Рішення

від 09.07.2024 по справі 234/7728/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/7728/21

Провадження № 2/202/616/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури тасуду,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з цим позовом.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року №8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді від 05.09.2023 року дану справу прийнято до розгляду, розгляд справи призначений у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 06.02.2024 року відмовлено у задоволені заяви гр. ОСОБА_2 про залучення у якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору по цій справі (а.с.92 т.3).

Ухвалою суду від 29.03.2024 року задоволено заяву позивача, проведено заміну відповідача Державної казначейської служби України на належного Державу Україна в особі Головного управління національної поліції в Донецькій області, Департаменту патрульної поліції (а.с.149 т.3).

Ухвалою суду від 29.03.2024 року залучено у якості третьої особи у справі на стороні відповідача Державну казначейську службу України (а.с.151 т.3).

Уточнивши позовні вимоги в остаточній редакції, обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 зазначив, що він є приватним підприємцем та здійснюэ діяльність у сфері обігу будматеріалів, в тому числі, і уживаних будматеріалів з металу, виробів з металу а також нових та уживаних автозапчастин на території України; має свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника єдиного внеску.

15 червня 2018 року до об?єктів його приватної власності, де він здійснював свою підприємницьку діяльність, увірвалися працівники ГУНП в Донецькій області і СБУ в Донецькій області, які надали для ознайомлення ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуків та вилучення речових доказів, документів, коштів в рамках кримінального провадження N?12018050390000156 від 17.01.2018 року.

ОСОБА_1 зазначає, що обшук та вилучення речових доказів, документів, коштів відбувалося з грубими порушеннями норм Кримінального процесуального кодексу України, а саме: обшуки здійснювалися за ухвалами слідчого судді, в котрих були зазначені інші адреси; не був прийнятий відвід особам, яких працівники ГУНП в Донецькій області привезли з собою в якості понятих; під час здійснення слідчих дій службові особи ГУНП в Донецькій області самовільно визначили себе експертами та визнали його майно - металеві вироби, будматеріали з металу, автозапчастини, двигуни, прилади від вантажної та сільгосптехніки, електричні двигуни, господарчий інвентар, тощо загалом як металобрухт.

Під час здійснення слідчих дій працівники ГУНП в Донецькій області не здійснювали візуальний огляд та не занесли до протоколу опис, перерахування всіх предметів, що вилучалися; не вказали точне найменування, кількість, міру, вагу кожної речі, серію і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки; не здійснили пакування кожної речі, що вилучалася. Завантаження його майна на вантажівки відбувалося таким чином, що під час завантаження майно зіпсувалося та втратило функціональні властивості, комерційну привабливість та цінність; під час розвантаження взагалі самоскидом висипалося у кучугури, тобто умисно пошкоджувалося та перетворювалося на металобрухт.

Позивач зазначає, що слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області була задоволена його скарга щодо неповернення вилученого у нього майна, але вилучене майно йому не було повернуто.

22.08.2019 року слідчим СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенантом поліції Ремез В.О. була винесена постанова про закриття кримінального провадження №12018050390000156 від 17.01.2018 року у зв?язку з відсутностю складу злочину, із зобов?язанням повернути власникові все вилучене в якості речових доказів майно.

Зазначає, що він неодноразово звертався до керівника Краматорського міського ВП ГУНП в Донецькій області щодо повернення його речей. 25.01.2021 року ст. слідчим ОСОБА_3 була повернута частина його майна, але в стані не придатному для подальшого використання, тобто у вигляді металобрухту у кількості 2 715 кг на суму 16 290 грн. Також ст. слідчим ОСОБА_3 з вилучених 9 074 грн. було повернуто 5 000 грн.

За його, позивача, підрахунками, в результаті вилучення в нього майна працівниками Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області завдано матеріальної шкоди на суму 667724 грн.

Враховуючи те, що він, позивач, є приватним підприємцем, який здійснює операції з оборотом будматеріалів, виробів з металу, автозапчастин, як нових так і уживаних, а вилучене приватне майно є товаром, то він був обмежений в обороті вищезазначеного майна - товару, і як наслідок, недоотримав від продажі цих товарів вигоди, що становить 30% річних від вартості товару.

Позивач зазначає, що загальна сума завданої матеріальної шкоди станом на 01.10.2023 року з урахуванням недоотриманої вигоди і коефіцієнту інфляції за період з 2018 по 2023 роки складає 5843 263,92 грн. Вказну суму на відшкодування матеріальної шкоди позивач просив стягнути на його користь.

Також ОСОБА_1 зазначив, що незаконними діями органу досудового розслідування йому завдана моральна шкода, що полягає в тому, що він з 2018 року не міг вести звичаний спосіб життя; відбулося припинення ведення його бізнесу, що призвело до великих матеріальних втрат, негативного емоційного впливу; під час матеріальної кризи вимушений був продати свій автомобіль Volkswagen Passat за ціною нижчою ринкової; погіршилися відносини з оточуючими, друзями, родичами. Тривала нервова напруга призвела до негативних змін у стані здоров`я, безсоння, підняття тиску, зниження настрою, пригніченості, образливості тощо. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 1500000 грн. і просить також стягнути на його користь.

Позивач також просив стягнути на його користь вартість судових витрат у розмірі 10000 грн. і витрати на професійну допомогу адвоката у розмірі 35000 грн.

Під час розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги, наполягаючи на їх задоволенні.

Представник відповідача держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Донецькій області, заперечуючи проти позову зазначила, що 17.08.2018 року до ЄРДР за №12018050390000156 внесено відомості за фактом порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом, за попередньою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 213 КК України.

26.05.2018 року СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області отримано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

15.06.2018 року слідчим СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області проведено санкціонований обшук приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 цей же день вилучені при проведенні обшуку речі передані на відповідальне зберігання ТОВ «Біг-Технікс» в особі директора Стукаленко С.В.

20.06.2018 року Краматорським міським судом Донецької області на підставі клопотання СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області про арешт вилучених при проведенні обшуку речей винесено ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Краматорського ВП задоволено.

26.05.2018 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області надано дозвіл СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .

15.06.2018 року СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області на підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області розпочато обшук за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого встановлено, що об`єктом обшуку є приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

15.06.2018 проведено огляд вилучених при проведенні обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , які передані на відповідальне зберігання ТОВ «Біг Тенікс» в особі директора Стукаленко С.В.

16.06.2018 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Краматорського ВП щодо проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

26 .05.2018 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області СВ Краматорського ВП надано дозвіл на проведення обшуку території та будівль, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .

15.06.2018 року в ході проведення обшуку пункт прийому металобрухту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з`ясовано, що земельна ділянка, на якій розташовано вказаний пункт прийому металобрухту, хоча й розташовано по АДРЕСА_3 та межує із земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_4 , фактично має юридичну адресу: АДРЕСА_5 .

19.06.2018 року ухвалою Краматорського міського суду у задоволенні клопотання слідчого СВ Краматорського ВП про надання дозволу на обшук земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , відмовлено.

25.06.2018 року за участтю експерта, представника ТОВ «Біг- Технікс» в особі директора Стукаленко С.В. проведено огляд вилучених при проведенні обшуку речей.

11.10.2018 року за матеріалами кримінального провадження № 12018050390000156 проведено судову металознавчу експертизу, в ході якої встановлено, що оглянуті металеві вироби і частини металевих виробів, що вилучені в ході проведення обшуків від 15.06.2018 року, є металобрухтом.

Представник відповідача зазначає, що у період з червня 2018 року до 25.01.2021 року СВ Краматорського ВП неодноразово направлялися листи ОСОБА_1 щодо прибуття останнього до СВ Краматорського ВП для отримання майна, що було вилучено при проведенні обшуків на виконання ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 11.09.2018 по справі № 234/12884/18.

Так, на адресу позивача направлялися листи (вих. №11891/301/03-2018 від 18.07.2018; №12109/301/03-2018 від 20.07.2018 року; №А-522/301/03-2018 від 17.08.2018 року; №15658/301/03-2018 від 18.09.2018 року) про необхідність явки до СВ Краматорського ВП для реалізації вимог КПК України про повернення вилученого майна. Лише 27.12.2019 року ОСОБА_1 отримав вилучені у нього при проведенні обшуку гроші, про що свідчить власноруч написана розписка та 25.01.2021 року брухт чорного і кольорового металу в кількості 2 715 кілограм.

25.01.2021 року слідчим СВ Краматорського ВП складено протокол на виконання ухвали про арешт майна, яким задокументовано, що ОСОБА_1 відмовився отримувати вилучений у нього 15.06.2018 року металобрухт.

17.07.2018 року до ЄРДР внесено відомості за №42018051390000116, за фактом викрадення невстановленими особами належного ОСОБА_1 металевої будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою правовою кваліфікацією, передбченою ч. 2 ст. 185 КК України.

03.04.2020 року слідчим СВ Краматорського ВП винесено постанову про закриття кримінального провадження, відомості про яке 17.07.2018 року внесені до ЄРДР за №42018051390000116 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Щодо факту нібито викрадення у ОСОБА_1 працівниками поліції належної йому металевої будівлі представником відповідача зазначено, що у 2018 році СУ ГУНП в Донецькій області за вказаним фактом проведено службову перевірку, за результатами якої встановлено, що металева будівля, яка знаходилась на території ринку за адресою: АДРЕСА_6 , демонтована 15.06.2018 за рішенням Краматорської міської ради.

Крім того, слідчим відділом Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області 11.07.2018 внесено відомості до ЄРДР за №12018050390002226 за фактом незаконного проникнення до приватної території за адресами: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 , що мало місце 15.06.2018 року, за попередньою правовою кваліфікацією передбаченою ч. 1 ст. 162 КК України. Вказане кримінальне провадження 14.06.2019 року на підставі ст. 216 КПК України передано до територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську. 07.11.2019 року кримінальне провадження №12018050390002226 закрито на підставі ст.284 КПК України.

Представник відповідача зауважив, що у своєму позові ОСОБА_1 вказує, що вилучені при проведенні обшуків речі є виробами з металу, що підтверджується наданими до позову копіями договорів купівлі-продажу. Проте, обшуки проводились із фіксуванням вузлових моментів процесу за допомогою фотозйомки та складання фототаблиці (додаток до протоколу обшуку), згідно з якими при проведенні обшуків вилучався саме металобрухт, що підтверджується висновками судової металознавчої експертизи, проведеної за матеріалами кримінального провадження №12018050390000516.

Представник відповідача зазначив, що надані позивачем копії договорів купівлі продажу, на які посилається ОСОБА_1 як на документи, за допомогою яких він веде підприємницьку діяльність та облік купленого товару, не відповідають вимогам ведення господарської діяльності та визивають сумнів, що деякі придбані ним речі (відповідно до даних внесених до договорів) є будівельними матеріалами (як це вказано у договорах). Наприклад, у договорах: від 29.12.2015 року (сума договору 14 050 грн.), укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вказано, що предметом договору є будівельні матеріали: термос з нержавіючої сталі; від 17.12.2015 року (сума договору 7 600 грн.), укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вказано, що предметом договору є будівельні матеріали: спортивні велосипеди; від 02.02.2017 року (сума договору 30 600 грн.), укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , вказано, що предметом договору є будівельні матеріали: крісло-качалка, надгробні пам`ятники; від 20.02.2017 року (сума договору 3 700 грн.), укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вказано, що предметом договору є будівельні матеріали: велосипед; від 17.03.2017 року (сума договору 3 700 грн.), укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , вказано що предметом договору є будівельні матеріали: сейф металевий;

Також звернено увагу суду на те, що надані копії договорів купівлі продажу, на які посилається ОСОБА_1 , містять інформацію щодо придбання ним запчастини для транспортних засобів, як будівельних матеріалів. Крім того, торгівля уживаними запчастинами транспортних засобів не є видом господарської діяльності ОСОБА_1 (згідно з вказаними у свідоцтві КВЕД ДК 009:2010), оскільки зазначена група товарів відноситься до групи КВЕД ДК 009:2010 45.3 «Торгівля деталями та приладами для автотранспортних засобів».

Підсумовуючи наведене, представник ГУНП в Донецькій області зазначив, що позивачем не надано суду належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження майнових прав та понесених втрат вартості недоотриманої вигоди від реалізації та обороту вказаного в позові майна.

Щодо вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, представником відповідача зазначено, що в цій частині позов ОСОБА_1 не містить жодних обгрунтувань та розрахунків. Тому вважають, що сума заявленого до стягнення відшкодування моральної шщкоди значно завищена, не відповідає засадам розумності та справедливості.

Також представником відповідача зазначено, що позивачем на надано доказів на підтвердження понесенних ним судових витрат. Тому представник ГУНП в Донецькій області просив відмовити у задоволені позову.

Представник відповідача в особі Департаменту патрульної поліції позовні вимоги не визнав.

В обґрунтування позиції представником ДПП зазначено, що 15.06.2018 року, о 16:33 год., екіпажу БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькійобласті ДПП - ЦИКЛОН-0107, у складі якого перебували поліцейські роти №3, надійшло повідомлення зі служби 102 від заявника ОСОБА_1 про те, що за адресою АДРЕСА_6 невідомі разом з працівниками поліції конфіскують майно та краном зняли металеву будівлю. Відповідно до рапорту, за результатами виконання завдання за викликом ОСОБА_1 , поліцейськими патрульної поліції було викликано слідчо-оперативну группу. Також зазначено, що заявник в допомозі патрульної поліції не потребує, заяв та пояснень, екіпажу патрульної поліції, заявником не надавалося. Після відпрацювання виклику, екіпаж патрульної поліції ЦИКЛОН-0107 залишив вищезазначену адресу.

Представник ДПП зауважив, що проведення тих чи інших слідчих дій не відноситься до компетенції посадових осіб Департаменту патрульної поліції, тобто жодного відношення до проведення обшуку, вилучення майна, а також його подальшого повернення позивачеві, співробітники Департаменту патрульної поліції не мають взагалі.

Вважаючи Департамент патрульної поліції неналежним відповідачем у справі, представник відповідача просив відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 .

Представник третьої особи на стороні відповідача - Державної казначейської служби України заперечував проти задоволення позову, зважаючи на необґрунтованість, недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 .

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з такого.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 19.01.2001 року виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області був зареєстрований як фізична особа підприємець (КВЕД 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); Код КВЕД 03.12 - прісноводне рибальство; Код КВЕД 03.22 - прісноводне рибництво (аквакультура); Код КВЕД 47.79 роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах; Код КВЕД 47.99 - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами).

17.01.2018 року СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 1200018050390000156 внесено відомості за фактом незаконної діяльності пунктів по прийому металобрухту на території м.Краматорська Донецької області, за ознакми кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 213 КК України.

26.05.2018 року слілчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку в приміщені окремо розташованої будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та вилучення брухту кольорових та чорних металів, приладів зважування та грошових коштів, які отримані від купівлі-продажу брухту кольорових та чорних металів, документів (чорнових записів), які підтверджують приймання металобрухту, а також фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

15.06.2018 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено: ваги металеві зі слідами іржі, дві записні книжки та один блокнот із рукописними записами щодо приймання металобрухту, 3.7 кг брухту кольорових металів, 1000 кг брухту чорних металів, грошові кошти в сумі 74 грн., копія свідоцтва про держреєстрацію ФОП ОСОБА_1 , копія свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , копія довіреності від ОСОБА_1 на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Під час проведення вказаного обушку було встановлено, що вказаний пункт прийому металобрухту розташований біля авторинку «Південний» в м. Краматорську. В ході обушку з?ясовано, що земельна ділянка, на якій розташовано вказаний авторинок та окрема металева будівля пункту прийому металобрухту, знаходиться в південно-західному куті території ринку і має юридичну адресу: АДРЕСА_7 .

16.06.2018 року слідчим було подано клопотання до Краматорського міського суду Донецької області про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .

26.06.2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_7 у зв?язку із тим, що не доведено наявності підстав, передбачених ч.3 ст.233 КПК України.

20.06.2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, виявленого та вилученого 15.06.2018 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_7 .

26.05.2018 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення брухту кольорових та чорних металів, приладів зважування та грошових коштів, які отримані від купівлі-продажу брухту кольорових та чорних металів, документів (чорнових записів), які підтверджують приймання металобрухту, а також фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

15.06.2018 року було проведено общук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтва про держреєстрацію ФОП ОСОБА_1 , копія свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , колія довідки про взяття на облік платника податків ФОП ОСОБА_1 , копія довіреності ОСОБА_1 , копія свідоцтва про сплату єдиного внеску ОП ОСОБА_1 , акт приймання-передачі матеріальних цінностей - брухту металу від 03.11.2017 року, ваги металеві, чорнові записи, грошові кошти в сумі 1 187 грн., брухт чорних та кольорових металів загальною вагою 2 780 кг.

20.06.2019 року слідчим суддею Краматорського міського судуДонецької області було винесено ухвалу про арешт майна, виявленого та вилученого 15.06.2018 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

26.05.2018 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , з метою виявлення тa вилучення брухту кольорових та чорних металів, приладів зважування та грошових коштів, які отримані від купівлі-продажу брухту кольорових та чорних металів, документів (чорнових записів), які підтверджують приймання металобрухту, а також фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

15.06.2018 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено: зошит з чорновими записами, зважувальний пристрій «Electronik scale», грошові кошти в сумі 5 000 грн., ваги у кількості 2 од., металобрухтзагальною вагою 7 540 кг.

Під час проведення вказаного обушку було встановлено, що земельна ділянка, на якій розташовано вказаний пункт металобрухту, хоча й розташовано по вул. Проїзна та межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , фактично знаходиться першою по вул. Проїзна, по лівій стороні вказаної вулиці, однак має юридичну адресу; АДРЕСА_5 .

16.06.2018 року слідчим було подано клопотання до Краматорського міського суду Донецької області про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 .

19.06.2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , у зв?язку із тим, що не надано документів, які б свідчили про те, що АДРЕСА_3 , є саме Залізничною, 2, а також не доведено наявність підстав, передбачених 4.3 ст.233 КПК України.

20.06.2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, виявленого та вилученого 15.06.2018 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 .

26.05.2018 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 , земельної ділянки з кадастровим номером

1412900000:00:005:0424, з метою виявлення та вилучення брухту кольорових та чорних

металів, приладів зважування та грошових коштів, які отримані від купівлі-продажу брухту кольорових та чорних металів, документів (чорнових записів), які підтверджують приймання металобрухту, а також фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

15.06.2018 року було проведено общук за адресою: АДРЕСА_8 , під час якого виявлено та вилучено: ваги металеві та брухт металу.

Під час проведення вказаного обушку було встановлено, що земельна ділянка, на якій находиться пункт металобрухту, розташована за адресою: АДРЕСА_8 , та має кадастровий помер 1412900000:00:005:0405, котру не було вказано в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку.

16.06.2018 року слідчим було подано клопотання до Краматорського міського суду Донецької області про проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_8 , земельна ділянка з кадастровим номером 1412900000:00:005:0405.

19.06.2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_8 , земельна ділянка з кадастровим номеров, 1412900000:00:005:0405 у зв?язку із тим, що не доведено наявності підстав, передбачених ст.233 КПК України.

20.06.2019 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, виявленого та вилученого 15.06.2018 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_8 .

Встановлено, що постановою слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області від 22.09.2019 року кримінальне провадження № 12018050390000156 від 17.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК Укпраїни, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. У постанові слідчого зазначено, що речові докази, вилучені під час проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_9 , слід повернути ОСОБА_1 .

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 слідчим Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області повернуто: частина його майна у вигляді металобрухту у кількості 2 715 кг на суму 16 290 грн., а також 5 000 грн. і 1 187 грн., про що свідчить розписка ОСОБА_1 на а.с. 240 т.1.

Також встановлено, що слідчим Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області на адресу ОСОБА_1 неодноразово направлялися повідомлення із зазначенням про необхідність з`явитися для повернення йому вилученого під час обшуків майна (а.с.238, 239 т.1).

Зазначену обставину не заперечував і позивач, зазначивши, що йому пропонували забрати металобрухт, натомість вилучали у нього під час обшуків певні вживані речі з металу.

Відповідно до висновку експерта №633-18 від 11,10.2018 року, представлені на дослідження металеві вироби і частини металевих виробів, вилучені в ході проведення обшуків від 15.06.2018 року за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , та у приміщенні біля авторинку «Південний» по вул. Академічна, 79-б та, ті, що знаходяться на відповідальному зберіганні на території ТОВ «Біг-техніка» за адресою: м.Краматорськ, вул. Залізнична,2, є металобрухтом (а.с. 235-237 т.1).

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що органом досудового розслідування, Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, за адресами здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12018050390000156 від 17.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, були проведені обшуки, як на підставі ухвал слідчих суддів, так і несанкціоновані. За результатами проведення обшікув було вилучено майно ОСОБА_1 , зокрема, грошові кошти, металобрухт тощо, частина з котрих повернута. За частину вилученого під час обшуків і не повернутого майна, позивач вимагає відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням його вартості, упущеної вигоди і коефіцієнту інфляції.

За змістомположень ст.ст.15,16ЦК Україникожна особамає правозвернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст.1176 ЦК України, а саме, у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах,

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом (частини 6,7 ст. 1176 ЦК).

Відповідно до положень пункту 1 ст. 1 Закону України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 2 ст.2 цього Закону визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у разі закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

У наведених встатті 1цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода (ст.3 Закону).

Майно, зазначене впункті 2статті 3 цього Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі, його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. Вартість жилих будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина. Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди.

У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди. У разі пошкодження майна завдана шкода відшкодовується повністю (частини 2-4 ст.4 Закону).

Згідно з частиною 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до змісту ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір ОСОБА_1 щодо віщдкодування матеріальної шкоди, заподіяної йому внаслідок того, що органом досудового розслідування йому не в повному обсязі було повернуто майно, вилучене під час обшуків, суд дійшов висновку про відмову позивачеві у задоволені позову в цій частині, оскільки останнім не доведено, не надано належних і допустимих доказів того, що вилучене в нього майно не можливо повернути в натурі.

Як встановлено під час розгляду справи, позивачеві Краматорьским ВП ГУНП в Донецькій області неодноразово направлялися повідомлення про необхідність отримання вилученого за місцем здійснення його підприємницької діяльності майна, але останнє не було отримано.

До посилань ОСОБА_1 про те, що в нього під час обшуку вилучалися вживані речі з металу, а йому пропонували повернути металобрухт, суд ставиться критично, оскільки це спростовується відповідним висновком експерта №633-18 від 11,10.2018 року, де представлені на дослідження металеві вироби і частини металевих виробів, вилучені в ході проведення обшуків від 15.06.2018 року за адресами: АДРЕСА_1 , вул. Залізнична,2, АДРЕСА_8 , та у приміщенні біля авторинку «Південний» по вул. Академічна, 79-б та, ті, що знаходяться на відповідальному зберіганні на території ТОВ «Біг-техніка» за адресою: м.Краматорськ, вул. Залізнична,2, визначені як металобрухт. Протележне позивачем не доведено.

Крім того, позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів на підтвердження вартості вилученого майна на час розгляду справи відповідно до положень ст.4 Закону.

При цьому слід зазначити, що судом ОСОБА_1 було відмовлено у задоволені клопотання про призначення товарознавчої експертизи з метою встановлення вартості вилучених речових доказів, оскільки дане клопотання було заявлено позивачем після закриття підготовчого судового засідання, після початку розгляду справи по суті; позивачем не були наведені поважні причини, через які він не заявив таке клопотання своєчасно. Окрім того, позивач не позбавлений можливості самостійно надавати суду в якості доказу висновок експерта по експертизі, проведеній на його замовлення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову позивачеві у задоволені позову в частині відшкодування матеріальної шкоди у зв`язку з необґрунтованістю і недоведеністю.

Вимоги позивача щодо стягення упущеної вигоди і коефіцієнту інфляції носять похідний характер від попередньої вимоги. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, суд вімовляє і у задоволенні вимог щодо відшкодування упущеної вигоди і коефіцієнту інфляції.

Щодо стягнення на користь позивача завданої моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення для справи. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, згідно з ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Вирішуючи спір в даній частині позовних вимог, суд враховує, що вданому випадку шкода, спричинена незаконними рішеннями, діями чи бездіяльність державних органів, їх посадових осіб, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів та посадових осіб, у зв`язку з чим при вирішенні даної справи не підлягає встановленню та доведенню наявність вини заподіювача шкоди.

У зв`язку з цим доводи представника відповідача ГУНП в Донецькій області про те, що позивач не надав жодних доказів щодо завдання йому моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки, відносно позивача, за місцем здійснення його підприємницької діяльності, органом досудового розслідування були проведені обшуки, в тому числі і несанкціоновані; за результатами проведення досудового розслідування кримінальне провадження закрито за відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України.

Отже,право навідшкодування моральноїшкоди упозивача виникаєна підставіположень ст.ст.1,3Закону України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» .

Визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд враховує обставини, при яких моральна шкода була заподіяна, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, глибину та тривалість душевних страждань, час та зусилля, що були ним витрачені для відновлення свого стану.

На підставі викладеного та з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає, що на користь позивача на відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума в розмірі 600 000 грн.

Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає співмірним з моральними стражданнями, що заподіяні позивачу.

Визначаючи на відшкодування моральної шкоди такий розмір, суд також врахувує правову позицію Верховного Суду, висловлену постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі за № 752/17832/14-ц, про те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо відшкодування моральної шкоди частково.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди частково, суд вважає, що позивачем неправильно визначено у якості відповідача в особі держави- Департамент патрульної поліції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі №242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) вказано, що з урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Вказуючи у якості відповідача державний орган Департамент патрульної поліції, позивач не зазначив у позові, не навів доказів, в чому полягає порушення його прав і заподіяння йому шкоди з боку Департаменту патрульної поліції як державного органу. Судом таких даних під час розгляду справи теж не встановлено. Тож, суд вважає, що позивачем неправильно визначений як відповідач орган держави - Департамент патрульної поліції.

Спричинена позивачу моральна шкода підлягає стягненню за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського розрахунку.

Вирішуючи питанняпро розподілсудових витрат,суд враховує,що відповіднодо положеньстатті 133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи,до яких,зокрема,належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Таким чином, судовий збір за розгляд справи необхідно віднести за рахунок держави.

Щодо відшкодування позивачам витрат на професійну правничу допомогу, то суд бере до уваги, що відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Натомість позивачем на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 35000 грн. не надано суду жодного доказу.

Доказів про судові витрати ина суму 10000 грн. позивачем також не надано.

Відтак вимоти позивача про стягнення судових витрат, в тому числі, на правничу допомогу не можуть бути задоволені.

Керуючись ст.ст.4, 10,12,13, 81,141,258-259,263-265ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , на відшкодування моральної шкоди600 000 (шістсот тисяч) грн.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя- Бєльченко Л.А.