Постанова

від 09.07.2024 по справі 358/833/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

09 липня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/13514/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Богуславського районного суду Київської області

від 29 травня 2024 року про забезпечення позову

у цивільній справі №358/833/21 Богуславського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

до Богуславської міської ради Київської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1

про скасування рішення міської ради та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки

У С Т А Н О В И В:

Позивачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, в якому просять:

- визнати незаконним та скасувати рішення сесії Богуславської міської ради Київської області від 25.02.2019 №1090-54-VII про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_6 , земельної ділянки, площею 0,0039 га, для будівництва індивідуального гаражу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220610100:01:009:0261;

- визнати незаконним та скасувати рішення сесії Богуславської міської ради Київської області від 25.02.2019 №1091-54-VII про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки, площею 0,0039 га, для будівництва індивідуального гаражу, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3220610100:01:009:0263;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0039 га, кадастровий номер: 3220610100:01:009:0261;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, площею 0,0039 га, кадастровий номер: 3220610100:01:009:0263;

- визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що були укладені 12.04.2019 та посвідчені приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Дошкою Л. А., зареєстровані за №685 та №686.

23 травня 2024 року позивача ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Богуславській міській раді приймати будь-які рішення чи вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:009:0269, 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263, а також заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:009:0269, 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263.

Заяву мотивовано тим, що вже під час розгляду даної справи рішенням сесії Богуславської міської ради №3809-63-VIII від 21.05.2024 вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із «для будівництва індивідуальних гаражів» у землі «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» земельна ділянка приватної власності гр. ОСОБА_1 , кадастровий номер: 3220610100:01:009:0269 по АДРЕСА_2 , розроблений ПП «АО-МАЗ»; змінити цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269, загальною площею 0,0077 га, по АДРЕСА_2 із «для будівництва індивідуальних гаражів» на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Вказувала, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269, щодо якої прийнято вищезазначене рішення Богуславською міською радою є земельною ділянкою, яка утворилась в результаті об`єднання двох земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263, які є предметом спору. Проте, однією із вимог позову у даній справі є скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0039 га, з кадастровим номером 3220610100:01:009:0261 та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3220610100:01:009:0263.

Вважала, що прийняття під час розгляду даної справи Богуславською міською радою рішень щодо земельних ділянок, які є предметом спору, може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення, у разі задоволення позову, а тому наявні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову в обраний спосіб.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 29 травня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин справи; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала про забезпечення позову порушує його право власності, яке у відповідності до вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним; позивачі не являються його суміжними землекористувачами, а тому наявність в нього земельної ділянки жодним чином не порушує їх права.

Суд дійшов помилкового висновку про заборону йому вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263, оскільки він є власником лише земельної ділянки з кадастровим номером 3220610100:01:009:0269.

Суд ухвалу не мотивував та конкретно не зазначив, що саме може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або може вплинути на ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Вважав, що вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають принципу об`єктивності та законності, оскільки обґрунтування заяви про забезпечення позову фактично приводять до висновку про протиправність дій ОСОБА_1 та передбачають фактичне вирішення судової справи без розгляду справи по суті.

За наведених обставин просив скасувати ухвалу Богуславського районного суду м. Києва від 29 травня 2024 року.

Скаржник, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та свого представника не направив (а. с. 44-45). Клопотання про відкладення судового засідання із зазначенням поважних причин до суду не подавав.

Відповідач - ОСОБА_7 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився (а. с. 44, 46).

Відповідач - Богуславська міська рада Київської області, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила (а. с. 44, 47).

Відповідач - ОСОБА_6 , належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Позивачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Позивачка - ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Доказів неможливості неявки в судове засідання 09.07.2024 апеляційному суду не подала.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 подав клопотання про відкладення розгляду справу, у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі.

Колегія суддів визнала неповажною причину неявки представника позивача ОСОБА_8 в судове засідання 09.07.2024, оскільки останній на власний розсуд обрав, в якому судовому засіданні приймати участь.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та їхніх представників.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Верховний Суд в постанові від 19.11.2020 у справі №334/6521/19 навів наступний правовий висновок.

Забезпеченням позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вже вказувалося вище, позивачі звернулися до суду з даним позовом та пред`явили до відповідачів позовні вимоги про скасування рішення Богуславської міської ради Київської області про передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки, площею 0,0039 га, кадастровий номер 3220610100:01:009:0261 та про скасування рішення Богуславської міської ради Київської області про передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки, площею 0,0039 га, кадастровий номер 3220610100:01:009:0263; скасування за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 права власності на ці земельні ділянки , а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що були укладені 12.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263 належать до земель загального користування, оскільки відносяться до частини АДРЕСА_1. Зокрема, це частина вулиць (площадка), яка заасфальтована та використовується жителями м. Богуслав та позивачами для паркування транспортних засобів, що підтверджується викопіюванням із плану Богуславської міської ради, з якого вбачається, що спірні земельні ділянки розташовані на частині вулиць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що реєстрація за ним на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269 жодним чином не порушує прав позивачів. Тобто фактично визнав, що між ним та позивачами існує спір.

Таким чином, предметом спору є земельні ділянки з кадастровими номерами 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263, як окремі об`єкти, до їх об`єднання в земельну ділянку з кадастровим номером 3220610100:01:009:0269, так і земельна ділянка з кадастровим номером 3220610100:01:009:0269, як самостійний об`єкт, що знаходяться в м. Богуслав Київської області.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 посилалася на те, що вже під час розгляду даної справи на підставі рішення сесії Богуславської міської ради №3809-63-VIII від 21.05.2024, вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із «для будівництва індивідуальних гаражів» у землі «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» земельна ділянка приватної власності ОСОБА_1 , кадастровий номер: 3220610100:01:009:0269 по АДРЕСА_2 , розроблений ПП «АО-МАЗ»; змінити цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269, загальною площею 0,0077 га по АДРЕСА_2 із «для будівництва індивідуальних гаражів» на «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між сторонами існує спір з приводу законності затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263 і передачу їх у власність фізичним особам (відповідачам у справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ), а в подальшому їх відчуження відповідачу ОСОБА_1 і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 , як власник спірного майна, має реальну можливість вчиняти будь-які дії щодо цього майна.

Ухвала суду є обґрунтованою та мотивованою, судом в мотивувальній частині ухвали зазначено норми права, якими врегульовано підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову, встановлено обставини, які передували поданню заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не зазначив яким чином не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду колегія суддів відхиляє, оскільки як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суд встановив, що вже під час розгляду даної справи міською радою було прийнято рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3220610100:01:009:0269, яка є предметом спору, а також затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.

Крім того, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції надано обґрунтовану оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів; наведено аргументи співмірності виду забезпечення позову з позовними вимогами; наведено норми процесуального закону, які регулюють дане питання.

Доводи апеляційної скарги, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову порушують право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку колегія суддів також відхиляє, оскільки вжиття заходів забезпечення позову це тимчасовий захід, який фактично не позбавляє права протилежного учасника справи на користування та володіння майном.

Так, законодавець визначив, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним ефективно захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення. В свою чергу, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач не надав доказів негативних наслідків у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки, яка належить йому на праві власності.

Доводи апеляційної скарги про те, що використання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, не порушує прав позивачів за своєю суттю є запереченнями скаржника по суті позовних вимог та не повинні враховуватися судом при вирішенні процесуального питання про забезпечення позову. А відтак такі доводи апеляційної скарги на увагу судової колегії не заслуговують та відповідно не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що аргументи заяви про забезпечення позову фактично передбачають вирішення справи по суті, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки аргументи скаржника є власним трактуванням змісту заяви про забезпечення позову.

Водночас, вжиті судом заходи забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, адже позивачі пред`явили вимоги про визнання незаконними та скасування рішень міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок та передачу їх у власність фізичним особам, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок. Натомість, оскаржуваною ухвалою вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Богуславській міській раді приймати будь-які рішення чи вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок, а ОСОБА_1 заборонено вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок.

З наведеного слідує, що вжиті судом заходи забезпечення позову та пред`явлені позовні вимоги не є тотожними та відповідно не є вирішенням справи по суті, як помилково вважає скаржник.

Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 153 ЦПК України, мотивував своє судове рішення та дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову.

Разом з тим, колегія суддів частково погоджується з доводами скаржника, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263.

Як вже вказувалося вище ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269, яка в свою чергу утворилася шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220610100:01:009:0261 та 3220610100:01:009:0263. Тобто ОСОБА_1 , як власник, має змогу в будь-який час розпорядитися земельною ділянкою з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269, яка утворилася внаслідок об'єднання двох земельних ділянок.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову відносно відповідачка ОСОБА_1 необхідно було вжити шляхом заборони йому вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269, яка утворилася внаслідок об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0261 та кадастровим номером: 3220610100:01:009:0263.

Апеляційна скарга не містить доводів незгоди з ухвалою суду в частині забезпечення позовних вимог, що стосується заборони Богуславській міській раді Київської області вчиняти дії щодо спірних земельних ділянок. Однак, в прохальній частині скарги просив повністю скасувати ухвалу суду від 29.05.2024 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 376 ЦПК України, резолютивна частина ухвала суду першої інстанції щодо задоволених вимог заяви про забезпечення позову до відповідача ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 29 травня 2024 року про забезпечення позову щодо відповідача ОСОБА_1 - змінити та викласти резолютивну частину ухвали в наступній редакції:

"Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0269, яка утворилася внаслідок об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером: 3220610100:01:009:0261 та кадастровим номером: 3220610100:01:009:0263".

В іншій частині ухвалу Богуславського районного суду Київської області від 29 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська