Ухвала

від 21.06.2023 по справі 369/9368/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9368/23

Провадження №2/369/4790/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №369/9368/23 за позовом ОСОБА_2 доТовариства зОбмеженою Відповідальністю«Добронова» про стягнення 3% річних,індексу інфляціїта моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товаристваз ОбмеженоюВідповідальністю «Добронова» про стягнення 3% річних, індексу інфляції та моральної шкоди, та просив суд:

- стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Добронова»,ЄДРПОУ - 40293728 -3% річних за період із 06.08.2021 року по 20.06.2023 року у розмірі 4 850,76 грн;

- стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Добронова», ЄДРПОУ - 40293728 -індекс інфляції за період- із 06.08.2021 року по 31.05.2023 року у розмірі - 30 834,23грн.;

-стягнути зТовариство зобмеженою відповідальністю«Добронова»,ЄДРПОУ -40293728моральну шкодуу розмірі30000грн.

Разом з позовом було надано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що 12 листопада 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бистрової Л.О. виніс рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Добронова» про стягнення середнього заробітку та зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Добронова» (код ЄДРПОУ 40293728) нарахувати та сплатити середній заробіток з 01 червня 2020 року по 05 серпня 2021 року включно.Рішення вступило в законну сило та було на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дане рішення до сьогоднішнього дня не виконано. Судовий виконавець у зв`язку із вичерпанням засобів стягнення боргу звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину за статтею 386 ККУ невиконання рішення суду. Відкрито кримінальне провадження яке розслідується Бучанським районним управлінням ГУНП Киівської області, кримінальне провадження №12023116380000649 за ч.1ст 175 ККУ. Таким чином у зв`язку із невиконанням судового рішення по справі №208/6224/20 по стягненню cередньої заробітної плати та можливого невиконання і даного рішення до суду разом із позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову ,а саме накладення арешту на рахунки ,які належать ТОВ «Добронова» у сумі 3% річних, моральної шкоди, індексу інфляції, невиплаченої середньої заробітної плати позивача загалом на суму 65 685 гривен.

На підставі вищезазначеного ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на рахунки, які належать ТОВ «Добронова», ЄДРПОУ -40293728 , юридична адреса: 08132 Київська обл., р-н, м. Вишневе вул. Європейська, будинок 27 у сумі 3% річних, моральної шкоди, індексу інфляції невиплаченої середньої заробітної плати позивача загалом на суму 65 685 ривен.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Таким чином, заявником не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ними заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Позивачем не надано суду доказів, підтверджуючих те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не надано доказів забезпеченгня позову, є співмірним із заявленими позивачем вимогам. Суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить права інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що вказана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову, та співмірності відносно заявлених вимог ціні позову.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №369/9368/23 за позовом ОСОБА_2 доТовариства зОбмеженою Відповідальністю«Добронова» про стягнення 3% річних,індексу інфляціїта моральної шкоди,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: І.О. Фінагеєва