Постанова

від 09.07.2024 по справі 912/2263/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 року м.Дніпро Справа № 912/2263/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "ДЮК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2024 (суддя Поліщук Г.Б., повний текст підписано 15.03.2024) у справі №912/2263/23

за позовом Фермерського господарства "Глорія", 28421, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Виноградівка

до відповідача Фермерського господарства "ДЮК", 27133, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Семенасте

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, 28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4

про визнання недійсним договору, витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області звернулося Фермерське господарство "Глорія" з позовом до Фермерського господарства "ДЮК" з вимогами про:

- про визнання недійсним договору №05-06-17 від 05.06.2017 з додатком 1 від 05.06.2017 про сумісну діяльність, укладеного між фермерським господарством "Глорія" (код ЄДРПОУ 31872703) та фермерським господарством "ДЮК" (код ЄДРПОУ 30350368);

- витребування з чужого незаконного володіння, а саме з володіння Фермерського господарства "ДЮК" (ЄДРПОУ 30350368) на користь Фермерського господарства "Глорія" (ЄДРПОУ 31872703) земельної ділянки загальною площею 22,1000 га, кадастровий номер: 3522880900:02:000:7031, для ведення фермерського господарства, розташовану на території Виноградівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, право постійного користування на яку зареєстровано за Фермерським господарством "Глорія" (ЄДРПОУ 31872703) відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 47291760 від 06.07.2022.

Позов обґрунтований тим, що 05.06.2017 між ФГ "Глорія" в особі голови ФГ Кучеренка Миколи Івановича та ФГ "ДЮК" в особі голови ФГ Кутюка Сергія Юрійовича укладено договір про сумісну діяльність №05-06-17 на земельну ділянку загальною площею 22,1 га ріллі, для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 02.01), кадастровий номер 3522880900:02:000:7031, яка розташована на території Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області за межами с. Виноградівка. До вказаного договору складено та підписано Додаток 1 про сумісну діяльність №05-06-17 від 05.06.2017, відповідно до якого сторони домовились, що ФГ "ДЮК" передає ФГ "Глорія" в користування суму коштів еквівалентну 25 000,00 доларів США, що, в свою чергу, є підставою для визнання недійсним договору про сумісну діяльність, як удаваного, оскільки його вчинено для приховування іншого правочину, а саме договору оренди/суборенди земельної ділянки. Відповідно, протягом поточного року, ФГ "ДЮК" одноосібно оброблено та засіяно земельну ділянку, що належить ФГ "Глорія", чим порушено умови договору про спільну діяльність, а також норми та вимоги чинного законодавства врегульовані Господарським кодексом України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2024 у справі №912/2263/23 позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано недійсним договір №05-06-17 від 5 червня 2017 року з додатком 1 від 5 червня 2017 року про сумісну діяльність, укладений між Фермерським господарством "Глорія" та Фермерським господарством "ДЮК".

Витребувано з чужого незаконного володіння, а саме з володіння Фермерського господарства "ДЮК" на користь Фермерського господарства "Глорія" земельну ділянку загальною площею 22,1000 га, кадастровий номер: 3522880900:02:000:7031, для ведення фермерського господарства, розташовану на території Виноградівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, право постійного користування на яку зареєстровано за Фермерським господарством "Глорія" відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 47291760 від 06.07.2022.

Стягнуто з Фермерського господарства "ДЮК" на користь Фермерського господарства "Глорія" судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Фермерське господарство "ДЮК", в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що спірна угода укладена 05.06.2017 і встановлення обставин недійсності/дійсності правочину з`ясовується саме на цю дату, тобто на момент укладення угоди.

Таким чином, строк позовної давності розпочався з дня укладення спірної угоди та сплинув 05.06.2020.

Позивачем не надано до суду обґрунтувань щодо поновлення вказаного строку (викладених в заявах, клопотаннях тощо), а отже, строк для звернення до суду за захистом порушених прав сплинув.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Суд першої інстанції самостійно пославшись на п. п. 12, 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України вказав, що строк позовної давності за поданим позовом не був пропущений, продовжився на строк дії карантину та воєнного стану в Україні.

Позивач правом на подання відзиву не скористався, що не є перешкодою у перегляді рішення суду в апеляційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 09.04.2024 здійснено запит матеріалів справи №912/2263/23 із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.04.2024 матеріали справи №912/2263/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через подання скарги поза межами строку на апеляційне оскарження, без відповідного клопотання. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Вказану ухвалу доставлено апелянту до електронного кабінету 17.04.2024 о 16:13 годині, відтак, недоліки скарги мали бути усунені у строк до 22.04.2024.

19.04.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 16.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, в якій наведене клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, яке мотивовано отриманням рішення суду в електронний кабінет 15.03.2024 о 18:11 годині.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ДЮК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2024 у справі №912/2263/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.07.2024.

В судове засідання 09.07.2024 представники сторін не з`явилися, будь-яких клопотань з цього приводу не надали.

Судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на апеляційний перегляд рішення суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін

В судовому засіданні 09.07.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

05.06.2017 між Фермерським господарством "Глорія" (Сторона 1) в особі голови ФГ Кучеренка Миколи Івановича, що діє на підставі Статуту, та Фермерським господарством "ДЮК" (Сторона 2) в особі голови ФГ Кутюка Сергія Юрійовича, що діє на підставі Статуту, укладено Договір про сумісну діяльність №05-06-17 від 05.06.2017 (далі - Договір, а.с. 32), відповідно до п. 1.1. якого сторони за даним Договором зобов`язуються шляхом об`єднання: трудової участі, майна та грошей, вказаних у розділі 6 даного Договору сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети - реалізації врожаю с/г культур, зібраних на протязі десяти років, шляхом проведення сільськогосподарських робіт на орних землях Сторони 1, площею 22,10 га, і надалі по тексту - Земля.

Відповідно до п. 1.2. Договору визначення на місці орних земель площею 22,1 га, необхідних для досягнення мети даного Договору і для виконання на них сільськогосподарських робіт, вказаних в пункті 3 та 4 даного Договору, проводиться повноважними представниками Сторін.

Згідно з п. 2.1. Договору для досягнення мети за даними Договором Сторони зобов`язуються:

- Спільно визначати графік проведення сільськогосподарських робіт;

- Спільно забезпечувати облік виконаних с/г робіт.

Залік витрат на сумісну діяльність Сторін буде здійснюватись у відповідності з актами виконаних робіт, які Сторони узгоджують і підписують. (п. 2.2. Договору)

Відповідно до п. 3.1. - 3.5. Договору Сторона 1 зобов`язується при необхідності за власний рахунок проводити необхідні с/г роботи в допомогу Стороні 2. Виконувати поставку найманим або власним транспортом, за свій рахунок зібраного врожаю на елеватор чи тік за згодою Сторін. Сплачувати податки пов`язані з діяльністю Сторони 1. При необхідності за власний рахунок забезпечувати працівників в період виконання с/г робіт харчуванням. Забезпечує охорону с/г техніки Сторони 1. Забезпечує постачання паливно-мастильними матеріалами, у тому числі наданими Стороною 2, в період виконання с/г робіт.

Згідно з п. 4.1. - 4.5. Договору Сторона 2 зобов`язується за власний рахунок проводити необхідні с/г роботи згідно з узгодженою Сторонами сівозміною землі, виконувати доставку власним транспортом, за свій рахунок зібраного врожаю на елеватор чи тік. За власний рахунок забезпечує працівників в період виконання ними с/г робіт, харчування і приміщенням для відпочинку. Забезпечує дотримання цими працівниками правил техніки безпеки. Забезпечує охорону с/г техніки в період виконання с/г робіт. Забезпечує безперебійне постачання паливно-мастильних матеріалів, утому числі наданих Стороною 1, для с/г техніки, в період виконання с/г робіт.

Ведення спільних справ за даним Договором здійснюється Сторонами за їх спільною згодою. Сторона 2 є повноважним представником Сторони 1, керує всією сумісною діяльністю та чинить усі необхідні дії та акти для досягнення поставленої за Договором мети. Всі фінансові операції по сумісній діяльності Сторін здійснюється через розрахунковий рахунок Сторони 1 (п. 5.1. - 5.3. Договору).

Внесок Сторони 2 трудова участь її працівників, а також с/г техніки та обігові кошти необхідні для досягнення - мети договору. Внесок Сторони 2 визначається згідно пункту 2.2 договору. Частка Сторони 2 складає 50 (п`ятдесят) % прибутку від реалізованого врожаю. Внесок Сторони 1 - трудова участь її працівників, а також с/г техніка та обігові кошти необхідні для досягнення мети Договору. Внесок Сторони 1 визначається згідно пункту 2,2 Договору. Частка Сторони 1 складає 50 (п`ятдесят) % прибутку від реалізованого врожаю (п. 6.1. - 6.6. Договору).

Згідно з п. 7.1. Договору грошові та майнові внески Сторін, а також майно, створене або придбане Сторонами в результаті сумісної діяльності, складає їх спільну часткову власність.

Валовий дохід, що отримується за даним Договором в результаті сумісної діяльності. використовується в першу чергу на відшкодування матеріальних затрат Сторін. Прибуток, що отримується Сторонами від сумісної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначених в розділі вданого Договору. Підбиття підсумків сумісної діяльності і розподіл прибутку між Сторонами здійсниться на підставі акту, який складають Сторони. Фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку Стороні 2 та отримання відповідної часті прибутку Стороною 1 (п. 8.1. - 8.3. Договору).

Даний Договір діє з моменту підписання і до повного взаєморозрахунку Сторін, який підтверджується актом, підписаним повноважними представниками Сторін (п. 14 Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

05.06.2017 сторонами підписано Додаток 1 до Договору про сумісну діяльність №05-06-17 від 05.06.2017, відповідно до якого Сторони домовились, що Сторона 2 передає в користування Стороні 1 суму коштів еквівалентну 25 000 (двадцять п`ять тисяч) дол. США. Валовий дохід від сумісної діяльності на протязі п`яти років належить Стороні 2. Сторона 1 на протязі п`яти років не приймає участі в сумісній діяльності, а лише надає Стороні 2 землю згідно Договору в користування та можливість використовувати рахунки Сторони 1 для досягнення мети основного Договору (а.с. 33).

Додаток до договору підписаний сторонами та скріплений печатками.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2021 по справі №391/97/21 (провадження №2/391/74/21) позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Компаніївської селищної ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування правонаступником майна та прав померлого засновника (члена) фермерського господарства задоволено повністю. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником майна та прав засновника (голови) фермерського господарства "Глорія", як спадкоємицю першої черги спадкування за законом з перспективою подальшого ведення фермерського господарства.

Згідно з даними сайту Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua), станом на 06.03.2024 в ньому наявна інформація про рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2021 по справі №391/97/21 (провадження №2/391/74/21), яке набрало законної сили 06.04.2022.

Позивач зазначає, що з матеріалів доданих до справи №391/97/21 стало відомо про існування договору про сумісну діяльність №05-06-17 від 05.06.2017, який було укладено між ФГ "Глорія" в особі ОСОБА_3 та ФГ "ДЮК" в особі голови ОСОБА_2 , відносно земельної ділянки загальною площею 22,1 га ріллі, для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 02.01), кадастровий номер 3522880900:02:000:7031, яка розташована на території Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області за межами с. Виноградівка, правокористувачем якої є: Фермерське господарство "Глорія", про що свідчить запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.07.2022 №47291760.

Фермерське господарство "Глорія" звернулось з позовом до Фермерського господарства "ДЮК" про визнання даного договору недійсним, вважаючи його удаваним та укладеним для приховування договору оренди.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2023 у справі №912/1699/22 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір №05-06-17 від 05 червня 2017 року з додатком 1 від 05 червня 2017 року про сумісну діяльність, укладений між Фермерським господарством "Глорія" та Фермерським господарством "ДЮК".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2023 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2023 у справі №912/1699/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Приймаючи постанову, апеляційний суд зазначив про неефективний спосіб захисту.

За твердженням позивача, починаючи з 2017 року, Фермерським господарством "ДЮК" одноосібно обробляється земельна ділянка, правокористувачем якої є Фермерське господарство "Глорія", чим порушено умови договору про спільну діяльність, а також норми та вимоги чинного законодавства врегульовані Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для його задоволення в повному обсязі.

Також суд зазначив, що договір №05-06-17 від 05.06.2017 з додатком 1 від 05.06.2017 про сумісну діяльність є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі" та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Сторони, уклавши прихований договір оренди землі, діяли з порушенням норм земельного законодавства та наявні правові підстави для визнання договору №05-06-17 від 05.06.2017 з додатком 1 від 05.06.2017 про сумісну діяльність, укладеного між Фермерським господарством "Глорія" та Фермерським господарством "ДЮК", недійсним.

У зв`язку із задоволенням позову в частині визнання недійсним договору №05-06-17 від 05.06.2017 з додатком 1 від 05.06.2017 про сумісну діяльність, суд визнав такою, що підлягає задоволенню і похідна вимога про витребування з чужого незаконного володіння, а саме з володіння Фермерського господарства "ДЮК" на користь Фермерського господарства "Глорія" земельної ділянки загальною площею 22,1000 га, кадастровий номер: 3522880900:02:000:7031, для ведення фермерського господарства, розташовану на території Виноградівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, право постійного користування на яку зареєстровано за Фермерським господарством "Глорія". (ЄДРПОУ 31872703) відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 47291760 від 06.07.2022.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно положень Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладено в ст. 202 ЦК України, серед яких - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

За ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

Згідно з частиною 1 ст. 235 ЦК України удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

Виходячи з положень ст. 235 ЦК України, специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він приховує реальний правочин. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

Закон не встановлює недійсність удаваного правочину, однак передбачає застосування до відносин сторін норм права, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

За ст. 6, 627, 628 ЦК України свобода договору проявляється, у тому числі, у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст (за винятком умов, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів).

При цьому, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору. Тому, при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Статтею 1130 ЦК України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися такою земельною ділянкою за плату на певний строк.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надану у володіння і земельну ділянку, а для іншої (орендаря) - використання земельної ділянки.

У п. 1.1 Договору сторони зобов`язались співпрацювати для досягнення спільної господарської мети - реалізації врожаю с/г культур, зібраних на протязі десяти років, шляхом проведення сільськогосподарських робіт на орних землях Сторони 1, площею 22,10 га, і надалі по тексту - Земля.

Порядок проведення між сторонами розрахунків передбачений у Додатку №1 до Договору про сумісну діяльність №05-06-17 від 05.06.2017 шляхом передачі відповідної суми грошових коштів ФГ "Глорія".

Разом з цим, ФГ "Глорія протягом строку дії договору не бере участі в сумісній діяльності, а лише надає ФГ "ДЮК" землю згідно Договору в користування.

Такі розрахунки, згідно наведених вимог Закону України "Про оренду землі", є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою для, в даному випадку, проведення сільськогосподарських робіт (п. 1.1 договору) та отримання позивачем плати за користування цією земельною ділянкою.

Порівняльний аналіз положень спірного Додатку з положеннями як глави 77 Цивільного кодексу України, так і ст. 5, 13, 15 Закону України "Про оренду землі", в частині визначення його умов, дає підстави стверджувати, що між сторонами в даній справі фактично був укладений договір оренди земельної ділянки.

Отже, на його підставі відповідач фактично отримав право використовувати земельну ділянку на платній основі за 25 000 дол. США. При цьому, суд встановив наявність таких істотних умов договору оренди, як об`єкт оренди (земельна ділянка), дата укладення та строк дії оренди, умови оплати.

Вказане підтверджує відсутність за умовами Договору мети співробітництва (спільної діяльності) - спільно діяти для досягнення спільних цілей, про відсутність у Сторони 1 та Сторони 2 волевиявлення на спільну діяльність по реалізації врожаю с/г культур, зібраних на протязі десяти років, шляхом проведення сільськогосподарських робіт на орних землях Сторони 1.

На підставі викладеного господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що договір №05-06-17 від 05.06.2017 з додатком 1 від 05.06.2017 про сумісну діяльність відноситься до удаваних правочинів, оскільки за його змістом він виражає волю його сторін на укладання саме договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач користується земельною ділянкою площею 22,1 га на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії та номер: КР0000121 від 23.07.2001, виданого Компаніївською районною радою.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Частиною 8 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Разом з тим, відповідно до наведених положень законодавства, користувачу не надано право розпоряджатись наданими йому у користування землями шляхом їх передачі в оренду, оскільки таким правом наділений лише власник землі або уповноважена ним особа.

Державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачеві земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

З підстав вищевикладеного колегія суддів вважає, що укладений між ФГ "Глорія" та ФГ «ДЮК» Договір про сумісну діяльність №05-06-17 є удаваним, який укладено на приховування договору оренди земельної ділянки, фактично укладеного з порушенням вимог Закону України "Про оренду землі" та Цивільного кодексу України.

Наведене дає підстави для визнання недійсним оспорюваного Договору згідно зі ст. 215 ЦК України.

Як зазначено, правовими наслідками недійсності правочину, згідно зі ст. 216 ЦК України, є повернення кожною із сторін того, що отримано на виконання недійсного правочину.

Встановлено, що оспорюваний Договір укладено на приховування договору оренди землі.

За вказаних обставин, наявні підстави для застосування наслідків недійсності Договору, а саме зобов`язання про витребування з володіння Фермерського господарства "ДЮК" на користь Фермерського господарства "Глорія" земельної ділянки загальною площею 22,1000 га, кадастровий номер: 3522880900:02:000:7031, для ведення фермерського господарства, розташовану на території Виноградівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, право постійного користування на яку зареєстровано за Фермерським господарством "Глорія" відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право: 47291760 від 06.07.2022.

Доводи заявника апеляційної скарги з приводу спливу строків позовної давності є безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною четвертою статті 267 цього кодексу передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України початок перебігу позовної давності пов`язаний з моментом, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний правочин вчинено 05.06.2017.

Отже, закінчення трирічного строку позовної давності мало відбутися 05.06.2020.

В той же час, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня 2020 на всій території України карантин, який скасовано лише 1 липня 2023 року.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб та, в подальшому, Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, що затверджено Верховною Радою Законом №2212-ІХ, який і наданий час триває.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Таким чином, строки загальної та спеціальної позовної давності, встановлені ст. ст. 257-259 ЦК України не сплили, так як продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ДЮК" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2024 у справі № 912/2263/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.03.2024 у справі №912/2263/23 залишити без змін.

Судові витрати Фермерського господарства "ДЮК" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.07.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков