Рішення

від 08.07.2024 по справі 911/821/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/821/24

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Полакс Групп», м. Харків

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Бріс Проджект», м. Вишгород Київської області

про стягнення 512 496,71 грн.,

за участю представників:

від позивача:не з`явився;від відповідача:не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Полакс Групп», м. Харків (далі по тексту ТОВ «Полакс Групп»), 29.03.2024 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 27.03.2024 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріс Проджект», м. Вишгород Київської області (далі по тексту ТОВ «Бріс Проджект»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором поставки №837 від 01.01.2022:

380 062,41 грн. основного боргу;

96 317,19 грн. пені (за період 27.12.2022-30.06.2023);

22 122,11 грн. інфляційних втрат (за період січень 2023 березень 2024 року);

13 995,00 грн. три відсотки річних (за період 27.12.2022-19.03.2024).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору та на правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «Полакс Груп» та ТОВ «Бріс Проджект» було укладено договір поставки №837 від 01.01.2022, за яким позивач поставив відповідачу товари за спірними накладними на суму 380062,41 грн., яка мала бути оплачена щонайменше до 27.12.2022. Відповідач оплату поставленого товару не здійснив, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 380062,41 грн. основного боргу, а також нараховує та просить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання пеню, передбачену пунктом 8.5 Договору в розмірі 96 317,19 грн. (з 27.12.2022 по 30.06.2023), та відповідно до ст. 625 ЦК України 13 995,00 грн. 3% річних за період прострочення з 27.12.2022 по 19.03.2024 та інфляційні втрати в сумі 22 122,11 грн. за період січень 2023 року березень 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2024 відкрито провадження у справі №911/821/24 у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.04.2024.

17.04.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «Полакс Групп» в частині стягнення з ТОВ «Бріс Проджект» 104,21 грн. основного боргу, 84 345,90 грн. пені, 14 540,41 грн. інфляційного збільшення та 5 070,12 грн. 3% річних. Відповідач у відзиві зазначає, що протягом строку дії договору сторонами не було погоджено додатки 1-2 до договору поставки («Специфікація» та «Картка постачальника»), а також не було заповнено додаток №3 «Графік поставок».

Відповідач твердить, що до товару, що відвантажувався за 21 видатковою накладною на суму 565 082,22 грн., позивачем було додано оригінали видаткових накладних, які було отримано відповідачем, підписано зі свого боку та повернуто постачальнику. До товару, що постачався за іншими 22 накладними на суму 1 054 775,98 грн., позивач не додав товаросупровідні документи, що у порядку пункту 1.6 договору відповідач розцінює як неотримання товару покупцем. Лише 07.04.2023 позивач надіслав відповідачу у сервісі «М.Е.Doc» електронні видаткові накладні, які у цей же день відповідачем були підписані.

Відповідач твердить, що у період з 07.07.2022 по 16.05.2023 відповідач здійснив перерахування на користь позивача 1 239 900,00 грн. в якості оплати. Тож відповідач твердить, що дійсна заборгованість за товар становить 379 958,20 грн. (1 619 858,20 грн. мінус 1 239 900,00 грн.).

Щодо нарахованої позивачем пені, відповідач твердить, що за умовами договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної; дата підписання сторонами видаткової накладної є датою прийому-передачі товару. Відповідач зазначає, що оскільки 22 видаткові накладні, складені в електронній формі, підписані 07.04.2023, строк оплати їх є простроченим з 08.06.2023, у зв`язку з чим позивач невірно визначив період нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних. Відповідач вважає вірними суми 11 971,29 грн. пені (з 08.06.2023 по 30.06.2023), 7 581,70 грн. інфляційних втрат (з червня 2023 року по лютий 2024 року) та 8 924,88 грн. 3% річних (з 08.06.2023 по 19.03.2024).

Ухвалою від 26.04.2024 підготовче судове засідання призначено на 27.05.2024.

02.05.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив від 17.04.2024, у якій позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог, які заявлені позивачем та стягнути з ТОВ «Бріс Проджект» 379 958,20 грн. основного боргу, 80 280,48 грн. пені, 9 519,49 грн. інфляційного збільшення та 8 924,88 грн. 3% річних. Позивач твердить, що погоджується із сумою основного боргу 379 958,20 грн., а завищення приблизно на 100 грн. вимога виникла через технічні та арифметичні помилки. Також позивач твердить, що відповідач у відзиві невірно розрахував пеню, оскільки нарахував її по 30.06.2023, однак позивач має право нараховувати пеню за шість місяців відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, тобто з 08.06.2023 по 08.12.2023, у зв`язку з чим пеня належить до задоволення в сумі 80 280,48 грн. також позивач вказує на некоректні розрахунки у відзиві згідно ст. 625 ЦК України, погоджується із розрахованою сумою 3% річних, та твердить, що вірно розрахована сума інфляційних втрат становить 9 519,40 грн.

У підготовче судове засідання 27.05.2024 представники сторін не з`явились. В ухвалі від 27.05.2024 суд роз`яснив позивачу, що в силу диспозитивності господарського процесу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Тобто суд не вправі замість позивача збільшити або зменшити позовні вимоги.

В ухвалі від 27.05.2024 суд роз`яснив позивачу його право подати заяву про збільшення/зменшення розміру позовних вимог або зміну предмету або підстав позову за правилами ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого провадження та відклав підготовче судове засідання на 10.06.2024.

В судове засідання 10.06.2024 представники сторін повторно не з`явились. Ухвалою від 10.06.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.07.2024.

Позивач заяву про збільшення/зменшення позовних вимог не подав, тож справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до поданої позовної заяви про стягнення з відповідача 380 062,41 грн. основного боргу, 96 317,19 грн. пені (з 27.12.2022 по 30.06.2023), 13 995,00 грн. 3% річних ( з 27.12.2022 по 19.03.2024) та 22 122,11 грн. інфляційних втрат (січень 2023 року березень 2024 року).

У судовому засіданні 01.07.2024 суд оголосив перерву до 08.07.2024, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис, відсутній відповідач ухвалою про повідомлення в порядку ст. 120-121 ГПК України.

У судове засідання з розгляду справи по суті 08.07.2024 сторони не з`явились, уповноважених представників для участі не направили, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши позов ТОВ «Полакс Групп» до відповідача ТОВ «Бріс Проджект» про стягнення 512 496,71 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

01.01.2022 між ТОВ «Полакс Групп» (постачальник) та ТОВ «Бріс Проджект» (покупець) був укладений договір поставки №837 (далі по тексту Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язується систематично доставляти і передавати на умовах та в строки, узгоджені сторонами в замовленні покупця та (або) графіку поставок (Додаток №3 до цього Договору), непродовольчу продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього Договору (п.1.1);

- найменування товару, його асортимент та ціна визначається специфікацією (Додаток №1 до цього Договору), що є його невід`ємною частиною (п.1.2);

- умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером Договору (п. 1.5);

- право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання Покупцем. Дата підписання сторонами видаткової накладної є датою прийому-передачі товару покупцю (п. 1.6);

- поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями силами (в т.ч. транспортом) та за рахунок постачальника на умовах DDP у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року) та на підставі, прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця (п. 2.1);

- строк поставки товару погоджується сторонами у замовленні покупця. Сторони можуть також встановити графік поставок у редакції, погодженій сторонами у Додатку №З до цього договору. У випадку розбіжності дати поставки, визначеної в замовленні покупця та графіка поставки, сторони беруть за основу дату поставки, яка узгоджена сторонами в замовленні покупця. Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами постачальника (п. 2.15);

- оплата поставленого товару здійснюється через 60 календарних днів з дати поставки товару. Здійснення розрахунків проводиться у понеділок, середу та п`ятницю щотижня орієнтуючись на дату настання платежу (п. 5.4);

- за порушення строків оплати, передбачених цим Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу (п. 8.4);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленням печатками Сторін та діє до 31.12.2022 (п. 9.1);

- якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити дію цього Договору, цей Договір вважається пролонгованим на кожний календарний рік на тих самих умовах (п. 9.2).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання Договору, постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 1 619 858,20 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями належним чином оформлених та підписаних обома сторонами Видаткових накладних, а саме:

№ПГ00000223 від 16.06.2022 на суму 82 704,80 грн.;

№ПГ00000224 від 16.06.2022 на суму 36 559,56 грн.;

№ПГ00000226 від 23.06.2022 на суму 3 114,72 грн.;

№ПГ00000225 від 23.06.2022 на суму 34 511,72 грн.;

№ПГ00000230 від 29.06.2022 на суму 8 584,76 грн.;

№ПГ00000231 від 29.06.2022 на суму 635,04 грн.;

№ПГ00000245 від 08.07.2022 на суму 3 517,87 грн.;

№ПГ00000246 від 08.07.2022 на суму 27 241,82 грн. (з урахуванням акту розбіжностей від 11.07.2022);

№ПГ00000270 від 14.07.2022 на суму 28 188,80 грн.;

№ПГ00000271 від 14.07.2022 на суму 47 051,58 грн.;

№ПГ00000288 від 21.07.2022 на суму 18 769,82 грн.;

№ПГ00000289 від 21.07.2022 на суму 68 516,95 грн.;

№ПГ00000290 від 21.07.2022 на суму 42 165,30 грн.;

№ПГ00000291 від 21.07.2022 на суму 86 808,72 грн.;

№ПГ00000331 від 02.08.2022 на суму 17 074,08 грн.;

№ПГ00000332 від 02.08.2022 на суму 93 792,58 грн.;

№ПГ00000357 від 11.08.2022 на суму 9 626,82 грн.;

№ПГ00000358 від 11.08.2022 на суму 37 463,20 грн.;

№ПГ00000363 від 18.08.2022 на суму 3 125,88 грн.;

№ПГ00000364 від 18.08.2022 на суму 24 367,66 грн.;

№ПГ00000393 від 25.08.2022 на суму 10 524,02 грн.;

№ПГ00000394 від 25.08.2022 на суму 2 138,04 грн.;

№ПГ00000395 від 25.08.2022 на суму 3 058,20 грн.;

№ПГ00000396 від 25.08.2022 на суму 24 881,69 грн.;

№ПГ00000418 від 31.08.2022 на суму 70 438,24 грн.;

№ПГ00000419 від 31.08.2022 на суму 9 188,04 грн.;

№ПГ00000420 від 31.08.2022 на суму 10 989,16 грн.;

№ПГ00000421 від 31.08.2022 на суму 460,08 грн.;

№ПГ00000452 від 08.09.2022 на суму 6 847,32 грн.;

№ПГ00000453 від 08.09.2022 на суму 70 592,80 грн.;

№ПГ00000454 від 08.09.2022 на суму 2 097,48 грн.;

№ПГ00000455 від 08.09.2022 на суму 111 710,59 грн.;

№ПГ00000456 від 08.09.2022 на суму 111 710,59 грн.;

№ПГ00000457 від 08.09.2022 на суму 235 950,71 грн.;

№ПГ00000475 від 15.09.2022 на суму 51 482,00 грн.;

№ПГ00000476 від 15.09.2022 на суму 2 769,96 грн.;

№ПГ00000477 від 15.09.2022 на суму 13 261,82 грн.;

№ПГ00000525 від 29.09.2022 на суму 41 341,32 грн.;

№ПГ00000526 від 29.09.2022 на суму 36 960,00 грн.;

№ПГ00000527 від 29.09.2022 на суму 12 270,98 грн.;

№ПГ00000535 від 29.09.2022 на суму 7 180,80 грн.;

№ПГ00000595 від 27.10.2022 на суму 95 831,15 грн.;

№ПГ00000596 від 27.10.2022 на суму 14 351,53 грн.

Суд встановив, що спірними видатковими накладними, за якими заявлено позовні вимоги, є видаткові накладні №ПГ00000456 від 08.09.2022, №ПГ00000475 від 15.09.2022, №ПГ00000476 від 15.09.2022, №ПГ00000477 від 15.09.2022, №ПГ00000525 від 29.09.2022, №ПГ00000526 від 29.09.2022, №ПГ00000527 від 29.09.2022, №ПГ00000535 від 29.09.2022, №ПГ00000595 від 27.10.2022, №ПГ00000596 від 27.10.2022.

Позивач визнає, що за видатковою накладною № ПГ00000456 від 08.09.2022 було сплачено 7 097,74 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інше встановлено п. 5.4 Договору, відповідно до якого оплата поставленого товару здійснюється через 60 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Так, сторони визнають, що частина спірних видаткових накладних була направлена відповідачу через сервіс «M.E.Doc» лише 07.04.2023, які в той же день були підписані з боку відповідача.

Суд встановив, що такими видатковими накладними є №ПГ00000475 від 15.09.2022; №ПГ00000476 від 15.09.2022; №ПГ00000525 від 29.09.2022; №ПГ00000526 від 29.09.2022; №ПГ00000527 від 29.09.2022; №ПГ00000535 від 29.09.2022.

Відтак, кінцевим днем для оплати за вказаними видатковими накладними було 06.06.2023, а з 07.06.2023 настало прострочення.

Разом з тим, суд встановив, що інші спірні видаткові накладні, зокрема №ПГ00000456 від 08.09.2022; №ПГ00000477 від 15.09.2022; №ПГ00000595 від 27.10.2022; №ПГ00000596 від 27.10.2022 містять власноручний підпис обох сторін, у зв`язку з чим, суд встановив, що кінцевим днем для оплати видаткової накладної

№ПГ00000456 від 08.09.2022 було 07.11.2022, а з 08.11.2022 настало прострочення;

№ПГ00000477 від 15.09.2022 було 14.11.2022, а з 15.11.2022 настало прострочення;

№ПГ00000595 від 27.10.2022 та №ПГ00000596 від 27.10.2022 було 26.12.2022, а з 27.12.2022 настало прострочення.

За таких обставин, термін оплати товару за всіма спірними накладними є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Пунктом 4 ухвали від 02.04.2024 про відкриття провадження суд зобов`язував відповідача подати докази оплати товару, отриманого на умовах договору поставки №837 від 01.01.2022.

До відзиву на позов відповідач долучив виписку АТ «Укрсиббанк» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, з якої вбачаються платежі на користь ТОВ «Полакс Групп» в сумі 1 150 000,00 грн., а саме:

90 000,00 грн. (за платіжним документом від 07.07.2022 №199);

50 000,00 грн. (за платіжним документом від 29.07.2022 №230);

90 000,00 грн. (за платіжним документом від 04.08.2022 №248);

140 000,00 грн. (за платіжним документом від 19.08.2022 №270);

165 000,00 грн. (за платіжним документом від 20.09.2022 №313);

30 000,00 грн. (за платіжним документом від 04.10.2022 №338);

100 000,00 грн. (за платіжним документом від 14.10.2022 №350);

85 000,00 грн. (за платіжним документом від 21.10.2022 №352);

100 000,00 грн. (за платіжним документом від 03.11.2022 №383);

160 000,00 грн. (за платіжним документом від 13.12.2022 №454);

75 000,00 грн. (за платіжним документом від 13.12.2022 №455);

15 000,00 грн. (за платіжним документом від 15.12.2022 №459);

50 000,00 грн. (за платіжним документом від 15.12.2022 №463).

Також відповідачем подано копію виписки АТ «Райффайзен Банк» за період з 01.01.2023 по 29.06.2023, з якої вбачаються платежі на користь ТОВ «Полакс Групп» в сумі 39 100,00 грн., а саме:

10 000,00 грн. (за платіжним документом від 02.02.2023);

14 900,00 грн. (за платіжним документом від 04.05.2023);

14 200,00 грн. (за платіжним документом від 16.05.2023).

Обставини справи, розмір заборгованості має встановлюватись виключно на підставі первинних документів (постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/5226/17). За таких обставин, суд не бере до уваги при вирішенні спору складену в односторонньому порядку та не підписану Відомість по взаєморозрахунках з контрагентом за період 01.01.2022 02.04.2024, та робить висновок про те, що відповідач довів суду належними письмовими доказами оплату за товар за спірним договором на суму 1 189 100,00 грн., а не на суму 1 239 900,00 грн., як твердить у відзиві.

Враховуючи, що

за поданими суду видатковими накладними та банківськими виписками підтверджується факт поставки товару на суму 1 619 858,20 грн. та факт оплати товару на суму 1 189 100,00 грн., тобто різниця становить 430 758,20 грн.,

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ст. 14 ГПК України); при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України);

вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу 380 062,41 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належними доказами не спростована, відтак належить до задоволення у заявленій сумі.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 96317,19 грн. пені за період з 27.12.2022 по 30.06.2023. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що при порушенні строків оплати, передбачених цим Договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено. Відтак, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку оплати, та до переддня фактичної оплати, або до відповідної дати через шість місяців після спливу строку оплати за кожною із спірних накладних.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (27.12.2022 - 30.06.2023):

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.Термін оплати згідно з п. 5.4Період прострочення Пеня, грн.№ПГ00000456104 612,8507.11.202227.12.2022-30.06.202326 654,78№ПГ0000047713 261,8214.11.202227.12.2022-30.06.20233 379,04№ПГ0000059595 831,1526.12.202227.12.2022-30.06.202324 417,25№ПГ0000059614 351,5326.12.202227.12.2022-30.06.20233 656,69№ПГ0000047551 482,0006.06.202307.06.2023-30.06.20231 692,56№ПГ000004762 769,9606.06.202307.06.2023-30.06.202391,07№ПГ0000052541 341,3206.06.202307.06.2023-30.06.20231 359,17№ПГ0000052636 960,0006.06.202307.06.2023-30.06.20231 215,12№ПГ0000052712 270,9806.06.202307.06.2023-30.06.2023403,43№ПГ000005357 180,8006.06.202307.06.2023-30.06.2023236,08Всього: 62 869,11встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені у межах заявленого періоду становить 62 869,11 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 13 995,00 грн. нараховані за період 27.12.2022 19.03.2024 та інфляційні втрати в сумі 22 122,11 грн. нараховані за період січень 2023 лютий 2024. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши правильність розрахунку трьох процентів річних, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (27.12.2022 - 19.03.2024):

Видаткові накладніОсновний боргПеріод прострочення 3%№ПГ00000456 №ПГ00000477 №ПГ00000595 №ПГ00000596228 057,35 грн.27.12.2022-19.03.20248 412,21 грн.№ПГ00000475 №ПГ00000476 №ПГ00000525 №ПГ00000526 №ПГ00000527 №ПГ00000535152 005,06 грн.07.06.2023-19.03.20243 582,96 грн.Всього: 11 995,17 грн.встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних у межах заявленого періоду становить 11 995,17 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Також суд, перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (січень 2023 року лютий 2024 року)

Видаткові накладніОсновний боргПеріод прострочення Інфляційні втрати№ПГ00000456 №ПГ00000477 №ПГ00000595 №ПГ00000596228 057,35 грн.січень 2023 лютий 202413 274,42 грн.№ПГ00000475 №ПГ00000476 №ПГ00000525 №ПГ00000526 №ПГ00000527 №ПГ00000535152 005,06 грн.червень 2023 лютий 20243 033,12 грн.Всього: 16 307,54 грн.встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у межах заявленого періоду становить 16 307,54 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Полакс Групп» частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Бріс Проджект» 380 062,41 грн. основного боргу, 11 995,17 грн. процентів річних, 16 307,54 грн. інфляційних втрат та 62 869,11 грн. пені.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 7 068,51 грн.

Суд звертає увагу, що позивач просить суд включити до судових витрат та стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу, попередній розмір яких становить 45 000,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що надасть суду детальний розрахунок понесених витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Доказів на підтвердження понесення вказаних витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полакс Групп» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріс Проджект» (07301, м. Вишгород, вул. Шкільна, буд. 23, ідентифікаційний код 43989869)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полакс Групп» (61017, Харківська обл., м. Харків, вул. Котлова, буд. 185 літера Л-1, ідентифікаційний код 40243719)

380 062,41 грн. (триста вісімдесят тисяч шістдесят дві гривні сорок одну копійку) основного боргу,

62 869,11 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять гривень одинадцять копійок) пені,

11995,17 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень сімнадцять копійок) процентів річних,

16307,54 грн. (шістнадцять тисяч триста сім гривень п`ятдесят чотири копійки) інфляційних втрат,

7 068,51 грн. (сім тисяч шістдесят вісім гривень п`ятдесят одну копійку) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 09.07.2024.

Суддя О.В. Конюх