Ухвала

від 02.10.2024 по справі 909/811/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/811/21 (909/908/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 (колегія суддів у складі: Гриців В.М., - головуючий, Зварич О.В., Малех І.Б.)

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 (суддя Скапровська І.М.)

у справі № 909/811/21(909/908/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про зобов`язання вчинити дії та стягнення судових витрат

у межах справи № 909/811/21

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області

до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2024 Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі №909/811/21 (909/908/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковського О. В., суддів - Білоуса В. В., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2024.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовній практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Звертаючись із касаційною скаргою, ГУ ДПС у Донецькій області посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зауважує, що при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

Касаційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області, хоча і містить посилання на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, однак не є належним чином обґрунтованою оскільки скаржник не зазначає норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не наводить обставин справи, до яких ця норма повинна застосовуватись. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно надати письмові пояснення, де обґрунтувати підстави касаційного оскарження, а саме (1) чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин у яких цей висновок відсутній, (2) зазначити в чому саме полягало неправильне застосування цієї норми права судами попередніх інстанцій у даній справі, (3) обґрунтувати необхідність формування касаційним судом висновку щодо застосування цієї норми для правильного вирішення саме тієї справи, у якій подано касаційну скаргу.

При цьому слід враховувати, що такі пояснення касатора за змістом мають лише конкретизувати підстави касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження.

Копії цих пояснень належить надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому для надіслання копій касаційної скарги.

Оцінюючи зазначені скаржником доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 ГПК України.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду встановлено наступні обставини.

Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 касаційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) повернуто без розгляду.

26.09.2024 ГУ ДПС у Донецькій області через систему "Електронний суд" вдруге звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23).

Повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024, складений 13.05.2024. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 03.06.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду - 26.09.2024, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення, яке обґрунтоване вчасним первісним зверненням з касаційною скаргою, яка спочатку була залишена без руху, а потім повернута Судом.

Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, зазначені скаржником, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Проте у даному випадку Суд не встановив, а скаржник не довів наявність поважних та/або об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі № 909/811/21(909/908/23). Суд також враховує, що повторно подана касаційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) містить ті ж самі недоліки як і первісна, хоча Верховний Суд в ухвалах від 12.06.2024 та 10.07.2024 ретельно роз`яснив порушення вимог, встановлених статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга ГУ ДПС у Донецькій області залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного та керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними наведені ГУ ДПС у Донецькій області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23).

2. Касаційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) залишити без руху.

3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

5. Роз`яснити, що у разі не наведення інших поважних причин для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік