенні клопотання було обґрунтовано відмовлено місцевим господарським судом.

Інші доводи скарги не впливають на юридичну оцінку обставин зроблену судом та не спростовують висновків суду за результатом розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У даній справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідра-Сервіс" залишити без задоволення.

Рішення на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2024р. у справі №904/456/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя Т.А.Верхогляд