Постанова

від 25.09.2024 по справі 910/1561/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Справа№ 910/1561/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Чечотка Віктор Дмитрович

учасники справи:

від позивача: Куравченко Т.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024

у справі №910/1561/24 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Акціонерного товариства "Київметробуд"

про стягнення 5 981 268,74 грн збитків

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення 5 981268,74 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 в частині надання позивачу банківської гарантії на суму позову.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2024 у справі №910/1561/24 у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено суду факту господарсько-правового правопорушення відповідача та наявність у позивача збитків у визначеному ним грошовому еквіваленті.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" подало апеляційну скаргу, у якій просило прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду м. Києва 09.07.2024 у справі № 910/1561/24 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга зокрема, обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт посилається на наявність у відповідача юридичного обов`язку вжити заходи, спрямовані на внесення змін до банківської гарантії №10492/4 від 16.11.2018, а також стверджує про порушення відповідачем відповідного договірного зобов`язання - пункту 5.1 договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен", розгляд апеляційної скарги призначено на 15.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 відкладено розгляд справи до 25.09.2024.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, у судові засідання не з`явився, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутністю представника відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір №744-ДБМ-18 від 20.11.2018, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати будівельні роботи загальною вартістю 5 981 268 736, 07 грн.

Пунктом 5.1 договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 установлено, що забезпечення виконання підрядником зобов`язань за цим договором здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства шляхом надання банківської гарантії. Розмір та порядок надання забезпечення визначається умовами банківської гарантії.

Апелянт стверджує, що наведена договірна норма пункту 5.1 зобов`язує відповідача надати забезпечення виконання своїх зобов`язань у розмірі 5 981 268,74 грн. на весь час дії договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 з урахуванням його продовження за згодою сторін та за судовим рішенням.

У той же час, норма пункту 5.1 вочевидь не містить прямої вимоги надання відповідачем банківської гарантії саме у розмірі 5 981 268,74 грн.

За визначенням статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (стаття 174 Господарського кодексу України).

Отже, укладений сторонами у справі договір №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 жодним чином не визначає факт його укладення на умовах публічних закупівель і не посилається на підставу виникнення юридичних зобов`язань учасників на будь-які умови тендерної документації.

У той же час, за інформацією електронної системи публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-10-000597-b) серед вимог замовника до підрядника було оприлюднено: "Замовник вимагає надання забезпечення виконання Договору про закупівлю переможцем торгів у вигляді банківської гарантії, у розмірі 0,1% від вартості Договору. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також, у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону, а також, згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Форма та зміст банківської гарантії повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. Примірна форма банківської гарантії наведена в Додатку 6 до тендерної документації. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету. Всі витрати щодо забезпечення виконання договору несе Учасник-переможець. У разі, якщо Учасник не надав забезпечення виконання договору, його тендерна пропозиція відхиляється відповідно до частини першої статті 30 Закону".

Таким чином, умовами тендерної документації за публічною закупівлею UA-2018-09-10-000597-b установлювалась вимога до учасника торгів про надання переможцем торгів банківської гарантії у розмірі 0,1% суми договору з правовим наслідком невиконання цієї вимоги - відхилення тендерної пропозиції.

В силу статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Тендерна документація не є правочином, що є належною правовою підставою виникнення цивільного чи господарського зобов`язання учасника відповідної публічної закупівлі.

Господарське зобов`язання учасника (переможця) процедури публічної закупівлі визначається укладеним за результатом проведеного тендеру господарським договором.

Укладений сторонами у справі договір №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 не містить зобов`язання відповідача надати або продовжувати строк банківської гарантії саме у розмірі 5 981 268,74 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованим твердження апелянта про наявність у відповідача саме юридичного зобов`язання вжити заходи, спрямовані на внесення змін до банківської гарантії №10492/4 від 16.11.2018, та про порушення відповідачем пункту 5.1 договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України установлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За приписами статі 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються (у тому числі) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

При цьому істотною обставиною отримання права на відшкодування втраченої вигоди за приписами статті 225 Господарського кодексу України є доведення можливості отримати прибуток "у разі належного виконання зобов`язання другою стороною".

За умовою банківської гарантії, право на отримання грошових коштів виникає виключно у разі порушення зобов`язання другою стороною.

При вирішенні спору про стягнення збитків позивач має процесуальний обов`язок довести суду факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, наявність збитків у певному грошовому еквіваленті та причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням та виникненням збитків. В свою чергу, з огляду на встановлену законодавством презумпцію, доведення відсутності вини у вчиненому правопорушенні є процесуальним обов`язком відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено суду факту господарсько-правового правопорушення відповідача та наявність у позивача збитків у визначеному ним грошовому еквіваленті.

З огляду на викладене відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Київметробуд" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" 5 981 268,74 грн збитків.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову Комунального підприємства "Київський метрополітен" повністю.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - КП "Київський метрополітен", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/1561/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/1561/24 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/1561/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/1561/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Комунальне підприємство "Київський метрополітен".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.10.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов