Ухвала

від 09.07.2024 по справі 910/2036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.07.2024Справа № 910/2036/24

За позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва

про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1.;

від позивача: Букрєєв В.А. за ордером від 19.02.2024 року серії АІ № 1551669;

від відповідача: ОСОБА_2. (у порядку самопредставництва);

від відповідача: Калько Д.О. за довіреністю від 01.08.2023 року.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Садівницького товариства "Бджілка" Дарницького району м. Києва (далі - відповідач, Товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Товариства, оформленого протоколом від 26.08.2023 року № 2608, та зобов`язання відповідача внести позивача до реєстру членів Товариства.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на порушення порядку скликання та проведення 26.08.2023 року загальних зборів членів Товариства, що призвело до порушення корпоративних прав позивача.

Ухвалою від 18.03.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2036/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 17.04.2024 року.

03.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства від 02.04.2024 року, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що спірним рішенням загальних зборів членів Товариства ОСОБА_1 було доведено той факт, що його виключено із членів Товариства, починаючи з 30.09.2012 року. Разом із тим, про проведення 26.08.2023 року загальних зборів членів відповідача ОСОБА_1 було завчасно належним чином повідомлено відповідним листом, що підтверджується чеком поштового відправлення від 15.08.2023 року з трек-номером 0213201768857, а про прийняте рішення було офіційно повідомлено позивача у письмовому вигляді поштовим відправленням з трек-номером 021320054249. Відповідач також зазначив, що ОСОБА_1 проживає на території, однак не є членом Товариства, оскільки 30.09.2012 року на загальних зборах членів цього садівницького товариства було розглянуто та вирішено питання щодо виключення позивача з членів Товариства.

До початку призначеного підготовчого засідання 17.04.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 17.04.2024 року, в якій останній просив суд закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, з огляду на те, що позивач не є членом Товариства, а рішення суду за результатами розгляду означеного спору не призведе до відновлення порушених прав ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні 17.04.2024 року господарський суд міста Києва встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 26.04.2024 року та встановив відповідачу строк на подання заперечень до 13.05.2024 року. Крім того, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/2036/24 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 22.05.2024 року.

22.04.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

26.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь представника позивача від 26.04.2024 року на відзив на позовну заяву, в якій останній вказав, що інформація, зазначена у протоколі № 24 зборів членів Товариства від 30.09.2012 року спростовується рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.04.2015 року в справі № 755/13654/13-п. Крім того, у відповідь на звернення представника позивача, Дарницька районна в міста Києві державна адміністрація листом від 20.12.2023 року № 101-11058 повідомила, що у реєстраційній справі Товариства відсутні протокол № 24 зборів членів від 30.09.2012 року та додатки до нього.

Крім того, 26.04.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 26.04.2024 року, в якій останній заперечив проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі.

14.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли сформовані у цій системі 13.05.2024 року заперечення відповідача, в яких Товариство навело додаткові аргументи на спростування обґрунтованості вимог позивача.

21.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Враховуючи вищенаведене клопотання, у підготовчому засіданні 22.05.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.06.2024 року.

29.05.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 по суті справи.

У підготовчому засіданні 06.06.2024 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів. Означені докази долучені судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 06.06.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 17.04.2024 року про закриття провадження у даній справі, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів фактичного припинення існування предмета спору, яким є визнання недійсним рішення загальних зборів членів Товариства, оформленого протоколом від 26.08.2023 року № 2608, та зобов`язання відповідача внести позивача до реєстру членів Товариства.

Ухвалою від 06.06.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/2036/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 02.07.2024 року.

До початку призначеного судового засіданні 02.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Товариства від 01.07.2024 року.

У судовому засіданні 02.07.2024 року оголошувалася перерва до 09.07.2024 року.

02.07.2024 року позивачем подано письмовий виступ ОСОБА_1 у вступному слові у господарському суді 02.07.2024 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду вищенаведеного письмового виступу позивача, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

При цьому, наведена норма не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.

Разом із тим, суд зазначає, що у письмовому виступі у вступному слові ОСОБА_1 неодноразово використовував образливі висловлювання, некоректні та лайливі фрази в бік членів Товариства, вдавався до зневажливих звернень та висловлювань щодо ряду фізичних осіб, пов`язаних з діяльністю юридичної особи відповідача, зокрема ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд зазначає, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) судочинства, а також його завданню.

Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 року в справі № 9901/34/19.

Аналогічно Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14.05.2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 04.02.2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 року в справі № 9901/23/21 звернула увагу на те, що якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з метою виконання завдань судочинства, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню господарського судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.03.2019 року в справі № 199/6713/14-ц, від 14.03.2019 року в справі № 9901/34/19, від 07.11.2019 року в справі № 9901/324/19).

Використання ОСОБА_1 у письмовому виступі у вступному слові принизливих, образливих та некоректних висловлювань щодо членів Товариства та осіб, пов`язаних з діяльністю відповідача, на переконання суду, свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

За правилами частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 письмового виступу у вступному слові такого змісту, а відтак необхідність залишення його без розгляду.

Керуючись статтями 43, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Письмовий виступ ОСОБА_1 у господарському суді 02.07.2024 року у вступному слові залишити без розгляду.

2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.07.2024 року.

Суддя В.С. Ломака