Ухвала

від 07.11.2024 по справі 909/811/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 909/811/21 (909/908/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 (колегія суддів у складі: Гриців В.М., - головуючий, Зварич О.В., Малех І.Б.)

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 (суддя Скапровська І.М.)

у справі № 909/811/21(909/908/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про зобов`язання вчинити дії та стягнення судових витрат

у межах справи № 909/811/21

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області

до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28 грудня 2023 року позов ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" в особі арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, яка полягає в ухиленні від розгляду заяви ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) у сумі 161 561,59 грн. Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області підготувати висновок про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) в сумі 161 561,59 грн на поточний рахунок ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" та направити розрахунковий документ до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України для виконання. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь ПАТ "Маріупольський графітовий комбінат" 5 368 грн судового збору.

25.04.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено та підписано 13.05.2024) рішення Господарського Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі №909/811/21 (909/908/23) залишено без змін.

Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) 28.05.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23).

Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 касаційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

10.07.2024 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) повернуто скаржнику.

26.09.2024 ГУ ДПС у Донецькій області через систему "Електронний суд" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.

26.09.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Васьковського О. В., суддів - Білоуса В. В., Огородніка К.М.

02.10.2024 ухвалою Верховного Суду визнано неповажними наведені ГУ ДПС у Донецькій області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23); касаційну скаргу ГУ ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23).

Головним управлінням ДПС у Донецькій області на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 909/811/21(909/908/23) у встановлений строк подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду письмові пояснення щодо підстав касаційного оскарження та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку.

Проте подані скаржником письмові пояснення так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить. Скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в частині належного обґрунтування п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина четверта статті 294 Господарського процесуального кодексу України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до Господарського процесуального кодексу України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2024 про залишення касаційної скарги без руху ГУ ДПС у Донецькій області не виконано, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі пункту п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та не обґрунтовано необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, не обґрунтовано необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, та у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024, складений 13.05.2024. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 03.06.2024.

Як зазначалося вище, з касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області повторно звернулося 26.09.2024, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження з необґрунтованим клопотанням, водночас, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.10.2024 скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку.

Обґрунтовуючи подане клопотання, Головне управління ДПС у Донецькій області зазначає, що зареєстрованим місцезнаходженням управління є м. Маріуполь, яке є окупованим; вже зверталося з касаційною скаргою на зазначену постанову апеляційного суду та у зв`язку з невиконанням у встановлений строк вимог ухвали від 12.06.2024 про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23) було повернуто скаржнику. При цьому звертає увагу, що причинами пропуску строку на касаційне оскарження є, у тому числі, здійснення відповідачем заходів з вивчення/аналізу судової практики та підготовки скарги.

За наведених обставин, посилаючись на право на повторне звернення, Головне управління ДПС у Донецькій області просить поновити йому строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" Суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Верховний Суд враховує, висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2021 року по справі № 910/6673/19, де колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд, звертає увагу Головного управління ДПС у Донецькій області на те, що підставою повернення касаційної скарги без розгляду ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024 було не усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, невиконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Повторно касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції подано через два місяці після постановлення ухвали про повернення касаційної скарги без розгляду. Крім того, наявність недоліків повторно поданої касаційної скарги, не свідчить про намагання скаржника привести свою касаційну скаргу у відповідність із вимогами статті 290 Господарського процесуального кодексу України та подати її повторно без зайвих зволікань.

Крім того, посилання скаржника на введення на території України воєнного стану, зареєстрованим місцем реєстрації управління є м. Маріуполь, яке є окупованим, не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного суду від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Скаржником не обґрунтовано наявності обставин, які перешкоджали б йому звернутись повторно з касаційною скаргою у максимально короткий проміжок часу з моменту отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, а наведені підстави носять суб`єктивний характер та є такими, що залежали від волевиявлення самого скаржника.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних непереборних обставин, що стали причиною його пропуску строку, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у його задоволенні.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки наведені Головним управлінням ДПС у Донецькій області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі № 909/811/21(909/908/23).

Керуючись статтями 234, 235, 292, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 у справі №909/811/21(909/908/23).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік