Рішення

від 01.07.2024 по справі 914/1135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 Справа № 914/1135/24

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», місто Київ

до відповідача Управління поліції охорони у Львівській області, місто Львів

про відшкодування збитків на суму 71 675,23 грн.

За участі представників сторін:

від позивача: Винник Б.Б. представник (за довіреністю №01/01/07-600/д від 30.05.2023), присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ»;

від відповідача: Платонов В.А. адвокат (ордер на надання правової допомоги серія ВЛ №000,073071 від 27.05.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №645 від 07.05.2012), присутній в залі судових засідань у Господарському суді Львівської області.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Управління поліції охорони у Львівській області про відшкодування збитків на суму 71 675,23 грн.

Ухвалою від 01.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання призначити на 27.05.24 на 10:30 год.

13.05.2024 через засоби поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих.№3184/43/33/01-2024 від 09.05.2024 (вх.№12644/24).

20.05.2024 через засоби поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 15.05.2024 (вх.№13514/24).

Ухвалою суду від 27.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.06.2024.

У судовому засіданні 19.06.2024 оголошено перерву до 01.07.2024.

Представник позивача в судове засідання 01.07.2024 для продовження розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з`явився. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 01.07.2024 для продовження розгляду справи по суті з`явився. Проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 01.07.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позивач, покликаючись на укладений між сторонами 31.12.2021 договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку, прийняття 15.03.2022 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який введений в дію 25.03.2022, проведену у позивача Західним офісом Держаудитслужби перевірку, якою встановлено порушення, просить стягнути з відповідача збитки в сумі 71 675,23 грн. Вказана сума на думку позивача є завищеною вартістю наданих послуг.

Крім того, позивач подавав відповідь на відзив б/н від 15.05.2024 (вх.№13514/24), де виклав свої заперечення на відзив відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач виклав свої заперечення у відзиві на позовну заяву (вх. №12644/24 від 13.05.2024), зокрема зазначив наступне.

Згідно розрахунку вартості послуг воєнізованої охорони об`єктів Управління поліції охорони у Львівській області на 2022 рік (додаток № 4 до договору від 31 грудня 2021р. № 11/07/03/204-Р на охорону НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта») вартість 1 год охорони становить 125,00 грн при нульовій рентабельності. До розрахунку фонду оплати праці крім постійних складових, включено щомісячну премію в розмірі 8,9%. Доплату за роботу у святкові дні включено згідно чинного законодавства оскільки договір було укладено 31.12.2021 року. Від позивача будь-яких звернень щодо перерахунку вартості надання послуг охорони практично до кінця 2023 року не було.

Відповідач не підвищував вартість послуг. На момент укладення договору середня планова заробітна плата охоронника, згідно розрахунку вартості послуг воєнізованої охорони, становила 10 369,44 грн у місяць, в тому числі доплата за роботу у святкові дні складає 197,00 грн та щомісячна премія 849,20 грн.

Фактична заробітна плата співробітників УПО Львівської області, що були задіяні для охорони НВГУ «Бориславнафтогаз» у 2022 році 12 458,27 грн, що на 2088,83 грн більше ніж передбачено розрахунком та включала у себе середній відсоток премії 27%, що перевищує розмір премії, закладений у розрахунок. При цьому, по факту оплата святкових у 2022 році співробітникам УПО Львівської області не проводилась у зв`язку із змінами законодавства в Україні, а кошти, передбачені на доплату за роботу у святкові дні, спрямовані на збільшення відсотка щомісячної премії та заробітної плати охоронників в цілому.

Фактична заробітна плата охоронників УПО Львівської області є нижчою, ніж середня місячна зарплата по Львівській області, згідно статистичних даних, оприлюднених Мінфіном за 2022 рік (12 936,00 грн).

Із врахуванням нульової рентабельності вартості 1 години охорони, при відшкодуванні зазначених у позові сум, відповідач зазнає фінансових збитків.

У зв`язку з вказаним відповідач вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Обставини встановлені судом.

31.12.2021 Управління поліції охорони у Львівській області (охорона) та Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (замовник) уклали договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку.

Згідно пункту 1.1 договору охорона, на підставі Ліцензії МВС України за № 1461 від 13.11.2015 року на охоронну діяльність, зобов`язується надати замовнику послуги з охорони публічної безпеки і порядку (надалі-послуги охорони) на території замовника, що розташовані за адресами: Львівська область, місто Борислав, на вулицях: Дрогобицька,12в; Ірини Сеник, 19; Сосюри , 6а; Ірини Сеник, 90 а (далі-об`єкт) що вказані в дислокації (додаток №1).

Відповідно до пункту 1.4. договору заходи охорони на об`єкті здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток №1). Система здійснення охоронних заходів щодо об`єкта визначається замовником та погоджується з охороною.

Згідно пункту 2.1 договору ціна послуг охорони за цим договором є договірною і визначається протоколом узгодження ціни за здійснення заходів охорони (додаток №2), розрахунком фонду робочого часу (додаток №3) та розрахунком ціни 1-ї години охорони (додаток №4), що є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 2.2 вартість послуг охорони по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації (додаток №1), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

Додатками до договору є: додаток №1 дислокація; додаток № 2 протокол узгодження ціни за здійснення заходів охорони; додаток №3 фонд робочого часу; додаток №4 розрахунок ціни 1-ї години; додаток №5 розрахунок вартості послуг.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24.02.2022 року на території України запроваджено воєнний стан, який триває до сьогодні.

Позивач покликається на прийняття 15.03.2022 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який введений в дію 25.03.2022, та відповідно до положень пункту 6 статті 6 якого в період дії воєнного стану із 25.03.2022 року не застосовуються в тому числі і норми статті 73 Кодексу Законів про працю України, якими встановлено перелік святкових і робочих днів, а отже відсутні підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 107 Кодексу Законів про працю України.

Позивач зазначає про те, що оскільки вищевказаним Законом було призупинено положення Кодексу Законів про працю України в частині оплати праці працівника в святкові та неробочі дні в подвійному розмірі, то відповідно підлягає перегляду і розмір вартості 1-ї години надання послуг у ці дні. Тобто, проведений розрахунок вартості 1-ї години охорони за допомогою працівника воєнізованої охорони об`єктів по Управлінню поліції охорони у Львівській області на 2022 рік в розмірі 125,00 грн був неправомірним.

Як стверджує позивач, у зв`язку із призупинення дії положень Кодексу законів про працю України, щодо оплати роботи в святкові та неробочі дні у подвійному розмірі, зменшилася вартість надання послуг з охорони в такі дні, в річному перерахунку із 2 368,77 грн до 592,20 грн, що в свою чергу призвело до зменшення вартості 1-ї години послуг охорони з 125,00 грн до 123,13 грн. Позивач навів розрахунок вказаної суми у позовній заяві у формі таблиці.

На думку позивача, відповідач протягом 2022 року неправомірно завищив надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку, чим завдав позивачу збитків на суму 71 675,23 грн.

Вказана сума встановлена під час проведеної в період з 25.01.2023 року по 03.07.2023 року Західним офісом Держаудитслужби ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Нафтогазовидобувного управління «Бориславнафтогаз» Публічого акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01.01.2017 по 31.12.2022 року.

В ході ревізії було встановлено, що відповідачем протягом 2022 року завищено вартість надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку на суму 71 675,23 грн.

Позивач 13.04.2023 року надіслав відповідачу електронною поштою лист про те, що у позивача проходить перевірка Західного офісу Держаудитслужби, якою встановлено завищення вартості послуг охорони, які надаються управлінням поліції охорони у Львівській області. У зв`язку з вищенаведеним позивач просив надати підтвердження вартості послуг охорони, розрахунок ціни години охорони за квітень - грудень 2022р. з врахуванням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

18.04.2024 відповідач надіслав на електронну пошту позивача довідку з розрахунком.

10.08.2023 Державна аудиторська служба України надіслала позивачу лист №000500-14/8980-2023, щодо усунення виявлених порушень, в якому вимагала, зокрема, забезпечити відшкодування відповідачем завищеної вартості наданих послуг на суму 71 675,23 грн.

01.12.2023 позивач направив претензію відповідачу про компенсацію сплаченої завищеної вартості послуг по договору на суму 71 675,23 грн.

27.12.2023 відповідач надав відповідь на претензію де зазначив, що оплата святкових днів у 2022 році працівникам УПО у Львівській області не проводилася у зв`язку зі змінами в законодавстві, а кошти передбачені на доплату у святкові дні були направлені на підвищення відсотку премії та заробітної плати.

Покликаючись на положення статей 173, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, статті 22, 509, 526, 611, 901 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 71 675,23 грн збитків.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між Управлінням поліції охорони у Львівській області та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» 31.12.2021 договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Ціна договору є істотною умовою договору, зокрема і договору про надання послуг укладеного між сторонами. Сторони погодили ціну та підписали додатки до договору.

Так, у пункті 2.1 договору сторони зазначили, що ціна послуг охорони за цим договором є договірною і визначається протоколом узгодження ціни за здійснення заходів охорони (додаток №2), розрахунком фонду робочого часу (додаток №3) та розрахунком ціни 1-ї години охорони (додаток №4), що є невід`ємними частинами договору.

Крім того, додатком №5 до договору є розрахунок вартості послуг, підписаний сторонами.

Порядок внесення змін до договору врегульовано положенням статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В договорі про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 31.12.2021 сторони не передбачали іншого порядку внесення змін до договору, ніж визначений статтею 651 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач покликається на довідку Західного офісу Держаудитслужби б/н від 03.07.2023 щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Нафтогазовидобувного управління «Бориславнафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за період з 01.01.2017 по 31.12.2022, за висновками якої встановлено завищення вартості надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку відповідачем протягом 2022 року на суму 71 675,23 грн. Зазначену суму позивач просить стягнути як збитки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдані збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

За змістом статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди в випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється, зокрема, в витратах, зроблених кредитором. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладене на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; 4) вина. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися в прийнятті нею неправомірного рішення або в неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною в цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Довідка ревізії Західного офісу Держаудитслужби б/н від 03.07.2023 не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами правочинів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними правочинами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг.

Довідка ревізії Західного офісу Держаудитслужби є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто довідка ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Довідка ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Довідка ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Вказане узгоджується з правововою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16.

10.08.2023 Державна аудиторська служба України надіслала позивачу лист №000500-14/8980-2023, щодо усунення виявлених порушень, в якому вимагала, зокрема, забезпечити відшкодування відповідачем завищеної вартості наданих послуг на суму 71 675,23 грн.

Водночас, приймаючи до уваги те, що вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведений кожний з елементів складу правопорушення, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Позивачем у даній справі не доведена сутність правової природи стягуваної грошової суми саме у вигляді збитків. Не доведена і не обґрунтована позивачем також і наявність чотирьох складових, необхідних для стягнення збитків.

Крім того, слід зазначити, що позивач, знаючи про прийняття 15.03.2022 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», не звертався до відповідача у встановленому законом порядку для внесення змін до договору в частині ціни.

Позивач 13.04.2023 надіслав відповідачу електронною поштою лист про проведення перевірки Держаудитслужби та просив надати підтвердження вартості послуг охорони, розрахунок ціни години охорони за квітень - грудень 2022 з врахуванням Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Вже після проведення перевірки, 01.12.2023 позивач направив претензію відповідачу про компенсацію сплаченої завищеної вартості послуг по договору на суму 71 675,23 грн.

Покликання на прийнятий закон та порушення встановлені Держаудитслужбою могли бути підставою для звернення позивача до відповідача з вимогою про внесення змін до договору в частині ціни, але з обов"язковим дотриманням вимог закону щодо порядку внесення змін до договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на нього.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.07.2024.

СуддяСухович Ю.О.