Ухвала

від 11.07.2024 по справі 906/820/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/820/22

Касаційний господарський суд у складі судді Верховного Суду Мамалуя О. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024

у складі колегії суддів: Мельник О.В. - головуючий, Гудак А.В., Олексюк Г.Є.

та на рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.2023

суддя: Тимошенко О.М.

у справі № 906/820/22

за позовом ОСОБА_1

до релігійної організації "Релігійна громада святителя Миколая Чудотворця Житомирсько-Овруцької єпархії Української православної церкви (Православної церкви України)"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний реєстратор Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Корчевна А.А,

про визнання недійсним рішення загальних зборів, про скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та на рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.2023 у справі №906/820/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позов у цій справі подано у 2022 році.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.

Предметом позову в зазначеній справі є дві вимоги немайнового характеру. Отже, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 7939,20 грн (2 481,00 грн х 2 х 200 % х 0,8). Однак ОСОБА_1 до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі не додав.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Зі змісту частини другої статті 174 ГПК України вбачається, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7939,20 грн.

Крім того, Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

В порушення зазначених вимог процесуального кодексу скаржником не надано доказів надсилання копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів державному реєстратору Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Корчевній А.А.

Неповідомлення учасника справи про звернення до суду з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені приписами частини третьої статті 2 ГПК України.

Отже, скаржнику необхідно виконати вимоги статті 291 ГПК України та надати суду докази надсилання копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів державному реєстратору Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Корчевній А.А.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290-292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та на рішення господарського суду Житомирської області від 30.01.2023 у справі №906/820/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй