Ухвала

від 11.07.2024 по справі 369/4064/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Волчко А.Я.

У Х В А Л А

11 липня 2024 року місто Київ

справа №369/4064/24

провадження№22-ц/824/13828/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.

вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої адвокатом Юзьків Василем Мар`яновичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Правдюка В.М. про забезпечення позову у цивільній справі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.

Заборонено ОСОБА_1 та іншим особам вчиняти будь-які дії, які створюють для ОСОБА_2 , членів її сім`ї та сервісним службам (третім особам) обмеження вільного та цілодобового доступу до садового будинку загальною площею 260.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, але не виключно, заборонено зачиняти автоматичні ворота на контрольно-пропускному пункті, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222487000:03:001:5065, загальною площею 1.0544 га. місце розташування: Київська обл., Обухівський ( Києво-Святошинський ) район, Ходосівська сільська рада, що перебуває у власності ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Юзьків В.М. 25 червня 2024 року подав апеляційну скаргу в порядку ст.355 ЦПК України.

В тексті апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Юзьків В.М. заявив клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що про ухвалу суду від 29 квітня 2024 року він дізнався 1 травня 2024 року після її доставки до електронного суду. Строк на апеляційне оскарження ухвали суду закінчився 14 травня 2024 року. Зазначає, що 2 травня 2024 року відповідачем було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Дане клопотання розглядається в судовому засіданні не пізніше 5 днів з дня надходження його до суду, але станом на дату подання апеляційної скарги таке клопотання судом першої інстанції вирішено не було. Тому у зв`язку з тривалою бездіяльністю суду першої інстанції відповідачем було пропущено строк для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 червня 2024 року наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнані неповажними, надано строк для усунення недоліків для подання заяви з зазначенням інших причин пропуску строку.

На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 28 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Юзьків В.М. подав 1 липня 2024 року через підсистему "Електронний суд" клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року.

В обґрунтування клопотання зазначає, що одночасне подання і апеляційної скарги, і клопотання про скасування заходів забезпечення позову, призвело б до процесуальної колізії, коли в судах різних інстанцій розглядатиметься одне і те ж питання, що відкриє можливість для зловживання процесуальними правами інших учасників справи.

Цивільний процесуальний кодекс України дає можливість учаснику справи, щодо якого вжито заходи забезпечення позову, скасувати такі заходи, подавши вмотивоване клопотання до суду який вживав заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Разом з тим процесуальний кодекс дає можливість учаснику справи і оскаржити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову до суду апеляційної інстанції (ст. 353 ЦПК України).

Тобто, норми ЦПК України дають учаснику справи право обирати найефективніший, на його думку, спосіб захисту його порушених прав.

В даному випадку відповідач обрав спосіб захисту - шляхом подачі клопотання про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи очевидне порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

З метою ефективного та своєчасного припинення порушення прав протиправно вжитими заходами забезпечення позову, відповідач звернувся з клопотання про скасування заходів забезпечення позову до суду першої інстанції.

При цьому, скаржник враховував, що вжиттям заходів забезпечення позову суд фактично вирішив спір по суті і затягування строку розгляду клопотання про скасування таких заходів, у будь який із способів ставить в нерівні умови позивача та відповідача.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову було подано до суду 2 травня 2024 року, тобто, на наступний день після того як відповідачу стало відомо про наявність ухвали від 29 квітня 2024 року.

Дане клопотання розглядається в судовому засіданні не пізніше 5 днів з дня надходження його до суду, але станом на дату подання апеляційної скарги таке клопотання судом першої інстанції вирішено не було. Тому у зв`язку з тривалою бездіяльністю суду першої інстанції відповідачем було пропущено строк для подання апеляційної скарги.

Зазначає, що оскільки пропуск строку відбувся через незалежні від відповідача обставини, які він не міг передбачити, послуговуючись при цьому релевантними процесуальними нормами, і ці обставини пов`язані виключно з суб`єктивною оцінкою процесуальних строків головуючим суддею в суді першої інстанції, права відповідача можуть бути захищеними виключно в апеляційному порядку, оскільки вжиті заходи забезпечення продовжують діяти.

З урахуванням доводів, які викладені у заяві про усунення недоліків, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, оскільки названі апелянтом причини пропуску строку є неповажними.

Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановленому порядку, зокрема з додержанням встановленого Цивільним процесуальним кодексом України строку. При цьому, процесуальним законом передбачено можливість поновлення пропущеного строку у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії на виконання вимог процесуального закону.

Як убачається з матеріалів апеляційної скарги, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Правдюка В.М. про забезпечення позову у цивільній справі ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.

Про дану ухвалу відповідач дізнався 1 травня 2024 року після її доставки в електронний суд, про що останній зазначив у своїй заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Юзьків В.М. лише 25 червня 2024 року безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України до обов`язків учасників справи віднесено виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У постанові Верховного Суду від 03 листопада 2023 року в справі № 336/10821/21 викладено висновок, що «особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами».

Необхідно підкреслити, що звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися з дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або не вчиненням процесуальних дій.

Таким чином, отримавши 1 травня 2024 року електронну копію ухвали суду через підсистему " Електронний суд ", у встановлений ст. 354 ЦПК України строк, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Юзьків В.М. ухвалу не оскаржив, у клопотанні представник відповідача - адвокат Юзьків В.М. не зазначає об`єктивних перешкод, які не дали йому змогу подати апеляційну скаргу в передбачений законом строк, а обставини, на які апелянт посилається у своєму клопотання про поновлення строку, визнані судом неповажними.

Інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, та підтверджували наявність у апелянта об`єктивних, непереборних, істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою, у встановлені ст. 354 ЦПК України строки, заявником не наведено.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу змісту частини другої статті 358 ЦПК України у поєднанні з положеннями статті 354 ЦПК України вбачається, що у цих нормах законодавцем встановлено правила судової процедури щодо поновлення процесуального строку за наявності поважних причин його пропуску та процесуальну заборону й обмеження щодо такого поновлення у разі визнання судом неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку.

Виключних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, заявник не наводить та жодним доказом такі підстави не підтверджує.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, §53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ураховуючи, що представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Юзьків В.М. не усунув недоліки апеляційної скарги, не навів інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, та не надав докази на їх підтвердження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись п. 4 ч. 1ст. 358 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Юзьків Василем Мар`яновичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус