Постанова

від 02.07.2024 по справі 347/1317/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/1317/21

Провадження № 22-ц/4808/229/24

Головуючий у 1 інстанції КІЦУЛА Ю. С.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого ( суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Струтинської Д.В.,

з участю відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2023 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона є власником нерухомого майна - земельної ділянки під кадастровим номером 2623687401:01:001:0336 площею 0,25 га за цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що у присілку Сухий Потік в с. Текуча Косівського району Івано-Франківської області. На її земельній ділянці розташовано незавершене будівництво, речове право на яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71330569 від 25.10.2016.

Суміжним землекористувачем із її земельною ділянкою була ОСОБА_4 , мешканка с. Середній Березів Косівського району. ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку 2623687401:01:001:0335 площею 0,09 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, виготовивши технічну документацію по землеустрою та зареєструвавши право власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав, Реєстрі права власності на нерухоме майно.

20.05.2019 зазначену земельну ділянку відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу за реєстровим № 491 продано відповідачам - подружжю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності за відповідачами зареєстровано на праві спільної часткової власності з часткою по 1/2 у кожного, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 249296012 від 22.03.2021р., що додається.

Попередньо відповідачами і попереднім власником встановлено дерев`яні споруди для унеможливлення проїзду, чим завдано перешкоди у доступі до земельної ділянки. У грудні 2020 році ОСОБА_5 встановив металеву конструкцію у вигляді труби, розташованої паралельно поверхні землі, а також забетонував металеві опори чим унеможливив проїзд до земельної ділянки. Між металевим загородженням та огорожею залишено прохід близько 1 метра, що унеможливлює проїзд транспорту.

Позивач стверджує, що їй необхідний проїзд до земельної ділянки для завезення будівельних матеріалів, здійснення будівництва на своїй землі, перевезення громіздких речей. Рельєф місцевості у виді схилу та огорожа суміжної земельної ділянки унеможливлюють проїзд до її земельної ділянки з іншого боку.

Факт встановлення цього загородження та здійснення тривалих перешкод у користуванні землею констатовано актом земельної комісії Яблунівської селищної ради ОТГ від 22.11.2019, фотознімками за поточний рік та ці факти можуть підтвердити свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Оскільки, дії відповідачів завдають значних незручностей позивачу та додатково порушують таке добросусідство, змушена була звертатись в органи місцевого самоврядування, проте відповідачі ігнорують її звернення щодо усунення перешкод та прохання звільнення проїзду.

Наголошує, що відповідно до схеми генплану до її земельної ділянки проходить під`їзна дорога. На кадастрових планах документації по землеустрою відображено проїзд. Проїзд до її господарства також наявний у документації по землеустрою ОСОБА_9 , її земельна ділянка не межує із дорогою та не входить у межі її земельної ділянки, не мала б набуватися у власність із проїздом, тому встановлення будь яких перешкод чи конструкцій з боку відповідачів у проїзді недопустимо.

Відповідно до кадастрового плану ширина проїзду до земельної ділянки позивача становить 3, 51 м, однак існуючі конструкції фактично загороджують проїзд, а існує лише невелика стежка для пішохідного проходу.

Задля врегулювання спору у досудовому порядку ОСОБА_2 пропонувала відповідачам усунути існуючі перешкоди в усному порядку. Ще в 2019 році вона письмово зверталася до органу місцевого самоврядування, однак відповідачами акт земельної комісії ігнорується. Також зверталася із письмовою вимогою-претензією до відповідачів про надання їй можливості проїзду та демонтаж загородження, надсилала вимогу - претензію рекомендованим поштовим відправленням 22.03.2021 за № 7860100720170. Однак вимогу проігноровано та залишено відповідачами без реагування.

З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_2 просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2623687401:01:001:0336, загальною площею 0, 25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що в присілку Сухий Потік, в с. Текуча Косівського району Івано-Франківської області, зобов`язавши ОСОБА_3 , ОСОБА_1 демонтувати металеві загородження, інші конструктивні перешкоди, звільнити проїзд до земельної ділянки під кадастровим номером 2623687401:01:001:0336, що належить ОСОБА_2 , та не чинити перешкоди у проїзді до неї по межі від А до Б Текучанська сільська рада (дорога) земельної ділянки з кадастровим номером 2623687401:01:001:0252, площею 0, 1600 га із загальною довжиною проїзду 104,13 м. Вирішити питання судових витрат (а.с.1-7,том.1).

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2 , з кадастровим номером 2623687401:01:001:0336, загальною площею 0, 25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що в присілку Сухий Потік, в с. Текуча, Косівського району, Івано-Франківської області, зобов`язавши ОСОБА_3 , ОСОБА_1 демонтувати металеві загородження, інші конструктивні перешкоди, звільнити проїзд до земельної ділянки під кадастровим номером 2623687401:01:001:0336, що належить ОСОБА_2 , та не чинити перешкоди у проїзді до неї по межі від А до Б Текучанська сільська рада (дорога) земельної ділянки з кадастровим номером 2623687401:01:001:0252, площею 0, 1600 га із загальною довжиною проїзду 104,13 м.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати (7000 гривень за проведення земельно-технічної експертизи, тобто з кожного по 3500 гривень; 908 гривень судового збору, тобто з кожного по 454 гривні). В частині витрат на правову допомогу відмовлено (а.с.216-222,том.1).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що суд не в повній мірі з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному об`єктивному та неупередженому її розгляду.

Так, до матеріалів справи було долучено державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-ІФ №038057, виданий покійній ОСОБА_10 22 січня 1995 року, виписку з рішення №8-3/2011 від 22 січня 2011 року та виписку з рішення №4-24/2015 від 11 червня 2015 року.

На підставі рішення №4-24/2015 від 11 червня 2015 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 та було забетоновано металеві межові знаки. Таким чином, саме з дати встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 та встановлення металевих межових знаків, почав спливати строк позовної давності щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Позивачка пропустила без поважних причин строк звернення до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та не просила його поновити.

В ході судового розгляду встановлено, що в 2015 році проведено ряд робіт, а саме, встановлено загорожу, виконано будівництво нової суцільної огорожі шляхом облаштування фундаменту.

До суду подано заяву про застосування строків позовної давності, оскільки, було з`ясовано, що позивачу було відомо про виготовлення технічної документації про відновлення меж земельної ділянки (в натурі на місцевості) погоджено та підписано технічну документацію, виконано будівництво нової суцільної огорожі шляхом облаштування фундаменту ще в 2015 році.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.2-5,том.2).

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу.

Вказує, що судом правильно оцінено докази, а фактичне землекористування відповідачів існує з невідповідністю у документації із землеустрою та накладенням на під`їздну дорогу згідно публічної кадастрової карти України.

У заяві по суті спору відповідачки немає посилання і не висловлено прохання у виді заяви чи клопотання про застосування строків позовної давності. Про можливість застосування такого строку зазначено в змісті апеляційної скарги, а у прохальній частині не вказано такої заяви апелянта.

Вона зверталась до органу місцевого самоврядування щодо усунення перешкод в землекористуванні і необхідності надати проїзд до земельної ділянки в порядку ст.158 ЗК України в 2019 року та акт земельної комісії Яблунівської селищної ради прийнято 22.11.2019 року, тому звернення до суду відбулося в межах трьохрічного строку.

Просить рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн на користь ОСОБА_2 за апеляційний розгляд справи (а.с.21-27,том.2).

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із створенням відповідачами перешкод позивачу (власнику) земельної ділянки в реалізації ним повноважень щодо користування своїм майном та порушення правил добросусідства.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2601850672016 від 22.07.2016 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2623687401:01:001:0336, площею 0, 2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9,том.1).

Згідно інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та №67727679 від 09.09.2016 року та №71330569 від 25.10.2016 року ОСОБА_2 є власником незавершеного будівництвом житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2623687401:01:001:0336, площею 0, 2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , про свідчить (а.с.12-14,том.1).

Відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №249296012 від 22.03.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 2623687401:01:001:0335 площею, 0,09 га, за адресою с. Текуче, присілок Сухий потік, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 кожному (а.с.15,том.1).

ОСОБА_2 виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га у власність в с. Текуче, присілок Сухий потік, Косівського району (а.с. 20-26, том.1).

На заяву адвоката Козара Т.В. надано копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_4 , в с. Текуче, кадастровий номер земельної ділянки 2623687401:01:001:0335 (а.с.27-31,том.1).

На а.с.33-34, том.1 наявні фото таблиці, надані ОСОБА_2 на підтвердження перекриття проїзду до її земельної ділянки.

22.03.2021 року ОСОБА_2 надсилала письмову претензію відповідачам в порядку досудового врегулювання спору (а.с.35-36,том.1).

На а.с.76-85,том.1 міститься технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території Текучанської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (а.с.76-85,том.1).

З акту виносу земельної ділянки в натурі від 12.03.2024 року проведено за результатами виносу меж земельної ділянки в натурі на місцевості розмір та межі земельної ділянки площею 0,16 га кадастровий номер 2623687401:01:001:0252, яка знаходиться за адресою с.Текуча,присілок «Сухий Потік» Косівського району Івано-Франківської області відповідно до каталогу координат співпадають з межовими знаками (металеві стовпи) (а.с.89,том.2).

За результатами проведення земельно-технічної експертизи, судовим експертом ОСОБА_11 надано висновок №10/06/22 від 10.06.2022 року з варіантами можливості облаштування проїзду до земельної ділянки позивача ОСОБА_2 (а.с.96-111,том.1).

Згідно висновку земельно - технічної експертизи, є накладення меж досліджуваних земельних ділянок (2623687401:01:001:0335 та 2623687401:01:001:0326) відповідно до документації із землеустрою та Публічної кадастрової карти України на проїзд до ділянки ОСОБА_2 . Площа накладення на проїзд становить 126 кв.м (а.с.89).

Можливо два варіанти облаштування проїзду до земельної ділянки позивача:

- варіант 1: по межі від А до Б Текучанська с/р (дорога) земельної ділянки з кадастровим номером 2623687401:01:001:0252, площею 0,1600 га. Це фактично по існуючій під`їзній дорозі Текучанської сільської ради;

- варіант 2: через земельну ділянку з кадастровим номером 2623687401:01:001:0326, площею 0,2500 га. При цьому для облаштування проїзду по 2 варіанту необхідно встановити земельний сервітут.

Площа земельної ділянки з кадастровим номером 2623687401:01:001:0335 площею 0,0900 га ( ОСОБА_3 / ОСОБА_1 ) відповідно до фактичного користування в натурі (на місцевості) становить 0,0983 га (983 кв.м).

Наявне порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 2623687401:01:001:0335, площею 0,0900 га ( ОСОБА_3 / ОСОБА_1 ) та земельної ділянки з кад.ном. 2623687401:01:001:0252 площею 0,1600 га відповідно до документації із землеустрою та правовстановлюючих документів.

Облаштувати проїзд до земельної ділянки ОСОБА_2 під кадастровим номером 2623687401:01:001:0336-можливо. Для забезпечення проїзду відповідно до першого варіанту необхідно усунути невідповідності у порушенні меж земельних ділянок з кад.ном. 2623687401:01:001:0335, площею 0,0900 га ( ОСОБА_3 / ОСОБА_1 ) та ділянки за кад.ном. 2623687401:01:001:0252 площею 0,1600 га. Для забезпечення проїзду відповідно до другого варіанту необхідно встановити земельний сервітут площею 219 кв.м на земельну ділянку з кадастровим номером 2623687401:01:001:0336, площею 0,2500 га (згідно даних Публічної карти України) (а.с.96-108,том.1).

Крім того, висновком експертизи встановлено і порушення площ у землекористуванні відповідачів по двох земельних ділянках шляхом їх фактичного збільшення на 30 кв.м та 83 кв.м.

Стороною відповідачів не заперечувався висновок експерта, не заявлялось клопотання про додаткову чи повторну експертизу.

Таким чином, судом вірно встановлено, що до земельної ділянки ОСОБА_2 наявний проїзд загального користування, на якому встановлена перешкода. При цьому, зі сторони відповідачів має місце фактичне користування більшою площею земельних ділянок, та невідповідність меж земельних ділянок згідно технічної документації, та Публічної кадастрової карти України, що призвело до накладення меж на проїзд до земельної ділянки позивача. Загальна площа накладення на проїзд становить 126 кв. м.

З метою об`єктивності з`ясування обставин по справі апеляційним судом витребувано та оглянуто генеральний план с. Текуча, викопіювання з якого наявне у матеріалах справи .

Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475\97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 , 2 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Враховуючи вищевикладене, встановивши обставини у справі у їх сукупності та дослідивши докази на їх підтвердження, суд вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, з огляду на те, що позивачем надано докази, які беззаперечно свідчать, про той факт, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порушують відносини добросусідства та право позивача на безперешкодний проїзд до своєї земельної ділянки.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо застосування строків позовної давності,слід зазначити наступне.

Загальний строк позовної давності 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).

Порядок обчислення перебігу позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Встановлено, що в 2019 році ОСОБА_2 зверталася до органу місцевого самоврядування щодо усунення перешкод в користуванні проїздом до земельної ділянки в порядку ст. 158 ЗК України. Акт земельної комісії Яблунівської селищної ради прийнято 22 листопада 2019 року. Позов подано 06 липня 2021 року.

Таким чином, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в межах загального строку позовної давності, а відтак нею він не пропущений. Крім того, порушення щодо користування позивачем проїздом до земельної ділянки є триваючим, а позов є негаторним, тому позов може бути пред`явлений позивачем до того часу, поки існує спір.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374,375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

В.Д.Фединяк

Повний текст постанови складено 08 липня 2024 року.