Ухвала

від 20.11.2024 по справі 369/4064/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 369/4064/24

провадження № 61-15095ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Юзьківа В. М. про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту відмовлено.

ОСОБА_1 12 листопада 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвали суду першої інстанції щодо скасування заходів забезпечення позову передбачено пунктом 4 частини першої статті 353 ЦПК України.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат