Постанова

від 24.04.2024 по справі 910/18702/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 910/18702/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко А.І.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників:

від прокуратури: Голуб Є.В.

від позивача: Золотарьова Ю.А.

від відповідача: Яндян О.А. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранада-82»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024

у справі №910/18702/23 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранада-82»

про стягнення 306 202,94 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранада-82» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 1,2806 га з кадастровим номером 8000000000:78:215:0023 в сумі 306 202,94 грн. за період з 08.12.2020 по 28.02.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2014, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та ТОВ «Гранада-82», відповідач придбав у приватну власність нежитлові будівлі. З моменту набуття права власності нежитлові будівлі до моменту їх продажу товариство використовувало земельну ділянку, на якій вони розташовані без правовстановлюючих документів та державної реєстрації прав відповідно до ст.ст. 125,126 ЗК України, а також без сплати орендної плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі № 910/18702/23 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНАДА-82» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 1,2806 га з кадастровим номером 8000000000:78:215:0023 в сумі 306 202 грн 94 коп.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНАДА-82» на користь Офісу Генерального прокурора 4593 грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за користування земельною ділянкою, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню в примусовому порядку.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранада-82» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/18702/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Тищенко О.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18702/23.

18.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/18702/23.

Розпорядженням керівника апарату суду від 19.03.2024 у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Тищенко А.І., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18702/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранада-82» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/18702/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.04.2024.

09.04.2024 від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу

У судовому засіданні 24.04.2024 прийняли участь представники позивача, відповідача та прокуратури.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Апелянт стверджує, що позов заявлено прокуратурою передчасно, водночас суду не було надано доказів розміру нормативної грошової оцінки землі при розрахунку суми позову.

Крім того, відповідач вказує, що наданий прокурором розрахунок позовних вимог є орієнтовним, натомість мало бути надано обґрунтований розрахунок позову.

Відповідач також вважає, що оскільки право власності за позивачем було зареєстровано лише 05.09.2022, то й право вимоги виникло лише з цієї дати.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечив проти доводів відповідача, зазначаючи, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а підстави для її задоволення відсутні.

Прокурор вказує, що відповідач не довів наявності обставин, які звільняють його від відповідальності за безпідставне збереження належних позивачу коштів.

Позивач правом на подання письмового відзиву не скористався.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники прокуратури та позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення просили залишити без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

За договором купівлі-продажу нежитлових будівель №21/14, укладеного 14.05.2014 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНАДА-82», Відповідач придбав нежитлові будівлі: літ «А» площею 89,6 кв.м.; літ «Б» площею 28,1 кв.м., літ. «В» площею 25,5 кв.м., літ «Г» площею 30,1 кв.м., літ «Д» площею 274,9 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, будинок 2.

Приватним нотаріусом Грущинською О.В. 14.05.2014 до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень внесено відомості про реєстрацію права власності на вказане майно за відповідачем.

Окрім того, за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.03.2018 Товариство «ГРАНАДА-82» придбало у Приватного підприємства «ЕБЕЛ» нежилі приміщення загальною площею 1170 кв. м - двоповерховий корпус, колишня котельня, водонапірна вежа зі свердловиною, склад, кесон-дюкер, металевий паркан, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4-А.

Як свідчать матеріали справи, у подальшому, 04.10.2022 відповідачем та ТОВ «ГЮВЕКСХАУС» укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого ТОВ «ГРАНАДА-82» передало у власність, а ТОВ «ГЮВЕКСХАУС» прийняло нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, будинок, 2, які складаються з: літера «А» загальна площа 89,6 кв.м.; літера «Б» загальна площа 28,1; літера «В» загальна площа 25,5 кв.м.; літера «Г» загальна площа 30,1 кв.м.; літера «Д» загальна площа 274,9 кв.м. Окрім того, за договором 04.10.2022 купівлі-продажу нерухомого майна відповідач передав, а покупець прийняв у власність громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4-А. Складова частина об`єкта нерухомого майна: - двоповерховий корпус, літера А, загальна площа 1107,8 кв.м.; колишня котельня, літера В, загальна площа 62,2 кв.м.; склад, літера Е; будівля для публічних виступів Кесон, літера Є, загальною площею 1595,9 кв.м.; водонапірна башня з свердловиною; огорожа, 1-4.

Тобто, вищевказані об`єкти нерухомості відчужені на користь ТОВ «ГЮВЕКСХАУС», яким означені будівлі об`єднано в один об`єкт та присвоєно йому нову поштову адресу: Оболонська Набережна, 18 у місті Києві.о

На підставі рішення Київської міської ради № 958/1822 від 10.09.2015 «Про інвентаризацію земель міста Києва» сформовано земельну ділянку прощею 1,2806 га під нерухомим майном, що належало ТОВ «ГРАНАДА-82».

Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0023 з цільовим призначенням «для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей» відповідно до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України з 08.12.2020 сформована та зареєстрована, що підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

За твердженням прокурора, з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі за адресами: вул. Прирічна, 2, просп. Героїв Сталінграда, 4-А у м. Києві, до моменту їх продажу відповідач використовував земельну ділянку, на якій вони розташовані, без правовстановлюючих документів та державної реєстрації прав відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України, а також без сплати орендної плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Прокурор також вказав, що внаслідок невиконання відповідачем вимог закону територіальна громада міста в особі Київської міської ради тривалий час не отримує до бюджету кошти від використання ТОВ «ГРАНАДА-82» земельної ділянки, що негативно впливає на своєчасне фінансування місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку, розвитку комунальних підприємств, установ та організацій, вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку освіти та медичного обслуговування, посилення сил оборони столиці та відновлення міських об`єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій розвитку транспорту і зв`язку, вирішення інших питань, що стосуються територіальної громади та фінансуються з місцевого бюджету.

Отже, порушення інтересів держави в даному випадку полягає в невиконанні відповідачем вимог земельного законодавства, що призвело до безоплатного користування ТОВ «ГРАНАДА-82» земельною ділянкою площею 1,2806 га за кадастровим номером 8000000000:78:215:0023 та збереження без достатньої правової підстави за рахунок власника землі (територіальної громади міста Києва) коштів, які відповідач повинен сплатити за користування землею.

За наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалось на тому, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, бездіяльністю компетентного органу щодо захисту прав та інтересів держави чи територіальної громади є невжиття ним заходів для такого захисту протягом розумного строку після того, як йому стало або повинно було стати відомо про можливе порушення зазначених прав або інтересів, а не про лист прокурора. Питання про те, який строк вважати розумним, суд має вирішувати у кожному випадку з огляду на конкретну конфліктну ситуацію.

Із матеріалів справи убачається, що на виконання п.п. 2 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Офісом Генерального прокурора повідомлено Київську міську раду про наявність порушень інтересів держави, доказом чого є лист № 15/2/1-94093вих-23 від 10.11.2023. Зокрема поінформовано про те, що ТОВ «ГРАНАДА-82» набуло право власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2014 відповідно до Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва та з моменту придбання майна у Товариства виник обов`язок оформлення договору оренди земельної ділянки та сплати коштів за її використання. Окрім того, у листі зазначено про необхідність вжиття заходів на захист порушених інтересів.

Проте такі листи залишені без відповідного реагування. Іншого матеріали справи не містять.

Наданий Київській міській раді строк для вжиття таких заходів є розумним, адже міська рада ще 14.05.2014 (момент продажу об`єкту нерухомості) була обізнана з тим фактом, що право на земельну ділянку, на якій розташоване придбане відповідачем майно, не оформлене та принаймні з 08.12.2020 (моменту державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі) дізналась про порушення свого права на отримання плати за неї.

Враховуючи вищенаведене, Прокурором доведено та судом встановлено наявність достатніх правових підстав для звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 при розгляді справи № 922/2060/20 з подібними правовідносинами, де серед інших встановлювались обставини щодо площі земельної ділянки, яку використовував власник розташованого на ній нерухомого майна, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва та Відповідачем від 14.05.2014 на момент продажу нерухомого майна межі земельної ділянки не були сформовані та набувач був зобов`язаний врегулювати питання землекористування в окремому порядку.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:215:0023 є власністю територіальної громади м. Києва та перебуває в комунальній власності.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що належним чином виконував свої обов`язки як власник нерухомості, що розташована на земельній ділянці комунальної власності, але з вини виконавчих органів Київської міської ради дана земельна ділянка так і не була передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНАДА-82» до відчуження ним нерухомого майна на користь третьої особи. 20.03.2019 року відповідач звернувся до позивача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на 49 років. Комунальним підприємством «Київський інститут земельних ресурсів» були виконані роботи по інвентаризації земель міста Києва в рамках виконання Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на 2019-2021роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 04.12.2018 №229/6280 та Міської цільової програми використання та охорони земель міста Києва на 2022-2025 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 07.10.2021 №2727/2768. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №359484852 від 21.12.2023 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:78:215:00 було зареєстровано за Київською міською радою 05.09.2022. За твердженням відповідача, у зв`язку з відсутністю грошової оцінки на земельну ділянку він не мав змоги оформити право оренди землі.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив відповідні посилання відповідача, оскільки неналежне виконання своїх обов`язків з боку міської ради не є підставою для звільнення ТОВ «ГРАНАДА-82» від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2020р. по справі №922/2417/19 та від 10.02.2020 у справі №922/981/18).

При цьому суд зазначає, що при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, чому відповідач не оформив право користування даною земельною ділянкою, в тому числі, і якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, позивач має довести лише існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, та обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

З огляду на те, що відповідач користувався земельною ділянкою площею 1,2806 га, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади в особі Київської міської ради, ТОВ «ГРАНАДА-82» (відповідач) фактично зберегло в себе кошти, які мало сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень ст.1212 Цивільного кодексу України, повинно повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.12.2020 № НВ-6508712592020 по вул. Оболонська Набережна, 18 у м. Києві у період з 08.12.2020 по 31.12.2021 становила 8 208 872,99 гривень.

Крім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.11.2022 № НВ-0001343112022 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у період з 01.01.2022 по 03.10.2022 складала 9 029 760,29 гривень.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.02.2023 № НВ-9910408772023 нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки станом на 14.02.2023 складає 10 384 373,11 гривень.

На запит прокурора листом від 23.11.2023 Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації повідомив, що означені відомості про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки використані ним при виготовленні орієнтовного розрахунку розміру коштів, які відповідач повинен сплатити за користування спірною земельною ділянкою в Оболонському районі міста Києва з кадастровим номером 8000000000:78:215:0023, площею 1,2806 га за період з 08.12.2020 по 28.02.2022.

Зі змісту Переліку вбачається, що у період з 24.02.2023 по 30.04.2022 вся територія міста Києва визнана територією активних бойових дій.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що заявлені позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 306 202,94 грн. за період з 08.12.2020 по 28.02.2022, розраховані наступним чином: 16 148,60 грн. + 246 266,19 грн. + 43 788,15 грн. = 306 202,94 грн.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що за період з 01.03.2022 по 03.10.2022 стягнення грошових коштів прокурором не заявлялась з огляду на положення законодавства.

Відтак, заперечення відповідача щодо неправильного розрахунку суми стягнення судом відхиляється як необґрунтоване.

Посилання відповідача на те, що право передати спірну земельну ділянку в оренду виникає у Київської міської ради лише з моменту державної реєстрації речового права на таку земельну ділянку, тобто виключає право розпорядження нею до вчинення такої реєстрації, не стосується даних спірних правовідносин, які виникли із приводу фактичного користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності за відсутності для того достатніх правових підстав за рахунок позивача, якому належать ці землі відповідно до закону і дата реєстрації такого права не впливає на спірні правовідносини, а отже суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор належними та допустимими доказами довів порушення зобов`язання відповідачем, а саме безпідставне збереження грошових коштів належних позивачу і таке право підлягає захисту шляхом стягнення відповідних коштів.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що прокурор довів обґрунтованість заявленого позову, а отже позов підлягає задоволенню.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України прокуратура, окрім інших функцій, здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках та порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності (у тому числі правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про охорону земель» до повноважень Київської міської ради у галузі охорони земель належить, зокрема, організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Окрім того, відповідно до положень п.п.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів не знайшла підтвердження доводів апелянта, що позов заявлено прокуратурою передчасно, водночас наданий прокуратурою розрахунок суми стягнення є обґрунтованим та не спростований апелянтом.

При цьому, доводи відповідача, що оскільки право власності за позивачем було зареєстровано лише 05.09.2022, то й право вимоги виникло лише з цієї дати є безпідставними оскільки право власності на відповідну земельну ділянку належало позивачу на підставі закону у спірний період.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/18702/23 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранада-82» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/18702/23 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранада-82» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/18702/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/18702/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 10.07.2024.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді А.І. Тищенко

Г.П. Коробенко