Ухвала

від 03.07.2024 по справі 914/744/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.07.2024 Справа № 914/744/24

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Львів», м. Львів

до відповідача Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Моршин, Львівська область

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Київ, Київська область

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 7303600,84 грн.

За участю представників:

від позивача: Павлічко О.О.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

вільний слухач: Купецька М.М..

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Львів» до відповідача Дочірнього підприємства «Снаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 7303600,84 грн, з яких: 7016798,64 грн - заборгованість за надані послуги, 260641,89 грн - пеня, 26160,31 грн - 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024, справу №914/744/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Ухвалою суду від 26.04.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання на 24.04.2024.

15.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 12.04.2024) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10211/24).

17.04.2024 через систему «електронний суд» (документ сформовано 17.04.2024) від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№10616/24).

22.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.04.2024) від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№10945/24).

23.04.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.04.2024) від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11023/24).

Ухвалою від 24.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 24.04.2024, суд відклав підготовче засідання на 22.05.2024.

01.05.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 01.05.2024) від представника позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить збільшити розмір заявленої суми заборгованості відповідача за період з 29.02.2023 по 31.03.2023 рік, а також долучає відповідні докази до матеріалів справи (вх.№1734/24).

22.05.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи (вх.№1973/24).

22.05.2024 на електронну адресу суду від Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (заявник) надійшло клопотання про залучення третьої особи (вх.№13813/24).

22.05.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.05.2024) від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залучення третьої особи (вх.№13786/24).

Ухвалою від 22.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 22.05.2024, суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Львів» від 01.05.2024 за вх.№1734/24 про збільшення позовних вимог, клопотання Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 22.05.2024 за вх.№1973/24 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - задовольнив, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», клопотання Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за вх.№13813/24 від 22.05.2024 про залучення його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - залишив без розгляду, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 26.06.2024.

10.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.06.2024) від представника позивача надійшло клопотання про повернення судового збору, що був сплачений позивачем у межах заяви про збільшення позовних вимог (вх.№2227/24).

18.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.06.2024) від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2390/24).

25.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.06.2024) від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№16626/24).

25.06.2024 через систему «Електронний суд» (документи сформовані 24.06.2024 та 25.06.2024 відповідно) від представників відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№16598/24 та вх.№16623/24 відповідно).

25.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.06.2024) від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі (вх.№16620/24), у прохальній частині яких Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» просить суд призначити у справі №914/744/24 судову комплексну теплотехнічну та економічну експертизу.

25.06.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 25.06.2024) від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№16684/24).

Ухвалою від 26.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 26.06.2024, суд відклав підготовче засідання на 03.07.2024.

02.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 02.07.2024) від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про витребування (вх.№17198/24).

02.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 02.07.2024) від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№17201/24).

03.07.2024 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 03.07.2024) від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх.№17305/24).

У підготовче засіданні 03.07.2024 з`явився представник позивача. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував. У судовому засідання просив суд задовольнити заяву про збільшення позовних вимог з підстав, наведених у такій, а також просив повернути йому сплачений судовий збір за заявою про збільшення розміру позовних вимог. Щодо клопотання про витребування документів та призначення експертизи - заперечив у повному обсязі.

У підготовче засідання 03.07.2024 відповідач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

У підготовче засідання 03.07.2024 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача не з`явилась, явку повноважного представника до суду не забезпечила. Письмових пояснень по суті спору, заяв, клопотань до суду не скерувала.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Суд вважає за доцільне зазначити щодо клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№17201/24 від 02.07.2024).

Згадане клопотання представник відповідача - адвокат Болсуновська Н.А. обгартовує тим, що на день призначеного судового засідання перебуває у щорічній основній відпустці. Доказів дійсного перебування представника відповідача у відпустці згідно зазначеного клопотання до матеріалів справи не долучено. Варто зазначити, що представник відповідача попереднього засідання вже скеровувала на адресу суду аналогічного змісту заяву про відкладення розгляду справи у підготовчому провадженні (вх.№16623/24 від 25.06.2024), яка бралась судом до уваги, про що в ухвалі від 26.06.2024 міститься відповідний запис. Одночасно, суд наголошує на тому, що представник відповідача - адвокат Болсуновська Н.А. не надала жодного документального підтвердження дійсного перебування у щорічній основній відпустці.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14.10.2007 у справі «Трух проти України»).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №922/3016/17).

Частино 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.ч. 1-3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що відповідач як юридична особа не позбавлений права надавати повноваження на представництво своїх інтересів будь-якій кількості осіб та будь-якому іншому представникові, а не з`явлення у судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду такої у судовому засіданні.

З огляду на те, що представник відповідача та відповідач належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи №914/744/24 у підготовчому провадженні, а явка учасників справи не визначалась судом обов`язковою, суд не бере до уваги клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у підготовчому провадженні та здійснює розгляд справи у судовому засіданні 26.06.2024 за відсутності відповідача та представника відповідача.

У підготовчому засіданні 03.07.2024 суд розглянув клопотання позивача від 18.06.2024 про збільшення позовних вимог (вх.№2390/24) та повідомляє наступне.

Зазначене клопотання обґрунтоване позивачем тим, що станом на 18.06.2024 заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за надані послуги за договором №35/2021 про надання послуг з постачання теплової енергії від 15.12.2021 у розмірі 7016798,64 грн не погашена, позивач здійснив донарахування пені та 3% річних від простроченої суми боргу до 17.06.2024 включно.

Таким чином, позивач просить суд прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача 7831110,31 грн заборгованості, з яких: 7016798,64 грн - заборгованість по оплаті за надані послуги, 736823,00 грн - пеня та 77488,67 грн - 3% річних.

Відповідач письмових заперечень на клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Оскільки під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково визначених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Також вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі №911/2139/19 від 03.08.20 року, в якій також зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №925/186/19 суд зробив висновки, зазначивши про те, що у Господарському процесуальному кодексі України передбачено право позивача збільшити лише розмір позовних вимог. Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №923/1061/18). Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Отже, дослідивши зміст поданої заяви, суд констатує, що заява про збільшення позовних вимог подана під час підготовчого провадження, підписана уповноваженим представником позивача. Проте, позивач заявою про збільшення розміру позовних вимог здійснив зміну періоду нарахування штрафних санкцій, що за своєю суттю не є збільшенням розміру позовних вимог за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Таким чином, суд розцінює заяву позивача про збільшення позовних вимог як таку, що по суті не є збільшенням позовних вимог, а є новою позовною вимогою, якою позивач висуває нові позовні вимоги, які не були раніше ним зазначені у скерованій до Господарського суду Львівської області позовної заяви, у якій останній просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість та штрафні санкції за період з 01.11.2023 по 20.03.2024.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що заява позивача про збільшення позовних вимог за вх.№2390/24 від 18.06.2024 не підлягає до задоволення.

Одночасно, судом розглянуто клопотання позивача за вх.№2227/24 від 10.06.2024 про повернення судового збору у розмірі 49419,17 грн, що був сплачений позивачем за звернення до Господарського суду Львівської області із заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, позивач зазначає про те, що ухвалою суду від 22.05.2024 у задоволенні клопотання ТОВ «Енергозбереження Львів» про збільшення розміру позовних вимог у справі №914/744/24 було відмовлено. Таким чином, відмовивши у задоволенні клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог судом не було вирішено питання щодо повернення судового збору відповідно до платіжної інструкції №665 від 01.05.2024 у розмірі 49419,17 грн. З огляду на викладене, позивач просить повернути йому сплачений судовий збір.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Абзацом 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

Порядок повернення судового збору визначено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку, надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання; помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.

Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили (п. 5 Порядку).

Таким чином, зважаючи на приписи законодавства України, суд зазначає про те, що сплачена сума судового збору повертається позивача у випадку надмірно сплаченої суми судового збору. Однак, при зверненні до Господарського суду Львівської області із заявленими позовними вимогами у межах справи №914/744/24 позивачем було сплачено 109554,01 грн судового збору у межах заборгованості у розмірі 7016798,64 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що сплачена сума судового збору у рамках розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог не є надмірно сплаченим судовим збором у розумінні Закону України «Про судовий збір», а враховуючи, що судом було відмовлено у задоволенні відповідної заяви, платіжна інструкція №665 від 01.05.2024 на суму 49419,17 грн не використовувалась судом під час розгляду заявлених позовних вимог у справі №914/744/24.

З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання за вх.№2227/24 від 10.06.2024 про повернення судового збору.

Щодо клопотання Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 25.06.2024 за вх.№16620/24 про призначення у справі №914/744/24 судової комплексної теплотехнічної та економічної експертизи, суд повідомляє наступне.

Відповідно до ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Аналогічні положення викладені у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» якою роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розглядом інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осію, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом.

Аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом за його ініціативою у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Виходячи з повноважень, наданих суду Господарським процесуальним кодексом України та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін.

Слід зазначити, що потреба у призначенні судової експертизи може бути обумовлена наявністю у справі суперечливих доказів, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість надати їм належну оцінку.

У п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 №4 наведено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення/підтвердження фактів (обставин), які входять в предмет доказування та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

На думку суду станом на дату судового засідання сторонами подано достатньо належних та допустимих доказів для встановлення обставин, що складають предмет доказування, і для з`ясування обставин, що мають значення для справи, не є необхідними спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини справи неможливо.

Частиною 1 статті 170 Господарського кодексу України закріплено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, а саме: будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відтак, представник третьої особи у письмових поясненнях (вх.№16620/24 від 25.06.2024) у прохальній частині зазначив про те, що вважає за доцільне призначити у справі №914/744/24 судову комплексну теплотехнічну (в частині нормативного обґрунтування та фактичного спожитого обсягу теплової енергії) та економічну експертизу (в частині документального підтвердження розміру заборгованості за актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Зважаючи на викладені приписи законодавства України, беручи до уваги, що представник третьої особи при зверненні до суду з проханням призначити у справі комплексну теплотехнічну та економічну експертизу у справі №914/744/24 не дотримався встановленого Господарським процесуальним кодексом України порядку оформлення відповідного клопотання, не обґрунтувавши такого, не зазначивши відповідні підстави клопотання, без належного посилання на відповідні приписи законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 25.06.2024 за вх.№16620/24 про призначення у справі №914/744/24 судової комплексної теплотехнічної та економічної експертизи.

Розглянувши клопотання Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 25.06.2024 року за вх.№16684/24 про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З огляду на вище наведені норми Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був звернутися до суду з відповідним клопотання про витребування доказів разом з поданням відзиву на позовну заяву, який міститься у матеріалах справи та дотований 15.04.2024 (вх.№10211/24).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу ( ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з нормами статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, з клопотання відповідача про витребування доказів не вбачається причини пропуску на звернення до суду з таким клопотанням, жодним чином не наведено підстав пропуску процесуального строку, який чітко визначений ГПК України. Також судом не вбачається, що представник відповідача просив поновити пропущений строк на звернення з відповідним клопотанням про витребування доказів.

Зважаючи на усі вище перелічені норми законодавства України, суд відмовляє Дочірньому підприємству «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» у задоволенні клопотання від 25.06.2024 року за вх.№16684/24 про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Приписами ст. 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що судом надано учасникам провадження у справі можливість подання пояснень та заперечень щодо суті спору, можливість ознайомитись із матеріалами справи та надати письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, в т. ч. мирову угоду, з урахуванням змісту спірних правовідносин, враховуючи обставини справи та зібрані у справі докази, розумність строку розгляду спору, у зв`язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви, суд розглянув усі клопотання, заявлені у підготовчому провадженні, а також не встановив обставин, які б перешкоджали закінченню підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.

Відтак, зважаючи на те, що судом вчинено усі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 42, 46, 80, 81, 99, 177, 181, 182, 183, 185, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Львів» від 18.06.2024 за вх.№2390/24 про збільшення позовних вимог - відмовити.

2.У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Львів» від 10.06.2024 за вх.№2227/24 про повернення судового збору - відмовити.

3.У задоволенні клопотання Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 25.06.2024 року за вх.№16684/24 про витребування доказів - відмовити.

4.У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 25.06.2024 за вх.№16620/24 про призначення у справі №914/744/24 судової комплексної теплотехнічної та економічної експертизи - відмовити.

5.Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.07.2024 о 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №13 (-1 поверх ).

6.Визнати явку представників учасників справи у судове засідання необов`язковою.

Попередити сторони, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

У судовому засіданні 03.07.2024 підписано вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 08.07.2024.

Суддя Гоменюк З.П.