Ухвала

від 10.07.2024 по справі 158/2223/24

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2223/24

Провадження № 1-кс/0158/937/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Ківерці

Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024030590000758, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Ківерцівського районного суду Волинської області надійшло клопотання дізнавача СД ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024030590000758, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що 07 липня 2024 року приблизно о 23 годині 10 хвилин ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою знищення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , розлив паливно-мастильну речовину на автомобіль марки «DAEWOO Sens», н.з. НОМЕР_1 , володільцем якого є потерпілий ОСОБА_8 , в ділянці заднього лівого крила та підпалив, чим спричинив пожежу вказаного транспортного засобу.

08.07.2024 дані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030590000758 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 194 КК України.

08.07.2024 слідчим СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області з метою виявлення, фіксації та вилучення предметів, які мають значення у кримінальному провадженні, в присутності понятих, під час затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, під час здійснення обшуку затриманої особи виявлено та вилучено мобільний телефон марки «ОРРО» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; сім-картку № НОМЕР_4 , які поміщено до спеціального пакету №WAR1929595.

Вилучене майно відповідно до постанови слідчого від 08.07.2024 визнано речовим доказом. Вказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, тому з метою забезпечення його збереження виникла необхідність у накладені арешту на вказане майно, у зв`язку з чим слідчий звернувся до суду із даним клопотанням.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити та пояснив, що телефон необхідний для встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, не навів обґрунтованих доводів на підтвердження причетності вилученого телефону до вчинення кримінального правопорушення.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання, оскільки вилучений телефон не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.

Так, згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Частини 1 - 3 ст. 170 КПК України передбачають, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Під час розгляду клопотання слідчим не обґрунтовано причетність вилученого мобільного телефону до вчинення кримінального провадження, тобто відповідність його критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Відтак, відсутні правові підстави для накладення арешту на вказане майно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «ОРРО» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; сім-картку № НОМЕР_4 , необхідно відмовити.

Керуючись статтями 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон марки «ОРРО» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ; сім-картку № НОМЕР_4 , які поміщено до спеціального пакету №WAR1929595, у кримінальному провадженні №12024030590000758, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, відмовити.

Вилучені відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08 липня 2024 року мобільний телефон марки «ОРРО» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 та сім-картку № НОМЕР_4 повернути власнику ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 12 год. 50 хв. 11 липня 2024 року

Слідчий суддя ОСОБА_1