Рішення

від 11.07.2024 по справі 917/2021/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.24 Справа № 917/2021/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Фізичної особи підприємця Гутирі Олександра Івановича

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 917/2021/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Активпостач

до Фізичної особи підприємця Гутирі Олександра Івановича

про стягнення 865 351,63 грн

представники сторін не з`явились

встановив:

Фізична особа підприємець Гутиря Олександр Іванович звернувся до суду з заявою про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу (т. 2, а.с. 1-13).

Ухвалою від 05.07.2024 (т. 2, а.с. 62) суд призначив заяву відповідача до розгляду у судове засідання на 11.07.2024.

Про вказане судове засідання та розгляд заяви учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку 05.07.2024 ухвали по системі Електронний суд позивачу та відповідачу (т. 2, а.с. 63, 64).

Відповідно до п. 2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвала від 05.07.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У судовому засіданні 11.07.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини додаткового рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

До Господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Активпостач з позовом до Фізичної особи підприємця Гутирі Олександра Івановича про стягнення 865 351,63 грн, у тому числі 271 000,00 основного боргу за договором на виконання робіт № 41 від 23.01.2023 року, 455 000,00 грн упущеної вигоди, 38 211,00 грн пені, 3140,63 грн - 3 % річних, 98 000,00 грн збитків.

Ухвалою від 29.11.2023 (том 1, а.с. 65-66) суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

За результатом розгляду справи № 917/2021/23 Господарський суд Полтавської області прийняв рішення від 04.07.2024 (т. 2, а.с. 37-53) про відмову в позові.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В ч. 1 - ч. 3 ст. 124 ГПК України зазначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 2, ч. 4 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що планує понести судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, та зазначив, що остаточна їх сума та відповідні документи будуть надані пізніше (том 1, а.с. 79).

Відповідач подав заяву від 04.07.2024 (том 2, а.с. 57-58) про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення.

У судовому засіданні 04.07.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Рішення було доставлено відповідачу у електронний кабінет у системі «Електронний суд 10.07.2024 о 19 год. 25 хв. (том 2, а.с. 54, 55).

Відповідно до ч. 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Заява про розподіл судових витрат подана відповідачем 04.07.2024, тобто в установлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк.

Відповідач у заяві від 04.04.2024 (том 2, а.с. 57-58) прохає стягнути з позивача на користь відповідача 24 500,00 грн витрат на професійну правову допомогу, що були понесені ним у цій справі.

В підтвердження факту понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката до матеріалів справи надані: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 21/23 від 11.12.2023, укладений між відповідачем (клієнтом) та адвокатом Грузіним М.М. (том 1, а.с. 118-121), додаткова угода № 1 до нього (том 1, а.с. 122), ордер на надання правничої допомоги серія ВІ № 1171156 від 11.12.2023 (том 1, а.с. 124).

Згідно даних з Єдиного реєстру адвокатів України право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Кулішовим В.П. підтверджено свідоцтвом від № 1 від 11.01.2022 (том 1, а.с. 123).

Відповідно до п. 1.1 договору від 11.12.2023 Клієнт (відповідач) доручає, а Адвокат (адвокат Грузін М.М.) бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 11.12.2023 до договору № 21/23 (том 1, а.с. 122) сторони узгодили сум судових витрат по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВПОСТАЧ» до Фізичної особи-підприємця Гутиря Олександр Іванович у справі № 917/2021/23 про стягнення коштів за заподіяну шкоду:

- юридична консультація, ознайомлення з матеріалами справи надані Гутирею О.І. - 500 грн.;

- опрацювання законодавчої бази по договору №21/23 від 11 грудня 2023 року, про надання правової (правничої) допомоги по справі - 500 грн.

-підготовка і складання відзиву на позовну заяву, в разі потреби апеляційної скарга, касаційної скарги, за один документ - 3000 грн;

-складання заяв, заперечень, пропозицій, клопотань, адвокатські запити до державних, комунальних, громадських підприємств за один документ - 500 грн.;

-складання інших документів та супроводження розгляду позовної заяви за 1 год роботи -1000 грн.;

- представник відповідача в суді Полтавської області по справі, одне судове засідання - 1500 грн. В разі використання адвокатом свого транспорту для участі в засіданнях компенсація за паливо і поїздки - 1000 грн за один раз у м. Полтава;

- в разі позитивного для ФОП Гутирі О.І. розгляду позову, що виражається у відмові в позові чи зменшенні розміру задоволених позовних вимог - 5% від зменшеної суми позовних вимог.

Виконання інших процесуальних дій щодо оплати узгоджуються додатковою угодою між сторонами відповідно до договору №21/23 від 11 грудня 2023 року.

В Описі робіт з розрахунком суми гонорару та оплати за надану правничу (правову) допомогу від 04.07.2024 (том 2, а.с. 59-60) сторони визначили опис виконаних робіт та їх вартість, зокрема:

- юридична консультація, ознайомлення з матеріалами справи (1 год.) 500,00 грн;

- опрацювання законодавчої бази по договору № 21/23 від 11.12.2023, про надання правової (правничої) допомоги по справі (1 год.) 500,00 грн;

- підготовка заяв двох свідків (1 год.) 1 000,00 грн;

- підготовка та складання клопотання про долучення доказів 500,00 грн;

- підготовка та складання клопотання про витребування доказів 500,00 грн;

- підготовка та складання відзиву до позовної заяви 3 000,00 грн;

- підготовка та складання заперечення 500,00 грн;

- підготовка виступу в судових дебатах (1 год) 1 000,00 грн;

- представник відповідача ФОП Гутиря О.І. у судових засіданнях першої інстанції, одне судове засідання 1500,00 грн (1500,00 х 8) 12 000,00 грн;

- прибуття в судові засідання представником відповідача на особистому транспорті за одне засідання 1000,00 грн (1 000,00 х 5) 5 000,00 грн.

Всього на суму 24 500,00 грн, із зазначенням, що Клієнт вказану суму сплатив, а Адвокат отримав.

На підставі вказаного відповідач заявив до відшкодування 24 500,00 грн витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон № 5076-VI) встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, про те що вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

В п. 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 в справі № 904/4507/18, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата) підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначити розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю (п. 5.37 постанови ВП ВС від 15.10.2019 в справі № 904/4507/18).

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Виходячи із змісту статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц) (п. 5.40 постанови ВП ВС від 15.10.2019 в справі № 904/4507/18).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц) (п. 5.40 постанови ВП ВС від 15.10.2019 в справі № 904/4507/18).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до статті 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування ; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Вказані у рядку першому та другому таблиці Опис робіт (т. 2, а.с. 59) від 04.07.2024 такі послуги як «юридична консультація, ознайомлення з матеріалами справи» та «опрацювання законодавчої бази по договору № 21/23 від 11.12.2023, про надання правової (правничої) допомоги по справі» входять до послуги «підготовка та складання відзиву на позовну заяву», які вказані у рядку шостому таблиці Опис робіт.

Складання відзиву на позов передбачає вивчення відповідного нормативного регулювання (для посилання на відповідні норми права при обґрунтуванні відзиву) та вивчення доказової бази (для формулювання правових підстав відзиву з зазначенням конкретних доказів, що підтверджують ті чи інші обставини, наведені у відзиві). Зазначення як окремо наданих послуг зі збору документів не відповідає критерію співмірності витрат, зважаючи на сукупно витрачений адвокатом час на підготовку відзиву.

Погодження правової позиції із клієнтом, консультування щодо можливих шляхів захисту його прав, перспектив та порядку судового шляху вирішення, доведення результатів до клієнта, узгодження позиції із клієнтом мають організаційний характер, є складовими підготовки відзиву та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом із тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Таким чином, вказані послуги не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, яким має керуватися суд при визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу. Відповідні правові позиції викладені у постанові Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 15.11.2021 року у справі № 320/5284/19.

З огляду на викладене, вартість послуг на суму 1000,00 грн, вказані у рядку першому та другому таблиці Опис робіт (т. 2, а.с.59) від 04.07.2024, суд не включає до відшкодування.

Також згідно розрахунку відповідач включає до витрат 1 000,00 грн за підготовку заяв двох свідків, вказані в третьому рядку Опису робіт (т. 2, а.с. 59) від 04.07.2024.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка, підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

З огляду на наведене, відсутні підстави для включення до вартості наданої правової допомоги підготовку заяв двох свідків на суму 1 000,00 грн.

Суд, беручи до уваги вищенаведені критерії, зважаючи на предмет спору, наявні в матеріалах справи заяви по суті спору, їх зміст, тривалість розгляду справи, вважає заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим на суму 22500,00 грн, до яких включені послуги, вказані у рядках 4 - 10 Опису робіт від 04.07.2024 (т. 2, а.с.59).

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Рішенням від 04.07.2024 суд відмовив у позові повністю. Отже, сума витрат на правничу допомогу, понесених Фізичною особою підприємцем Гутирею Олександром Івановичем, підлягає відшкодуванню в розмірі 22 500,00 грн за рахунок ТОВ Активпостач.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі.

Керуючись ст. 129, 221, 232, 233, 236 - 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Фізичної особи підприємця Гутирі Олександра Івановича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Активпостач (вул. Княжий Затон, буд. 2/30, м. Київ, 02055; ідентифікаційний код 44604089) на користь Фізичної особи підприємця Гутирі Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 22 500 грн 00 коп.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В решті заявлених Фізичною особою підприємцем Гутирею Олександром Івановичем судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного додаткового рішення: 11.07.2024.

Суддя Т. М. Безрук