Ухвала

від 11.07.2024 по справі 331/1452/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

11.07.2024

Справа № 331/1452/19

Провадження № 1-кп/331/387/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» липня 2024 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019080370000001 від 14.01.2019 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта вища, сімейний стан одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на виконання ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду від 07.12.2023 року надійшло кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

При проведенні підготовчого судового засідання, судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Запоріжжя, підстав для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено, обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується утому, що він, будучи виконуючим обов`язки начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто службовою особою, 10 січня 2019 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що його наділено службовими повноваженнями щодо здійснення контролю за службовою діяльністю групи проведення службових розслідувань та внесення за їх результатами подань військовому командуванню, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, в ході зустрічі з ОСОБА_6 висунув останньому вимогу надати йому неправомірну вигоду в сумі 2000 гривень за укриття інформації щодо вчинення ОСОБА_6 дисциплінарного правопорушення, не проведення відносно останнього службового розслідування та не внесення за його результатами подання командиру військової частини НОМЕР_1 , тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його службових обов`язків.

У подальшому, 17 січня 2019 року, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив перерахування через термінал ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у сумі 2000 гривень на раніше наданий ОСОБА_4 картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_7 , а ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи на території Військової комендатури м. Маріуполя, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи, що його наділено службовими повноваженнями щодо здійснення контролю за службовою діяльністю групи проведення службових розслідувань та внесення за їх результатами подань військовому командуванню, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, одержав від останнього неправомірну вигоду для себе в сумі 2000 гривень за укриття інформації щодо вчинення ОСОБА_6 дисциплінарного порушення, не проведення відносно останнього службового розслідування та не внесення за його результатами подання командиру військової частини НОМЕР_1 , тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, яке кваліфікується як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

08.07.2024 року через канцелярію суду від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 вищевказане клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор не заперечував проти задоволення заявленого клопотання, посилаючись на наявність законних підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження.

Розглянувши клопотання по суті та, долучивши його до матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частини другої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Разом з цим, інкриміноване йому кримінальне правопорушення мало місце 17.01.2019 року.

З огляду на викладене, на час прийняття рішення по даному кримінальному провадженню минуло п`ять років, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України. Крім того, з моменту скоєння кримінального правопорушення перебіг строків давності не зупинявся та не переривався.

Разом з цим, відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності та надав свою згоду на закриття кримінального провадження за даних нереабілітуючих підстав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 286, 314, 372 КПК України, ст. 49 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019080370000001 від 14.01.2019 року відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України закрити.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 , у вигляді особистого зобов`язання скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2019 року, на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку кредитної емітованої картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН № НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , (т. 2, а.п. 133-134).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 січня 2019 року, на автомобіль «Mazda CX-7» 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2, а.п. 135).

Речові докази:

- мобільний телефон Samsung GM-J710FN, електронний носій інформації, які після дослідження повернуті на зберігання стороні обвинувачення повернути ОСОБА_4 за належністю (т. 1, а.п. 146-152),

- документи, зазначені в постанові слідчого від 26.02.2019 року, які долучені до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження (т. 1, а.п.146-152);

- картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_7 , яка після дослідження повернута на зберігання стороні обвинувачення повернути ОСОБА_7 за належністю (т. 1, а.п. 228);

- квитанцію ПАТ КБ «ПриватБанк» поповнення картки по номеру від 17.01.2019 р. TS800339, яка долучена до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження (т. 2, а.п. 11, 13).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1