Рішення

від 09.07.2024 по справі 910/1561/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2024Справа № 910/1561/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Дупляченко Ю.О, розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»

до Акціонерного товариства «Київметробуд»

про стягнення 5 981 268,74 грн. збитків

за участю представників:

від позивача - Кравченко Т.В.,

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 5 981 268,74 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 в частині надання позивачу банківської гарантії на суму позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання та встановлено строки надання учасниками відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 28.02.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено вимоги позову повністю з огляду на недоведеність збитків у позивача в заявленому ним розмірі.

Крім того, відповідачем 28.02.2024 сформовано в системі «Електронний суд» клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення справи №910/896/24.

Позивачем 04.03.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, якою заперечено доводи відповідача з посиланням до правового регулювання Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем 04.03.2024 надано суду заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідачем 04.03.2024 сформовано в системі «Електронний суд» додаткові пояснення неможливості розгляду даної справи до вирішення справи №910/896/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 клопотання відповідача задоволено, зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/896/24.

Позивачем 13.03.2024 оскаржено ухвалу Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали даної справи.

Позивачем 05.04.2024 надано Господарському суду міста Києва заяву про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відкладено вирішення питання про розгляд заяви позивача про поновлення провадження у справі № 910/1561/24 до надходження матеріалів справи на адресу Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 вирішено апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 про зупинення провадження у справі № 910/1561/24 разом з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 повернуто з Державного бюджету України позивачу суму судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.06.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.06.2024.

У судовому засіданні 09.07.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір №744-ДБМ-18 від 20.11.2018, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати будівельні роботи загальною вартістю 5 981 268 736, 07 грн.

Пунктом 5.1 договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 встановлено: «Забезпечення виконання підрядником зобов`язань за цим договором здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства шляхом надання банківської гарантії. Розмір та порядок надання забезпечення визначається умовами банківської гарантії».

За твердженням позовної заяви наведена договірна норма пункту 5.1 зобов`язує відповідача надати забезпечення виконання своїх зобов`язань у розмірі 5 981 268,74 грн. на весь час дії договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 з урахуванням його продовження за згодою сторін та за судовим рішенням.

У той же час, договірна норма пункту 5.1 вочевидь не містить прямої вимоги надання відповідачем банківської гарантії саме у розмірі 5 981 268,74 грн.

За визначенням статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно, посилання позивача до умов тендерної документації судом не може бути прийняте до уваги, оскільки укладений сторонами у справі договір №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 жодним чином не визначає факт його укладення на умовах публічних закупівель і не посилається к на підставу виникнення юридичних зобов`язань учасників на будь-які умови тендерної документації.

У той же час, за інформацією електронної системи публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-10-000597-b) серед вимог замовника до підрядника було оприлюднено: «Замовник вимагає надання забезпечення виконання Договору про закупівлю переможцем торгів у вигляді банківської гарантії, у розмірі 0,1% від вартості Договору. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також, у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також, згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. Примірна форма банківської гарантії наведена в Додатку 6 до тендерної документації. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету. Всі витрати щодо забезпечення виконання договору несе Учасник-переможець. У разі, якщо Учасник не надав забезпечення виконання договору, його тендерна пропозиція відхиляється відповідно до частини першої статті 30 Закону».

Таким чином, умовами тендерної документації за публічною закупівлею UA-2018-09-10-000597-b встановлювалась вимога до учасника торгів про надання переможцем торгів банківської гарантії у розмірі 0,1% суми договору з правовим наслідком невиконання цієї вимоги - відхилення тендерної пропозиції.

За позитивно-правовими приписами статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно, тендерна документація не є правочином, що є належною правовою підставою виникнення цивільного чи господарського зобов`язання учасника відповідної публічної закупівлі.

Господарське зобов`язання учасника (переможця) процедури публічної закупівлі визначається укладеним за результатом проведеного тендеру господарським договором.

Як зазначалось раніше, укладений сторонами у справі договір №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 не містить зобов`язання відповідача надати або продовжувати строк банківської гарантії саме у розмірі 5 981 268,74 грн.

Відповідно, суд не може погодитись з доводами позовної заяви в частині наявності у відповідача саме юридичного зобов`язання вжити заходи, спрямовані на внесення змін до банківської гарантії №10492/4 від 16.11.2018, та як наслідок - з висновком позовної заяви про порушення відповідачем відповідного договірного зобов`язання - пункту 5.1 договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018.

Крім того, суд не може погодитись і з висновками позивача, що банківська гарантія є його доходом. Посилання до правового регулювання Податкового кодексу України у даному випадку є помилковим, оскільки цей законодавчий акт не регулює господарсько-правові відносини, а встановлює та регулює справляння податків та податкових платежів. Віднесення податковим законодавством отриманих грошових коштів за банківською гарантією до валових доходів у податковому обліку зумовлене тим, що відповідну грошову суму суб`єктом господарювання раніше було віднесено у податковому обліку до валових витрат від господарської діяльності, які компенсуються грошовими коштами за банківською гарантією.

Статтею 200 Господарського кодексу України встановлено, що гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України в становлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За приписами статі 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно, суд не може не погодитись з доводами відповідача, що банківська гарантія є одним з видів забезпечення зобов`язань і не є неодержаним прибутком (втраченою вигодою), на який позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання відповідачем.

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України визначено, що Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються (у тому числі) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Суд окремо має зазначити, що істотною обставиною отримання права на відшкодування втраченої вигоди за приписами статті 225 Господарського кодексу України є доведення можливості отримати прибуток «у разі належного виконання зобов`язання другою стороною».

У той же час, за умовою банківської гарантії право на отримання грошових коштів виникає виключно у разі порушення зобов`язання другою стороною.

При вирішенні спору про стягнення збитків позивач має процесуальний обов`язок довести суду факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, наявність збитків у певному грошовому еквіваленті та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням та виникненням збитків. В свою чергу, з огляду на встановлену законодавством презумпцію, доведення відсутності вини у вчиненому правопорушенні є процесуальним обов`язком відповідача.

У даному випадку позивачем не доведено суду факту господарсько-правового правопорушення відповідача та наявність у позивача збитків у визначеному позовною заявою грошовому еквіваленті.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 5 981 268,74 грн. збитків повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору та правову допомогу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено: 10.07.2024

Суддя Т.Ю.Кирилюк