Ухвала

від 09.07.2024 по справі 916/2996/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"09" липня 2024 р.м. Одеса № 916/2996/24Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№ 3061/24 від 04.07.2024)

за позовом: Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, № 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго-Сервіс» (вул. Преображенська, №11 кв.9, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 32184408)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Трейдінг» (вул. Бульварно-Кудрявська, № 31А, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 42468456)

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Одеській області звернувся із позовом до Господарського суду Одеської області до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго-Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Трейдінг», якому просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.02.2019 року, укладений між ТОВ «Карго-Сервіс» та ТОВ «Бриз Трейдінг», реєстраційний номер 1561 та скасувати запис 30465278 про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.02.2019 року, укладений між ТОВ «Карго-Сервіс» та ТОВ «Бриз Трейдінг», реєстраційний номер 1562 та скасувати запис 30465281 про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.02.2019 року, укладений між ТОВ «Карго-Сервіс» та ТОВ «Бриз Трейдінг», реєстраційний номер 1563 та скасувати запис 30465225 про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26.02.2019 року, укладений між ТОВ «Карго-Сервіс» та ТОВ «Бриз Трейдінг», реєстраційний номер 1564 та скасувати запис 30465227 про державну реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Карго-Сервіс» вчинено правочини з розпорядження належним йому майном з метою унеможливлення задоволення вимоги податкового органу-стягувача за рахунок майна, яке належало йому на праві власності.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

Так, позивачем у заяві вказано поштовий індекс Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго-Сервіс» - 65001, в той час як відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильним поштовим індексом вказаної юридичної особи є 65026. Таким чином, позивачу слід вказати правильний поштовий індекс ТОВ «Карго-Сервіс» згідно даних Реєстру.

Окрім того, позивач зазначив код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз Трейдінг» як: 42468456, по зазначеному ж коду дійсно зареєстроване ТОВ «Бриз Трейдінг», при цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням вказаної особи є: вул. Бульварно-Кудрявська, № 31А, м. Київ, 01054.

Враховуючи наведене, позивачем порушено вимоги ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення вірної адреси відповідача-2, оскільки у вступній частині позову зазначено адресу ТОВ «Бриз Трейдінг» як: пр-т Соборності, № 19, м. Київ, 02160.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) позовна заява повинна містити, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у поданому позові не зазначено інформації щодо наявності у учасників справи зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).

Окрім того, згідно п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Проте, в порушення наведених вимог позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Додатково, положення п.8 ч.3 ст.162 ГПК України передбачають, що позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Так, позивач у позові не зазначив доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також не зазначив щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.

У позовній заяві, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем не надано жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо орієнтовних судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести. Тобто, позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, згідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, як встановлено судом, позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області не містить відомостей про підтвердження того, що позивачем не подано іншого позову до цих самих відповідачів з тим самим предметом позову та з тих самих підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, частиною 1 статті 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Надані до матеріалів позову докази направлення ТОВ «Карго-Сервіс» позовної заяви та доданих до неї документів не приймаються судом в якості належного доказу виконання позивачем вимог ст.172 ГПК України, оскільки з опису вкладення вбачається, що відповідачу була направлена уточнена позовна заява. Крім того, судом встановлено, що надані позивачем до позову фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення про направлення уточненої позовної заяви свідчать про направлення її на адресу відповідача-1 25.06.2024.

Однак, позовна заява, яка сформована в системі «Електронний суд» та надійшла до суду, датована 04.07.2024.

Таким чином, фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення від 25.06.2024 не можуть бути доказами надіслання позовної заяви від 04.07.2024.

Отже, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу-1 копії позовної заяви і доданими до неї документами, тому, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та ст.172 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно подати до суду докази надіслання на адресу відповідачів позовної заяви та всіх доданих до неї документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення та кількість аркушів по кожному найменуванню, які будуть направлені на адресу відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 ст. 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч.4 ст.164 ГПК України, до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

При цьому суд звертає увагу, що клопотання про витребування доказів має бути подано з дотриманням приписів ст.81 ГПК україни.

Водночас, в матеріалах позовної заяви відсутні копії договорів купівлі-продажу, що є предметом спору.

Для усунення даного недоліку позивачу слід надати належним чином завірені копії договорів купівлі-продажу, які останній просить визнати недійсними.

Окрім того, пунктом 7.2. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» визначено, що для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12 - 14 друкарських пунктів.

Також, позивачем до позовної заяви додано документ «Копія ідентифікаційних даних платника податків», який є абсолютно непридатним для читання із застосованим шрифту розмір якого вочевидь є менше 12, що унеможливлює його опрацювання судом.

Позивачу слід надати вказаний документ у якісній, придатній до читання копії.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Позов у даній справі подано Головним управлінням ДПС в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що дана позовна заява подана відокремленим підрозділом Державної податкової служби України - Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166), який не має статусу юридичної особи..

Юридичною особою, до якої належить вищевказаний відокремлений підрозділ, є Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження якого: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Враховуючи викладене, у суду відсутні належні та допустимі докази того, що відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС в Одеській області є юридичною особою в розумінні вищенаведених приписів чинного законодавства.

Слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення кола таких повноважень.

Таким чином, у спірних правовідносинах за правилами, встановленими процесуальним законодавством, позивачем може виступати юридична особа або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

При цьому відокремленим підрозділом ГУ ДПС в Одеській області не надано суду доказів надання Державною податковою службою України відповідних повноважень на подання до суду даної позовної заяви від імені юридичної особи, за таких обставин підрозділом не надано доказів наявності у нього процесуальної дієздатності для звернення до суду з даним позовом.

У даному випадку, за поданим до суду позовом позивачем заявлено вимогу саме відокремленим підрозділом Державної податкової служби України - Головним управлінням ДПС в Одеській області, а не безпосередньо Державною податковою службою України.

Позивач не надав доказів повноважень відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи - Державної податкової служби України, зокрема, установчих документів останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, тощо.

В свою чергу, позивачем також не надано доказів на підтвердження повноважень Лобачьової А.А. діяти від імені та в інтересах Головного управління ДПС в Одеській області оскільки надана до суду разом із позовом довіреність у порядку передоручення не може бути належним доказом на підтвердження наявності у представника повноважень на подання та підписання позовної заяви згідно з вимогами процесуального закону, а з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що Лобачьова А.А. уповноважена вчиняти відповідні дії саме в інтересах Державної податкової служби України.

При цьому господарський суд зазначає, що надання представнику можливості подавати заяви в інтересах Головного управління ДПС в Одеській області засобами підсистеми «Електронний суд» не звільняє представника від обов`язку надати довіреність, оформлену відповідно до вимог ГПК України та ЦК України, оскільки вказані закони мають вищу юридичну силу.

Так, суд приходить до висновку, що позовну заяву у даній справі позивачем подано без додержання вимог ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, що також є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області (вх.№3061/24 від 04.07.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (вх.№3061/24 від 04.07.2024) залишити без руху.

2. Встановити Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачам заяви про усунення недоліків позовної заяви від 04.07.2024 за вх.№3061/24.

4. Роз`яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 09.07.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський