Вирок

від 09.07.2024 по справі 945/347/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/347/20

Провадження №1-кп/945/118/24

ВИРОК

Іменем України

09 липня 2024 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

потерпілої ОСОБА_13 ,

представника потерпілої ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12020150260000170, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, українця, з середньою освітою, який має інвалідність загального захворювання ІІ групи, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

Досудовим розслідуванням та судовим слідством встановлено, що 07.02.2020 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки VOLKSWAGENTRANSPORTER, державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 , рухався в світлий час доби, в умовах ожеледиці, по асфальтобетонному дорожньому покриттю автодороги Миколаїв-Кам`янка-Очаків у Миколаївському районі Миколаївської області, яка на даній ділянці має по одній смузі у кожному напрямку, з боку м.Очакова Миколаївської області у напрямку м.Миколаїв, зі швидкістю 70 км/годину.

Рухаючись у вищевказаних умовах та під`їжджаючи до повороту на м.Миколаїв, водій ОСОБА_10 порушив вимоги п.2.3.б, п.12.1. Правил дорожнього руху України, а саме не був уважним, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, не переконавшись, при цьому, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, де допустив зіткнення з транспортним засобом автомобілем марки ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_16 , який рухався в зустрічній смузі (смузі свого руху) в напрямку м.Очаків.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до КНП ММР Міська лікарня №3, від яких, згодом, помер.

Відповідно доВисновка експерта№413від 24.02.2020року,при судово-медичномудослідженні трупа ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,виявлені тілесніпошкодження увигляді рани на обличчі з нерівними осадженими краями, закругленими кінцями; перелому дна лівої орбити; садно на верхній повіці лівого ока; субарахноїдальний крововилив по зовнішній поверхні обох потиличних часток мозку, рани на передній поверхні правого колінного суглобу; садно по передній поверхні правої гомілки в верхній, середній та нижній третині на внутрішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу повздовжньої форми з підсохлою поверхнею; косовертикальний уламковий перелом лівої стегнової кістки в верхній третині зі зміщенням та розривом сумки лівого тазостегнового суглобу; осколковий перелом нижньої третини лівої плечової кістки з розривом суглобової сумки; виявлені конструкційні переломи 7-9 ребра зліва по середньо-підпаховій лінії з пошкодженням пристінкової плеври та крововиливами в оточуючі м`які тканини; крововиливи в навколо ниркову клітковину зліва; надрив лівої нирки у воріт, які утворилися прижиттєво від дії тупих, в результаті удару тіла об виступаючі частини салону автомобіля, якими могли бути кермове колесо, передня панель, бокові стойки салону автомобіля; за ступенем тяжкості носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою смертельний результат та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_10 вимог пункті 2.3. б, 12.1. Правил дорожнього руху, які згідно висновку автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП №20-224 від 24.02.2020 року знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП. Воді автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_10 мав би технічну можливість запобігти ДТП, не допустивши неконтрольованого руху транспортного засобу і його виїзду на зустрічну смугу з наступним зіткненням із зустрічним транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_10 , будучи допитаним у судовому засіданні, не заперечував своєї участі у дорожньо-транспортній пригоді, повністю визнав свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні, щиро каявся та надав суду наступні покази.

Так, ОСОБА_10 повідомив, що вранці 07.02.2020 року їхав в м.Миколаїв. Напередодні випав сніг і на дорога була слизька. Рухаючись по автодорозі Миколаїв-Кам`янка-Очаків у Миколаївському районі Миколаївської області, з боку м.Очакова Миколаївської області у напрямку м.Миколаїв автомобіль обвинуваченого занесло і він виїхав на зустрічну смугу, в якій, у той час, рухався автомобіль ВАЗ-21099. Відбулось зіткнення, у результаті якого автомобілі викинуло на узбіччя у кювет. Після цього, обвинувачений викликав поліцію та швидку, оскільки в іншому авто водія затиснуло. Додатково, обвинувачений зазначив, що він рухався зі швидкістю близько 70 км/годину. Після приїзду поліції та швидкої, водія автомобілю ВАЗ-21099 деблокували та відвезли до лікарні. Згодом, обвинуваченому стало відомо, що чоловік, ОСОБА_16 , помер у лікарні. Також, обвинувачений ОСОБА_10 повідомив, що жодної матеріальної допомоги дружині загиблого ОСОБА_16 - ОСОБА_13 , ні під час досудового розслідування, ні вже під час розгляду кримінального провадження в суді, не надавав. Однак, надалі, планує допомагати їй матеріально.

Вина ОСОБА_10 в інкримінованому йому злочині, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, показаннями потерпілої та свідка.

Потерпіла ОСОБА_13 у судовому засіданні, надала такі показання. 07.02.2020 року, у ранковий час, її чоловік ОСОБА_16 їхав у м.Очаків. Близько 09 години 00 хвилин потерпілій зателефонували та повідомили, що сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої її чоловік отримав численні тілесні ушкодження і його доставлено до лікарні, де 08.02.2020 року останній помер. Згодом, потерпілій стало відомо, що водієм автомобілю, який зіткнувся з автомобілем її чоловіка, був обвинувачений ОСОБА_10 . Додатково, потерпіла ОСОБА_13 повідомила, що жодної допомоги їй та її родині обвинувачений ОСОБА_10 ні під час досудового розслідування, ні під час розгляду справи у суді, не надавав і не пропонував. Враховуючи зазначене, потерпіла просила суд покарати обвинуваченого суворо, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_10 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими та іншими доказами, а саме:

- Витягом з кримінального провадження №12020150260000170 від 07.02.2020 року, відповідно до якого 07.02.2020 року на автодорозі Миколаїв-Кам`янка-Очаків, поблизу с.Шурине Миколаївського району Миколаївської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_16 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до Міської лікарні №3, від яких в подальшому помер (Том 1 а.с.195);

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.02.2020 року, проведеного слідчим СВ Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_18 , за участю двох понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , учасника пригоди ОСОБА_10 та схемою до нього, відповідно до яких, місцем огляду є автодорога Миколаїв-Кам`янка-Очаків, 3700 м від повороту на м.Миколаїв в напрямку м.Очаків. Огляд проводився у ясну погоду, без опадів, за температури повітря мінус 3 градуси. Огляд проводився у зв`язку з пригодою зіткнення транспортних засобів. Проїзна частина має асфальтобетонне покриття, яке є обмерзлим та чисте, є горизонтальною ділянкою автодороги. Дорожнє покриття загальною шириною 7,0 м, яке має одну смугу за напрямком проведення огляду шириною 3,4 м, та одну смугу у зустрічному напрямку шириною 3,4 м, з шириною розділової смуги 0,2. На проїзній частині нанесені смуги горизонтальної розмітки білого кольору, у відповідності з п.1.5. Правил дорожнього руху України. До проїзної частини праворуч і ліворуч примикають узбіччя. Далі за тротуаром-узбіччям праворуч та ліворуч розташовані кювет, поле. Геометричні координати місця пригоди, визначені на підставі аналізу інформації слідів і локалізації пошкоджень ТЗ, а також зі слів (ким вказане точне місце знаходження) знаходиться на відстані 3 км 700 м від повороту з м.Миколаїв в напрямку м.Очаків Миколаївської області. На даній ділянці руху рух не регулюється. Дорожні знаки відсутні. На момент огляду час доби світлий.

На місці дорожньо-транспортної пригоди розташовані два об`єкти.

Об`єкт1.Транспортний засібавтомобіль «VOLKSWAGENTRANSPORTER», державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , має 2 осі та 4 колеса. Автомобіль має деформовану передню частину, а саме деформований бампер, відокремлена табличка переднього державного номеру, деформований радіатор охолодження двигуна, передні фари зруйновані, деформовані капот та ліве переднє крило. Вантаж в транспортному засобі відсутній. Сліди гальмування відсутні. Присутні сліди кочіння (з`їзду автомобіля у кювет)

Об`єкт 2. Транспортний засіб автомобіль «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_21 , має 2 осі та 4 колеса. Автомобіль має деформовану передню частину, а саме деформоване облицювання переднього бамперу, відсутнє ліве переднє колесо (відокремлене від автомобілю), деформований капот, деформовані ліві передні двері, лобове та заднє скло та скління лівих дверей відсутнє, деформовані ліві задні двері. Вантаж в транспортному засобі відсутній. Сліди гальмування відсутні.

Ознаки напрямкуруху транспортногозасобу (втих випадках,якщо ТЗзалишив місцеДТП,або бувприбраний) транспортнізасоби намісці пригоди.Наявність відокремленихвід транспортногозасобу частинта іншихоб`єктів:колесо відавтомобіля «ВАЗ21099», державнийномер НОМЕР_2 (на схемі №3), осип уламків (на схемі №6) згідно схеми. Сліди контактної взаємодії транспортних засобів з іншими навколишніми предметами на місці події відстуні.

З місця пригоди автомобілі «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номер НОМЕР_1 та «ВАЗ НОМЕР_4 », державний номер НОМЕР_2 вилучені на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне Поле,5.

В процесі огляду складена для залучення до протоколу схема. Застосовувалися науково-технічні засоби фотоапарат м/т та електронна рулетка. Заяв та зауважень до протоколу не надійшло. Зі змістом протоколу ознайомлені. Протокол прочитаний вголос, записано правильно. Протокол містить підписи водія, двох понятих та слідчого (Том 1 а.с.186-194);

-Висновком експерта №413 від 24.02.2020 року, відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_16 виявлені наступні тілесні ушкодження. В області голови та шиї: рана на обличчі з нерівними осадженими краями, закругленими кінцями; перелом дна лівої орбити; садно на верхній повіці лівого ока; субарахноїдальний (під м`яку мозкову оболонку) крововилив по зовнішній поверхні обох потиличних часток мозку. В області тулуба та кінцівок: рани на передній поверхні правого колінного суглобу; садно по передній поверхні правої гомілки в верхній, середній та нижній третині на внутрішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу повздовжньої форми з підсохлою поверхнею; косовертикальний уламковий перелом лівої стегнової кістки в верхній третині зі зміщенням та розривом сумки лівого тазостегнового суглобу; осколковий перелом нижньої третини лівої плечової кістки з розривом суглобової сумки; виявлені конструкційні переломи 7-9 ребра зліва по середньо-підпаховій лінії з пошкодженням пристінкової плеври та крововиливами в оточуючі м`які тканини; крововиливи в навколо ниркову клітковину зліва; надрив лівої нирки у воріт. Всі виявлені при судово-медичному дослідженні тілесні ушкодження носять ознаки прижиттєвих, про що свідчить наявність крововиливів в місцях їх утворення. Беручи до уваги локалізацію і характер пошкоджень судово-медичний експерт вважає, що в даному випадку, найбільш ймовірно, мало місце травна всередині автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді. Всі вище перераховані пошкодження утворилися прижиттєво, від дії тупих твердих предметів, найімовірніше, в результаті удару тіла об виступаючі частини салону автомобіля, якими могли бути кермове колесо, передня панель, бокові стойки салону автомобілю. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_16 носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою смертельний результат; та знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_16 настала від тупої поєднаної травми тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів. Дата та час смерті вказані в медичній документації. А саме 08.02.2020 року о 00.10 годин не суперечить судово-медичним даним. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_16 етиловий спирт не виявлений (Том 1 а.с.149-154);

- Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП №20-224 від 24.02.2020 року, яким встановлено наступне.

На вирішення експертизи поставлені такі питання:

1. Як повинен був діяти в даній дорожній ситуації водій автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 ОСОБА_10 згідно вимог з Правилами дорожнього руху України?

2. Як повинен був діяти в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_16 згідно вимог Правил дорожнього руху України?

3. Які пункти ПДР України були порушені водієм автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_10 та чи знаходяться вони у причинному зв`язку з подіями, що настали?

4. Які пункти ПДР України були порушені водієм автомобіля ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_16 та чи знаходяться вони у причинному зв`язку з подіями, що настали?

5. Чи мав водій автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_10 технічну можливість запобігти ДТП?

6. Чи мав водій автомобіля ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_16 технічну можливість запобігти ДТП?

7. Якщо під час проведення експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , будуть виявлені несправності, то чи знаходяться вони у причинному зв`язку з настанням ДТП?

8. Якщо під час проведення експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , будуть виявлені несправності, то чи знаходяться вони у причинному зв`язку з настанням ДТП?

По першому питанню. За умов, приведених в постанові про призначення експертизи, водію автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , при виборі швидкості руху автомобіля, у своїх діях необхідно було керуватися вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху: «При виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним».

По другому питанню. За умов, приведених в постанові про призначення експертизи, з моменту початку занесення зустрічного автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER». д.н. НОМЕР_5 , в напрямку руху автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 . водію автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , необхідно було керуватися вимогами п.12.3 ПДР, а саме: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

По третьому питанню. За умов, приведених в постанові про призначення експертизи, дії водія автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР. Невідповідність дій водія вимогам п. 12.1 ПДР знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

По четвертому питанню. За умов, приведених в постанові про призначення експертизи, розгляд дій водія автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , в світлі вимог п. 12.3 ПДР в рамках даного висновку безпредметний, дії водія автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , в даному випадку не знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

По п`ятому питанню. За умов, приведених в постанові про призначення експертизи, належними діями згідно вимог п. 12.1 ПДР, водій автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , мав би технічну можливість запобігти ДТП, не допустивши неконтрольованого руху ТЗ і його виїзду на зустрічну смугу з наступним зіткненням з зустрічним транспортним засобом.

По шостому питанню. За умов, приведених в постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору дослідження в рамках питання про наявність (відсутність) технічної можливості у водія автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , запобігти зіткненню не має сенсу, тому що зниження швидкості і навіть зупинка автомобіля «ВАЗ-21099», д н. НОМЕР_6 , не виключали ймовірності зіткнення.

По сьомому питанню. В силу відсутності в постанові про призначення експертизи та матеріалах кримінального провадження інформації про наявність будь-яких несправностей автомобіля «VOLKSWAGENTRANSPORTER»,д.н. НОМЕР_5 ,які бмогли виникнутидо ДТП,встановлених експертнимабо слідчим шляхом, питання про встановлення причинного зв`язку між наявністю несправностей і настанням ДТП не має сенсу і в даному висновку не розглядалося.

По восьмому питанню. В силу відсутності в постанові про призначення експертизи та матеріалах кримінального провадження інформації про наявність будь-яких несправностей автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , які б могли виникнути до ДТП, встановлених експертним або слідчим шляхом, питання про встановлення причинного зв`язку між наявністю несправностей і настанням ДТП не має сенсу і в даному висновку не розглядалося (Том 2 а.с.223-229);

- Висновком №20-183судової автотехнічноїекспертизи подослідженню технічного стануавтомобіля «ВАЗ-21099»,д.н. НОМЕР_2 від 20.02.2020 року, встановлено наступне.

На вирішення експертизи поставлені такі питання:

1. Чи маються чкі-небуть технічні несправності у ходовій частині, рульовому керуванні, робочій гальмівній системі та приборах освітлення автомобіля ВАЗ-21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ?

2. Якщо маються, то коли вони виникли, до ДТП чи в процесі його розвитку та чи міг водій виявити їх своєчасно, перед виїздом, а саме перед ДТП та чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв`язку з даною подією?

По першому питанню. Ходова частина автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , на момент огляду знаходилася в несправному та непрацездатному стані внаслідок наявності несправностей, описаних в дослідницькій частині висновку. Описані несправності ходової частини автомобіля об`єктивно виникли в процесі ДТП, отже на момент ДТП ходова частина автомобіля знаходилася в працездатному стані і дозволяла водію здійснювати рух в обраному напрямі, не мала несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення автомобіля убік від обраного їм напряму руху.

Робоча гальмовасистема автомобіля«ВАЗ-21099»,д.н. НОМЕР_6 ,на моментогляду знаходиласяв несправномута непрацездатномустані внаслідокнаявності несправностей,описаних вдослідницькій частинівичновку. Описані несправності гальмової системи автомобіля об`єктивно виникли в процесі ДТП, отже на момент ДТП гальмова система автомобіля «ВАЗ-21099»,д.н. НОМЕР_6 ,дозволяла водіюзнижувати швидкістьавтомобіля звідомою йомуефективністю до зупинки, не мала несправностей, які б призводили до раптового відведення автомобіля убік від обраного напряму руху або до раптової для водія відмови системи.

Рульове керування автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , на момент огляду знаходилося в несправному та обмежено працездатному стані внаслідок наявності несправностей, описаних в дослідницькій частин висновку. Описані несправності рульового керування автомобіля об`єктивно виникли в процесі ДТП, отже на момент ДТП система рульового керування автомобіля перебувала в працездатному стані, не мала несправностей, які несподівано для водія могли привести до відведення автомобіля убік від обраного водієм напряму руху, або відмови системи, тобто водій міг керувати автомобілем з відомою йому ефективністю.

Система зовнішнього освітлення автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , на момент огляду знаходилася в непрацездатному стані. Встановити працездатність системи головного освітлення автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , на момент ДТП експертним шляхом не представляється можливим.

По другому питанню. Виникнення описаних в дослідницькій частині висновку несправностей ходової частини, гальмової системи, системи рульового керування та системи головного освітлення автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , об`єктивно можливо віднести до процесу ДТП.

В силу відсутності встановлених в рамках даного дослідження несправностей в системах керування автомобілем «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , які виникли до моменту ДТП, питання в частині можливості виявлення несправностей водієм перед виїздом та встановлення причинного зв`язку між наявністю несправностей і настанням ДТП не має сенсу і в даному висновку не розглядалося (Том 2 а.с.231-238);

- Висновком експерта судової транспортно-трасологічної експертизи за фактом зіткнення автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_1 , і автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_2 №20-182 від 21.02.2020 року, відповідно до якого враховуючи характер, міру вираженості, локалізацію і спрямованість описаних ушкоджень і слідів, виходячи з обставин події, утворення ушкоджень і слідів можна віднести до процесу безпосереднього контактування передньої лівої частини (облицювання переднього бамперу, передньої частини капоту) автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_7 , з передньою лівою частиною (облицювання переднього бамперу, капотом, лівим переднім крилом, лівою фарою) автомобіля ВАЗ-21099, д.н. НОМЕР_2 . Кут між повздовжніми осями транспортних засобів, відлічуваний в плані за годинниковою стрілкою від поздовжньої осі автомобіля «ВАЗ-21099», д.н. НОМЕР_6 , до поздовжньої осі автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , в момент їх первісного контактування становив близько 165 ± 3 градусів.

Місце контактування транспортних засобів розташоване в районі перед початком ореолу осипу уламків (відм. 6 на схемі), на деякій відстані відлічуючи назад по ходу руху автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 . (Том 2 а.с.240-246);

- Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_1 №20-184 від 20.02.2020 року, встановлено наступне.

1. Чи маються які небудь технічні несправності у ходовій частині, рульовому керуванні, робочій гальмівній системі та приборах освітлення автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ?

2. Якщо маються, то коли вони виникли, до ДТП чи в процесі його розвитку та чи міг водій виявити їх своєчасно, перед виїздом, а саме перед ДТП та чи знаходяться виявлені несправності в причинному зв`язку з даною подією?

По першому питанню. Ходова частина автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , на момент огляду знаходилася в працездатному стані і дозволяла водію здійснювати рух в обраному напрямі, не мала несправностей, які могли б несподівано для водія привести до відведення автомобіля убік від обраного їм напряму руху.

Робоча гальмова система автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , на момент огляду знаходилася в працездатному стані, дозволяла водію знижувати швидкість автомобіля з відомою йому ефективністю до зупинки, не мала несправностей, які б призводили до раптового для водія відведення автомобіля убік від обраного напряму руху або до раптової для водія відмови системи.

Рульове керування автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , на момент огляду знаходилося в працездатному стані, не мало несправностей, які несподівано для водія могли привести до відведення автомобіля убік від обраного водієм напряму руху, або відмови системи, тобто водій міг керувати автомобілем з відомою йому ефективністю.

Висновки про технічний стан систем керування автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 будуть справедливі для моменту ДТП за умов незмінності технічного стану автомобіля з моменту ДТП до моменту огляду.

Система зовнішнього освітлення автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , на момент огляду знаходилася в непрацездаткому стані. стані. Встановити працездатність системи головного освітлення автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , на момент ДТП експертним шляхом не представляється можливим.

По другому питанню. Виникнення описаних в дослідницькій частин висновку несправностей системи головного освітлення автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , об`єктивно можливо віднести до процесу ДТП.

В силу відсутності встановлених в рамках даного дослідження несправностей в системах керування автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», д.н. НОМЕР_5 , які виникли до моменту ДТП, питання в частині можливості виявлення несправностей водієм перед виїздом та встановлення причинного зв`язку між наявністю несправностей і настанням ДТП не має сенсу і в даному висновку не розглядалося (Том 2 а.с.248-253);

- Постановою про визнання речовими доказами від 07.02.2020 року, відповідно до якої автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом та поміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області за адресою м.Миколаїв, вул.Лагерне поле,5 (Том 1 а.с.174);

- Постановою про визнання речовими доказами від 07.02.2020 року, відповідно до якої автомобіль «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_3 визнано речовим доказом та поміщено на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області за адресою м.Миколаїв, вул.Лагерне поле,5 (Том 1 а.с.177).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_10 у вчиненому злочині та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно з положеннями ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, у Рішенні №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_10 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчинив злочин вперше, раніше не судимий, не заперечував факт участі у дорожньо-транспортній пригоді, визнав свою вину, щиро каявся, будь-якої допомоги потерпілій не надавав, однак, не заперечував надавати матеріальну допомогу в майбутньому.

Призначаючи ОСОБА_10 покарання, суд враховує його вік, а також те, що він неодружений, є вдівцем; має на утриманні неповнолітню дитину; офіційно непрацевлаштований, оскільки має інвалідність загального захворювання ІІ групи.

ОСОБА_10 вчинив необережний злочин, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за обставин, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та відсутності обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин із застосуванням до призначеного покарання положень ст.ст.75,76 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_10 від відбування покарання із випробуванням.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості, обставини злочину, наслідки у вигляді смерті ОСОБА_16 , особу винного, вважає, що для досягнення мети покарання, яке полягає у карі, виправленні та запобіганні вчиненню нових злочинів, що полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод ОСОБА_10 та захисту прав потерпілої у вказаному кримінальному провадженні, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_10 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є особою, яка має інвалідність загального захворювання ІІ групи, а, отже, ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та його виправлення без ізоляції від суспільства. Враховуючи всі викладені вище обставини, суд дійшов висновку про можливість призначення покарання в межах санкції цієї статті із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_10 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубі порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк два роки.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов начальника Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_6 в інтересах держави в особі КНП ММР Міська лікарня №3 до ОСОБА_10 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_16 у розмірі 2531 грн 07 коп.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Розглядаючи цивільний позов прокурора, суд дійшов такого.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

Згідно із положеннями ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У судовому засіданні встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_16 були завдані тілесні ушкодження, у зв`язку із чим останній перебував на лікуванні в КНП ММР Міська лікарня №3 з 07.02.2020 року по 08.02.2020 року. Загальна вартість витрачених коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_16 склала 2531 грн 07 коп.

Згідно з положеннями ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи те, що лікування потерпілого ОСОБА_16 проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності; вказані витрати є документально підтвердженими, суд вважає, що цивільний позов начальника Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_6 в інтересах держави в особі КНП ММР Міська лікарня №3 до ОСОБА_10 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_16 підлягає задоволенню.

Також, у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_13 та її представник заявлений позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі.

Обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_10 та його захисник заперечували щодо задоволення цивільного позову та посилалися на його необґрунтованість.

Прокурор залишив вирішення цивільного позову на розсуд суду.

Вирішуючи заявлений потерпілою цивільний позов в межах даного кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Проте, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон №85/96-ВР)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов`язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов`язань щодо страхування такої відповідальності.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з статтею 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть потерпілого ОСОБА_16 .

Під час судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 має поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мав і загиблий ОСОБА_16 .

Положеннями ст.35 вказаного Закону регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.

Суд звертає увагу, що визначений Законом №1961-IV порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінні ст.124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає права особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону № 1961-IV у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець установлює дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст.35 Закону № 1961-IV, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з п.36.1. ст.36 Закону № 1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

З огляду на це протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення із заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст.128 КПК України.

Водночас, у межах кримінального провадження за ч.2 ст.286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмета доказування. У цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.

Згідно зі ст.26-1 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» п. 41.1 та пп. «в» п. 41.2 ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Проте, на час розгляду справи судом, потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_13 не залучила до участі у справі Страхову Компанію, зазначаючи, що лише обвинувачений повинен бути відповідачем.

Однак, у п.85 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) послідовно наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми

Також, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону. Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв`язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені статтею 23 Закону № 1961-IV.

Враховуючи те, що позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача, а саме, їх не пред`явлено до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком у межах страхових сум і винуватцем ДТП. Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, слід відмовити.

Суд роз`яснює потерпілій (цивільному позивачу) ОСОБА_13 , та обставина, що вона не звернулася у цьому кримінальному провадженні із позовом до страховика, не позбавляє її конституційного права, втіленого в ст.55 Конституції України, звернутись до суду з позовними вимогами в порядку цивільного судочинства про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП.

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номер НОМЕР_1 та автомобіль «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_2 визнано, які поміщені на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області за адресою м.Миколаїв, вул.Лагерне поле,5. Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Крім того, ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 13.02.2020 року на вказані транспортні засоби накладено арешт.

Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч.4 ст.174 КПК України, відповідно до положень якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_22 від 13.02.2020 року накладено арешт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися ним до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Також, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_22 від 13.02.2020 року накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом заборони будь-кому користуватися та розпоряджатися ним до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Положеннями статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції", має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».)

При вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів, належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді на вищевказані транспортні засоби.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення: судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 1797,84 грн; судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 2288,16 грн; судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1961,28 грн; автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП у розмірі 2288,16 грн. Вказані витрати є документально підтвердженими та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 .

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_10 не застосовувався.

Керуючись ст.100, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_10 не обирати.

Цивільний позов начальника Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_6 в інтересах держави в особі КНП ММР Міська лікарня №3 до ОСОБА_10 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_16 у розмірі 2531 грн 07 коп задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі КНП ММР Міська лікарня №3 (адреса: вул.Космонавтів,97, м.Миколаїв, 54028; банківські реквізити: р/р НОМЕР_9 в Миколаївському РУ АТ ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ 04592434, МФО НОМЕР_10 ) витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_16 у розмірі 2531 (дві тисячі п`ятсот тридцять одну) грн 07 коп.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України відмовити.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_13 , що вона має право звернутись до суду з позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку цивільного судочинства.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_22 від 13.02.2020 року накладено арешт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_22 від 13.02.2020 року накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21099»,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,власником якогоє ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.

Речовий доказ автомобіль марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який поміщений на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області за адресою м.Миколаїв, вул.Лагерне поле,5 повернути власнику ОСОБА_10 .

Речовий доказ автомобіль марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який поміщений на територію спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області за адресою м.Миколаїв, вул.Лагерне поле,5 повернути власнику ОСОБА_21 .

Стягнути з ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь держави витрати за проведення: судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (Висновок експерта №20-182 від 21.02.2020 року) у розмірі 1797,84 грн; судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (Висновок експерта №20-183 від 20.02.2020 року) у розмірі 2288,16 грн; судової транспортно-трасологічної експертизи (Висновок експерта №20-184 від 20.02.2020 року) у розмірі 1961,28 грн; автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП (Висновок експерта №20-224 від 24.02.2020 року) у розмірі 2288,16 грн, а всього 8335 (вісім тисяч триста тридцять п`ять) грн 44 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч.2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

09.07.2024