Ухвала

від 08.07.2024 по справі 420/20831/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20831/24

УХВАЛА

08 липня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, в якій позивач просить суд^

- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у невиплаті грошового забезпечення за період з 27 січня по 26 липня 2023 року і з 27 липня 2023 року щомісячно;

- зобов`язати виплатити грошове забезпечення за період з 27 січня по 26 липня 2023 року і з 27 липня 2023 року щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя перевірив позовну заяву на відповідність вимогам передбаченим статтями 160, 161, 172 КАС України та з`ясував такі недоліки.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Так, предметом спору є невиплата грошового забезпечення за період з 27 січня по 26 липня 2023 року і з 27 липня 2023 року щомісячно.

З огляду на викладене, спеціальними нормами, які регулюють строк звернення до суду у цьому спорі, є норми Кодексу законів про працю України.

Згідно із ст. 233 КЗпП України, серед іншого, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Таким чином, Кодексом законів про працю встановлено тримісячний строк позовної давності у спорах, зокрема щодо виплати грошового забезпечення, який починає свій перебіг з дня коли позивачеві стало відомо про невиплату згаданих сум.

Зміни до КЗпП України в частині строку позовної давності внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX від 01.07.2022, який набрав чинності 19.07.2022 року.

Водночас частиною 1 Прикінцевих положень КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно із Постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, зміни внесені у ст. 233 КЗпП України щодо строку звернення розпочались з 01.07.2023 року, а закінчились 02.10.2023 року.

Отже, вимоги починаючи з 02.10.2023 року заявлені із пропуском тримісячного строку, оскільки позовну заяву подано 21.06.2024 року.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У заяві про поновлення процесуального строку позивач зазначає, що він є військовослужбовцем. 20.09.2023 року позивач ознайомився із наказом, яким було скасовано наказ про призупинення контракту із одночасним зарахуванням позивача у розпорядження начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим з 27 січня до 26.07.2023 року. За правничою допомогою позивач звернувся 20.10.2023 року. У зв`язку із тим, що Одеський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться на стадії припинення, тільки 05.06.2024 року видано представникові доручення на надання позивачеві правничої допомоги.

Наведені у заяві обставини не є поважними для поновлення позивачеві строку звернення до суду з 02.10.2023 року, оскільки перебування у розпорядженні керівника саме по собі не є обставиною, яка свідчить про наявність у позивача перешкод для вчасного звернення до суду. Жодних обставин, які б були пов`язані із виконанням обов`язків військової служби позивачем не наведено. Щодо обставин стосовно припинення місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, то такі обставини також не є поважними, оскільки цей центр не є єдиним джерелом правничої допомоги. Позивач вільний у виборі представників, а також має право самостійного звернення до суду.

Враховуючи, що строк звернення до суду із цим позовом в частині вимог з 02.10.2023 року пропущений, позивачу необхідно подати заяву про його поновлення із зазначенням інших обставин та доказів поважності причин пропуску.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву у наведеній вище частині вимог.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням інших обставин для його поновлення, разом із доказами поважності наведених обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяВ.Ф. Попов