Ухвала

від 29.04.2024 по справі 756/2530/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29.04.2024 Справа № 756/2530/22

Справа №756/2530/22

Провадження №2/756/235/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Косянчук Н.І., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Під час розгляду справи позивачем заявлено клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , що мало місце 13.02.2019, оскільки визначення такої шкоди потребує спеціальних знань. Проведення вказаної експертизи просив доручити експертам ДП «Інформаційні судові системи» або Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Позивач у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Дяковський О.С., у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, надавши також письмові заперечення. Зазначив, що позивачем пропущено процесуальні строки для звернення до суду з таким клопотанням з огляду на стадію розгляду справи по суті, клопотання про призначення судової експертизи на стадії підготовчого провадження позивачем не заявлялося. При цьому позивач не просить поновити строк на зверення до суду з даним клопотанням. Крім того, позивачем не доведена необхідність призначення такої експертизи, а заявлені у клопотання експертні установи викликають сумніви, оскільки позивач є працівником правоохоронного органу, а експертна установа входить до системи МВС України. У зв`язку з наведеним просив відмовити у задоволенні клопотання. У разі задоволення клопотання - доручити проведення експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання.

Ознайомившись з клопотанням про призначення судової експертизи, письмовими запереченнями проти клопотання, вислухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить да наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Поданням своїх доказів, сторони реалізують право на доказування і одночасно виконують обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Отже, при вирішенні вказаного питання суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, а також положення Конвенції, зокрема ст. 6, якою захищено право особи на справедливий судовий розгляд, що в свою чергу передбачає право на змагальність провадження. При цьому, кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надання права комусь із сторін подати заяви чи клопотання з аргументами щодо предмету спору і не надання іншій стороні можливості відреагувати на такі аргументи - стало б свідченням порушення принципу рівності сторін.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

З урахуванням наведеного, суворе трактування законодавства в частині подання доказів у цьому випадку позбавило б дотримання принципу рівності сторін та можливості коментувати чи спростовувати аргументи іншої сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 2 частини 2 статті 76 ЦПК України передбачено, що ці дані встановлюються, зокрема: висновками експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З матеріалів справи убачається, що позивачем в обгрунтування розміру матеріального збитку, спричиненого залиттям квартири АДРЕСА_1 , надано кошторис на виконання ремонтних робіт від 07.02.2022, виготовлений ТОВ "Будівельна компанія "ГАРАНТ СПХЛ", згідно з яким вартість ремонтних робіт та матеріалів склала 39 171,84 грн.

Натомість, відповідачами надано власний кошторис, виготовлений ТОВ "ХОРСТЕХ", згідно з яким вартість робіт з урахуванням матеріалів скаладає 7 128,44 грн.

При цьому, обидва кошториси складено з урахуванням необхідності виконання ремонтних робіт у кімнаті з площею стін 44 кв.м, стелі 9,46 кв.м.

Таким чином, сторонами не надані висновки експертів у галузі будівельно-технічної експертизи, а вартість робіт та матеріалів, визначена у наданих ними кошторисах, значно відрізняється, хоча під час їх виготовлення враховано однакові кількісні показники та одниці виміру, що викликає у суду сумніви у правильності наведених у кошторисах розрахунків.

З урахуванням викладеного, враховуючи зміст позовних вимог, те, що розмір майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок залиття, є предметом доказування в даній справі, для з`ясування даних обставин необхідні спеціальні знання, обставини, на які посилаються сторони в обгрунтування своїх вимог та заперечень, приписи ст. 103 ЦПК України, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Враховуючи, що сторонами не досягнуто згоди щодо експертної установи, суд вважає за необхідне проведення судової будівельно-технічної експертизи у даній справі доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Надати у розпорядження експертів матеріали цивільної справи №756/2530/22.

Зупинити провадження у справі на час проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 103 -104, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

На вирішення експертизи поставити наступне питання:

1) який розмір матеріальної шкоди завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , що мало місце 13.02.2019 згідно з Актом про залиття № 348 від 13.02.2019?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Надати у розпорядження експертів матеріали цивільної справи за №756/2530/22 (провадження № 2/756/235/24).

Оплату вартості проведеної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинити до отримання висновку експерта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Дата виготовлення повного тексту ухвали - 29.04.2024.

Суддя О.О. Тиха