Ухвала

від 03.07.2024 по справі 752/11667/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11667/24

Провадження № 1-кс/752/4946/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №12024100010000599 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст.191, ч. 3 ст. 201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання у якому слідчий просить накласти арешт на майно, що було вилучено 13.06.2024 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки «IPhone» модель «ХР» чорного кольору в чорному чохлі (з пошкодженою задньою кришкою); акт прийому-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги - автомобіля №С032 від 13.06.2024 у двох екземплярах на 2 арк.; грошові кошти (імітаційні) у сумі 7000 доларів США (70 купюр по 100 доларів США, кожна купюра має однаковий номер КВ14859854 М).

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Голосіївської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010000599 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст.191, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час воєнного стану група осіб, під виглядом благодійної організації, «Благодійний фонд «Крузак» (ЄРДПОУ 44978486, АДРЕСА_1 ) незаконно використовує гуманітарну допомогу з метою отримання прибутку.

За результатом проведених слідчих дій встановлено ряд суб`єктів, які причетні до здійснення фінансових та правовстановлюючих операцій. Вказана група осіб здійснює свою злочинну діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться майданчик на якому здійснюється перегляд та продаж автомобілів, які є гуманітарною допомогою.

Слідством встановлено, що на платформі онлайн - продажів «ОЛХ» наявне оголошення про продаж автомобіля марки «Mitsubishi Pajero Sport» сірого кольору з іноземним номерним знаком НОМЕР_1 вартістю 4300 євро, перегляд та розміщення якого можливе за адресою АДРЕСА_2 ; подавець оголошення вказав номером мобільного телефону НОМЕР_2 . Вказаний номер мобільного телефону було перевірено та встановлено, що ним тривалий час на постійні основі користується ОСОБА_6 .

Під час перевірки вищевказаних транспортних на предмет порушення ПДР встановлено осіб, які притягувались до адміністративної відповідальності під час керування вищевказаними т/з зареєстрованих на БО «КРУЗАК», тобто являються потенційними покупцями таких автомобілів, які згідно інформації з Пенсійного фонду України не мають відношення до служби в ЗСУ, а саме: автомобіль «Порш Каєн» н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_7 , автомобіль «Ленд Ровер» н.з. НОМЕР_4 - ОСОБА_8 , автомобіль «Фольцваген Каді» н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_9 , автомобіль «Мерседес E200» н.з. НОМЕР_6 - ОСОБА_10 , автомобіль «Мерседес Бенз» н.з. НОМЕР_7 - ОСОБА_11 , автомобіль «Фольцваген Туарег» н.з. НОМЕР_8 - ОСОБА_12 .

Також слідством встановлено, що на Благодійну організацію «Благодійний Фонд «КРУЗАК» було задекларовано близько 300 одиниць деталей та запасних частин для автомобілей (двигуни, тощо), а також загнано 210 автомобілів, але поставлено на тимчасовий облік в ТСЦ МВС України лише 31 автомобіль, що може свідчити про нецільове використання гуманітарної допомоги, а також про те, що вказані транспортні засоби були розібрані та продані на деталі та запасні частини підприємствам та фізичним особам.

13.06.2024, в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , під час чого було вилучено наступне майно: мобільний телефон марки «IPhone» модель «ХР» чорного кольору в чорному чохлі (з пошкодженою задньою кришкою); акт прийому-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги - автомобіля №С032 від 13.06.2024 у двох екземплярах на 2 арк.; грошові кошти (імітаційні) у сумі 7000 доларів США (70 купюр по 100 доларів США, кожна купюра має однаковий номер КВ14859854 М).

Вищезазначені вилучені під час обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

На підставі зазначеного слідчого просить про задоволення клопотання.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялись належним чином.

Від прокурора надійшло клопотання про розгляд справи без участі прокурора у якому він зазначив, що клопотання підтримує, метою арешту майна є збереження речових доказів, просить про задоволення клопотання.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників кримінального провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024100010000599 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст.191, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

13.06.2024, в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_5 , під час чого було вилучено наступне майно: мобільний телефон марки «IPhone» модель «ХР» чорного кольору в чорному чохлі (з пошкодженою задньою кришкою); акт прийому-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги - автомобіля №С032 від 13.06.2024 у двох екземплярах на 2 арк.; грошові кошти (імітаційні) у сумі 7000 доларів США (70 купюр по 100 доларів США, кожна купюра має однаковий номер КВ14859854 М).

Постановою слідчого від 13.06.2024 вилучені під час обшуку речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, що підтверджується матеріалами клопотання.

Матеріалами клопотання обґрунтовано, що зазначені речі та документи містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначене майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена слідчим мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчим доведено, що вилучені під час обшуку вищезазначені речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна, яке має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 13.06.2024 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 майно, а саме:

-мобільний телефон марки «IPhone» модель «ХР» чорного кольору в чорному чохлі (з пошкодженою задньою кришкою);

-акт прийому-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги - автомобіля №С032 від 13.06.2024 у двох екземплярах на 2 арк.;

-грошові кошти (імітаційні) у сумі 7000 доларів США (70 купюр по 100 доларів США, кожна купюра має однаковий номер КВ14859854 М).

Ухвала про арешту майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1