Постанова

від 02.07.2024 по справі 914/2450/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2450/22(914/2525/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 (в частині відмови у задоволенні позову)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ"

про стягнення 4 558 917,43 грн

у межах справи №914/2450/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА"

Учасники справи:

ТОВ "БНК-Україна": Коваль В. В. (ліквідатор);

ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ": Орехівська Л. М. (адв.);

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. 18.08.2023 ліквідатор ТОВ "БНК-УКРАЇНА" подав позов про стягнення з ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" заборгованості за договором поставки, яка складається з 2807201,14 грн основного боргу, 91137,90 грн 3% річних, 273824,68 грн інфляційних втрат та 1386753,71 грн пені. Також позивач просив суд визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2807201,14 грн за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови додаткових угод до договору поставки в частині оплати остаточної ціни за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості.

2. Стислий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 позов задоволено повністю:

- присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2807201,14 грн основного боргу, 91137,90 грн 3% річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції, 1386753,71 грн пені та 58641,65 грн судового збору;

- органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2807201,14 грн за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ";

- роз`яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати відповідачем суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості (залишок основного боргу).

2.2. За висновком суду, позивачем доведено факт поставки товару, однак в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми остаточної ціни за отриманий товар. Відтак обґрунтованим та правомірним є нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені, розрахунок яких судом перевірено і він є арифметично правильним.

3. Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи

3.1. 14.12.2020 між ТОВ "БНК-УКРАЇНА" (постачальник) та ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" (покупець) укладено Договір №417-ДТ-20/Д поставки товару (далі - Договір поставки), за умовами якого передбачалося наступне:

- постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період: з січня 2021 року по грудень 2021 року нафтопродукти, надалі - "Товар", паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С/ паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F (з поліпшеними температурними характеристиками у період січень 2021 - березень 2021 p., листопад 2021 - грудень 2021. р. гранична температура фільтрування не вище "-26" °С, гранична температура помутніння не вище "-16" °С) виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (Республіка Білорусь) у кількості до 6 000 (шість тисяч) тонн (+/-10 % в опціоні Постачальника) (пункт 1.1);

- кількість Товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії Товару визначаються відповідними Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору і укладаються Сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п.1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено сторонами (абз.2 підпункту 1.1.1);

- ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди (пункт 2.7);

- розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди (пункт 2.8);

- в якості запобіжного заходу покупець зобов`язався перерахувати на рахунок Постачальника грошову суму у розмірі, виходячи з 10 евро за тону, що є "контрактним забезпеченням" за договором та сплачується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку Постачальником або стягується в безспірному порядку на користь Постачальника (пункти 2.17, 2.18);

- попередня ціна визначається і фіксується сторонами в Додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки Товару Постачальником. Остаточна ціна на Товар, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнях за метричну тону за формулою визначеною в п.2.14 Договору. Аналогічні положення викладені в п. 9 Додаткової угоди № 15 та № 16.

3.2. Згідно з платіжною інструкцією №725 від 29.12.2020 відповідачем (покупцем) сплачено контрактне забезпечення в розмірі 173229 грн без ПДВ, що також підтверджується актом звіряння між сторонами за грудень 2021.

3.3. Відповідно до пункту 2.21 Договору поставки зазначена сума або зараховується у вартість поставленого товару або повертається в повному обсязі за умови повного виконання зобов`язання.

3.4. За умовами пункту 1 Додаткової угоди №15 до Договору поставки постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" (далі - товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 Додаткової угоди №15.

3.5. В абз. 2 п. 3 Додаткової угоди №15 визначено, що розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

3.6. За Додатковою угодою №15 ТОВ "БНК-УКРАЇНА" здійснено поставку товару на користь ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" в загальному обсязі 691 т, а ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" здійснено оплату в розмірі 23 038 596 грн відповідно до платіжної інструкції №2112 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №171 від 01.02.2022.

3.7. Згідно з Доповненням №1 від 16.03.2023 до Додаткової угоди №15 від 26.01.2022 до Договору поставки ТОВ "БНК-Україна" (постачальник) передав ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" (покупцю) дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 25043440,36 грн. Вказане доповнення 16.03.2023 підписане уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

3.8. Відтак, заборгованість ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" перед ТОВ "БНК-УКРАЇНА" за Додатковою угодою № 15 становить 2004844,36 грн.

3.9. Відповідно до п.1 Додаткової угоди №16 до Договору поставки постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва білоруських НПЗ (далі - товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 Додаткової угоди №16.

3.10. Згідно з абз.2 п.3 Додаткової угоди №16 розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється тторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди. Остаточна ціна партії товару за Додатковою угодою №16 становить 17431795,88 грн.

3.11. За Додатковою угодою №16 ТОВ "БНК-УКРАЇНА" здійснило поставку товару на користь ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" в загальному обсязі 481,65 т, а ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" здійснило оплату в розмірі 16456140 грн відповідно до платіжної інструкції № 2111 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №172 від 01.02.2022.

3.12. Відповідно до Доповнення №1 до Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки ТОВ "БНК-Україна" (постачальник) передав ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" (покупцю) дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 17431795,88 грн. Вказане доповнення підписане 16.03.2022 уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

3.13. Відтак, заборгованість ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" перед ТОВ "БНК-УКРАЇНА" за Додатковою угодою № 16 становить 975 655,88 грн.

3.14. У позові ліквідатор вказував про те, що загальний розмір заборгованості ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" перед ТОВ "БНК-УКРАЇНА" за Додатковою угодою № 15 та Додатковою угодою № 16 становить 2980500,24 грн. Однак в подальшому ним було встановлено, що відповідачем сплачено на користь позивача забезпечувальний платіж в сумі 173299 грн, тому позивачем на вказану суму зменшено позовні вимоги і відповідно заявлено до стягнення основний борг у сумі 2807201,14 грн.

3.15. Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не спростовано факт виконання ТОВ "БНК-УКРАЇНА" умов Договору поставки в рамках Додаткових угод №15 та №16 щодо поставки товару повністю.

3.16. Відповідачем здійснено оплату товару у розмірі 39494736 грн, а отримано, враховуючи остаточну вартість, товар на суму 42475236,24 грн. Оскільки доказів сплати відповідачем 2807201,14 грн не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у вказаній сумі.

3.17. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошових зобов`язань позивач просив стягнути з відповідача:

- 3% річних за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 91137,90 грн;

- інфляційні втрати за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 273824,68 грн;

- пеню у розмірі 0,05% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.07.2022 по 07.09.2022 у розмірі 70180,03 грн;

- пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 2% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.09.2022 по 18.08.2023 у розмірі 1316573,38 грн.

3.18. Судом перевірено розрахунок позивача заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, визнано його арифметично правильним та обґрунтованим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

3.19. В частини вимог про стягнення пені, судом враховано умови Договору поставки, згідно з якими:

- у разі порушення покупцем терміну перерахування грошових коштів, що узгоджений сторонами в Договорі та відповідній Додатковій угоді, покупець зобов`язаний на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі до 0,05% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати, включаючи день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а при простроченні платежу понад 50 (п`ятдесят) банківських днів від дати відвантаження - розмір пені становить 2% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати (підпункт 4.2.2 пункту 4.2);

- сторони узгодили, що до нарахування штрафних санкцій діє подовжений строк нарахування 3 (три) роки. Також, Сторонами погоджено, що строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій становить 3 (три) роки (пункт 4.4.).

3.20. Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення пені, суд визнав їх арифметично правильними та такими, що відповідають умовам Договору поставки, і задовольнив вимоги позивача в цій частині.

3.21. В частині вимог позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) права нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2807201,14 грн за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду відповідачем, судом враховано положення частини 10 статті 238 ГПК України, що носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 скасовано рішення місцевого господарського суду від 18.10.2023 в частині стягнення 78 224,64 грн 3% річних, 273824,68 грн інфляційних втрат та 1205968,04 грн пені. У цій частині прийняти нове рішення про відмову у позові. У решті судове рішення залишено без змін.

4.2. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд зазначив про відсутність договірного узгодження остаточної ціни товару і, як наслідок, неможливість встановлення початку періоду виникнення заборгованості. При цьому, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на загальну суму 2807201,14 грн, вказавши водночас, що строк оплати згідно з умовами Договорів не настав, але відповідачем вказане не заперечується, а станом на день ухвалення цієї постанови ще й сплачено.

5. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи

5.1. Відповідно до п.2.7 Договору поставки ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з додатковою угодою, і остаточною, згідно з доповненнями до відповідної угоди. Попередня ціна визначається і фіксується сторонами у додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником.

5.2. Пункт 2.3 Договору поставки та пункт 2 додаткових угод визначають умови оплати. Так, 100% передоплати здійснюється протягом п`яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару.

5.3. Відповідно до пункту 2.8 Договору поставки та пункту 2 додаткових угод розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди.

5.4. За умовами пункту 3.15 Договору поставки щомісяця, в термін до 18 числа кожного місяця та/або після відвантаження в повному обсязі місячної партії товару та формування остаточної ціни, постачальник складає в двох екземплярах акт звіряння взаєморозрахунків, який підписується уповноваженою особою і завіряється круглою печаткою постачальника, та надсилає його електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору.

5.5. Покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків на електронну поштову адресу зобов`язаний забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим поштовим відправленням за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору (абзац 3).

5.6. Покупець має право в ті ж терміни надіслати свої заперечення щодо надісланого постачальником акту звірки взаєморозрахунків.

5.7. Згідно з пп."а" пункту 3.16 Договору поставки у разі, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого товару, покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі. Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем.

5.8. Якщо протягом терміну, зазначеного в абзаці третьому цього пункту, покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому, акт вважається узгодженим сторонами. Датою підписання акту взаєморозрахунків в такому випадку є дата, не пізніше якої він підлягав розгляду покупцем.

5.9. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції визначив початок періоду нарахування таких з 20.07.2022, оскільки встановив датою підписання акту звірки взаєморозрахунків - 12.07.2022, що є помилковим.

5.10. Так, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що акт складено за період березень - червень 2022 року. Вказаний акт підписаний уповноваженим представником позивача та завірений його круглою печаткою. На вказаному акті відсутній підпис відповідача.

5.11. Суд першої інстанції дійшов висновку про узгодження сторонами акту звіряння взаємних розрахунків, оскільки 29.06.2022 позивач на адресу відповідача надіслав цінний лист, яким надано для підписання примірники наступних документів: додаткової угоди №15 від 26.01.2022 (2 екземпляри); видаткової накладної №1588 від 10.02.2022 (2 екземпляри); додаткової угоди №16 від 26.01.2022 (2 екземпляри); видаткової накладної №2010 від 19.02.2022 (2 екземпляри); акту звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 року за додатковою угодою №16 (2 екземпляри); акту звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 року за додатковою угодою №15 (2 екземпляри). Вказаний цінний лист було вручено представнику відповідача 12.07.2022. Відтак першим днем прострочення було 20.07.2022.

5.12. Позивач доводить, що незважаючи на не надіслання актів звіряння взаєморозрахунків електронною поштою, їх було вручено відповідачу засобами поштового зв`язку, а тому штрафні санкцій нараховано правомірно.

5.13. Разом з тим, сторони в Договорі поставки та додаткових угодах до нього погодили, що першочерговим є надсилання акту звіряння взаєморозрахунків електронним поштовим відправленням, а надалі - направлення його покупцю за допомогою поштового відправлення (п.3.15 Договору поставки). Саме із отриманням на електронну поштову адресу вказаного акту у покупця (відповідача) виникає обов`язок не пізніше 2-х робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим поштовим відправленням за допомогою поштового відправлення (абз.3 п.3.15 Договору поставки).

5.14. Окрім цього, акт вважається узгодженим та підписаний сторонами, якщо протягом 2-х робочих днів від дати отримання акту виключно електронною поштою покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому (абз.6 п. 3.15 Договору поставки).

5.15. Відтак, подією, з якою пов`язується початок періоду, протягом якого відповідач повинен виконати зобов`язання, є отримання ним акту звіряння взаємних розрахунків на електронну пошту.

5.16. Враховуючи недотримання позивачем умов Договору поставки щодо надіслання акту звіряння взаємних розрахунків засобами електронного зв`язку (на електронну пошту), за відсутності інших доказів узгодження та підписання вказаного акту відповідачем, не є правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведення позивачем факту підписання спірного акту. Відтак відсутня подія, з якою, враховуючи умови договору та додаткових угод до нього, пов`язується початок періоду прострочення виконання зобов`язання та відповідно нарахування штрафних санкцій.

5.17. Враховуючи те, що акт взаєморозрахунків станом за березень - червень 2022 року, який не підписаний відповідачем і не отриманий ним від позивача на умовах договорів та є підставою позову, позовні вимоги про нарахування штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

6. Стислий зміст касаційної скарги

6.1. Ліквідатор ТОВ "БНК-УКРАЇНА" арбітражний керуючий Коваль В. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного господарського суду від 18.04.2024 в частині відмови у задоволенні позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог.

7. Узагальнені доводи касаційної скарги

7.1. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові дійшов помилкового висновку про те, що підставою позову є акти звірки взаємних розрахунків, оскільки підставою позовних вимог є підписані між сторонами доповнення до додаткових угод до договору поставки.

7.2. Судом було неправильно застосовано норми матеріального права і не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, від 19.09.2019 у справі №910/14566/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, згідно з якими акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

7.3. Суд безпідставно погодився з доводами відповідача про те, що акти звіряння взаємних розрахунків не надсилались електронною поштою на адресу відповідача, а тому у нього не виник обов`язок їх погоджувати та підписувати. Між сторонами були підписані доповнення до додаткових угод, якими визначена остаточна ціна за додатковими угодами, і акти звіряння взаємних розрахунків були надіслані на адресу відповідача звичайним поштовим відправленням. Відмова відповідача від погодження і підписання вказаних актів є свідченням його суперечливої поведінки, що не було враховано судом апеляційної інстанції.

7.4. Постановою Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №914/2450/22, в якій надавалась правова оцінка обставинам та документам, які є аналогічними з даною справою, підтверджується помилковість висновків апеляційного суду в оскаржуваній постанові.

8. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

8.1. ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило Суд залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, зазначаючи наступне:

- скаржник не обґрунтував свої доводи про безпідставність висновку суду в частині Актів звіряння, не навів переліку норм матеріального права та не розкрив їх суті;

- підстава для заперечень відповідачем позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, як і позиція суду апеляційної інстанції ґрунтувалися виключно на аналізі умов укладеного Договору про строки та порядок виконання грошових зобов`язань;

- доводи скаржника у позовній заяві та касаційній скарзі суперечать один одному. Так у позовній заяві скаржник зазначає, що лише вручення Акту звірки є підставою для позову. Натомість у касаційній скарзі єдиним пріоритетним документом є Доповнення № 1 до Додаткових угод № 15 та № 16;

- аргументи скаржника фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи та ґрунтуються на доказах, які на його думку повинні мати перевагу над іншими доказами, що протирічить нормам частини другої статті 300 ГПК України.

- узгоджені сторонами умови Договору №417-ДТ-20Д не протирічать діючому законодавству, відповідно їх недотримання та невиконання, є його прямим порушенням;

- висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 914/2450/22, на яку посилається скаржник, щодо оцінки обставин справи не мають жодної аналогії з обставинами справи, що переглядається.

9. Касаційне провадження

9.1. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі №914/2450/22 (914/2525/23) за касаційною скаргою ТОВ "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Коваля В. В. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 78224,64 грн 3% річних, 273824,68 грн інфляційних втрат та 1205968,04 грн пені), призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.07.2024 - 15:15. Крім того, витребувано у Господарського суду Львівської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №914/2450/22 (914/2525/23).

9.2. 21.06.2024 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Львівської області надійшли матеріали справи №914/2450/22 (914/2525/23).

9.3. 21.05.2024 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Коваля В.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

9.4. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2024 вказане клопотання було задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 914/2450/22 (914/2525/23) за участю ліквідатора ТОВ "БНК-УКРАЇНА" арбітражного керуючого Коваля В. В. у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

9.5. В судовому засіданні 02.07.2024 ліквідатор ТОВ "БНК-УКРАЇНА" арбітражний керуючий Коваль В. В. підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" заперечувала проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просила Суд відмовити у задоволенні скарги.

10. Позиція Верховного Суду

10.1. Ліквідатор ТОВ "БНК-УКРАЇНА" звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" заборгованості за договором поставки, яка включає в себе суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені. Заявлені вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині оплати остаточної ціни за поставлений товар.

10.2. Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 2807201,14 грн основного боргу, 91137,90 грн 3% річних, 273824,68 грн втрат від інфляції, 1386753,71 грн пені та 58641,65 грн судового збору;

10.3. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вимог про стягнення основного боргу. Водночас щодо решти вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені апеляційний суд скоригував присуджені до стягнення з відповідача суми відповідних нарахувань та ухвалив рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення 78 224,64 грн 3% річних, 273 824,68 грн інфляційних втрат та 1 205 968,04 грн пені.

10.4. Згідно з наведеним у касаційній скарзі обґрунтуванням, ліквідатором ТОВ "БНК-УКРАЇНА" заперечуються висновки суду апеляційної інстанції саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог з підстав порушення апеляційним судом норм матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також невідповідності висновків суду у питанні визначення початку періоду, протягом якого відповідач повинен виконати свої договірні зобов`язання та початку прострочення відповідача, фактичним обставинам справи і наявним у справі доказам, що по своїй суті зводиться до порушення норм процесуального права.

10.5. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

10.6. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначені статтею 269 ГПК України, за змістом частини першої та другої якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

10.7. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у цій справі, ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" просило суд апеляційної інстанції скасувати вищезгадане рішення місцевого господарського суду повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог в частині стягнення основного боргу на суму 496740,04 грн, 1205968,04 грн пені, 78 224,64 грн 3% річних та 273824,68 грн інфляційних втрат (т.2, а.с.8).

10.8. В подальшому до апеляційної скарги були подані додаткові пояснення від 16.01.2024 (т.2, а.с.36-38), в яких ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" повідомляло суд апеляційної інстанції про сплату 2807201,14 грн основного боргу, у зв`язку з чим просило закрити провадження у справі в цій частині вимог. Щодо решти позовних вимог скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у цій справі в частині стягнення 1205968,04 грн пені, 78224,64 грн 3% річних та 273824,68 грн інфляційних втрат.

10.9. Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ" судом апеляційної інстанції було враховано здійснення оплати заявленої до стягнення суми основного боргу та розглянуто клопотання про закриття провадження у справі в частині названих вимог, що відображено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 25.04.2024.

10.10. Відносно решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду щодо визначення початку періоду здійснення відповідних нарахувань, вказавши при цьому про недотримання позивачем умов договору по надісланню акту звіряння взаємних розрахунків засобами електронного зв`язку (на електронну пошту), а також про відсутність інших доказів узгодження та підписання вказаного акту відповідачем, як доказу настання події, з якою пов`язується початок періоду прострочення виконання зобов`язання та відповідно нарахування штрафних санкцій.

10.11. За висновком суду апеляційної інстанції, оскільки акт взаєморозрахунків сторін за період з березня по червень 2022 року, який є підставою позову, не підписаний відповідачем і не отриманий ним від позивача на визначених договором умовах, позовні вимоги про нарахування штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

10.12. Водночас, враховуючи межі апеляційного перегляду, а також те, що апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 78224,64 грн, 273824,68 грн інфляційних втрат та 1205968,04 грн пені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення частковому скасуванню із прийняттям нового рішення у відповідній частині в межах вищевказаних сум.

10.13. При цьому поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що викладені у мотивувальній частині оскаржуваної постанови висновки стосовно вимог позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, не узгоджуються з висновками, наведеними у резолютивній частині постанови, що підтверджується наступним.

10.14. Як уже зазначалося вище, місцевим господарським судом було задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені у повному обсязі, тобто у заявленому позивачем розмірі.

10.15. В тексті позовної заяви зазначено про те, що позивачем визначено початок періоду прострочення відповідача і дату, з якої здійснюється нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені, як 20.07.2022.

10.16. Натомість як вбачається зі змісту апеляційної скарги ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ", останнє вказує про те, що днем прострочення виконання зобов`язання має бути 12.08.2023 і відповідачем наведено власний розрахунок пені та 3% річних за період з 12.08.2023 по 18.10.2023, згідно з яким сума пені становить 180785,67 грн, а 3% річних - 12913,26 грн.

10.17. Зазначені в прохальній частині апеляційної скарги суми пені та 3% річних, в задоволенні вимог про стягнення яких відповідач просив відмовити, становлять різницю між заявленими позивачем до стягнення сумами пені і 3% річних та сумами, наведеними у власному розрахунку відповідача в тексті апеляційної скарги.

10.18. Відтак, зазначивши у мотивувальній частині оскаржуваної постанови про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій (3% річних, інфляційних втрат та пені) по суті з огляду на недоведеність факту прострочення відповідача, за змістом резолютивної частини вказаної постанови суд залишив без змін рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 180785,67 грн пені та 12913,26 грн 3% річних.

10.19. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

10.20. Згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

10.21. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

10.22. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

10.23. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.03.2024 у справі №903/45/23 (903/44/23)).

10.24. У частині першій статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд зокрема вирішує питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

10.25. Відхиляючи будь-які доводи сторін (учасників справи) чи спростовуючи подані докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

10.26. Суд апеляційної інстанцій не взяв до уваги зазначеного вище та всупереч вимогам норм процесуального права не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, не дослідив усіх наданих учасниками справи доказів та не надав їм належну правову оцінку.

10.27. Зокрема, апеляційний господарський суд не визначився з позицією відповідача по суті вищевказаних вимог, оскільки за змістом оскаржуваної постанови не вбачається врахування та/або здійснення перевірки судом наведеного в апеляційній скарзі розрахунку пені та 3% річних, відсутня мотивована оцінка цього розрахунку у контексті того, чи має місце визнання відповідачем вказаних вимог у зазначених в розрахунку сумах з огляду на вимоги апеляційної скарги про часткове скасування рішення місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача 3% річних та пені.

10.28. Без усунення вказаних порушень ухвалена судом апеляційної інстанції постанова у цій справі в частині відмови у позові не може вважатися обґрунтованою та такою, що відповідає дійсним обставинам справи.

10.29. З огляду на визначені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вищезгадані порушення, оскільки не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10.30. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів визначає частково обґрунтованими аргументи касаційної скарги про допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права щодо повноти з`ясування обставин справи та перевірки їх наявними доказами.

10.31. Решта доводів касаційної скарги стосуються суті спору в оскаржуваній частині вимог. Однак, як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки аргументам апеляційної скарги, зокрема здійсненому відповідачем контррозрахунку сум пені і 3% річних, а відтак не перевірив висновки місцевого господарського суду в цій частині. Зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, в зазначеній частині доводи касаційної скарги не можуть бути розглянуті у даному касаційному провадженні.

10.32. Оскільки допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а ухвалення остаточного рішення у цій справі за результатами касаційного перегляду не вбачається можливим з огляду на повноваження суду касаційної інстанції, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

10.33. З урахуванням вищенаведеного, а також вимог касаційної скарги про залишення в силі рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимог, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

11.2. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (стаття 310 ГПК України).

11.3. З урахуванням викладеного у цій постанові, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 в частині відмови у задоволенні позову з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищенаведене та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

11.4. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №914/2450/22(914/2525/23) в частині відмови у задоволенні позову скасувати.

3. Справу №914/2450/22(914/2525/23) в скасованій частині передати до Західного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк