Ухвала

від 02.07.2024 по справі 2-1070/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:2-1070/11

Провадження №: 6/755/778/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гончарука В.П.

з секретарем Гриценко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб Акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, скасовано в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як з поручителя та в цій частині банку відмовлено в задоволенні позову. Отже, обов`язок сплатити грошові кошти ПАТ «Універсал Банк», покладений на ОСОБА_1 вказаним рішенням припинився, у зв`язку із чим виконавчий лист має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як з поручителя.

В судове засідання сторони не з"явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні встановлено, що Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва

від 27 листопада 2013 року, позов Публічного Акціонерного Товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства "Універсал Банк", третя особа ОСОБА_1 про визнання частково недійсним та розірвання кредитного договору, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_2 ) на користь Публічного Акціонерного Товариства "Універсал Банк" 1 229 768, 53 грн. заборгованості по кредитному договору № 010-2008-2171 від 27 червня 2008 року, суму сплаченого державного мита в розмірі 1823,20 грн. та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., всього стягнувши 1 231 711 (один мільйон двісті тридцять одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 73 коп.

На виконання вказаного рішення Дніпровським районним судом м.Києва видано виконавчий лист № 2-1070/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2015 року. рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2013 року скасоване в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як з поручителя та ухвалене в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також установлено, що Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) листом від 20.05.2024 р. повідомив про те, що: «…перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження (ВП-Спецрозділ) №44808861 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1070/11 від 12.09.2013 року, винесеного Дніпровським районним судом м. Києва щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» у розмірі 1 231 711,73 грн.

11.06.2015 державним виконавцем керуючись пунктом 2 частиною першою статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в старій редакції) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану у зв`язку із відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Зазначене виконавче провадження знищено за закінченням строків зберігання, передбачених пунктом 2 розділу XI Наказом № 1829/5 від 07.06.2017, виданого Міністерством юстиції України «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями». Знищення справ та виконавчих проваджень, визначенні строки зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

З приводу зняття арешту нерухомого майна за виконавчим провадженням № 44808861, керуючись частиною п`ятою статті 59 Закону зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду…».

За положеннями ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З п.п. 5, 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Пунктами 5, 6 розділу XIX Наказу Державної судової адміністрації України «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814 визначено, що звернення до виконання судового рішення та контроль за його виконанням покладається на суд, що розглянув справу як суд першої інстанції. Судові рішення звертаються до виконання після того, як вони набрали законної сили, та повернення справ до суду першої інстанції після апеляційного або касаційного розгляду, крім випадків негайного їх виконання.

Судове рішення вважається виконаним лише після отримання повідомлення про його виконання в повному обсязі (пункт 10 розділу XIX Наказу Державної судової адміністрації України «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814).

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

За таких обставин, оскільки Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2015 року. рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2013 року скасовано в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як з поручителя та ухвалене в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для визнання виконавчого листа № 2-1070/11 від 12 вересня 2013 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вище викладеного, заява представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб Акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 82, 432, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб Акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 , Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовльнити.

Виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва № 2-1070/11 від 12 вересня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 1 231 711,73 грн., визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: