ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"08" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1363/14
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
при секретарі Ващенко О.В.
за участю представників:
від заявника Павленко О.В.,
від позивача не з`явився,
від відповідача (боржника) не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість про видачу дубліката наказу господарського суду, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду та про заміну стягувача у наказі (вх. № 2-1086/24 від 28.06.2024 р.) по справі № 916/1363/14 за позовом Державного концерну Укроборонпром до Державного підприємства Спеціальне конструкторське бюро Молнія про стягнення 25832,57 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року Державний концерн Укроборонпром звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Спеціальне конструкторське бюро Молнія про стягнення 25832,57 грн., з яких 21813,00 грн. основний борг, 679,49 грн. 3% річних, 261,76 грн. інфляційні нарахування, 3078,32 грн. пеня.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2014 р. позовну заяву Державного концерну Укроборонпром прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1363/14 та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 30.04.2014 р.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.04.2014 року у справі № 916/1363/14 позов Державного концерну Укроборонпром задоволено частково та на користь останнього стягнуто з ДП Спеціальне конструкторське бюро Молнія суму основного боргу за договором позики № UOP-1.0-4-Д-12 22.06.2012 р. в розмірі 21813,00 грн., 3% річних в сумі 679,49 грн., інфляційні нарахування в сумі 261,76 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1711,53 грн.
16.05.2014 р. на виконання вказаного судового рішення Господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання щодо стягнення з ДП Спеціальне конструкторське бюро Молнія на користь Державного концерну Укроборонпром суми основного боргу за договором позики № UOP-1.0-4-Д-12 22.06.2012 р. в розмірі 21813,00 грн., 3% річних в сумі 679,49 грн., інфляційних нарахувань в сумі 261,76 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1711,53 грн.
28.06.2024 р. Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу дублікату наказу суду у справі № 916/1363/14 від 16.05.2014 р., про поновлення пропущеного строку для пред`явлення вказаного наказу суду до виконання згідно п.п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р.), ст. 329 ГПК України, а також про заміну стягувача в наказі суду від 16.05.2014 р. з Державного концерну Укроборонпром на Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість в порядку ст. 334 ГПК України. В обґрунтування поданої заяви позивач вказує про втрату вказаного наказу господарського суду під час його надсилання до органу ВДВС, а також пропущення заявником строку, встановленого для пред`явлення виданого судом наказу до виконання, не з його вини, а через його втрату. Також заявник зазначає, що відповідно до абзацу 2 п. 1 статуту Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість останнє з дня його державної реєстрації є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного концерну Укроборонпром.
Зокрема, як вказує заявник, на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2014 р. судом 16.05.2014 видано відповідний наказ, відповідно до якого ДП СКБ Молнія зобов`язане сплатити на користь ДК Укроборонпром основний борг у сумі 21813,00 грн., 3% річних у сумі 679,49 грн., інфляційні нарахування в сумі 261,76 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1711,53 грн. Згідно із вказаним наказом ДК Укроборонпром є стягувачем, а ДП СКБ Молнія - боржником. Наразі заявник зазначає, що 31.10.2017 року ДК Укроборонпром отримав постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішення УДВС ГТУЮ в Одеській області про повернення виконавчого документу стягувачу, яку було прийнято у зв`язку з відсутністю у ДП СКБ Молнія майна, на яке може бути звернено стягнення. При цьому заявник наголошує, що відповідно до зазначеної постанови наказ Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 року № 916/1363/14 може бути пред`явлений в строк до 31.10.2020 року, з огляду на що ДК Укроборонпром 16.05.2018 було повторно подано до Другого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу ГСОО від 16.05.2014 року № 916/1363/14. Водночас, як вказує заявник, ДК Укроборонпром постанови про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу не отримував, з огляду на що останній звернувся до Другого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області листом від 17.05.2024 № UOP 2.2-4213 з проханням надати інформацію: чи отримував Другий Малиновський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву АТ Українська оборонна промисловість про примусове виконання наказу Господарського суду Одеської області № 916/1363/14 від 16.05.2014 року та чи відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу суду, якщо відкрито, то направити на адресу АТ Українська оборонна промисловість копію постанови про відкриття провадження. У свою чергу, як вказує заявник, Малиновський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є правонаступником Другого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, листом від 22.05.2024 № 108414 повідомив, що перевіркою бази АСВП було встановлено відсутність надходження на примусове виконання відділу наказу Господарського суду Одеської області № 916/1363/14 від 16.05.2014 року. Таким чином, за ствердженнями заявника, наказ Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 року № 916/1363/14 було втрачено при пересилці поштового відправлення, водночас рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2014 у справі № 916/1363/14 ДП СКБ Молнія досі не виконано. З огляду на те, що рішення суду боржником не виконано, оригінал виконавчого документа втрачено не з вини ДК Укроборонпром під час його направлення державному виконавцю для виконання, на переконання заявника, видача дубліката втраченого наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 у справі № 916/1363/14 є необхідною для завершення судового провадження. Крім того заявник додає, що оскільки пропуск строку пред`явлення виконавчого документа має місце не з вини АТ УОП, як стягувача, тому обов`язкове для виконання судове рішення не може залишатись невиконаним на шкоду стягувачу, а тому заявник просить суд поновити строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 року № 916/1363/14, оскільки зазначений наказ було пред`явлено в межах встановленого строку, проте втрачено не з вини АТ УОП.
Стосовно заміни сторони виконавчого провадження правонаступником заявник вказує, що відбулися зміни, які зумовлюють необхідність заміни стягувача ДК Укроборонпром на АТ Українська оборонна промисловість. Так, заявник зазначає, що 21.03.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 441 Про утворення акціонерного товариства Українська оборонна промисловість (опубліковано на веб-порталі Верховної Ради України), пунктами 1, 2 якої передбачено: 1) утворити АТ Українська оборонна промисловість, 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення ДК Укроборонпром, код згідно з ЄДРПОУ 37854297; 2) затвердити такі, що додаються, зокрема, статут АТ Українська оборонна промисловість. При цьому заявник вказує, що абз. 2 п. 1 статуту АТ УОП встановлено, що з дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків ДК Укроборонпром. Наразі заявник зауважує, що 28.06.2023 року відбулася державна реєстрація АТ Українська оборонна промисловість, що вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи те, що АТ Українська оборонна промисловість після отримання дубліката наказу має намір повторно звернутися до органів примусового виконання рішень із заявою про примусове виконання наказу, за ствердженнями останнього, є необхідність заміни у виконавчому документі стягувача Державний концерн Укроборонпром на Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість.
Наразі 15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
В п.п. 19.1, 19.2 п. 19 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017 р.) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається. Оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Як визначено в п.п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р.), у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Згідно з ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2024 р. у справі № 916/1363/14 заяву Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість про видачу дубліката наказу господарського суду, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду та про заміну стягувача у наказі (вх. № 2-1086/24 від 28.06.2024 р.) у цій справі прийнято до провадження та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 08 липня 2024 р. о 16 год. 00 хв.
У судове засідання представники позивача та відповідача (боржника) не з`явився. Однак, згідно положень ч. 2 ст. 329 та ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали заяви Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість, заслухавши пояснення представника заявника, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту заяви Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість, вказаний наказ Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р. у справі № 916/1363/14 перебував на виконанні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Так, 31.10.2017 року державним виконавцем Відділу у ВП № 48904611 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, у зв`язку із тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
При цьому, у вказаній постанові від 31.10.2017 року зазначено, що наказ ГСОО від 31.10.2017 року може бути повторно пред`явлений до примусового виконання в строк до 31.10.2020 р.
В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, 16.05.2018 р. Державний концерн Укроборонпром звертався до Другого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області із заявою про примусове виконання рішення за вих. № UOP 2.2-4278 від 14.05.2018 р., в якій концерн просив відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 року у справі № 916/1363/14; забезпечити перерахування грошових коштів у розмірі 24465,78 грн. на банківський рахунок концерну та направити на адресу реєстрації стягувача постанову про відкриття виконавчого провадження. В додатках до вказаної заяви зазначений, крім іншого, оригінал наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1363/14. Направлення вказаної заяви на адресу ВДВС підтверджується наданими заявником копіями опису вкладення у цінний лист від 16.05.2018 р. та фіскального чеку від 16.05.2018 р.
17.05.2024 року Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість звернулася до Другого Малиновського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) із інформаційним запитом № UOP 2.2-4213 щодо стану виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р., а саме просило надати наступну інформацію: чи отримував вказаний ВДВС заяву АТ Українська оборонна промисловість від 14.05.2018 р. № UOP 2.2-4278 про примусове виконання наказу ГСОО від 16.05.2014 р. та чи відкрито ВП з примусового виконання вказаного наказу суду (якщо відкрито направити на адресу АТ Українська оборонна промисловість копію постанови про відкриття провадження).
На вказаний інформаційний запит Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість 22.05.2024 р. Другим Малиновським відділом ДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в листі за вих. № 108414 надана відповідь про те, що перевіркою бази АСВП було встановлено відсутність надходження на примусове виконання відділу наказу № 916/1363/14 від 16.05.2014 р. Господарського суду Одеської області.
Разом з тим, виходячи з наведених обставин, Акціонерним товариством Українська оборонна промисловість так і не був отриманий оригінал наказу суду від 16.05.2014 р. у справі № 916/1363/14 після звернення із ним 16.05.2018 р. до Другого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області.
Так, втрата наказу суду на примусове виконання рішення господарського суду є підставою для видачі дублікату такого наказу, однак до закінчення встановленого строку для пред`явлення наказу до виконання.
Так, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, встановленого для пред`явлення наказу господарського суду до виконання, заявник послався на втрату наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 року під час його надсилання до органу ВДВС, а також пропущення заявником строку, встановленого для пред`явлення виданого судом наказу до виконання, не з його вини, а через його втрату.
Виходячи з аналізу положень ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено саме у разі пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними. При цьому суд зазначає, що причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.
Як передбачалось в ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі наказу), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи викладене, строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р. на примусове виконання судового рішення по справі № 916/1363/14 було встановлено по 17.05.2015 р.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, наказ Господарського суду Одеської області № 916/1363/14 від 16.05.2014 р. пред`являвся стягувачем Державним концерном Укроборонпром до примусового виконання до Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. При цьому, постановою головного державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції про повернення виконавчого документу стягувачу від 15.05.2015 р. у ВП № 43990299 (а.с. 73), вказаний наказ ГСОО № 916/1363/14 від 16.05.2014 р. було повернуто стягувачу ДК Укроборонпром на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження.
Крім того, із наявної в Автоматизованій системі виконавчого провадження інформації стосовно ВП № 48904611 вказане виконавче провадження було відкрито 08.09.2015 року. Так, 31.10.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у вказаному ВП № 48904611 була винесена постанова про повернення виконавчого документу наказу Господарського суду Одеської області № 916/1363/14 від 16.05.2014 р. стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження, у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Разом з тим, у вказаній постанові від 31.10.2017 року зазначено, що наказ ГСОО від 16.05.2014 року може бути повторно пред`явлений до примусового виконання в строк до 31.10.2020 р.
Разом з тим слід зазначити, що з 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
При цьому положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Також відповідно до положень ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
В свою чергу, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, зазначений наказ суду по справі № 916/1363/14, який було видано судом до набрання чинності Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., міг бути повторно пред`явлений стягувачем до виконання протягом трьох років згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження, перебіг яких розпочався з моменту повернення наказу ВДВС. Між тим з урахуванням винесення ВДВС постанови про повернення виконавчого документа від 31.10.2017 р., відповідно строк пред`явлення наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р. у даній справі сплинув 31.10.2020 року.
Однак, ті обставини, що заявник направив 16.05.2018 р. на адресу Другого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області заяву про примусове виконання рішення за вих. № UOP 2.2-4278 від 14.05.2018 р. із оригіналом наказу по даній справі № 916/1363/14 та не отримав від ВДВС постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу ГСОО від 16.05.2014 р., а також враховуючи те, що вказана заява не надійшла до відділу ДВС, про що зазначає начальник Другого Малиновського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в листі за вих. № 108414 від 22.05.2024 р., відповідно наказ суду від 16.05.2014 р. у справі № 916/1363/14 є таким, що втрачений.
Приймаючи до уваги наведені обставини, на думку суду, причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виданого 16.05.2014 р. господарським судом у даній справі наказу на примусове виконання рішення суду щодо стягнення з Державного підприємства Спеціальне конструкторське бюро Молнія на користь Державного концерну Укроборонпром заборгованості у розмірі 25832,57 грн. є поважними, тому заява Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість про поновлення пропущеного строку для пред`явлення вказаного наказу суду у даній справі до виконання підлягає задоволенню.
Стосовно заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, а саме стягувача з Державного концерну Укроборонпром на Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальний порядок та підстави заміни сторони виконавчого провадження за правилами господарського судочинства передбачені статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин 1, 2 якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 334 ГПК України).
Зазначена норма Господарського процесуального кодексу України узгоджується із приписами частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження, згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
У даній справі, враховуючи вимоги, викладені у заяві про заміну сторони виконавчого провадження, необхідним є надання юридичної оцінки питанню припинення позивача та як наслідок встановлення наявності підстав для переходу прав та обов`язків стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 року № 916/1363/14 про стягнення з Державного підприємства Спеціальне конструкторське бюро Молнія на користь Державного концерну Укроборонпром суми основного боргу за договором позики № UOP-1.0-4-Д-12 22.06.2012 р. в розмірі 21813,00 грн., 3% річних в сумі 679,49 грн., інфляційних нарахувань в сумі 261,76 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1711,53 грн.
Наразі судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 21.03.2023 р. Про утворення Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість утворено Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість, 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного концерну Укроборонпром, код згідно з ЄДРПОУ 37854297. Товариство розміщується за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 36.
Пунктами 2, 3 вказаної постанови № 441 затверджено такі, що додаються: статут Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість; Положення про наглядову раду Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість. Затверджено згідно з додатками, що додаються до оригіналу: передавальний акт (баланс) Державного концерну Укроборонпром згідно з додатком 1; акт оцінки майна Державного концерну Укроборонпром згідно з додатком 2; акт приймання-передачі майна до статутного капіталу акціонерного товариства Українська оборонна промисловість згідно з додатком 3.
Пунктом 5 вказаної постанови № 441 установлено, що: статутний капітал товариства становить 237071000 (двісті тридцять сім мільйонів сімдесят одну тисячу) гривень і формується за рахунок майна Державного концерну Укроборонпром згідно з додатком 1 до акту приймання-передачі майна до статутного капіталу товариства, зазначеного в абзаці четвертому пункту 3 цієї постанови; дія підпункту 8 пункту 33 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1891 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 51, ст. 2669; 2019 р., № 24, ст. 846), не поширюється на строк оцінки майна Державного концерну Укроборонпром під час його припинення шляхом реорганізації.
Разом з тим, відповідно до п. 1 статуту Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2023 р. № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 649), Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість (далі - товариство) є юридичною особою, 100 відсотків акцій якого належать державі. Товариство утворене внаслідок припинення шляхом реорганізації Державного концерну Укроборонпром в порядку перетворення відповідно до Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1594 Про припинення шляхом реорганізації Державного концерну Укроборонпром в порядку перетворення в акціонерне товариство (Офіційний вісник України, 2021 р., № 98, ст. 6407). З дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного концерну Укроборонпром.
При цьому відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація припинення юридичної особи Державного концерну Укроборонпром (код 37854297) здійснена 28.06.2023 р. за № 1000741120027040740.
Між тим процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Розрізняють універсальне та сингулярне правонаступництво.
За універсальним правонаступництвом має місце перехід усієї сукупності прав та обов`язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав і обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи. Сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону.
Статтею 106 ЦК України визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Так, відповідно до ч.ч. 5, 6, 7, 8 ст. 4 вказаного Закону:
- у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.
- у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
- у разі поділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутворених юридичних осіб та державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу. Поділ вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті поділу.
- у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Наразі слід зазначити, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва.
Так, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація юридичної особи Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість (код 37854297) здійснена 28.06.2023 р. за № 1000741450000104153. При цьому в даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, значиться Державний концерн Укроборонпром, код ЄДРПОУ 37854297.
Приймаючи до уваги те, що рішення суду у даній справі не виконано, а Державний концерн Укроборонпром, який виступав позивачем - стягувачем, припинено як юридичну особу внаслідок реорганізації шляхом перетворення в Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість, відповідно останнє є правонаступником позивача як стягувача з примусового виконання наказу суду щодо стягнення з Державного підприємства Спеціальне конструкторське бюро Молнія суми основного боргу за договором позики № UOP-1.0-4-Д-12 22.06.2012 р. в розмірі 21813,00 грн., 3% річних в сумі 679,49 грн., інфляційних нарахувань в сумі 261,76 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1711,53 грн.
Відтак, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість про заміну стягувача Державного концерну Укроборонпром у виконавчому провадженні на правонаступника, яким є заявник.
Поряд з цим, враховуючи поновлення судом стягувачу строку для пред`явлення до виконання наказу суду на примусове виконання рішення господарського суду у даній справі від 16.05.2014 р., заміну стягувача у виконавчому провадженні на правонаступника та втрату вказаного наказу суду, суд вважає за необхідне видати стягувачу дублікат такого наказу суду відповідно до приписів п.п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.
Більш того, слід зазначити, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах Бурдов проти Росії, Горнсбі проти Греції.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Юрій Миколайович Іванов проти України, рішення Європейського суду від 15.10.2009 р.).
Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, заміна стягувача у виконавчому провадженні на правонаступника та видачу дублікату наказу спрямоване саме на захист прав заявника.
Керуючись п.п. 19.1, 19.2, 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення", cт.ст. 52, 329, 334, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1.Заяву Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість про видачу дубліката наказу господарського суду, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду та про заміну стягувача у наказі суду від 16.05.2014 р. (вх. № 2-1086/24 від 28.06.2024 р.) у справі № 916/1363/14 задовольнити.
2.Поновити Акціонерному товариству Українська оборонна промисловість пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р. у справі № 916/1363/14.
3.Здійснити заміну стягувача Державний концерн Укроборонпром (код ЄДРПОУ 37854297) на правонаступника Акціонерне товариство Українська оборонна промисловість (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36; код ЄДРПОУ 37854297) при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р. по справі № 916/1363/14 щодо стягнення з Державного підприємства Спеціальне конструкторське бюро Молнія суми основного боргу за договором позики № UOP-1.0-4-Д-12 22.06.2012 р. в розмірі 21813,00 грн., 3% річних в сумі 679,49 грн., інфляційних нарахувань в сумі 261,76 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1711,53 грн.
4.Видати Акціонерному товариству Українська оборонна промисловість дублікат наказу Господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р. по справі № 916/1363/14 про стягнення з Державного підприємства Спеціальне конструкторське бюро Молнія на користь Державного концерну Укроборонпром суми основного боргу за договором позики № UOP-1.0-4-Д-12 22.06.2012 р. в розмірі 21813,00 грн., 3% річних в сумі 679,49 грн., інфляційних нарахувань в сумі 261,76 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1711,53 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали підписано 08.07.2024 р.
Суддя В.С. Петров
Д У Б Л І К А Т
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НАКАЗ
"16" травня 2014 р.Справа № 916/1363/14про примусове виконання рішення
На виконання рішення господарського суду Одеської області від 30.04.2014 р.
у справі № 916/1363/14, що набрало законної сили 16.05.2014 р.
СТЯГНУТИ з Державного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 45; код ЄДРПОУ 14309623) на користь Державного концерну „Укроборонпром (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; код ЄДРПОУ 37854297) суму основного боргу за договором позики № UOP-1.0-4-Д-12 22.06.2012 р. в розмірі 21813/двадцять одна тисяча вісімсот тринадцять/грн. 00 коп., 3% річних в сумі 679/шістсот сімдесят дев`ять/грн. 49 коп., інфляційні нарахування в сумі 261/двісті шістдесят одна/грн. 76 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1711/одна тисяча сімсот одинадцять/грн. 53 коп.
Наказ дійсний для пред`явлення до Відділу державної виконавчої служби по 17.05.2015 р.
Суддя Петров Володимир Степанович
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2024 |
Оприлюднено | 15.07.2024 |
Номер документу | 120305144 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні