Рішення

від 29.03.2024 по справі 917/43/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 Справа № 917/43/23

м. Полтава

За позовом Керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області, вул.Каширського,1, м. Миргород, Полтавська область, 37600 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36014

до 1. Фізичної особи - підприємця Мотрич Дмитра Миколайовича, АДРЕСА_1

2. Державного навчального закладу "Гадяцьке вище професійне аграрне училище", вул. Полтавська, буд. 88, м. Гадяч, 37300

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про усунення перешкод у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області права користування та розпорядження майном шляхом зобов`язання фізичної особи-підприємця Мотрича Д.М. звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5320480400:00:001:0387, площею 194, 9809 га.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.01.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.02.2023 на 10:55 год.

Ухвалою суду від 17.01.2023 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк до 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви у наступний спосіб: надати суду докази сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн.

24.01.2023 (вхід. № 899) від Полтавської обласної прокуратури до суду надійшли докази сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2023 призначено підготовче засідання у справі на 10.02.2023 на 10:50 год.

25.01.2023 (вхід. № 937) від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до матеріалів справи надійшли пояснення, в яких останній позовні вимоги підтримує, посилаючись на те, що забезпечена сторонами договору діяльність не відповідає вимогам Державного стандарту професійної освіти та не спрямована на виконання умов договору, факт проходження учнями виробничої практики, як умови договору не виконано. Договір укладено усупереч вимогам чинного законодавства, а правочин щодо надання у користування земельної ділянки ФОП Мотрич Д.М. є нікчемним.

30.01.2023 (вхід. № 1162) від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на наступне.

Між відповідачами укладено договір № 29/1 від 01.03.2016 про спільну діяльність. Предметом даного договору - ДНЗ Гадяцьке ВПАУ виділяє земельну ділянку для спільної обробки і вирощування сільськогосподарської продукції та організації виробничого навчання і практики учнів в термін, передбачений робочими навчальними планами, робочими навчальними програмами та агротехнічними строками вирощення сільськогосподарських культур для опанування професії Тракторист машиніст с/г виробництва

Державним стандартом професійно-технічної освіти ДСПТО 8331.А.01.50-2016 з професії 8331 Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва передбачено загальнопрофесійну, професійно-теоретичну та професійно-практичну підготовку, які у поєднанні дозволяють сформувати належний рівень професійних компетентностей здобувачів освіти.

Професійно - практична підготовка передбачає планування заходів щодо забезпечення і вдосконалення організації виробничого навчання та виробничої практики, розробку відповідних планів і програм.

Специфічною особливістю навчально-виробничого процесу є проведення навчання здобувачів освіти у спеціально організованих умовах. Тому найефективніші уроки виробничого навчання проводяться в майстернях, лабораторіях, будівельних майданчиках, полях, фермах тощо, що максимально наближені до реальних виробничих умов. Для професії 8331 Тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва оптимальним є використання навчального господарства, де кожен здобувач освіти навчається виконувати в полі сільськогосподарські роботи на машинно-тракторних агрегатах.

Виробниче навчання проводиться з метою закріплення одержаних первинних навичок та професійних умінь, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування прогресивних форм організації праці, здобуття необхідних практичних навичок самостійного та якісного виконання робіт (відповідно до пункту 3 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999 р. № 992).

Виробниче навчання з професії 8331 Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії А1, А2) у модулях ТрА1-1 та ТрА2-1 передбачає виконання сільськогосподарських та інших механізованих робіт на колісних і гусеничних тракторах з потужністю двигуна до 73,5 кВт (до 100 к. с.) - для категорії А1 та понад 73,5 кВт (понад 100 к. с.) - для категорії А2, сільськогосподарських машинах, що агрегатуються з тракторами цієї потужності згідно з вимогами агротехніки та агротехнології.

У робочій навчальній програмі з виробничого навчання у модулях ТрА1-1 та ТрА2-1 відповідні профільні компетентності формуються із використанням сучасної техніки, яка надається ФОП Мотрич Д. М. на умовах пункту 1.1.1. договору від 01.03.2016 р. № 29/1 про спільну діяльність між ФОП Мотрич Д. М. та ДНЗ ГАДЯЦЬКЕ ВПАУ. Відповідно до переліку навчально-виробничих робіт розроблено плани уроків виробничого навчання та інструкційні (інструкційно-технологічні) картки для відпрацювання вправ на моделях новітніх тракторів та сучасної сільськогосподарської техніки, що залучена при проведенні уроків виробничого навчання, новітніх технологій обробітку землі, прогресивних форм організації праці.

Зокрема, зміст уроку виробничого навчання Вступний інструктаж. Самостійне виконання сільськогосподарських та інших механізованих робіт на колісних і гусеничних тракторах з потужністю двигуна понад 73,5 кВт (понад 100 к. с.), сільськогосподарських машинах, що агрегатуються з тракторами цієї потужності, а саме: оранка, використавши трактор NEW HOLLAND та напівнавісний оборотний плуг для опанування здобувачами освіти теми Виконання основного та поверхневого обробітку ґрунту (кваліфікація - категорія А2) передбачає виконання операцій обробітку ґрунту (оранка) на тракторі NEW HOLLAND 6070, що агрегатується з напівнавісним оборотним плугом Diamant.

Також, відповідач 2 зазначає, що індивідуальне навчання керуванню гусеничним та колісним тракторами у модулях ТрА1-3 ТрА2-3 здійснюється на сучасних тракторах: МТЗ- 892 (кваліфікація - категорія А1), NEW HOLLAND 6070 та CLAAS AXION 940 (кваліфікація - категорія А2).

У порівнянні з морально застарілим тракторним парком училища (випуск більшості тракторів та сільськогосподарських машин - 80-ті роки минулого століття) зазначена техніка (трактори NEW HOLLAND 6070 та CLAAS AXION 940, обприскувач самохідний BERTHOUD RAPTOR 4240, трактор МТЗ-892, сівалка PD8070, сівалка точного висіву GREAT PLAINS PL5700, борона гідравлічна БГ-14) є новітньою та актуальною для сільськогосподарських підприємств регіону, що дозволяє здійснювати якісну підготовку кваліфікованих робітників з професії 8331 Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Земельна ділянка кадастровий номер 5320480400:00:001:0387 площа 194,9809 знаходиться у праві постійного користування ДНЗ Гадяцьке вище професійне аграрне училище на підставі Державного акту на право постійного користування ПЛ№157, виданий 24.11.1998 p., відчуження земельної ділянки не було. Крім того, даний договір не містить істотних умов договору оренди землі, передбачених ст. 15 ЗУ Про оренду землі, а саме: відомостей про об`єкт оренди, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Стосовно договору № 29/1 про спільну діяльність від 01.03.2016р. прокурор зазначає, що даний договір містить ознаки оренди. Але, керуючись ст.ст. 1133,1131 Цивільного кодексу України укладено договір, метою якого є організація спільної діяльності в сфері господарської діяльності, пов`язаної з обробкою земель с/г призначення для досягнення наступних господарських цілей:

- надання новітньої техніки та новітніх технологій обробітку землі для проведення виробничого навчання та проходження виробничої практики здобувачів освіти ДНЗ Гадяцьке ВПАУ по опануванню професії Тракторист - машиніст с/г виробництва;

- обробка земель с/г призначення;

- вирощування с/г продукції.

Відповідач 2 звертає увагу на те, що умовами договору про спільну діяльність не передбачено передачу земельної ділянки у володіння (акти передачі земельної ділянки сторони не укладали), а також плату за її використання. Тому ознаки оренди в даному Договорі відсутні. Ці питання було досліджено Вищим Господарським Судом (справа №917/1841/16 від 30 серпня 2017 року).

Відповідно до п.4.1 п.4.2 договору № 29/1 про спільну діяльність від 01.03.2016р. визначено, що сторони розподіляють урожай згідно домовленостей, розподіл урожаю визначається додатковою письмовою угодою. Дохід училища за період 2019-2021 рік був отриманий не згідно договору про спільну діяльність, а від реалізації сільськогосподарської продукції, яка належить навчальному закладу в результаті розподілу урожаю згідно договору.

31.01.2023 (вхід. № 1203) від прокуратури надійшла заява про уточнення суми понесених витрат.

02.02.2023 (вхід. № 1347) від відповідача 1 до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, посилаючись на наступне.

01.03.2016 року був укладений договір про спільну діяльність у сфері господарської діяльності № 29/1 (далі - Договір) між Державним навчальним закладом Гадяцьке вище професійне аграрне училище (далі - ДНЗ) та ФОП Мотрич Д.М.

Відповідно до п. 1.1 Договору, сторони домовилися про організацію спі льної діяльності в сфері господарської діяльності, пов`язаної з обробкою зе мель сільськогосподарського призначення для досягнення наступних госпо дарських цілей:

п. 1.1.1 Надання новітньої техніки та новітніх технологій обробітку землі для проведення виробничого навчання та практики учнів ДНЗ по опануванню професії Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва;

п. 1.1.2 Обробка земель сільськогосподарського призначення;

п. 1.1.3 Вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно п.1.2 Договору, земельна ділянка, площею 286,8507 га є власні стю ДНЗ.

Згідно Договору сторони шляхом поєднання зусиль зобов`язалися обро бляти землю та вирощувати на ній сільськогосподарську продукцію, організовувати проведення виробничого навчання та практики учнів ДНЗ (п.2.1 Договору).

В п.3.1 Договору визначено, що ДНЗ виділяє земельну ділянку для спі льної обробки і вирощування сільськогосподарської продукції та організації виробничого навчання і практики учнів.

Відповідно до п.3.1.2 Договору, ДНЗ, в термін, передбачений навчальними планами і агротехнічними строками вирощування сільськогосподарсь ких культур, направляє на виробничу практику учнів, які опановують профе сію тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.

За умовами п.3.2.1 Договору, ФОП Мотрич Д.М. при обробітку землі зо бов`язується виділяти посівну та збиральну сільськогосподарську техніку, по сівний матеріал та засоби захисту культур від шкідників і хвороб в кількості, достатній для дотримання високотехнологічних схем вирощування сільсько господарської продукції.

В період проходження виробничого навчання та практики учнів ФОП Мотрич Д.М. закріпляє за ними наставників з числа досвідчених механізаторів підприємства.

В п.4.1 Договору визначено, що сторони розподіляють отриманий уро жай згідно домовленості.

Розподіл урожаю за узгодженням сторін переглядається і визначається додатковою письмовою угодою (п.4.2 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін, після огляду земельної ділянки і підписання акту по розподілу спільних обов`язків обробітку земельної ділянки та діє до 31 гру дня 2016 року (п.6.1 Договору).

Відповідно до п.6.2 Договору, даний Договір автоматично пролонгу ється на той же термін, на тих же умовах, якщо жодна із сторін до моменту закінчення даного Договору в письмовій формі не повідомить іншу сторону про відмову від пролонгації Договору.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, зазначає, що сторонами не виконуються умови п. 1.1.1. Договору, оскільки техніка, яка надавалась у ході виробничої діяльності учням ДНЗ, не несе жодних інновацій та не спря мована на виконання умов Договору. Була задіяна наступна сільськогоспо дарська техніка:

1.Трактор NEW HOLLAND модель 6070, 2021 року випуску.

2.Обприскувач самохідний BERTHOUD RAPTOR 4240, обладнаний GPS-навігатором, 2018 року випуску.

3.Комбайн зернозбиральний Deutz Fahr-6090 HTS з подрібнювачем - са мохідний.

4.Трактор Беларус 892, 2011 року випуску.

5.Борона гідравлічна БГ-14, що агрегатується або з Трактором Беларус 892, або з Трактором Трактор NEW HOLLAND модель 6070, 2021 року випуску.

6.Сівалка 8-ми рядна PD8070, що агрегатується з Трактором Беларус 892.

7.Сівалка GREAT PLAINS PL5700 точного висіву причіпна, що агрега тується з Трактором NEW HOLLAND модель 6070, 2021 року випу ску, 1-а модель в Україні.

8.Трактор колісний CLAAS AXION 940, 2017 року випуску.

9.Борона роторна причіпна БПР-9, 2020 року випуску.

10.КультиваторGreat Plains 8323 FSS, 2019 року випуску.

11.Напівнавісний оборотний плуг Diamant (7-ми корпусний), 2019 року випуску.

Отже, відповідач 1 стверджує, що вся вищезазначена техніка сучасна, високотехнологічна, повністю про думана та добре адаптована до потреб аграріїв з новими стандартами ком плексної механізації й автоматизації виробництва. Залучення даної техніки в навчальний процес передбачений навчальними планами ДНЗ, та успішно використовувалась для виробничо-практичного навчання.

Відповідач 1 не погоджується з твердженнями прокурора про нікчемність спірного Договору, який, як зазначає прокурор, укладено всупереч вимогам чинного законодавства.

10.02.2023 (вхід. №1817) від прокуратури до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив ДНЗ Гадяцьке вище професійне аграрне училище, в якій прокурор зазначає, що технологічні особливості обробітку землі впроваджено вже на протязі тривалого часу, однак вони не несуть жодних інновацій та не спрямовані на виконання умов Договору. Також відповідачами не надано доказів в підтвердження застосування новітніх чи прогресивних технологій згідно договору. Забезпечена сторонами договору діяльність не відповідає вимогам Державного стандарту професійної освіти та не спрямована на виконання умов договору, факт проходження учнями виробничої практики, як умови договору, не виконано. Договір № 29/1 від 01.03.2016 про спільну діяльність є прихованим договором оренди землі, зміст та порядок укладення якого суперечить вимогам, передбаченим Цивільним та Земельним кодексам України, Закону України Про оренду землі, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому правочин щодо передачі у користування ФОП Мотрич Д.М. земельних ділянок підлягає визнанню нікчемним. Використання земельної ділянки з кадастровим номером 5320480400:00:001:0387, що мало місце є нецільовим в порушення вимог діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 10.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 25.04.2023 на 10:00 год.

13.02.2023 (вхід. № 1888) від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив ФОП Мотрич Д.М., в якій позовні вимоги прокурор підтримує з мотивів, викладених у відповіді на відзив ДНЗ Гадяцьке вище професійне аграрне училище.

Ухвалою суду від 25.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.06.2023 на 10:00 год.

08.06.2023 (вхід. № 7268) від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшло клопотання про проведення розгляду справи за відсутності їх представника.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено розгляд справи на 12.09.2023 на 10:00 год.

В судовому засіданні 12.09.2023 прокурор позов підтримує. Відповідачі проти позову заперечують. В судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2023 до 10:00 год.

В судовому засіданні 21.11.2023 оголошено перерву до 05.01.2024 до 11:00 год.

05.01.2024 (вхід. № 153) від відповідача 2 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання через важкі погодні умови.

Ухвалою суду від 05.01.2024 відкладено розгляд справи на 09.02.2024 на 11:30 год.

18.01.2024 (вхід. № 673) від позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

09.02.2024 (вхід. №1804) від представника відповідача 2 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час у зв`язку з його хворобою.

Ухвалою суду від 09.02.2024 відкладено розгляд справи на 29.03.2024 на 11:00 год.

19.02.2024 (вхід. № 2138) від відповідача 2 надійшло клопотання, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи копії актів розподілу спільних обов`язків обробітку земельної ділянки до договору № 29/1 від 01.03.2016 р. за 2016-2023 роки та просить поновити строк для їх надання суду відповідно до ст. 80 ГПК України.

Відповідач 2 у клопотанні зазначає, що ці докази неодноразово надавались на вимогу прокуратури, як і при підготовці до розгляду даної справи, так і справи № 917/1841/16, але вони відсутні в даній справі.

Представник прокуратуру в судовому засіданні при вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.

Суд вважає причини пропуску відповідачем 2 строку для подання доказів поважними і у відповідності ст. ст. 80, 119 ГПК України поновлює строк для надання їх суду.

Судом також враховано, що на акт розподілу спільних обов`язків обробітку земельної ділянки до договору № 29/1 від 01.03.2016 р. посилався відповідач 1 у відзиві на позовну заяву (вх. № 1347 від 02.02.2023).

В судовому засіданні 29.03.2024 прокурор позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечує та просить в позові відмовити.

29.03.2024 в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Миргородською окружною прокуратурою, в рамках кримінального провадження № 42022172050000052, з метою встановлення наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави, проведено вивчення дотримання вимог земельного законодавства під час розпорядження Державним навчальним закладом Гадяцьке вище професійне аграрне училище (далі по тексту - ДНЗ Гадяцьке ВПАУ) земельними ділянками, переданими у постійне користування.

Встановлено, що Наказом Міністерством освіти та науки України № 1404 від 22.11.2016 № 1404 затверджено статут Державного навчального закладу Гадяцьке вище професійне аграрне училище (далі по тексту Статут).

Відповідно до п.1.1 Статуту - Державний навчальний заклад Гадяцьке вище професійне аграрне училище є державним професійно - технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних наукоємних професій та спеціальностей або робітників, діяльність яких пов`язана зі складною організацією праці, з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Вимогами п. 1.6 Статуту визначено : Вище професійне аграрне училище має землю у постійному користуванні, де розміщене навчальне господарство для проведення виробничого навчання, практики учнів училища, та здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначення для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво), а також займається переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

01.03.2016 між ДНЗ Гадяцьке ВПАУ (Сторона - 1) та Фізичною особою-підприємцем Мотрич Д.М. (Сторона - 2) укладено договір № 29/1 від 01.03.2016 про спільну діяльність (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 - 1.2 Договору - Сторони домовились про організацію спільної діяльності в сфері господарської діяльності пов`язаної з обробкою земель сільськогосподарського призначення для досягнення наступних господарських цілей:

1.1.1 Надання новітньої техніки та новітніх технологій обробітку землі для проведення виробничого навчання та практики учнів ДНЗ Гадяцьке ВПАУ по опануванню професії Тракторист машиніст сільськогосподарського виробництва;

1.1.2 Обробка земель сільськогосподарського призначення;

1.1.3 Вирощування сільськогосподарської продукції;

1.2 Земельна ділянка площею 286,8507 га (додатковими угодами, як зазначено в позові, площу збільшено до 400,6588 га) є власністю ДНЗ Гадяцьке ВПАУ.

До складу вказаних земель, окрім іншого, входить земельна ділянка з кадастровим номером № 5320480400: 00: 001: 0387, площею 194, 9809 га, яка знаходиться на території (в минулому) Гадяцької міської ради, та перебуває в користуванні ДНЗ Гадяцьке ВПАУ на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ПЛ№ 153 від 24.11.1998.

При цьому, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна право власності на вказаний об`єкт зареєстровано за Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області 02.11.2022, номер запису 48332648.

Згідно розділу 2 договору Ведення спільних справ сторони шляхом поєднання зусиль зобов`язуються обробляти землю та вирощувати на ній сільськогосподарську продукцію, організовувати проведення виробничого навчання та практики учнів Сторони -1. Сторони при обробці земельної ділянки зобов`язані проводити роботи відповідно технології та навчальних планів і програм, перевіряти стан земельної ділянки з метою недопущення зниження її родючості.

Розділом 3 даного правочину - Права та обов`язки сторін визначено, що згідно п. 3.1- 3.1.4 ДНЗ Гадяцьке ВПАУ виділяє земельну ділянку для спільної обробки і вирощування сільськогосподарської продукції та організації виробничого навчання і практики учнів. В термін, передбачений навчальними планами і агротехнічними строками вирощення сільськогосподарських культур, направляє на виробничу практику учнів, які опановують професію Тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва. Забезпечує контроль проходження учнями виробничої практики та методичне керівництво її проведення.

Згідно п. 3.2. договору ФОП Мотрич Д.М. зобов`язується провести організацію спільного обробітку в сфері господарської діяльності, пов`язаної з обробітком земельної ділянки сільськогосподарського призначення та користуватися за цільовим призначенням та проведення виробничого навчання та практики учнів Сторони -1 у відповідності з даним договором. При обробітку землі зобов`язується виділяти посівну та збиральну техніку сільськогосподарську техніку, посівний матеріал та засоби захисту культур від шкідників і хвороб в кількості, достатній для дотримання високотехнологічних схем вирощування сільськогосподарської продукції. В період проходження учнями виробничого навчання та практики учнів Сторони-1, закріпляє за ними наставників з числа досвідчених механізаторів підприємства. Структуру посівних площ земельної ділянки узгоджувати з планом сівозмін. На період виробничої практики учнів створює безпечні умови праці, проводить інструктаж з охорони праці перед виконанням робіт, здійснює перевезення учнів на місце проходження практики.

Розділами 4 (Розподіл результатів спільної діяльності) та 6 (Термін дії договору) визначено, що сторони розподіляють отриманий урожай згідно домовленості. Розподіл урожаю за узгодженням Сторін переглядається і визначається додатковою письмовою угодою. Договір діє до 31 грудня 2016 року (зі змінами до 31 грудня 2030 року).

Відповідно до довідки, наданої ДНЗ Гадяцьке ВПАУ б\н від 06.09.2022 - у ході виробничої діяльності учням були представлені такі новітні технології: як внесення безводного аміаку восени під основний обробіток грунту; навчання посіву із застосуванням сівалок нульового та мінімального обробітку грунту. Також вони мали можливість ознайомитись з обробітком рослин засобами, захисту за допомогою самохідного обприскувача BERTHOOD RAPTOR 4240.

Позивач, посилається на те, що вищевказані технологічні особливості впроваджено на протязі вже тривалого часу, не несуть жодних інновацій та не спрямовані на виконання умов Договору. Жодних новітніх технологій по факту сторонами не застосовано, а отже виконання вимог п. 1.1.1 Договору не дотримано.

Прокурор в позові зазначає, що в рамках кримінального провадження, в порядку ст. 36, ч. 2 ст. 93 КПК України, здійснено залучення фахівців департаменту освіти та науки Полтавської ОВА, за наслідками якого установлено, що на протязі 2018-2022 років (понад вказаний період вивчити питання не представилось можливим у зв`язку з знищення документації):

-У закладі освіти відсутні накази про направлення учнів на виробничу практику, що є порушенням абз. 2 п .2 постанови КМУ від 07.06.1999 № 922.

-З метою оволодіння професійною кваліфікацією «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» категорій А1, А2, Б1 для здобувачів освіти на підприємстві ПП «Новатор Агро» (ФОП Мотрич В.Д.) виробнича практика для учнів протягом 2018 - 2022 років не організовувалась.

-За вказаний період часу лише 2 особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходили по факту практику на вищевказаному підприємстві. Однак, відповідно до облікової документації програма їх практики не відповідає Освітній програмі з професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва».

Таким чином, оскільки забезпечена сторонами договору діяльність не відповідає вимогам Стандарту та не спрямована на виконання умов договору, факт проходження учнями виробничої практики, як умови договору, - не виконано.

Отже прокурор вважає, що договір укладено усупереч вимогам чинного законодавства, а правочин щодо надання у користування земельної ділянки ФОП Мотрич Д.М. є нікчемним, оскільки суперечить ст. ст. 1130,1134,1136,1137,1138,1139 Цивільного кодексу України, якими визначено умови спільної діяльності.

Договір № 29/1 від 01.03.2016 про спільну діяльність за своєю суттю є договором оренди землі, відповідно до якого, як зазначає прокурор, відповідач 2 розпорядився спірною земельною ділянкою без згоди власника землі, що має бути припинено в судовому порядку.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку, як зазначає прокурор, вбачаються порушення інтересів держави, які полягають у неправомірному користуванні земельною ділянкою для дослідних та навчальних цілей, що свідчить про наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, для представництва прокурором у цій справі інтересів держави.

Згідно ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст.ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішенні земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Отже, правовідносини пов`язані з використанням земель державної чи комунальної власності для дослідних і навчальних цілей, становлять суспільний інтерес, а неправомірне і необгрунтоване користування такою земельною ділянкою суспільному інтересу не відповідає.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 12/2385/18 виклала правовий висновок за яким, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Частина 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Відповідно до рішення Гадяцької міської ради № 1298 від 24.10.2022 Про передачу земельної ділянки з користування комунальної власності у державну власність та відповідно Акту приймання - передачі земельних ділянок від 27.10.2022, спірна земельна ділянка передана до державної власності.

Земельна ділянка з кадастровим номером № 5320480400:00:001:0387, площею 194, 9809 га, знаходиться на території (в минулому) Гадяцької сільської ради, та перебуває в користуванні ДНЗ Гадяцьке ВПАУ на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ПЛ № 153 від 24.11.1998.

З метою з`ясування, чи вживались Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області заходи цивільно-правового характеру щодо усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання майном, на його адресу 18.11.2022 за № 54/1-83-2011-22 Миргородською окружною прокуратурою направлено відповідний лист.

Як вбачається з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 01.12.2022 № 10-16-0.14-2812/2-22 на даний час, вище вказаний орган позбавлений можливості звернутись до суду з позовом. Зокрема, відсутнє фінансування на сплату судового збору.

Ураховуючи, що позов Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області до відповідачів самостійно не пред`явлено, це є підставою вважати його бездіяльність, як уповноваженого органу - очевидною, а наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури - належно обґрунтованими.

Отже, прокурором дотримано вимоги ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», що є підставою для звернення з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, ви ключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українсь кого народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють ор гани державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначе них цією Конституцією.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земе льною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо не дійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених за коном, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як роз`яснено в п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Ук раїни №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів недій сними", вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарсь кий суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укла дення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до абз. 2 п.2.5.2 вищезазначеної Постанови, за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З`ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до статті 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяль ність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте то вариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови до говору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасни ків або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦК Ук раїни).

Пунктом 7.1 Статуту ДНЗ Гадяцьке вище професійне аграрне училище передбачено, що училище є неприбутковим закладом. Разом із тим, з метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та соціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, учнів, слухачів, вище професійне аграрне училище ДНЗ має право укладати договори, у т.ч. із підприємствами, установами, організаціями та іншим суб`єктами господарювання (п.2.6 Статуту).

Відповідно до п.3.1.1. договору № 29/1 про спільну діяльність від 01.03.2016 ДНЗ виділяє земельну ділянку для спільної обробки і вирощування сільськогосподарської продукції та організації виробничого навчання і практики учнів. Тобто, земельна ділянка не передається іншій стороні, а виділяється для спільної діяльності.

Ведення спільних справ передбачено розділом 2 договору про спільну дія льність № 29/1 від 01.03.2016 року, зокрема, п.п.2.1, 2.2 визначено, що сторони шляхом поєднання зусиль зобов`язалися обробляти землю та вирощувати на ній сільськогосподарську продукцію, організовувати проведення виробничого навчання та практики учнів училища, а ведення спільних справ за договором здійснюється сторонами за їх спільною згодою.

Права та обов`язки сторін визначено в розділі 3 договору. Так, для цілей, передбачених договором, училище виділяє земельну ділянку, а підпри ємець виділяє посівну та збиральну сільськогосподарську техніку, посівний матеріал та засоби захисту культур від шкідників і хвороб.

Таким чином, сторонами в договорі визначено вклади учасників.

01.03.2016 року сторонами підписаний Акт розподілу спільних обов`язків обробітку земельної ділянки за договором № 29/1, згідно п. 1 якого сторони шляхом поєднання зусиль, з метою надання новітніх технологій обробітку землі організовують проведення виробничого навчання та практики учнів Сторони 1, шляхом обробітку землі яка є власністю Сторони 1 та вирощуванням на ній сільськогосподарської продукції.

Сторона 1 перевіряє стан земельної ділянки з метою недопущення зниження її родючості.

Сторона 2 при обробці земельної ділянки зобов`язана виділяти посівну та збиральну сільськогосподарську техніку, посівний матеріал та засоби захисту культур від шкідників і хвороб в кількості, достатній для дотримання високотехнологічних схем вирощення сільськогосподарської продукції та в період проходження виробничого навчання та практики учнів закріпляти за ними наставників з числа своїх досвідчених механізаторів.

Виконує всі необхідні юридичні дії і акти для досягнення поставленої за договором мети, веде податковий і бухгалтерський обліки. Представляє спільні інтереси Сторін по спільній діяльності перед третіми особами.

Згідно п. 4 Акту Сторона 1 в термін передбачений навчальними планами направляє на виробниче навчання та практику учнів які опановують професію «Тракторист машиніст сільськогосподарського виробництва».

Має право здійснювати контроль над діяльністю Сторони 2 в рамках цього договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів.

В п.4.1, п.4.2 договору сторони узгодили порядок розподілу результатів спі льної діяльності, зокрема, зазначили, що розподіл урожаю за узгодженням сто рін переглядається і визначається додатковою письмовою угодою.

Вище вказані положення договору відповідають приписам ст. ст. 1130, 1131, параграфу 2 Глави 77 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що між сторони договору про спільну дія льність № 29/1 від 01.03.2016 року укладались додаткові угоди та Акти розподілу урожаю за 2016 2021 р., що не суперечить ст. 1139 ЦК України.

Відповідно до положень п.1.1 Статуту Державний на вчальний заклад "Гадяцьке вище професійне аграрне училище" є державним професійно-технічним навчальним закладом, що здійснює підготовку робітни ків високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та спеціальностей або ро бітників, діяльність яких пов`язана зі складною організацією праці.

Відповідно до п.7.9 Статуту майно училища, в т.ч.: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно вищого професійного аграрного училища є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки України за вищим професійним агра рним училищем і перебуває в оперативному управлінні вищого професійного аграрного училища.

Спірна земельна ділянки, надана в постійне ко ристування, не перебуває на балансі ДНЗ Гадяцьке вище професійне агра рне училище та є об`єктом права власності держави, стосовно якої права власника здійснюють органи державної влади, тому, відповідно, на неї не поширюється дія ЗУ Про управління об`єктами державної власності та Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердже ного постановою КМУ №296 від 11.04.2012 року, про що зазначено судами в рішеннях по справі № 917/1841/16.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.02.2017 по справі № 917/1841/16 за позовом Заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерство освіти і науки України до 1. Державного навчального закладу "Гадяцьке вище професійне аграрне училище" та 2. Фізичної особи-підприємця Мотрич Дмитра Миколайовича про визнання недійсним договору про спільну діяльність у сфері господарської діяльності від 01.03.2016 року № 29/1, укладеного між сторонами; зобов`язання ФОП Мотрич Дмитра Миколайовича повернути Державному навчальному закладу "Гадяцьке вище професійне аграрне училище" земельну ділянку площею 103, 6507 га, розташовану на території Краснознаменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області кадастровий номер 5320483400:00:009:0001 та земельну ділянку площею 183, 20 га, розташовану на території Біленченківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 р., в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 р. залишено без змін.

Суди дійшли висновку, що підстави для визнання недійсним договору про спільну діяльність від 01.03.2016 року № 29/1 відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України відсутні.

В судових рішеннях по справі № 917/1841/16 відсутній також висновок про те, що договір про спільну дія льність № 29/1 від 01.03.2016 є нікчемним (його недійсність встановлена законом), що відповідно до п.2.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Ук раїни №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів недій сними" є підставою для відмови в позові про визнання недійсним договору.

Враховуючи те, що умовами договору про спільну дія льність № 29/1 від 01.03.2016 року не передбачено вилу чення чи передача земельної ділянки іншій особі, суд приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що вищезазначений договір укладено з порушенням статті 92 ЗК України і відповідачем 2 не дотримана про цедура погодження органом виконавчої влади на укладення договору та відповідно державної реєстрації договору, оскільки дані договірні відносини, як вбачається, не мають жодних ознак оренди.

Договір про спільну дія льність № 29/1 від 01.03.2016 не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим стат тею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чин ності правочину.

Щодо тверджень прокурора, що договір про спільну діяльність є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди землі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 ЗУ Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати оренда реві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умовами договору про спільну діяльність № 29/1 від 01.03.2016 року не передбачено передачу земельної ділянки у володіння, а також плату за її вико ристання. Крім того, вищезазначений договір не містить істотних умов договору оре нди землі, передбачених статтею 15 ЗУ Про оренду землі, а саме: відомостей про об`єкт оренди, оренду плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідаль ності за її несплату.

Згідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» право отримувати продукцію і доходи має орендар земельної ділянки.

В п.4.1, п.4.2 договору сторони узгодили порядок розподілу результатів спі льної діяльності, зокрема, зазначили, що розподіл урожаю за узгодженням сто рін переглядається і визначається додатковою письмовою угодою. Сторонами укладались додаткові угоди та Акти розподілу урожаю за 2016 2021 р. Реалізація вирощеної сільськогосподарської продукції іншим юридичним особам здійснювалась відповідачем 2 на підставі договорів купівлі - продажу та договорів поставки, що не суперечить його Статуту.

Наданий до позовної заяви витяг з довідки Департаменту освіти і науки Полтавської облвійськадміністрації про результати вивчення окремих питань діяльності Державного навчального закладу «Гадяцьке вище професійне училище» від 27.09.2022 не є доказом невиконання сторонами умов договору про спільну діяльність № 29/1 від 01.03.2016 року, оскільки згідно довідки перевіряючими вивчалось питання виробничої практики. Питання виробничого навчання, проведення якого передбачено п. 1.1.1 договору, згідно довідки не вивчалось.

А отже, матеріали справи, не містять доказів невиконання сторонами п.1.1.1, 2.1., 2.2., 3.1.2, 3.1.3., 3.2.1., 3.2.2-3.2.4 договору про спільну діяльність № 29/1 від 01.03.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, правовідносини сторін договору не містять оз нак оренди, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати договір про спільну діяльність № 29/1 від 01.03.2016 року удаваним.

В судових рішеннях по справі № 917/1841/16 також зазначено, що правовідносини відповідачів не містять ознак оренди, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати оспорюваний договір удаваним.

Отже, доводи прокурора є необґрунтованими та спростовуються діючим законодавством.

Також прокурор в позовній заяві зазначає, що при укладенні договору про спі льну діяльність змінено вид використання земельних ділянок, а саме викорис тання є нецільовим в порушення вимог діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки надані ДНЗ для ведення дослідних і навчальних цілей, виробничих потреб, про що вказано в Дер жавному акті на право постійного користування землею, Серія ПЛ 153 від 24.11.1998 та у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 317826754 від 15.12.2022.

Пунктом 1.6. Статуту передбачено, що вище професійне аграрне училище має землю у постійному користуванні, де розміщене навчальне господарство для проведення виробничого навчання, практики учнів училища та здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво), а також займається переробкою власної виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Водночас, п.3.1.1 договору передбачено, що училище виділяє земельну ділянку для спільної обробки і вирощування сільськогосподарської продукції для організації виробничого навчання і практики учнів, що не суперечить Статуту.

Таким чином, враховуючи, що основним напрямом діяльності училища є підготовка трактористів, механізаторів та комбайнерів, вирощування сільськогосподарської продукції є необхідним для виробничої практики та відповідає навчальним цілям.

Матеріали справи не містять доказів зміни виду та цільового приз начення земельних ділянок.

Суд зазначає, що укладаючи договір про спільну діяльність № 29/1 від 01.03.2016 року сторони зобов`язались спільно діяти для досягнення певної мети: обробка землі та вирощування на ній сільськогосподарської продукції, а також організація проведення виробничого навчання та практики учнів училища. Спільну мету та інтерес мають обидві сторони правочину, оскільки учні, які пройшли виробничу практику, виробниче навчання та здобули професію у вищому професійному аграрному училищі, у майбутньому можуть застосувати свої навички та вміння на підприємствах, в т.ч. і ФОП Мотрич Д.М.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.