Ухвала

від 11.07.2024 по справі 914/2200/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2200/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (головуючий - Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., Якімець Г.Г.) у справі

за позовом Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем"

до Національного лісотехнічного університету України

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (повний текст складено 03.06.2024) у справі № 914/2200/23, подана 26.06.2024.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 2 і 3 цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

За змістом частини 3 статті 292 ГПК у випадку, якщо Касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 288 ГПК, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними, вона залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (повний текст складено 03.06.2024) строк на оскарження якої відповідно до ГПК 24.06.2024.

Касаційну скаргу Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" подано 26.06.2024 із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому скаржник зазначає про подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку з дня отримання повного судового рішення.

Відповідно до довідки про доставку документа в кабінет електронного суду від 09.07.2024 постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 доставлено в Електронний кабінет Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" 03.06.2024 о 18:22. Отже безумовне право на поновлення строку на касаційне оскарження відповідно до частини 2 статті 288 ГПК виникає у разі звернення із касаційною скаргою до 24.06.2024 включно.

Однак касаційну скаргу будо подано 26.06.2024, тобто поза межами передбаченого законом строку, у зв`язку з чим наведені підстави для поновлення процесуального строку визнаються неповажними.

Ураховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК, за змістом якої заявник має право навести інші підстави для поновлення процесуального строку, які унеможливили здійснення відповідних процесуальних дій у встановлений термін, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

У разі невиконання у встановлений Судом строк вищезазначених вимог цієї ухвали Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2200/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК.

Крім того, виходячи з приписів частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною 2 статті 287 ГПК передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обгрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу «правової визначеності», що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 ГПК випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, так як в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".

Оскільки у касаційній скарзі клопотанні Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 ГПК її слід залишити без руху через недотримання пункту 5 частини 2 статті 290 цього ж Кодексу.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно чітко вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Також, згідно з пунктом 2 частини 4 статті 290 ГПК, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини 3 цієї статті при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною 4 статті 6 наведеного Закону передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що позивач не погоджується із постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 в частині скасування рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2024 щодо витребування транспортного засобу.

Згідно з пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на день звернення з позовом, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Отже, за подання касаційної скарги на рішення суду у справі № 914/2200/23 необхідно сплатити 200 % * вартість транспортного засобу * 1.5 % * 0,8.

До касаційної скарги позивач додав платіжну інструкцію, яка підтверджує сплату судового збору на суму 5 368,00 грн.

Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду без матеріалів справи, у колегії суддів немає можливості з`ясувати дійсну вартість спірного майна і належну до сплати суму судового збору за подання касаційної скарги.

Таким чином скаржнику необхідно надати Суду документи на підтвердження реальної вартості спірного майна, і, у разі необхідності, доплатити судовий збір виходячи із цієї вартості за наведеними реквізитами.

отримувач коштів:ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783банк отримувача:Казначейство України (ЕАП)рахунок отримувача:UA288999980313151207000026007код банку отримувача (МФО):899998код класифікації доходів бюджету:22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»)призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа)При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані. За таких обставин, Суд дійшов висновку про залишення без руху касаційної скарги Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" з підстав, що визначені частиною 2 статті 292 ГПК (недотримання вимог статті 290 цього ж Кодексу).

Зважаючи на наведене, способом усунення недоліків касаційної скарги Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 914/2200/23 є:

1. наведення інших підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024.

2. викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства;

3. надання Суду документа, що підтверджує вартість спірного майна, і, за необхідності, платіжної інструкції про доплату судового збору.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 290, 292, 314 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 914/2200/23.

2. Касаційну скаргу Асоціації "Міжнародний інститут-асоціація регіональних екологічних проблем" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі № 914/2200/23 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.