Ухвала

від 12.07.2024 по справі 2-2342/11

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-2342/11

Провадження № 6/211/195/24

У Х В А Л А

іменем України

12 липня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірж Д.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веремієнка Андрія Олександровича, про вирішення питання про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника,

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веремієнко А.О. звернувся до суду із заявою про вирішення питанняпро наданнядозволу назвернення стягненняна нерухомемайно боржника ОСОБА_1 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування вимог зазначено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 53915742 з примусового виконання листа № 2-2342/11 від 15.05.2014 виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу в розмірі 1489225,70 грн. За боржником було зареєстровано на праві приватної власності нерухоме майно, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку боржник на підставі договору дарування квартири від 07.02.2012 переоформив на іншу особу. На підставі рішення суду № 211/3192/14-ц від 02.02.2015 вказаний договір дарування було визнано недійсним, відповідно до рішення суду № 211/5088/16-ц застосовано реституцію до недійсного договору дарування квартири від 07.02.2012, проте право власності за боржником на вказане майно не відновлено, не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення. Тому на підставі ст. 50 ЗУ Про виконавче провадження» державний виконавець просить задовольнити вимоги.

Відповідно до п.11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

У судове засідання державний виконавець не з`явився, надав заяву про розгляд у його відсутність, подання підтримує.

Вивчивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

У разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Застосування судом частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише тоді, коли виконавець вичерпав усі можливізаходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20) та від 04 січня 2024 року у справі № 344/16496/17.

За приписами статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Питання про звернення стягнення на майно боржника фізичної особи, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частини десятої статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконується рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу, на підставі якого видано виконавчий лист № 2-2342/11 виданого 15.05.2014 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в сумі 1489225,70 грн.

Вирішуючи питання про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке за боржником не зареєстровано, суд звертає увагу на відсутністьу справі будь-яких належних та допустимих на підтвердження вчинення державним виконавцем всіх передбачених законом заходів щодо виконання судового рішення, і доказів того, що такі заходи виявилися безрезультатними. Матеріали справи не містять відомостей про належне вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про арешт коштів боржника та викликів державного виконавця, тощо, відсутні підтвердження проведених державним виконавцем заходів щодо перевірки майнового стану ОСОБА_1 за місцем його проживання, до подання додано лише постанову про відкриття виконавчого провадження та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тому відсутні підстави вважати, що державним виконавцем вчинено всі необхідні дії, спрямовані на виявлення коштів та рухомого майна боржника, на які можна звернути стягнення для погашення боргу (постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 201/210/20 (провадження № 61-3544св23).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання державного виконавця..

На підставі викладеного, керуючись ст. 440 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веремієнка Андрія Олександровича, про вирішення питання про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С. В. Ткаченко