Ухвала

від 21.01.2025 по справі 580/6619/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №580/6619/24

адміністративне провадження № К/990/45801/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 580/6619/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов, в якому позивач просила визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 15.09.2020 №0164090120 на суму 6800,00 грн., від 03.06.2021 №0046620707 на суму 17000,00 грн., №0046630707 на суму 1020,00 грн., №0046640707 на суму 17000,00 грн., №0046650707 на суму 5100,00 грн.; розпорядження 17.09.2020 №847-р про анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення в суд. Позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами.

Не погодившись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 скаржник подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 02.10.2024, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено, заяву про поновлення строку не подано, інші причини його пропуску не вказано.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2024.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 580/6619/24 залишено без руху для надання документу про сплату судового збору.

В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху Суд зазначив, що у разі відсутності коштів для сплати судового збору скаржнику потрібно надати відповідні докази неможливості такої сплати, а саме: довідка про доходи з податкової інспекції, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником подано заяву про усунення недоліків, якій вона просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на пунтк 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

На підтвердження звільнення від сплати судового збору скаржником до матеріалів касаційної скарги додано:

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року.

Слід відзначити, що Законом України "Про судовий збір", чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Втім, на підставі доданої відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, Суд не має можливості достовірно пересвідчитись у розмірі отриманого доходу позивачем за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, а також станом на подання касаційної скарги, оскільки, надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів скаржника за попередній календарний рік та станом на подання касаційної скарги, бо відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу не підтвердженні самим податковим органом, що не дозволяє Суду дійти висновків щодо їх достовірності.

Доказами, на підставі яких Суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.

В даному випадку, щоб мати можливість переконатися у наявності скрутного майнового стану скаржника, які б дали змогу суду враховуючи такі обставини, вирішити питання щодо звільнення її від сплати судового збору, як того вона просить, окрім наведеного вище, також слід надати до суду довідку про доходи з податкової інспекції, та інші документи на розсуд скаржника, що дасть змогу суду повно та об`єктивно розглянути клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень частини 1 статті 133 КАС України та Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Верховний Суд наголошує, що наданих скаржником доказів недостатньо для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік) і таке питання не може бути розглянуте на підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за період з 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2023.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

За таких обставин, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, належних доказів, які б підтверджували звільнення скаржника від сплати судового збору не надано.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись ст. 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 580/6619/24 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов