Ухвала

від 08.07.2024 по справі 580/6619/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 липня 2024 року справа № 580/6619/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 15.09.2020 №0164090120 на суму 6800,00 грн., від 03.06.2021 №0046620707 на суму 17000,00 грн., №0046630707 на суму 1020,00 грн., №0046640707 на суму 17000,00 грн., №0046650707 на суму 5100,00 грн.; розпорядження 17.09.2020 №847-р про анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Ознайомившись із матеріалами позову суддя встановив недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

На підставі п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

На підставі ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для оцінки дотримання строків звернення в суд з даним позовом щодо оскарження позаткових повідомлень-рішень, суд застосовує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд зазначив, що КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у зазначеній постанові сформулював такий правовий висновок.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Суд врахував, що за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.09.2020 №0164090120 на суму 6800,00 грн., рішенням від 24.02.2021 №4374/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України відмовила у його скасуванні.

За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021 №0046620707 на суму 17000,00 грн., №0046630707 на суму 1020,00 грн., №0046640707 на суму 17000,00 грн., №0046650707 на суму 5100,00 грн., рішенням від 27.09.2021 №21892/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України відмовила у їх скасуванні.

Разом з тим, позов направлений в суд засобами поштового зв`язку 01.07.2024. Тобто, з пропуском встановленого вищевказаними нормами місячного строку звернення в суд.

Стосовно посилання позивача на оскарження у судовому порядку строків прийняття ДПС України рішення за наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021 №0046620707, №0046630707, №0046640707, №0046650707 (справа №580/158/22), суд зазначає, що відповідно до підп.56.17.3. п.56.17. ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Отже, процедура адміністративного оскарження вказаних ППР закінчилась отриманням позивачем рішення ДПС України від 27.09.2021 №21892/6/99-00-06-03-02-06, а оскарження у судовому порядку строків прийняття цього рішення не свідчить про здійснення позивачем досудового порядку оскарження ППР та, відповідно.

Оскільки ПК України передбачає строк судового оскарження ППР протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, вищевказане посилання позивача на судове оскарження строків прийняття ДПС України рішення за наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021 №0046620707, №0046630707, №0046640707, №0046650707, суд вважає необґрунтованим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк оскарження спірних ППР, а клопотання про поновлення цього строку є необґрунтованим.

Крім того, позивач пропустила строк оскарження розпорядження 17.09.2020 №847-р про анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і матеріали позову не містять доказів поважності причин пропуску такого строку.

Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч наведеній нормі належних доказів поважності пропуску строку звернення в суд позивач не надала.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.

Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищевказані недоліки позовної заяви перешкоджають відкриттю провадження у справі, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення її без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачка просила звільнити її від сплати судового збору. Обґрунтовуючи зазначила, що на її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки доходи за минулий 2023 рік становлять 32134,26 грн.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Так, довідкою від 18.06.2024 №2319-24-01093 підтверджується, що дохід позивача за 2023 рік становить 32134,26 грн.

Оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору за звернення до адміністративного суду зі вказаною вище позовною заявою.

Керуючись ст. ст.2, 5, 46, 160, 169, 171, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви.

2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дати отримання ним ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ