Постанова

від 09.07.2024 по справі 756/2530/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року місто Київ

Справа № 756/2530/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12152/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді Желепи О.В.,

суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.

за участю секретаря судових засідань Рябошапка М. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Дяковського Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року про призначення експертизи (постановлену у складі судді Тихої О. О., повний текст ухвали складено 29 квітня 2024 року)

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

ВСТАНОВИВ

У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просив стягнути з відповідачів на користь позивача відшкодування:

- завданої матеріальної шкоди у розмірі 39 171 грн 84 к.;

- завданої моральної шкоди в розмірі 20 000 грн 00 к.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 того ж будинку.

У лютому 2019 року сталось залиття квартири позивача.

Згідно акту обстеження від 13.02.2019 року, залиття квартири позивача сталось з вини відповідачів, причиною якого є неналежний технічний стан сантехнічного обладнання в квартирі відповідачів, що призвело до витоку води з пошкодженої внутрішньо квартирної розводки водопостачання розміщеної у квартирі мешканців квартири АДРЕСА_2 .

Внаслідок залиття квартири позивач звернув увагу відповідачів на заподіяну ними шкоду, на що отримав запевнення, що заподіяна шкода буде відшкодована частинами найближчим часом.

Однак відповідачі своє зобов`язання по відшкодуванню нанесених збитків не виконали

Крім того, відповідачі неодноразово спричиняли залиття квартири, через недбале ставлення до своїх цивільних обов`язків. Унаслідок залиття квартири у лютому 2019 року туалет і ванна кімната стали непридатними для використання за призначенням, зважаючи на сирість та появу плісняви.

Також вказує, що неправомірними діями відповідачів родині позивача завдано значної моральної шкоди.

У грудні 2023 року позивачем подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Клопотання обґрунтовано тим, що для визначення вартості відновлювального ремонту внаслідок залиття квартири необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а сторонами не надані відповідні висновки експертів з цього питання. Тому, просив призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам ДП «Інформаційні судові системи» (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5) та Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 5).

На вирішення експертів просив поставити питання:

- який розмір матеріального збитку, завдано власникам квартири за адресою АДРЕСА_3 внаслідок її залиття?

На час проведення експертизи просив зупинити провадження у справі.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року клопотання позивача задоволено

Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

На вирішення експертизи поставлено наступне питання:

1) який розмір матеріальної шкоди завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , що мало місце 13.02.2019 згідно з Актом про залиття № 348 від 13.02.2019?

Попередженоекспертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Надано у розпорядження експертів матеріали цивільної справи за №756/2530/22 (провадження № 2/756/235/24).

Оплату вартості проведеної експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 .

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

Не погоджуючись з такою ухвалою, Дяковський О. С. в інтересах ОСОБА_2 13 травня 2024 року направив засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року та прийняти нове рішення, яким клопотання про призначення експертизи залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що клопотання про призначення експертизи подано з порушенням строків на її подання, на стадії дослідження доказів. Крім того, позивачем не порушено питання щодо поновлення строку на подання такого клопотання.

Зазначає, що на стадії підготовчого провадження позивачем було заявлено клопотання про призначення експертизи, однак потім позивач відмовився від клопотання, а судом було йому роз`яснено відповідні наслідки. Посилається на те, що такі дії позивача свідчать про зловживання процесуальними правами, адже попередньо позивач відмовився від клопотання, судом було роз`яснено наслідки такої відмови, та вже під час судового розгляду позивач повторно подає клопотання про призначення експертизи.

Зазначає, що призначення експертизи на стадії дослідження доказів є порушенням принципу змагальності та рівності сторін. Такі дії суду свідчать про надання переваги правам позивача та обмеження прав відповідачів.

Крім того, звертає увагу суду, що в матеріалах справи є кошториси, які надані позивачем та відповідачами, тому шляхом їх порівняння та співставлення показників, можна вирішити справу, яка не є складною.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Матеріали цивільної справи № 756/2530/22 надійшли на адресу Київського апеляційного суду 25 червня 2024 року.

У судовому засіданні ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Представник ОСОБА_2 адвокат Дяковський О. С. просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав у ній викладених, скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року та прийняти нове рішення, яким клопотання про призначення експертизи залишити без розгляду.

Інші учасники справи у судове засідання нез`явились, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.

ОСОБА_5 , ОСОБА_4 судові повістки направлялись засобами поштового зв`язку, про що в матеріалах справи містяться відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Судові повістки, що направлялись засобами поштового зв`язку на адреси ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , повернулись на адресу Київського апеляційного суду як не отримані з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності не з`явившихся осіб.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючої судді Желепи О.В., пояснення відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виснував, що не задоволення клопотання про призначення експертизи в даній справі було б надмірним формалізмом з боку суду.

Крім того суд першої інстанції врахував, що сторонами не надані висновки експертів у галузі будівельно-технічної експертизи, однак надано кошториси, в яких вартість робіт та матеріалів значно відрізняється, хоча під час їх виготовлення враховано однакові кількісні показники та одиниці виміру. Такі обставини викликали у суду сумніви у правильності наведених у кошторисах розрахунків.

Враховуючи, що розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття, є предметом доказування в даній справі, а також, що для з`ясування даних обставин необхідні спеціальні знання, обставини, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень, приписи ст. 103 ЦПК України, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити клопотання позивача та призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки відповідають обставинам справи, є обґрунтованими та правильними.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються висновками експертів.

Згідно статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про «Судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

В п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК України, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII («Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять до предмету доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

В даній справі позивач посилається на те, що через дії та з вини відповідачів його квартира була залита, цим самим позивачу була завдана майнова шкода.

Предметом доказування у цій справі є вартість та факт проведення відновлювального ремонту квартири позивача.

Для з`ясування обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, вбачається необхідність спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо.

Питання, на яке позивач бажає отримати відповідь, має безпосередній зв`язок з указаними підставами позову, і на нього можна отримати відповідь лише експертним шляхом. З огляду на це, суд першої інстанції правильно вирішив питання та призначив експертизу у данійсправі.

Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК ).

Призначення у вказаній справі судової будівельно-технічної експертизи сприятиме встановленню дійсних обставин справи.

Апеляційний суд не приймає до уваги послання скаржника на порушення судом норм процесуального права та подання клопотання не у встановлений законом строк.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Таким чином законом передбачено можливість розгляду відповідного клопотання і після закриття підготовчого провадження у справі.

В даному випадку суд першої інстанції правильно вказував, що за наявності в справі двох кошторисів, які суттєво відрізняються між собою, та за відсутності висновку експерта, суд у разі встановлення вини відповідачів буде позбавлений можливості встановити розмір відшкодування, який підлягатиме компенсації.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»)

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Разом з тим, в даній справі проведення судової будівельно-технічної експертизи є необхідним, а ухвала не є такою, що постановлена помилково.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд в порушення процесуального права виніс ухвалу без прохання поновити строк для подання відповідного клопотання не можуть слугувати підставою для скасування ухвали, оскільки такі доводи зведені до надмірного формалізму застосування норм процесуального права. Наведені обставини не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції згідно ст.379 УЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо призначення експертизи у справі, скаржником не наведено обґрунтованих доводів які могли б бути підставою для скасування ухвали суду.

В судовому засіданні представник відповідача зазначав, що справа має бути повернута до районного суду, який має повернутись до підготовчого провадження, а лише потім задовольнити клопотання про призначення експертизи.

Така позиція представника відповідача свідчить , що останній погоджується з тим, що експертиза потрібна, а повернення в підготовче засідання не буде сприяти принципу процесуальної економії. Призначення експертизи в судовому засіданні після закриття підготовчого, жодним чином не свідчить про порушення прав відповідачів.

Оскільки порушення процесуальної норми в частині призначення експертизи не в підготовчому засіданні , а під час розгляду справи по суті не стало наслідком неправильного вирішення питання про призначення такої експертизи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги скаржника.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін як такої, що є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 268, 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Дяковського Олександра Сергійовича в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2024 року про призначення експертизи - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 липня 2024 року.

Головуючий О. В. Желепа

Судді О. Ф. Мазурик

О. В. Немировська