Рішення

від 03.07.2024 по справі 759/7495/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7495/24

пр. № 2/759/3197/24

03 липня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Марус А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Калашнюка О.С. ,

представника відповідача - Опалинського А.І. ,

представника відповідача - Тараненка С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Верховина», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання правочину недійсним та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Верховина», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання правочину недійсним та визнання дій протиправними, яким просить визнати недійсним договір № 01530/4-08-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 09.03.2021 року укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Верховина» та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»; визнати протиправним дії Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо невизнання укладеного з ОСОБА_1 публічного індивідуального договору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.03.2021 року між ОСББ «ЖК «Верховина» та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» було укладено договір № 01530/4-08-Т про надання послуг щ централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Зазначив, що вказаний договір порушує його право на управління будинком та суперечить вимогам чинного законодавства, а саме Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Крім того, зазначив, що ним 05.06.2021 року на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал» було направлено заява про прийняття умов публічного договору після чого він здійснював регулярно оплату за обсяг спожитої води. Однак листом ПрАТ «АК «Київводоканал» від 09.11.2023 року йому було в повідомлено про те, що індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення між товариством та власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не укладався. Зазначив, що своїми діями ПрАТ «АК «Київводоканал» порушує ч. 4 ст. 633 ЦК України.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Представники ОСББ «ЖК Верховина» в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у поданому до суду відзиві.

Представник ПрАТ «АК «Київводоканал» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені у поданому до суду відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Будинок АДРЕСА_3 зареєстровано ОСББ «ЖК ВЕРХОВИНА», яке створено власниками квартир та/або нежитлових приміщень (співвласниками).

ОСББ «ЖК ВЕРХОВИНА» є експлуатуючою організацією, що надає житлово-комунальні та інші послуги (є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) в будинку за адресою: АДРЕСА_3 з 01.08.2020 року.

09.03.2021 року між ОСББ «ЖК «Верховина» та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» укладено договір № 01530/4-08-Т про надання послуг щ централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до ст. ст. 1, 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Рішенням загальних зборів ОСББ «ЖК ВЕРХОВИНА» (протокол № 4 від 30.05.2021) вирішено до моменту виконання умов щодо можливості заключення індивідуальних договорів на водопостачання та водовідведення підтверджено повноваження на заключення колективного договору № 01530/4-08-Т від 09.03.2021.

Вказане рішення є чинними, ніким не оскаржене.

Згідно до ч. 2 та ч. 3 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України).

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції Цивільний кодекс України в статтях 215 та 216 наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи».

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, № 910/31110/15 від 30.11.2016, під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку, що спірний договір від 09.03.2021 року № 01530/4-08-Т, не порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 .

Таким чином, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним договору № 01530/4-08-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 09.03.2021 року укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Верховина» та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним дій Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо невизнання укладеного з ОСОБА_1 публічного індивідуального договору, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на офіційному сайті ПрАТ «АК «Київводоканал» від 31.05.2021 року опубліковано повідомлення про розміщення на сайті публічного індивідуального договору, яким проінформовано споживачів про можливість споживачів оформити договір - «багатоквартирний будинок» індивідуальний публічний договір (а.с. 32).

З вкладення цінного листа вбачається, що 05.06.2021 року позивачем на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал» було направлено заяву про прийняття умов публічного договору про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Правовідносини у сфері надання послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) і водовідведення регулюються Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення договірних правовідносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Відповідач оприлюднив на своєму офіційному сайті тексти типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, що є публічними договорами приєднання за посиланням: https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Протоколом загальних зборів ОСББ «ЖК ВЕРХОВИНА» № 2 від 27.06.2020 року вирішено обрати модель організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги щ 01.08.2020 року з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - індивідуальний договір без обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів ОСББ «ЖК ВЕРХОВИНА» (протокол № 4 від 30.05.2021) вирішено до моменту виконання умов щодо можливості заключення індивідуальних договорів на водопостачання та водовідведення підтверджено повноваження на заключення колективного договору № 01530/4-08-Т від 09.03.2021.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених предметом спору та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо невизнання укладеного з ОСОБА_1 публічного індивідуального договору.

Враховуючи викладене позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 634 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Верховина», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання правочину недійсним та визнання дій протиправними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. П`ятничук