Ухвала

від 27.11.2024 по справі 369/9368/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 369/9368/23

провадження № 61-15289ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Некрасов Олег Васильович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добронова» про стягнення 3% річних, індексу інфляції та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добронова» (далі - ТОВ «Добронова»): 3 % річних у розмірі 4 850,76 грн, індекс інфляції у розмірі 30 834,23 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.

12 вересня 2024 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув з ТОВ «Добронова» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

09 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд своєю ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. Згідно з ухвалою суду, ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1 288,32 грн, на підтвердження чого подати до апеляційного суду належні докази.

14 жовтня 2024 року представник позивача - адвокат Некрасов О. В. подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що апелянт є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Київський апеляційного суду ухвалою від 18 жовтня 2024 року визнав неподаною та повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконав вказані в ухвалі суду від 09 жовтня 2024 року вимоги та не надав суду документ про сплату судового збору в розмірі 1 288,32 грн.

17 листопада 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник- адвокат Некрасов О. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Щодо оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 17 ЦПК України не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

У відповідності до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Тлумачення частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що на день подання касаційної скарги в рамках судової справи № 369/9368/23 рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року в апеляційному порядку по суті не переглядалось.

Оскільки рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року в справі № 369/9368/23 по суті в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції не переглядалось, у відкритті касаційного провадження в частині його оскарження необхідно відмовити.

Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).

В оскаржуваному судовому рішенні Київський апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У даній справі між сторонами виник спір щодо невиконання ТОВ «Добронова» рішення суду в іншій справі про стягнення середнього заробітку, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з вказаного Товариства 3 % річних та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України, а також відшкодування моральної шкоди через бездіяльність у виконанні цього судового рішення.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у даній справі не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ОСОБА_1 як військовослужбовця або учасника бойових дій, а тому позивач у даній справі не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки ОСОБА_1 в установлений строк не виконав вимог апеляційного суду щодо надання документу про сплату судового збору, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із такою скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Посилання заявника на помилковість висновків апеляційного суду є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на хибному тлумаченні процесуальних норм та не впливають на законність висновку про повернення апеляційної скарги.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів та є очевидним, а касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року є необґрунтованою.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добронова» про стягнення 3 % річних, індексу інфляції та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Некрасов Олег Васильович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов