УХВАЛА
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/811/21 (909/908/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 (колегія суддів у складі: Гриців В.М., - головуючий, Зварич О.В., Малех І.Б.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 (суддя Скапровська І.М.)
у справі № 909/811/21(909/908/23)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про зобов`язання вчинити дії та стягнення судових витрат
у межах справи № 909/811/21
за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області
до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) 28.05.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23).
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 касаційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
20.06.2024 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.06.2024 ГУ ДПС у Донецькій області подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, зазначивши в ній, що касаційна скарга подається на підставі п.3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах) та додавши докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
21.06.2024 до Верховного Суду надійшло заперечення від Приватного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23).
Здійснивши перевірку заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не було у повній мірі виконані вимоги ухвали Верховного Суду від 12.06.2024, з огляду на таке.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
ГУ ДПС у Донецькій області, в заяві про усунення недоліків касаційної скарги зазначає, що підставою касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) є відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
Верховний Суд зауважує, що при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.
Проте, касаційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області такому критерію не відповідає, оскільки не містить норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, до того ж скаржник не обґрунтував необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми.
Отже, касаційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України щодо обов`язкового зазначення в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 4 ст. 174 ГПК України визначено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на вищевказане, Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у зв`язку із не усуненням недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) вважається неподаною та підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2024 |
Оприлюднено | 12.07.2024 |
Номер документу | 120313275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Картере В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні