Рішення

від 09.07.2024 по справі 475/1088/20

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1088/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.07.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді: Кривенко О.В.,

при секретарі: Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Веселий Роздол про захист права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Доманівського районного суду від 06.02.2024 рокупозовну ОСОБА_1 до приватного підприємства Веселий Роздол про захист права власності було задоволено.

Ухвалою Доманівського районного суду від 18.03.2024 року заочне рішення скасовано та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ПП Веселий Роздол про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загальною площею 7,97 га, кадастровий номер 4822781200:03:000:0134, розташовану в межах території Володимирівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області належної ОСОБА_1 , шляхом зобов`язання ПП «Веселий Роздол» повернути їй вказану земельну ділянку.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі 22.08.2019 р. між ОСОБА_1 і ПП «Веселий Роздол», номер запису про право в державному реєстрі прав 33045849.

Уточнений позов мотивований тим, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,97 га розташованої в межах Володимирівської сільської ради згідно державного акту на право власності.

В серпні 2019 року позивачка дізналася, що про укладений договір оренди земельної ділянки, який був укладений між позивачкою та ПП «Веселий Роздол» та зареєстрований державним реєстратором Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Відповідно до договору оренди землі від 22.08.2019 р. ОСОБА_1 передала в оренду ПП «Веселий Роздол» в особі директора підприємства ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 7,9651 га строком на 10 років.

Оглянувши вищевказаний договір оренди позивачка звернула увагу, що підпис а в договорі оренди землі від 22.08.2019 р. не відповідає її підпису на інших документах, тобто цей договір оренди було підписано не позивачкою, а іншою особою.

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 не укладала договір оренди, то користування відповідачем її земельною ділянкою без договірних відносин, як вважає позивач є незаконним. Вважає, що ефективним способом захисту позивача є звернення до суду з позовом про повернення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди.

Оскільки договір оренди землі від 22.08.2019 року є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договорів оренди землі, проведена 03.09.2019 року.

Для вирішення питання про підроблення підпису на договорі була проведена почеркознава експертиза.

Висновком експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ № 23-4351 судово - почеркознавчої експертизи підтверджено, що договір оренди землі 22.08.2019 р. було підписано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

З зазначеного позивач робить висновок про незаконність користування відповідачем її земельною ділянкою, що порушує права позивача як власника, а саме право на розпорядження своєю власністю.

Посилаючись на порушення при укладенні договру положень ст.16 Закону України "Про оренду землі", п.3 ст.203 ЦК України, а саме враховуючи, що ОСОБА_1 не укладала договір оренди, користування земельною ділянок, тобто без її волевиявлення, позивачка ОСОБА_1 просить уточнений позов задовольнити.

Відповідач директор ПП "Веселий Роздол" Молдованенко М.О. 19.01.2021 р. на позов подав відзив, в якому повністю не визнав позовні вимоги, посилаючись на їх безпідставність.

Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню оскільки, в 22 серпня 2019 р. між ПП «Веселий Роздол» та ОСОБА_1 , було укладено та підписано договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець ( ОСОБА_1 ) передала у користування на правах оренди ПП «Веселий Роздол» належну їй на праві власності земельну ділянку площею 7,97 га.

Договір підписувався Орендодавцем особисто. Також у своєму відзиві відповідач, зазначає, що до 2019 року вказана земельна ділянка вже використовувалася ПП «Веселий Роздол» на умовах оренди на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.11.2011 р. (пройшов державну реєстрацію 17 грудня 2021 року) . Жодних претензій та нарікань з боку ОСОБА_1 щодо виконання таких договорів не було. ПП «Веселий Роздол» виконувало свої зобов`язання по договору належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бороденко Р.В. та позивач ОСОБА_1 в судове засідання подали заяву в якій уточнений позов підтримали повністю та просила його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повторно був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення справи.

Представник відповідача після подачі уточненого позову позвачем, ні в підготовче судове засідання, ні в судове засідання не з`являвся, клопотань не направляв.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 належить земельна ділянка на праві власності розміром 7,97 га кадастровий номер 4822780300:03:000:0042; ділянка № НОМЕР_1 площею 0,64 га кадастровий номер 4822781200:03:000:0134 розташовані в межах території Володимирівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області належна на підставі рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування договору купівлі-продажу розпорядження Доманівської районної державної адміністрації від 10 грудня 2003 р. за №583 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010901300018.

22 серпня 2019 р. від імені ОСОБА_1 власниці земельної ділянки (Орендодавець) та ПП "Веселий Роздол" в особі директора Молдованенка Михайла Олександровича, що діє на підставі статуту (Орендар) укладений договір по наступне: орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,9651 га, кадастровий номер 4822781200:03:000:0134, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території

Володимирівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 264228,33 грн.

Договір укладений на строк 10 років. Договір зареєстрований у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинений запис за №010901300018.

Як вбачається з данного договору, в реквізитах підписів зазначено орендодавець ОСОБА_1 та орендар директор ПП "Веселий Роздол" Молдованенко М.О.

При цьому, відповідно до змісту висновку судово-почеркознавчої експертизи №23-4351, виконаної експертами Миколаївського відділення Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 20.09.2023 року, аналізуючи результатаи порівняльного дослідження, слід констатувати, що підпис від імені ОСОБА_1 у наданому на експертизу Договорі оренди земельної ділянки від 22.08.2019 р. розміщений в графі «Орендодавець», виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При вирішенні позову про захист порушених прав суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Відповідно до статей 316-319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на розсуд власника, якщо такі дії не суперечать закону.

Відповідно до змісту вимог ч.3ст.203 ЦК Україниволевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При вирішенні вказаногоспору судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду України в справі №145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, де зазначено, що підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Відповідно до ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, що узгоджується із висновками викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з вимогою про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом її повернення із незаконного користування ПП «Веселий Роздол» посилаюсь на те, що спірну угоду ОСОБА_1 не підписувала, її умови не погоджувала, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу як власнику цієї ділянки, посилаючись на умови договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Таким чином, порушене відповідачем право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належною їй майном, зокрема шляхом задоволення вимоги позивача про повернення їй земельної ділянки.

Вимога про скасування державної реєстрації неукладеного договору оренди є похідною до вимоги про повернення позивачу земельної ділянки, і в цьому випадку обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації буде також ефективним. Задоволення цих позовних вимог забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати пов`язані із проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі, то понесені ним судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню в сумі 1748,80 грн. Крім того, підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати за проведення експертизи, вартість якої склала 9750,38 грн.

Що стосується витрат на оплату правової допомоги суд виходить з наступного.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Таким чином з огляду на кількість судових засідань, тривалість розгляду та на надану представником позивача квитанції до прибуткового касового ордера від 17.06.2020 року на суму 10 000 (десять тисяч) 00 грн, акт виконаних робіт, договір про надання правової допомоги від 17.06.2020 року, суд вважає, що є достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача саме таку суму сплаченої позивачем на оплату правничої допомоги.

Згідно частини третьої статті 232 ЦПК повторне заочне рішення позивач і відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Кодексом.

Наявність права на апеляційне оскарження повторного заочного рішення означає можливість ухвалення такого рішення відповідно до загальних законодавчих вимог, які визначають умови заочного рішення і процедуру розгляду справи в заочному порядку.

Керуючись ст.ст.13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за уточненим позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Веселий Роздол про захист права власності задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальним розміром 7,97 га, кадастровий номер 4822781200:03:000:0134, розташованої в межах території Володимирівської сільської ради Доманівського (Вознесенського) району Миколаївської області, шляхом зобов`язання ПП «Веселий Роздол» повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі 22.08.2019 р. між ОСОБА_1 та ПП «Веселий Роздол», номер запису про право в державному реєстрі прав 33045849.

Стягнути із Приватного підприємства «Веселий Роздол» (код ЄДРПОУ 34597259, юридична адреса 56401, смт Доманівка, вул. Пастера, буд. 33 Вознесенського району Миколаївської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) - 1748 (одну тисячу сімсот сорок вісім) грн. 80 коп в рахунок сплаченого судового збору, 9750 ( девять тисяч сімсот п`ятдесят ) грн. 38 коп. витрат на проведення судової експертизи та 10 000 (десять тисяч) грн. судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Згідно частини третьої статті 232 ЦПК повторне заочне рішення позивач і відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Кодексом.

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко