Ухвала

від 18.10.2024 по справі 369/9368/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 жовтня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/17480/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В.,

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 ,

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 12 вересня 2024 року

у цивільній справі №369/9368/23Києво-Святошинського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добронова»

про стягнення 3% річних, індексу інфляції та моральної шкоди

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2024 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач 07.10.2024 подав апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали. Згідно ухвали суду, скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1 288 грн 32 коп., на підтвердження чого подати до апеляційного суду належні докази.

09 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який підписав та подав апеляційну скаргу, отримав копію ухвали від 09.10.2024, що підтверджується звітом про доставку електронного примірника ухвали до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".

14 жовтня 2024 року представник скаржника - ОСОБА_2 через підсистему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків. Заява зареєстрована та передана судді 15 жовтня 2024 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що скаржник ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Проте, суд вважає необґрунтованими такі посилання скаржника, з наступних підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону).

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону, учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Дана правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі №567/79/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу для відступу від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, залишеного без відступу від нього її постановою від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 11 вересня 2024 року справу №567/79/23 повернула на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначивши, що відсутні об`єктивні причини відступу від правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Здоданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Також з долученої до апеляційної скарги копії оскаржуваного рішення вбачається, що між сторонами виник спір щодо невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Добронова» рішення суду про стягнення середнього заробітку, у зв'язку з чим ОСОБА_1 і звернувся до суду з даним позовом про стягнення з товариства 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також моральної шкоди через бездіяльність у виконанні судового рішення.

З наведеного слідує, що спір у даній справі не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ОСОБА_1 , як військовослужбовця або учасника бойових дій.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що ОСОБА_1 у даній справі не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, вказані в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху вимоги скаржником не виконано та не надано документ про сплату судового збору в розмірі 1 288 грн 32 коп.

Оскільки скаржником не усунуто недоліки, то апеляційна скарга є такою, що оформлена з порушенням вимог ст. 356 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає повернення позовної заяви (апеляційної скарги).

Про повернення апеляційної скарги суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 357 ЦПК України).

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 357 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 12 вересня 2024 року визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Судді О. Ф. Мазурик

О. В. Желепа

О. В. Немировська