Ухвала

від 09.07.2024 по справі 465/5408/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5408/24

2/465/2761/24

Ухвала

Іменем України

09.07.2024 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Аутлет" про стягнення заборгованості за договором оренди та виселення з орендованого приміщення,-

встановив:

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Винниченко Михайло Петрович, звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Аутлет" про стягнення заборгованості за договором оренди та виселення з орендованого приміщення.

Дослідивши матеріали позову з додатками, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За загальним правилом, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом; позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди приміщення, розірвати договір оренди, виселити відповідача з приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Статтею 30 ЦПК України визначено правила виключної підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі № 910/6644/18 від 09.09.2020 р. виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як прямо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 р.

Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 Закону України ''Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини'', інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається ''належний суд'', тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Правила виключної підсудності, визначені ст. 30 ЦПК України, які застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів до будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (земельні ділянки, будинки, квартири тощо), наприклад, право власності на нерухоме майно тощо; - речових (майнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно (право володіння, користування тощо), а також про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, визнання недійсним договору купівлі продажу будинку, розірвання договору оренди нерухомого майна у зв`язку з невиконанням стороною договору, переводу прав покупця нерухомого майна, стягнення заборгованості з орендної плати за користування нерухомим майном тощо.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди приміщення, розірвати договір оренди, виселити відповідача з приміщення за адресою АДРЕСА_1 , що не належить до територіальної підсудності Франківського районного суду м. Львова. В даному випадку слід застосувати правила виключної підсудності, так як предметом спору є витрати, пов`язані з орендою нерухомого майна та розірвання договору оренди, і відповідно до положень ст. 30 ЦПК України даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відтак, з огляду на викладене, враховуючи зміст ст. 187 ЦПК України, приймаючи до уваги, що провадження не відкрито, розгляд справи не розпочався, а справа належить до підсудності іншого суду, дану справу на підставі ст. 31 ЦПК України необхідно направити за місцезнаходженням нерухомого майна, зазначеного в позовній заяві, до Галицького районного суду м. Львова, який знаходиться за адресою: 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2, тобто за підсудністю.

Відповідно до положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний з забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Приймаючи рішення про направлення справи за підсудністю, зважаю на положення ч.1 ст.378 ЦПК України, відповідно до якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

На підставі наведеного, керуючись статтями 30, 31, 32, 187, 258 - 260 ЦПК України,-

постановив:

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Аутлет" про стягнення заборгованості за договором оренди та виселення з орендованого приміщення передати за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова, який знаходиться за адресою: 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2.

Роз`яснити позивачу, що передача справи, з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати позивачу.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя В. Кузь