Ухвала

від 05.11.2024 по справі 759/7495/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи № 759/7495/24

Провадження №22-ц/824/17718/2024

У Х В А Л А

05 листопада 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Верховина», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання правочину недійсним та визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03.07.2024 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 14.10.2024 року позивач направив апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд», в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якому посилається на те, що копія повного оскаржуваного рішення не була вручена, а з його повним текстом ознайомився восени 2024 року.

Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважність причин його пропущення, апелянт зазначив, що копія повного оскаржуваного рішення йому не була вручена, а з його повним текстом ознайомився восени 2024 року, оскільки перебуває на військовій службі в Збройних Силах України і залучений до безпосереднього виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій, на підтвердження чого надав копію довідки № 215 від 29.08.2024 року, що на його думку є поважною причиною пропуску строку та перешкодило йому найшвидше підготувати та направити до суду апеляційну скаргу. Вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення підлягає поновленню.

Вказані доводи апелянта не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, вступна і резолютивна частини оскаржуваного рішення суду проголошено 03.07.2024 року, в повному тексті рішення суду не зазначена дата його складення, копію оскаржуваного рішення було направлено судом першої інстанції на електронну адресу позивача 11.07.2024 року, що підтверджується наявною у справі довідкоюпро доставку електронного листа (а.с. 164). За даними Єдиного державного реєстру судових рішень повне судове рішення надіслано до реєстру 11.07.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120309113). Отже, вказана дата вважається днем складення повного рішення суду. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 12.07.2024 року та закінчився 12.08.2024 року. Апеляційна скарга направлена до суду лише 14.10.2024 року.

Зважаючи на вказане, апеляційний суд не може прийняти твердження апелянта стосовно отримання повного рішення суду лише восени 2024 року, оскільки таке посилання позивача спростовується наявною у справі довідкою про направлення місцевим судом 11.07.2024 року на електронну адресу копії оскаржуваного рішення.

Крім того, апелянт у клопотанні також вказує на те, що поважною причиною пропуску строку є його перебування на військовій службі в Збройних Силах України і залучення до безпосереднього виконання бойових завдань в районах ведення бойових дій, на підтвердження чого надав копію довідки № 215 від 29.08.2024 року. Однак, із наданої копії довідки не вбачається, з якого саме часу ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України та був залучений до безпосереднього виконання бойових завдань, оскільки вказана довідка містить лише дату її видачі військовою частиною та вихідний номер. Крім того, хоча з точки зору суду, участь особи у безпосередньому виконанні бойових завдань в районі ведення бойових дій дійсно може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку, в той же час подані до суду документи не містять жодних відомостей з цього приводу.

Отже, на думку колегії суддів, надана апелянтом копія довідки не свідчить про наявність конкретних обставин, що об`єктивно унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Таким чином апеляційний суд позбавлений можливості визнати наведені апелянтом причини пропуску строку поважними та поновити його.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Зважаючи на викладене, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для зазначення інших підстав для поновлення такого строку.

У відповідності до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення встановлених законом строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші, відмінні від вже оцінених та відхилених судом, підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення заяви/скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків. Якщо у визначений судом строк недоліки заяви/скарги будуть виправлені, заява/скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник/апелянт не усуне недоліки заяви/скарги у строк, встановлений судом, заява/скарга вважається неподаною і повертається такій особі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку, якщо протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду не буде подано заяву із зазначенням інших, ніж ті, що вже були розглянуті апеляційним судом, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С.О. Журба