Постанова

від 02.07.2024 по справі 906/283/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/283/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокуратури - Валевич М. М.,

відповідачів - Ващук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 (судді: Василишин А. Р. - головуючий, Маціщук А. В., Філіпова Т. Л.)

у справі за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Малинської міської ради, 2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до відповідачів: 1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкультура", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум плюс",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пегас-Агро"

про припинення права власності, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У травні 2022 року керівник Коростенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Малинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) звернувся з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське" (далі - КСП "Ксаверівське"), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020" (далі - СТОВ "Крайагро-2020"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехкультура" (далі - ТОВ "Агротехкультура"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" (далі - ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум плюс" (далі - ТОВ "Гранум плюс"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пегас-Агро" (далі - ТОВ "Пегас-Агро") про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідачів на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою було встановлено, що приватним нотаріусом у період з листопада 2020 по лютий 2021 зареєстровано право приватної власності КСП "Ксаверівське" на 52 земельні ділянки загальною площею 1349,280 га. Підставою для реєстрації згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, визначено державний акт на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ № 000106 та протоколи загальних зборів КСП "Ксаверівське", які проводилися в період 2020-2021 років.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КСП "Ксаверівське" з 10.03.2021 перебуває в стадії припинення і правонаступником КСП зазначено СТОВ "Крайагро-2020", у зв`язку з чим у березні 2021 року внесені зміни про право власності та зареєстровано право власності на 50 земельних ділянок за СТОВ "Крайагро-2020". При цьому 2 земельні ділянки (кадастрові номери 1823484600:10:000:0213 та 1823484600:05:000:0097) залишилися у власності КСП "Ксаверівське".

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Гранум плюс" за договорами, укладеними із СТОВ "Крайагро-2020" .

Проте, прокурор звертав увагу на тому, що набуття права приватної власності КСП "Ксаверівське" на земельні ділянки та подальший перехід права власності на них в порядку правонаступництва до СТОВ "Крайагро-2020", а також передача земель в оренду, є незаконними, оскільки законодавством України, чинним на момент реєстрації оспорюваних прав КСП "Ксаверівське", та на даний час, не передбачено норм, якими дозволено підприємству, якому земельна ділянка була передана на праві колективної власності, автоматично набувати право приватної власності на цю земельну ділянку. При цьому, будь-які рішення про передачу у приватну власність КСП "Ксаверівське" спірних земельних ділянок не приймались.

1.3. Відповідачі, заперечуючи проти задоволення позову прокурора, вказували на безпідставність доводів прокурора та відсутність підстав для задоволення позову, вважаючи, що викладені у позовній заяві доводи прокурора не є підставою для витребування земельних ділянок від відповідачів, не відповідають дійсним обставинам та не підтверджуються належними та достатніми доказами.

1.4. У жовтні 2022 року прокурор подав до суду заяву про залишення позову без розгляду в частині, вказуючи на те, що в ході розгляду справи встановлено, що СТОВ "Крайагро-2020" та ТОВ "Агротехкультура" уклали додаткову угоду від 01.08.2022 до договору оренди земельних ділянок та припинили договірні відносини; між СТОВ "Крайагро-2020" та ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" 03.12.2021 також укладено додаткову угоду про припинення орендних правовідносин. Також було установлено обставини припинення юридичної особи - КСП "Ксаверівське", до якого заявлялася вимога про витребування земельних ділянок.

Так, прокурор просив залишити без розгляду позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння КСП "Ксаверівське", ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" земельних ділянок на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради та позовну заяву розглядати по суті з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

1.5. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.01.2023 задоволено заяву прокурора про залишення в частині позову без розгляду.

Залишено без розгляду позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння КСП "Ксаверівське" на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельну ділянку: кадастровий номер 1823484600:05:000:0097, площею 28,2858 га;

Залишено без розгляду позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння КСП "Ксаверівське" та ТОВ "Агротехкультура" на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 1823484600:10:000:0213, площею 1,4799 га.

Залишено без розгляду позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Агротехкультура" на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельні ділянки, кадастрові номери яких наведено у резолютивній частині ухвали.

Залишено без розгляду позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельні ділянки: кадастровий номер 1823484600:07:000:0072, площею 29.2653 га; кадастровий номер 1823484600:05:000:0103, площею 61,5627 га.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 позов задоволено повністю, скасовано державну реєстрацію права власності та припинено право власності КСП "Ксаверівське" на земельні ділянки, перелічені у резолютивній частині рішення; витребувано з чужого незаконного володіння СТОВ "Крайагро-2020", ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Гранум Плюс" на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради земельні ділянки, перелічені у резолютивній частині рішення.

2.2. Суд першої інстанції зазначив, що землі колишнього КСП ім. "Ксаверівське" підлягли розпаюванню між його членами або могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Процес реформування аграрного сектора економіки в силу приписів законодавства не передбачав можливість реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, які належали реформованим КСП в порядку правонаступництва.

Суд встановив, що згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, в період 2020-2021 років КСП "Ксаверівське" з листопада 2020 року по лютий 2021 року зареєструвало за собою право приватної власності на спірні земельні ділянки загальною площею 1349,280 га на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ №000106 та протоколів загальних зборів КСП "Ксаверівське", які проводились в період 2020-2021 років.

Суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що після розпаювання земель у 2003 році та у 2019 році (з моменту внесення відомостей до ЄДР про юридичну особу) до КСП "Ксаверівське", а в подальшому до СТОВ "Крайагро-2020" перейшло право власності на земельні ділянки, які набуті КСП на підставі державного акта на право колективної власності на землю.

При цьому реєстрація за КСП "Ксаверівське" та СТОВ "Крайагро-2020" приватної форми власності на землю в результаті реформування КСП не передбачена жодними нормами законодавства, так само як і реєстрація приватної форми власності на землю на підставі державного акта на право колективної власності на землю, що свідчить про неправомірність таких дій.

Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що землі КСП "Ксаверівське" були розпайовані між його членами, то саме останні (їх спадкоємці) мали право зареєструвати за собою право приватної власності на отримані земельні ділянки. При цьому СТОВ "Крайагро 2020" землі колишнього КСП "Ксаверівське" могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Реєстрація права приватної власності на спірні земельні ділянки загальною площею 1349,280 га у листопаді 2020 - лютому 2021 року за КСП "Ксаверівське" є незаконною та унеможливлює вчинення дій щодо розподілу земельних часток (паїв) між їх власниками та спадкоємцями.

Так як СТОВ "Крайагро-2020" не мало жодних законних підстав для реєстрації права приватної власності на вказані земельні ділянки, відповідно не мало права і для передачі їх в подальшому в оренду ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся" та ТОВ "Гранум плюс".

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 рішення Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

2.4. Суд апеляційної інстанції констатував, що під час перетворення (змінення організаційно правової форми) всі права на землю зберігалися.

Виходячи з положень Законів України "Про підприємства в Україні" та "Про колективне сільськогосподарське підприємство" під час перетворенні одного підприємства на інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов`язки колишнього підприємства. Отже, до новостворених, унаслідок перетворення КСП, юридичних осіб перейшли і права на землю.

Суд вказав, що матеріалами справи підтверджено, що КСП "Ксаверівське" не було припинене ні станом на 1 січня 2019 року, ні станом на момент внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, відомостей про право власності на земельні ділянки, які і є предметом спору, а тому такі земельні ділянки не можуть автоматично вважатися власністю територіальної громади.

Також суд апеляційної інстанції вказав на те, що право на землю, яке виникло у КСП "Ксаверівське" на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серії №ІІ-ЖТ №000106 зберіглося в юридичної особи після 1 січня 2002, а матеріали справи не містять доказів існування підстав, передбачених законодавством, для припинення права колективної власності на землю, надану згідно з державним актом на право колективної власності на землю. При цьому КСП "Ксаверівське" не було ні станом на 2019 рік, а ні станом на 2021 рік припиненим, а тому земельні ділянки, що є предметом спору, не могли вважатися власністю територіальної громади, адже право власності Малинської міської ради на ці земельні ділянки не виникло автоматично, що в свою чергу свідчить про відсутність порушеного права власності позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024, прокурор у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на ухвалення судом постанови при неправильному застосуванні частини 4 статті 7, частини 1 статті 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статей 7-10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 № 720/95, без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та постановах Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 906/986/21, від 19.07.2023 у справі № 906/987/21, від 13.09.2022 у справі № 925/461/21, від 20.12.2022 у справі № 924/250/19, прийнятих у подібних правовідносинах, щодо розпорядження землями колективної власності та правового режиму їх використання.

3.1.1. Так, прокурор щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що КСП "Ксаверівське" не було реорганізоване чи припинене ні станом на 1 січня 2019 року, ні станом на момент внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, відомостей про право власності на земельні ділянки, які і є предметом спору, зазначає таке.

Судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не надано належну правову оцінку встановленим обставинам справи, зокрема про те, що КСП "Ксаверівське" (код згідно ЄДРПОУ 02138435) взято на облік в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області (Малинській ДПІ) лише 28.12.2019.

Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що лише 29.12.2019 до державного реєстратора виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області звернувся громадянин ОСОБА_1 про проведення реєстраційної дії "Включення відомостей про юридичну особу" КСП "Ксаверівське" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки розпорядженню голови Малинської районної державної адміністрації № 203 від 28.04.2001.

Разом з цим, Верховний Суд в ухвалі від 26.07.2023, переглядаючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 906/200/21 з аналогічними спірними правовідносинами, надавав оцінку розпорядженню голови Малинської районної державної адміністрації від 28.04.2001 № 203, яким було ліквідовано колективні сільськогосподарські підприємства, що знаходились на території Малинського району Житомирської області, та вказав що це розпорядження є рішення вищого органу управління.

Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 28.04.2001 № 203 скасована державна реєстрація КСП ім. Калініна (ідеться про КСП "Ксаверівське") у зв`язку з його ліквідацією.

Прокурор зазначає, що представник Малинської міської ради, яка є правонаступником Ксаверівської сільської ради, як в суді першої, так і апеляційної інстанції, надавав пояснення щодо розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 28.04.2001 № 203, яким скасована державна реєстрація КСП "Ксаверівське", вказуючи на те, що КСП ім. Калініна, про яке йдеться у розпорядженні є КСП "Ксаверівське", оскільки на території Малинського району не існувало КСП ім. Калініна. При цьому відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження існування на території Малинського району КСП ім. Калініна, які б давали підстави вважати, що вказане розпорядження голови Малинської райдержадміністрації, через відсутність зазначення у ньому ідентифікаційного коду підприємства, стосується іншої юридичної особи, а не КСП "Ксаверівське". Крім того оскільки державний акт на право колективної власності членів КСП "Ксаверівське" видавався у 1995 році останньому, то й у розпорядженнях Малинської райдержадміністрації вказано про землі реформованого КСП "Ксаверівське".

3.1.2. Також прокурор не погоджується з висновками суду апеляційного суду про те, що обставини припинення КСП "Ксаверівське" вже були предметом дослідження антирейдерської комісії Міністерства юстиції України вказуючи на те, що судом ігноруються факти, які підтверджуються доказами стосовно того, що лише 29.12.2019 до державного реєстратора виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області звернувся громадянин ОСОБА_1 про проведення реєстраційної дії щодо включення відомостей про юридичну особу - КСП "Ксаверівське" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже, колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів за результатами розгляду скарги КСП "Ксаверівське" констатовано, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.09.2020 наявні відомості про КСП "Ксаверівське", як чинної юридичної особи.

Посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та від 29.01.2021 у справі №922/51/20, прокурор акцентував увагу на тому, що ним надано більш вагомі доказі на підтвердження обставин щодо припинення КСП "Ксаверівське".

3.1.3. Щодо висновку суду апеляційної інстанції про законність набуття права власності юридичною особою КСП "Ксаверівське" на спірні земельні ділянки, прокурор наголошує на тому, що такі висновки суду є необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано висновків щодо застосування норм права, які викладено у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21 щодо набуття права власності юридичною особою на землі колективної власності.

Так, Верховний Суд розглядаючи справу № 925/461/21 з подібних правовідносин виклав правову позицію щодо набуття права власності на земельні ділянки КСП, яке не припинено, вказавши, що судам необхідно звернути увагу, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало. У контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (статті 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (статті 316-319 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд вказав, що законодавцем допускалась можливість передання у власність землі, що перебувала у колективній власності неприпиненого сільськогосподарського підприємства, лише у порядку, визначеному законом.

Проте висновки Верховного Суду не взяті судом апеляційної інстанції до уваги.

3.1.4. Прокурор зазначає, що ураховуючи те, що члени КСП "Ксаверівське" застосували процедуру паювання до відповідної частини земель, що перебували у КСП на праві колективної власності, то наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду; які викладено у постанові від 17.12.2019 у справі № 917/258/19.

Отже, доводи суду апеляційної інстанції про те, що земельні ділянки, які залишились нерозпайовані із загальної площі, що передана згідно державного акта, залишилися у власності КСП "Ксаверівське", є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Чинне земельне законодавство, яким чітко визначено підстави набуття сільськогосподарськими підприємствами права власності на землі сільськогосподарського призначення, не передбачає можливості безоплатного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність юридичних осіб, в тому числі таких сільськогосподарських підприємств як КСП "Ксаверівське" та СТОВ "Крайагро-2020", на чому безпідставно наголошує суд апеляційної інстанції.

3.1.5. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що у СТОВ "Крайагро-2020" наявне право зареєструвати за собою земельні ділянки у зв`язку із розміщенням на них об`єктів нерухомості, які належать на праві власності останньому, прокурор також вважає необґрунтованими, вказуючи на те, що КСП "Ксаверівське", а у подальшому СТОВ "Крайагро-2020", зареєстрували за собою спірні земельні ділянки на підставі державного акта, а не як набувачі нерухомого майна де яких перейшло право власності на земельні ділянки у порядку статті 120 Земельного кодексу України.

3.2. Малинська міська рада у поясненнях до касаційної скарги просить її задовольнити, вказуючи на правомірність доводів прокурора.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу СТОВ "Крайагро-2020" просило відмовити в її задоволенні, акцентуючи увагу на тому, що Малинська об`єднана територіальна громада в особі Малинської міської ради, на користь якої прокурор просив витребувати 50 земельних ділянок, не є та ніколи не була власником цих земельних ділянок, у неї ніколи не виникало право власності на спірні земельні ділянки, отже права позивача не порушені.

Як правильно установив суд апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, КСП "Ксаверівське" не було припинене ні станом на 01.01.2019, ні станом на момент внесення до ДРРП відомостей про право власності на земельні ділянки, які є предметом спору, а тому такі земельні ділянки не можуть автоматично вважатися власністю територіальної громади. Процедура припинення КСП "Ксаверівське" не завершена і станом на даний час, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (службовою запискою від Управління податкового аудиту Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області та повідомленням про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи), які подавались до матеріалів справи саме прокурором.

Документами, які на думку прокурора свідчать про припинення КСП "Ксаверівське", є розпорядження від 28.04.2001 № 203 голови Малинської районної державної адміністрації, однак згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції станом на дату розпоряджень) реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів. Тобто, зазначене розпорядження не підтверджує ні факту реорганізації, ні факту ліквідації КСП "Ксаверівське", оскільки, такі рішення щодо юридичної особи не могло прийматись Малинською райдержадміністрацією шляхом видачі розпорядження, законодавством діючим на той час був передбачений інший порядок, а рішення членів КСП чи рішення суду з цього питання не приймалось, в матеріалах справи відсутні.

Також не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи і твердження прокурора про те, що КСП "Ксаверівське" та СВК" Ксаверівський" це одна й та ж юридична особа.

СТОВ "Крайагро-2020" вважає, що матеріали справи не містять доказів існування підстав, передбачених законодавством, для припинення права колективної власності на землю, надану згідно з Державним актом на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серії ІІ-ЖТ № 000106, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю.

3.4. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції СТОВ "Крайагро-2020" 25.06.2024 подало клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено з підстав необґрунтованості, однак, у судовому засіданні оголошено перерву на 02.07.2024.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

4.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі розпорядження представника Президента України в Малинській районній державній адміністрації від 17.02.1993 № 68 колгосп ім. Калініна реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Ксаверівське".

Розпорядженням голови Малинської районної ради народних депутатів Житомирської області від 26.04.1995 № 135 створено комісію по визначенню земель, що підлягають передачі у колективну власність колективних сільськогосподарських підприємств району. Згідно з додатком до вказаного розпорядження, площа земель КСП "Ксаверівське", що передається у колективну та державну власність, зокрема складається із: 4557,8 га - землі КСП на час складання документації, 400,4 га - землі в межах населених пунктів, 305,5 га - особистих підсобних господарств, 32,3 га - землі резерву, 224,7 - землі запасу, 2698,3 -площа угідь для визначення резервного фонду, 839,0 га - землі державної власності на умовах постійного користування, 677,6 землі лісового фонду, 147,0 га - землі водного фонду, 2,7 - землі природоохоронного призначення, 44,0 - землі резервного фонду, 3718,8 - площа земель, що передаються у колективну власність, з них земель загального користування - 1335,6.

Рішенням Ксаверівської сільської ради народних депутатів 4 сесії 22 скликання від 25.05.1995 вирішено передати КСП "Ксаверівське" 3718,8 га земель у колективну власність, у тому числі, 1335,6 га земель загального користування по вгіддях згідно додатку (пункт 1 рішення); залишити у постійному користуванні 839,0 га земель державної власності по угіддях згідно з додатком (пункт 2 рішення).

На підставі вказаного рішення, 30.10.1995 КСП ім. "Ксаверівське" виданий державний акт серії ЖТ № 000106 про право колективної власності на земельні ділянки загальною площею 3718,8 га.

Відповідно до протоколу від 26.01.2000 № 3 загальних зборів колгоспу ім. Калініна, який був реорганізований в КСП "Ксаверівське", присутніми на зборах членами (163 особи) вирішено реорганізувати колгосп ім. Калініна, та на базі колгоспу створити виробничий сільськогосподарський кооператив.

Згідно з пунктом 1 цього протоколу вирішено, зокрема: розпочати реорганізацію колгоспу ім. Калініна, згідно Указу Президента та на базі колгоспу ім. Калініна створити виробничий сільськогосподарський кооператив; доручити комісії по реорганізації підприємства в недільний термін вивісити список осіб, які мають право на приватизацію майна для загального ознайомлення та недопущення помилок при затвердженні вищевказаних списків; в списки на приватизацію майна включити всіх осіб, які одержали сертифікати на землю.

Відповідно до протоколу установчих зборів КСП "Ксаверівське" від 18.02.2000 присутніми 56 членами створено Сільськогосподарський виробничий кооператив "Ксаверівський" (далі - СВК "Ксаверівський") на базі колгоспу ім. Калініна (КСП "Ксаверівське"), затверджено його установчий договір та статут.

Згідно з реєстраційною карткою 01.03.2000 зареєстровано Виробничий Сільськогосподарський кооператив "Кваверівський" (ід. код 30878898) із колективною формою власності.

За змістом статей 1, 4, 5 Установчого договору про створення та діяльність СВК "Ксаверівський" створено у процесі реорганізації, Кооператив є правонаступником КСП ім. Калініна, майно та майнові права Кооперативу складаються з основних і оборотних фондів, що складаються з майнових внесків засновників. Кооператив набуває право власності на частину землі КСП після одержання державного акта про право колективної власності на землі на ім`я Кооперативу. До списку, що додається до державного акта заносяться лише імена тих засновників кооперативу, які передали свої земельні частки під час реорганізації КСП. Згідно з розділом 12 засновниками кооперативу є 56 членів.

Згідно зі статутом СВК "Ксаверівський", затвердженим установчими зборами від 18.02.2000, СВК "Ксаверівський" створений за рішенням установчих зборів громадян відповідно до положень Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", іншого законодавства України і є об`єднанням незалежних сільськогосподарських виробників. Пункт 4.4. статуту визначає обов`язок члена кооперативу зробити внесок паю шляхом передачі Кооперативу майна та/або грошей, майнових прав, земельної ділянки або прав користування нею.

Статтею 7.1 статуту СВК "Ксаверівський" визначено, що кооператив набуває право власності на землю відповідно до кількості переданих членами Кооперативу земельних часток (паїв) у землях КСП, після одержання державного акту на право колективної власності на землю на ім`я Кооперативу. До списку, що додається до державного акта, заносяться імена лише тих членів Кооперативу, які передали свої земельні частки (паї) з метою формування земельної ділянки Кооперативу.

Згідно з розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації Житомирської області від 01.03.2000 № 105 КСП "Ксаверівське" реорганізовано в СВК "Ксаверівський".

Згідно з розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 30.01.2002 № 36 створено Селянське (фермерське) господарство "Обрій", за змістом пункту 1.6 якого СФГ "Обрій" є правонаступником СВК "Ксаверівський" за борговими зобов`язаннями пропорційно кількості взятого в оренду майна колишніх членів СВК за згодою засновника та зборів членів СВК.

Суд першої інстанції установив, що розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 24.02.2003 № 104 за результатами розгляду клопотання Ксаверівської сільської ради, на виконання Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємства, організаціям" від 08.08.1995 № 720/95 та Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" надано дозвіл Ксаверівській сільській раді на розробку технічної документації з організації території земельних часток (паїв) членам реформованого КСП "Ксаверівське".

Відповідно до протоколу зборів громадян власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) Ксаверівської сільської ради Малинського району від 20.03.2003 присутніми на зборах 287 громадянами власниками вирішено схвалити розроблений проект організації територій земельних часток (паїв) власників земельних сертифікатів, землі яких орендуються С(Ф)Г "Обрій" Ксаверівської сільської ради, яким передбачено: всього громадян, які мають право на отримання земельної частки (паю) всього 474 особи (список додається); всього сільськогосподарських угідь, що підлягають поділу на земельні частки/паї - 1939,83 га, в тому числі ріллі 1931,29 га, сіножатей - 8,54 га, вартість яких становить 4493322,37 грн; вартість земельної частки (паю) складає 9479,58 грн; розмір земельної частки/паю складає 4,09 умовних кадастрових гектара. Також вирішено просити райдержадміністрацію, враховуючи природний стан земельних угідь та їх фактичне використання, прийняти до земельного звіту сільськогосподарських угідь 2064,54 га, у тому числі: ріллі - 1931,29 га, перелогів - 5,81 га, сіножатей - 8,54 га, пасовищ - 118,90 га, які мають фактичну цінність для приватизації громадянами. Крім цього, надано згоду на вилучення із земель громадян, що підлягають приватизації, сільськогосподарських угідь 124,71 га, в тому числі: перелогів 5,81 га, пасовищ-118,90 га і передати їх до земель комунальної власності Ксаверівської сільської ради для організації випасу худоби; списати 4,6 га саду та перевести його в перелоги.

Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 04.03.2003 № 515 за результатами розгляду проєкту організації територій земельних часток (паїв) і складання державних актів на право власності на землю членам реформованого КСП "Ксаверівське" затверджено кількісний склад угідь, що передаються у приватну власність пайовикам реформованого КСП "Ксаверівське": всього - 1939,83 га, в тому числі ріллі - 1931,29 га, сіножатей 8,54 га. Враховуючи згоду громадян вилучено із земель, що підлягають паюванню 124,71 га та передано до земель комунальної власності Ксаверівської сільської ради для організації випасу худоби населенням. При цьому 1335,6 га земель загального користування, які зазначено в державному акті про право колективної власності, до земель пайового фонду не включено. Цим же розпорядженням затверджено кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП "Ксаверівське" - 474 особи.

Водночас, суд першої інстанції установив, що згідно з рішенням 38 сесії 7 скликання Ксаверівської сільської ради від 28.05.2020 № 1 відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні, землі реформованого КСП "Ксаверівське", що припинене (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності, зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальної громади Ксаверівської сільської ради. З метою одержання достовірної інформації щодо земель реформованого КСП та проведення реєстрації комунальної власності на такі землі надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, що передавались в колективну власність КСП "Ксаверівське". Доручено сільському голові укласти відповідні договори на розробку технічної документації із землеустрою.

21.07.2020 загальними зборами громадян - власників земельних часток (паїв), засновників та членів бувшого колгоспу ім. Калініна та КСП "Ксаверівського" на території Ксаверівської сільської ради Малинського району Житомирської області, було прийнято рішення про оформлення бувших колективних земель КСП "Ксаверівське" загального користування до земель комунальної власності Ксаверівської сільської ради Малинського району Житомирської області.

Рішенням 41 сесії 7 скликання Ксаверівської сільської ради від 11.09.2020 № 1 прийнято до комунальної власності територіальної громади Ксаверівської сільської ради земельні ділянки площею 715,25 га із земель, які передавалися в колективну власність КСП "Ксаверівське".

Рішенням 42 сесії 7 скликання Ксаверівської сільської ради від 18.09.2020 № 2 прийнято до комунальної власності територіальної громади Ксаверівської сільської ради земельні ділянки площею 211,4048 га із земель, що передавались в колективну власність КСП "Ксаверівське".

Суд першої інстанції дійшов висновку, що члени КСП "Ксаверівське" застосували процедуру паювання щодо земель, які перебували у КСП згідно з державним актом на право колективної власності на землю, тому наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює й припинення інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок.

Суд зазначив, що вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду від 17.12.2019 у справі № 917/258/19.

Також суд першої інстанції вказав, що реєстрація СВК "Ксаверівський" та Селянського (фермерського) господарства "Обрій" не суперечить приписам Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу президента України від 03.12.1999 року № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" та не спростовують того, що землі колишнього КСП ім. "Ксаверівське" підлягали розпаюванню між його членами або могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до протоколу від 26.01.2000 № 3 загальних зборів колгоспу ім. Калініна, який був реорганізований в КСП "Ксаверівське", присутніми на зборах членами (163 особи) вирішено реорганізувати колгосп ім. Калініна, та на базі колгоспу створити виробничий сільськогосподарський кооператив, а згідно з пунктом 1 цього протоколу вирішено, зокрема, розпочати реорганізацію колгоспу ім. Калініна, згідно Указу Президента та на базі колгоспу ім. Калініна створити виробничий сільськогосподарський кооператив та в списки на приватизацію майна включити всіх осіб, які одержали сертифікати на землю.

4.4. Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України 18.12.1990 (у редакції, чинній на час видачі державного акта 1995 року) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 4 Земельного кодексу України у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб`єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Положеннями статті 5 вказаного Кодексу визначено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у відповідній редакції) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Положення частин другої та третьої статті 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Відповідно до частин першої, третьої статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

У постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 зазначено, що аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча КСП і визначався як суб`єкт права власності у підприємстві, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства.

Згідно зі статтею 37 Цивільного кодексу УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

За змістом статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Згідно із частинами 1, 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР та статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником КСП "Ксаверівське" є СТОВ "Крайагро-2020", який утворився шляхом виділу, без припинення юридичної особи КСП "Ксаверівське", відповідно до протоколу загальних зборів членів КСП "Ксаверівське" від 23.02.2021 № 9/21.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але не є підставою для правонаступництва.

4.5. Суд першої інстанції виходив із того, що процес реформування аграрного сектора економіки, в силу вище наведених приписів законодавства, не передбачав можливість реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, які належали реформованим КСП в порядку правонаступництва. Така реєстрація суперечить Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу президента України від 03.12.1999 року N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", приписи яких спрямовані саме на набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення виключно членами таких підприємств та на запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Наведене, за висновками суду першої інстанції, свідчить, зокрема, і про припинення в результаті застосування процедури паювання земель права колективної власності, яке виникло на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серія ІІ-ЖТ № 000106, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок на підставі цього акта.

Натомість суд апеляційної інстанції вказавши на те, що право на землю, яке виникло у КСП "Ксаверівське" на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 30.10.1995 серії №ІІ-ЖТ №000106 зберіглося в юридичної особи після 1 січня 2002, а матеріали справи не містять доказів існування підстав, передбачених законодавством, для припинення права колективної власності на землю, не спростував висновків суду першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 вказав на те, що передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який не було спростовано судом апеляційної інстанції, про те, що КСП "Ксаверівське" здійснило реєстрацію земель у приватну власність всупереч приписів законодавства, що свідчить про правомірність вимог щодо витребування земельних ділянок на користь

4.6. Як свідчать матеріали справи та установили суди, згідно з протоколом б/н загальних зборів КСП "Ксаверівське" від 11.12.2019 на зборах були присутні голова КСП, голова зборів ОСОБА_1 та 2 члени КСП, якими прийнято рішення, зокрема про включення до складу учасників КСП "Ксаверівське" 7 членів, а також провести інвентаризацію земель КСП "Ксаверівське" відповідно до державного акту на право колективної власності на землю ІІ-ЖТ №000106.

Також, 23.02.2021 на загальних зборах членів КСП "Ксаверівське", за участю 4 учасників, було прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу, у зв`язку з виділом (виділенням) з КСП "Ксаверівське" нової юридичної особи - СТОВ "Крайагро-2020" без припинення КСП "Ксаверівське" як юридичної особи. До створюваного СТОВ "Крайагро-2020" переходять 51 земельна ділянка.

Проте суд першої інстанції зазначив, що вказане не узгоджуються з приписами законодавства, оскільки згідно з частиною 4 статті 7 "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади.

Згідно з пунктом 1 Указу Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", за яким всім членам колективних сільськогосподарських підприємств право вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України та не може бути обмежене рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями. Обумовлене право на створення, зокрема, господарських товариств на основі колективних сільськогосподарських підприємств членами останніх, однак лише після вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями). Водночас вказаним Указом передбачено запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Відповідно до частини 2 статті 5 Земельного кодексу України (1990 року) суб`єктами права колективної власності на землю є, зокрема, колективні сільськогосподарські підприємства, однак, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, згідно з ч.3ст.5 цього кодексу, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Водночас, як установив суд першої інстанції, згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно юридичної особи - КСП "Ксаверівське" станом на 29.12.2019 засновниками (учасниками) є 10 осіб, станом на 30.09.2020 - 5 осіб; станом на 11.03.2021 - 1 особа.

Суд першої інстанції установив, що матеріали справи не містять доказів того, що загальними зборами членів КСП "Ксаверівське" у кількості 474 особи, приймалися рішення стосовно цих земельних ділянок колективної власності відповідно до вимог статей 7, 8 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Ураховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у цьому випадку відсутні підстави вважати, що після розпаювання земель у 2003 році, у 2019 році (з моменту внесення відомостей до реєстру про юридичну особу) до КСП "Ксаверівське", а в подальшому до СТОВ "Крайагро-2020" перейшло право власності на земельні ділянки, які набуті КСП на підставі державного акта на право колективної власності на землю 1995 року серія ЖТ № 000106.

При цьому реєстрація за КСП "Ксаверівське" та СТОВ "Крайагро-2020" приватної форми власності на землю в результаті реформування КСП не передбачена жодними нормами законодавства, так само як і реєстрація приватної форми власності на землю на підставі державного акта на право колективної власності на землю.

4.7. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності КСП "Ксаверівське" на земельні ділянки; витребування з чужого незаконного володіння СТОВ "Крайагро-2020" земельні ділянки; витребування з чужого незаконного володіння СТОВ "Крайагро-2020" та ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся", ТОВ "Гранум плюс" земельні ділянки на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради з підстав незаконної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки, передані у 1995 році у колективну власність.

4.8. Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до статті 387 вказаного Кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних правовідносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц зазначено таке:

"95. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

96. Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

97. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

98. Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

99. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

100. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права".

У пунктах 10.6.- 10.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначено таке:

"10.6. Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

10.7. Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

10.8. Велика Палата Верховного Суду погоджується з цим висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

10.9. Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

10.10. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 та № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17".

У пунктах 83- 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20) викладено такі висновки:

"83. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

84. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

85. Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

86. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

87. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову".

Ураховуючи викладене у цьому випадку з огляду на положення статей 387 та 388 Цивільного кодексу України висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування з чужого незаконного володіння СТОВ "Крайагро-2020" земельні ділянки та витребування з чужого незаконного володіння СТОВ "Крайагро-2020" та ТОВ "Агротехкультура", ТОВ "Сільськогосподарська компанія "Золотоколосся", ТОВ "Гранум плюс" земельні ділянки на користь Малинської об`єднаної територіальної громади в особі Малинської міської ради і витребування земельних ділянок в орендарів не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

4.9. Водночас суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог про скасування державної власності та припинення права власності КСП "Ксаверівське" на земельні ділянки кадастрові номери 1823484600:10:000:0213 площею 1,4799 га та 1823484600:05:000:0097 площею 28,2858 га з таких підстав.

Суд першої інстанції згідно з ухвалою від 01.01.2023 залишено без розгляду позов прокурора про витребування з чужого незаконного володіння КСП "Ксаверівське".

Задовольняючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності КСП "Ксаверівське" на земельні ділянки, суд першої інстанції вказав, що оскільки у КСП "Ксаверівське", яке припинено 23.02.2022, відсутні правові підстави для реєстрації права приватної власності на земельні ділянки і створення СТОВ "Крайагро 2020" згідно з рішенням загальних зборів членів КСП "Ксаверівське" від 23.02.2021 шляхом виділу (виділення) з КСП "Ксаверівське" нової юридичної особи із прийняттям рішення про те, що до створюваного СТОВ "Крайагро-2020" переходять 51 земельна ділянка, у позивачів відсутні можливості захистити свої права іншим способом, ніж скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності КСП "Ксаверівське" на земельні ділянки.

Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій КСП "Ксаверівське" припинено 23.02.2022.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Ураховуючи встановлення обставин про припинення КСП "Ксаверівське" суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, мав закрити провадження у справі в частині відповідних вимог.

При цьому суд касаційної інстанції враховує, що керуючись принципом процесуальної економії, колегія суддів суду касаційної інстанції, незважаючи на помилкові висновки суду першої інстанції про задоволення вимог щодо скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності КСП "Ксаверівське", вважає за необхідне судове рішення в цій частині скасувати та закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

У статті 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.3. Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржувану постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 слід скасувати, а рішення Господарського суду міста Житомирської області від 29.11.2023 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності КСП "Ксаверівське" і в цій частині закрити провадження у справі. У решті рішення Господарського суду міста Житомирської області від 29.11.2023 залишити в силі.

6. Розподіл судових витрат

6.1. З урахування положень статей 129, 315 Господарського процесуального кодексу України та наявності підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, судовий збір, сплачений скаржником за подання касаційної скарги у сумі 10 552,97 грн підлягає стягненню з СТОВ "Крайагро-2020" на користь Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 906/283/22 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Ксаверівське" (11612, Житомирська обл., Малинський р-н, с. Ксаверів, код ЄДРПОУ 02138435) на земельні ділянки: кадастровий номер 1823484600:05:000:0097, площею 28,2858 га (запис про державну реєстрацію права власності №55900555 від 23.12.2020); кадастровий номер 1823484600:10:000:0213, площею 1,4799 га (запис про державну реєстрацію права власності №54880388 від 30.10.2020).

У цій частині провадження у справі закрити.

4. У решті рішення Господарського суду Житомирської області від 29.11.2023 у справі № 906/283/22 залишити в силі.

5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Крайагро-2020", на користь Житомирської обласної прокуратури 10 552,97 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак