Ухвала

від 08.07.2024 по справі 902/743/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"08" липня 2024 р. м. ВінницяCправа № 902/743/24

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши матеріали

за позовом: Хмільницької міської ради, вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 04051247

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТЮВЧ", вул. Олеся Гончара, буд. 101, м. Вінниця, 21000, код - 44332388

про стягнення 505 731,19 грн

В С Т А Н О В И В :

05.07.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№1210/01-19 від 25.06.2024 року) (вх.канц. № 767/24 від 05.07.2024 року) Хмільницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТЮВЧ" про стягнення 505 731,19 грн збитків.

Також, до позовної зави позивачем додано заяву № 1243/01-19 від 02.07.2024 року, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження на все нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Хмільник, вул. Слобідська 47 та 47А, а також на майно що належить на праві власності ТОВ "ХТЮВЧ".

Розглянувши заяву Хмільницької міської ради № 1243/01-19 від 02.07.2024 року про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначає, що предметом позову у даній справі є безпідставне користування Товариством з обмеженою відповідальністю "ХТЮВЧ" земельною ділянкою за адресою Вінницька область, м. Хмільник, вул. Слобідська, буд. 47 та 47 А, шляхом розміщення належного підприємству на праві власності майна на земельні ділянки комунальної власності без належного оформлення правовстановлюючих документів.

За весь час перебування майна у власності відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХТЮВЧ" не мало наміру врегулювати земельні відносини з Хмільницькою міською радою, при цьому уникає сплати коштів за фактичне землекористування.

В період розгляду судових справ № 902/69/22 та № 902/764/22 майно ТОВ "ХТЮВЧ" перебувало під арештом.

За твердженнями заявника, при формуванні Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.06.2024 року стало відомо, що будівлі та споруди за адресою м. Хмільник, вул. Слобідська. 47А знаходяться у власності від 30.05.2024 року у ТОВ "АВЮМІО" код СДРІІОУ: 45175717.

При цьому, засновником ТОВ "АВЮМІО" є ТОВ "ХТЮВЧ" частка якого становить 99,01%.

За твердженнями заявника відчуження ТОВ "ХТЮВЧ" як засновника ТОВ "АВЮМІО" власного нерухомого майна без відшкодування шкоди за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів призведе до виникнення заборгованості перед міським бюджетом Хмільницької міської територіальної громади та спричинить дестабілізацію у частині фінансової спроможності Хмільницької міської ради, що в свою чергу вплине на розвиток та фінансування основних галузей Хмільницької міської ради.

Вказані дії, на думку позивача, можуть зробити неможливим виконання в майбутньому рішення суду та непогашення суми нарахованих збитків та надходження коштів до міського бюджету Хмільницької міської територіальної громади.

Враховуючи викладене, позивач просить суд забезпечити позов та накласти арешт із забороною відчуження на все нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Хмільник, вул. Слобідська 47 та 47А, а також на майно що належить на праві власності ТОВ "ХТЮВЧ".

Надаючи правову оцінку підставам забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно із ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ВС зауважив, що тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова КГС ВС від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (Постанови Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

З наданих позивачем доказів судом встановлено, що Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.04.2022 року у справі №902/69/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТЮВЧ" (на користь Хмільницької міської ради 84 858,45 грн - безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, площею 0,2721 га та 2 418,78 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 року у справі №902/764/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХТЮВЧ" на користь Хмільницької міської ради 139 170,12 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, площею 0,2721 га у м. Хмільнику по вул. Слобідська, 47 та по вул. Слобідська, 47а у період з 06.11.2021 по 05.05.2022 рр., та 2 481,00 грн. - витрат зі сплати судового збору за подання позову; 3 721,50 грн - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Отже, на примусовому виконання перебувають судові рішення про стягнення з ТОВ "ХТЮВЧ" 232 649,85 грн на користь Хмільницької міської ради.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідної заборгованості.

З долучених позивачем Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 30.05.2024 року право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Слобідська, 47 та м. Хмільник вул. Слобідська, 47а (які з 15.04.2021 року перебували у власності ТОВ "ХТЮВЧ") зареєстровано за ТОВ "АВІОМІО" на підставі Актів приймання-передачі від 27.05.2024 року.

Отже, за наявності не виконаних перед позивачем грошових зобов`язань. підтверджених остаточними судовими рішеннями, ТОВ "ХТЮВЧ" вчинено дії з відчуження майнових активів на користь третьої особи.

Ефективність правосуддя це, зокрема, й ефективна система виконання судового рішення, що є основною метою правосуддя.

Стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує виконання остаточних, обов`язкових судових рішень (на відміну від виконання рішень, що можуть оскаржуватись у судах вищої інстанції) (Ouzounis and Others v. Greece, (Узуніс проти Греції), § 21).

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд» (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти

Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Вказані висновки ЄСПЛ використовуються судом, як джерело права (ч. 4 ст. 11 ГПК України).

Підсумовуючи, суд погоджується з позицією заявника відносно вірогідного ускладнення поновлення його прав, утруднення виконання судового рішення та вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Оскільки, не виключається вчинення аналогічних дій у період розгляду даної справи, з метою утруднення виконання майбутнього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Отже, визначені у заяві про забезпечення позову заходи в частині накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "ХТЮВЧ" відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (з урахуванням наведених вище правових висновків Верховного Суду), доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, заява підлягає задоволенню в частині вимог про накладення арешту на майно, що належить на праві власності ТОВ "ХТЮВЧ", у межах суми позову 505 731,19 грн.

Суд також виходить з того, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, їх обмежено строком розгляду справи та терміном виконання майбутнього судового рішення, а також ціною заявлених позовних вимог. Тому, втручання у право відповідача на мирне володіння майном є пропорційним ціні позову, ґрунтується на нормативно визначених підставах.

Водночас суд враховує, що застосування заходів забезпечення позову обмежено предметом вимог та складом учасників процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З приводу накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресами: м. Хмільник, вул. Слобідська, 47 та м. Хмільник вул. Слобідська, 47а, то судом з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 30.05.2024 року право власності зареєстровано за ТОВ "АВІОМІО" на підставі Актів приймання-передачі від 27.05.2024 року.

Тобто, відповідач по справі ТОВ "ХТЮВЧ" не є власником відповідного нерухомого майна станом на момент надходження заяви до суду.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Предметом спору не визнання недійсним правочинів з переходу права власності до ТОВ "АВІОМІО" на об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресами м. Хмільник, вул. Слобідська, 47 та м. Хмільник вул. Слобідська, 47а.

Суд не може оцінювати у межах розгляду майнового спору правомірність вчинення інших правочинів, які не входять до предмету судового розгляду.

Також, заходи забезпечення позову не можуть впливати на права та інтереси третіх осіб, які не є стороною спірних правовідносин щодо стягнення з ТОВ ХТЮВЧ" 505 731,19 грн збитків.

Відсутні також підстави для витребування Статуту ТОВ "АВІОМІО", оскільки така процесуальна дія не передбачена на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, у цій частині вимог заява суперечить положенням ст. 136, ч. 4 ст. 137 ГПК України, тому не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд частково задовольняє заяву Хмільницької міської ради про забезпечення позову.

Щодо зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування таких заходів згідно із ч. 1 ст. 141 ГПК України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у суду достатні підстави відсутні, що не позбавляє відповідача чи інших зацікавлених осіб права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до вказаної статті (Постанови КГС ВС від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі № 910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 2, 14, 136, 137, 140, 144, 234-236 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву № 1243/01-19 від 02.07.2024 року Хмільницької міської ради про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ТОВ "ХТЮВЧ" (вул. Олеся Гончара, буд. 101, м. Вінниця, 21000, код - 44332388), у межах суми позову 505 731,19 грн.

3. Відмовити у задоволенні заяви Хмільницької міської ради в іншій частині вимог.

4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання у строк до 09.07.2027 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання обчислюється з наступного дня після її прийняття.

Стягувач: Хмільницька міська рада (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код - 04051247).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХТЮВЧ" (вул. Олеся Гончара, буд. 101, м. Вінниця, 21000, код - 44332388).

5. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати для виконання державному реєстратору Хмільницької міської ради.

6. Примірник ухвали надіслати сторонам на офіційну електронну адресу, за її відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, а також за електронними адресами: позивачу - rada@ekhmilnyk.gov.ua, державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг у м. Хмільнику - admincentr_hm@ukr.net, Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - info@hm.vn.dvs.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею 08.07.2024 року,

Ухвалу прийнято 08.07.2024 року.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 08.07.2024 року.

Ухвалу підписано суддею - 08.07.2024 року.

Дата видачі ухвали: 08.07.2024 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000)

3 - відповідачу (вул. Олеся Гончара, буд. 101, м. Вінниця, 21000)

4 - Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг у м. Хмільнику (вул. Столярчука, буд. 10, м. Хмільник, Вінницької області, 22000)

5 - Хмільницький відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (22000, Вінницька область, Хмільницький район, місто Хмільник, вулиця Чорновола В`ячеслава, 26)