Ухвала

від 10.07.2024 по справі 158/2223/24

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2223/24

Провадження № 1-кс/0158/935/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Ківерці

Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, у кримінальному провадженні №12024030590000758, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ківерцівського районного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області у кримінальному провадженні №12024030590000758, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що 07 липня 2024 року приблизно о 23 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , розлив паливно-мастильну речовину на автомобіль марки «DAEWOO Sens», н.з. НОМЕР_1 , володільцем якого є потерпілий ОСОБА_9 , в ділянці заднього лівого крила та підпалив, чим спричинив пожежу вказаного транспортного засобу.

08.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на обставини, які свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку слідчого, є достатні підстави вважати, що вказана особа може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили. Крім того, захисник заявив клопотання про звільнення обвинуваченого в порядку ст. 206 КПК України, оскільки, на його думку протокол не відповідає вимогам ст. 104 КПК, так як у ньому не зазначена дата завершення складання протоколу. Також, зазначив, що підозрюваного було затримано о 23 год. 07.07.2024.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 206 КПК України якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави у встановленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Згідно із ч. 4 ст. 206 КПК України якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність передбачених законом підстав для затримання ОСОБА_5 , а саме затримання в порядку ст. 208 КПК України.

У протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 08.07.2024, складеному стосовно ОСОБА_5 , слідчим зазначено час складання такого протоколу, фактичний час затримання, а також підстави затримання останнього. Крім цього, із даного протоколу слідує, що слідчим під особистий підпис роз`яснено затриманому права, передбачені ст. 42 КПК України, копія протоколу затримання була вручена затриманому та захиснику ОСОБА_10 .

Статтею 211 КПК України передбачено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Норма ст. 206 КПК України, крім іншого, покликана врегулювати питання забезпечення законного тримання особи під вартою та її звільнення з-під варти за недоведеності підстав для такого тримання.

Враховуючи твердження захисника підозрюваного, слідчий суддя звертає увагу, що визначені КПК України строки затримання ОСОБА_5 ще не закінчилися, слідчим стосовно останнього подано клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання до спливу 60 годин від часу затримання.

Після отримання клопотання слідчим суддею, в межах строку, визначеного ст. 211 КПК України, призначено до розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому не встановлено, що органом досудового розслідування допущено зволікання у доставленні особи до суду.

Відтак, відсутні підстави, визначені ч. 5 ст. 206 КПК України, для звільнення затриманого.

Разом з тим, згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Статтею 183 КПК України визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, про що свідчать, зокрема, протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого, протокол допиту підозрюваного, протокол проведення слідчого експерименту та інші матеріали кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що у випадку не застосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого обвинувального вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від суду.

Встановлюючи наявність існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі доведення його винуватості.

При вирішенні питання про наявність даного ризику суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слід виходити із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, а тому ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, прокурором під час розгляду клопотання не доведено ризиків того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також прокурором не доведено неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.

Відтак, враховуючи дані про особу підозрюваного, який відповідно до ст. 89 КК України несудимий, має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , надавав пояснення, брав участь у слідчому експерименті, а тому врахувавши наведені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді домашнього арешту здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

Оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде співмірним, відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідає особі підозрюваного та зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 193, 194, 202, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 вересня 2024 року включно, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання відповідним державним органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України (у разі їх наявності).

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , і звільнити з-під варти.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням підозрюваним обов`язків покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 12 год. 45 хв. 11 липня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1