Вирок

від 09.07.2024 по справі 182/2726/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2726/24

Провадження № 1-кп/0182/962/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополь кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2024 року за №12024041340000542 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, гр. України, українця, студента 2 курсу КЗО «НЦПО`ДОР», група Гз-22 1/9, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника служби у справах

дітей ОСОБА_6 ,

представника органу пробації

неповнолітнього

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 14.04.2024 року приблизно об 10.10 год. знаходився у магазині «Продукти», який розташований по АДРЕСА_2 , де на виході з магазину на підлозі побачив банківську картку.

В цей момент у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел направлений на привласнення вказаної банківської картки з корисливих мотивів.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи те, що банківська картка належить іншій особі, містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему емітента (банк) та держателя цього спеціалізованого платіжного засобу та є офіційним документом, згідно зі ст. 1 ЗУ «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст. 51 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу в цей же день приблизно о 10.12 год. ОСОБА_3 підібрав з підлоги банківську картку «А-банку» № НОМЕР_1 та поклав її до своєї сумки, тим самим привласнив останню з метою подальшого зняття грошових коштів.

Після чого, ОСОБА_3 з метою подальшого зняття грошових коштів з місця вчинення кримінального правопорушення зник, привласнивши банківську карту, яка належить іншій особі.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

14.04.2024 року об 11.40 год. у ОСОБА_3 , який перебував у приміщенні магазину «АТБ-Маркет» «Продукти-411», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки «А-банку» № НОМЕР_1 , яка належить БО «БФ Божий Захист», директором якої є ОСОБА_8 , шляхом оплати за покупки.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 в той же день об 11.53 год. порушуючи дію Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» зі змінами, використовуючи викрадену банківську картку «А-банку» № НОМЕР_1 , перебуваючи на касі в магазині «АТБ-Маркет» «Продукти-411», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , розрахувався вказаною банківською карткою за товари на загальну суму 612,50 грн., тим самим умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав вказані грошові кошти, які належать БО «БФ «Божий Захист», директором якої є ОСОБА_8 , чим спричинив матеріальну шкоду на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 14.04.2024 року о 12.00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «Варус-7» за адресою: АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської картки «А-банк» № НОМЕР_1 , яка належить БО «БФ «Божий Захист», директором якої є ОСОБА_8 , шляхом оплати за покупки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 в той же день об 12.07 год. порушуючи дію Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» зі змінами, використовуючи викрадену банківську картку «А-банку» № НОМЕР_1 , перебуваючи на касі в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , намагався розрахувався вказаною банківською карткою за товари на загальну суму 479,19 грн., проте операція по сплаті товарів карткою була відхилена по причині заблокування картки представником БО «БФ «Божий Захист», ОСОБА_8 .

Таким чином зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю і пояснив, що 14 квітня 2024 року разом з другом він зайшов в магазин продукти по вул. Шевченка неподалік від магазину Варус, щоб придбати лимонад. При виході з магазину на підлозі він помітив банківську карту банку ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку підняв і залишив для себе, щоб перевірити, что можливо нею розраховуватися під час покупок і чи є там кошти. Він пішов в магазин АТБ і здійснив там покупку на суму трохи більше 600 гривень. Придбав два дезодоранти, цигарки та інш. Пін-код на касі трмінал на запитував і він вільно розрахувався цією картою. Потім пішов в магазин Варус, де вибрав товар за який вирішив розрахуватися цією ж картою. Однак, касир виявила, що карта заблокована і тому він не зміг придбати обраний ним товар. Картку приніс додому і розповів мамі, що знайшов її, але не сказав, що вже розраховувався цією картою в магазині. Приблизно через два тижні приїхали співробітники поліції, які почали розпитувати чи купував він товар в АТБ і в Варусі і він розповів як усе сталося. В скоєному він щиро кається і просить суворо не карати.

Законний представник неповнолітнього, його мати ОСОБА_7 повідомила, що у них в родині троє дітей. ОСОБА_9 старший і є сином від першого шлюбу. Він добре вчиться, має гарні стосунки з меншими дітьми, є для них прикладом в усьому, виконує дома певні обов`язки. Сім`я забезпечена і він має свої власні кошти на особисті витрати, тому мама завжди контролювала його витрати. Син повідомив їй, що знайшов банківську картку і вона порадила йому розмістити оголошення в інтернет ресурсах, але він не розповів про те, що здійснював покупки з рахунку цієї карти. У нього не було гострої потреби кувати якісь особисті речі і після того що відбулося, він повідомив, що йому було просто цікаво дізнатися чи можливо без пін-коду розрахуватися на касі. На даний час її син зробив певні висновки і навіть припинив палити, що робив потайки від мами. У них в родині довірітельні стосунки і вона і вітчим є для сина авторитетом і можу контролювати його поведінку, яка до цього часу була бездоганною.

Представник потерпілої юридичної особи БО «БФ «Божий захист» - ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Цивільний позов потерпілим не заявлений, оскільки завдана шкода відшкодована. Під час призначення покарання обвинуваченому потерпілий вважав, якщо можливо звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинене.

Вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами, які за клопотанням прокурора та за згодою сторін кримінального провадження досліджені судом.

Відповідно до протоколу прийняття заяви від 22.04.2024, від ОСОБА_8 надійшла заява за фактом того, що 14.04.2024 в період часу з 10:00 год. по 12:00 год. невідома особа, заволоділа грошовими коштами в сумі 2577 гривень з картки «А-банк», банківський рахунок НОМЕР_2 , яку він втратив за невідомих обставин(а.п.37).

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_8 , він надав для долучення до матеріалів провадження, скріншоти зі свого мобільного телефону від 14.04.2024 р., по карті № НОМЕР_1 « ОСОБА_10 » з якої здійснювалась купівля товару невстановленою особою (а.п.45-49).

Відповідно до заяви ОСОБА_7 , вона надала працівникам поліції для огляду та вилучення банківську картку «А Банку» № НОМЕР_1 , яку її неповнолітній син ОСОБА_3 приніс додому та яка не належить йому. Дану картку він знайшов в магазині Продукти по вул. Шевченка в м. Нікополі. (а.п.51).

Відповідно до протоколу огляду від 30.04.2024 р., оглянуто банківську картку з магнітним чіпом, яку добровільно видала ОСОБА_7 . Картка чорного кольору, на одній зі сторін зображено яблуко синього кольору, картка має № НОМЕР_1 і після огляду вилучена (а.п.52-55 з фототаблицею).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.04.2024, впізнання проводилось за участю свідка ОСОБА_11 (касир в магазині АТБ Маркет), яка вказала на фото особи під № НОМЕР_3 , тобто на ОСОБА_3 , як на особу, яка здійснила придбання товару в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_4 » по вул. Шевченка, 231, в м. Нікополі. Впізнала особу за загальними рисами зовнішності, формою лоба, носа, вух , кольором волосся. (а.п.70-72).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.04.2024, впізнання проводилось за участю свідка ОСОБА_12 (касир в магазині Варус), яка вказала на фото особи під № НОМЕР_4 , тобто на ОСОБА_3 , як на особу, яка здійснила придбання товару в магазині «Варус» по АДРЕСА_4 . Впізнала особу за загальними рисами зовнішності, статурою тіла, очами, зачіскою, формою лоба. (а.п.83-85).

Таким чином, аналізуючи безпосередньо досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які були отримані у рамках діючого законодавства без порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Умисні дії ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану; за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану; за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Представник органу пробації ОСОБА_13 надала суду досудову доповідь стосовно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 згідно якої він має низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення. В інтересах обвинуваченого потрібно здійснювати нагляд мінімального рівня. Відповідно до висновку перевиховання обвинуваченого можливе без призначення покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі, у випадку звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, доцільно покласти обов`язок виконувати заходи передбаченні пробаційною програмою.

При призначенні міри покарання суд, відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, враховуючи, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; вимог ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання; ст. 69-1 КК України, яка передбачає, що, за наявності обставин, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 66 КК України при відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченими своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченою відповідною санкцією статті Особливої частини Кодексу, ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення; а також вимог ст.103 КК України, відповідно до якої при призначенні покарання неповнолітньому суд також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Суд бере до уваги відомості, що характеризують особу обвинуваченого.

Так, неповнолітній ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно матеріалів, які характеризують особу неповнолітнього ОСОБА_3 встановлено, що за місцем навчання на 2 курсі КЗО «НЦПО`ДОР», ОСОБА_3 зарекомендував себе як сумлінний здобувач освіти, з навчальним планом справляється на доброму рівні, пропусків і порушень не має, бере активну участь у спортивному житті НЦПО. Характеризується як дисциплінована і стримана людина, конфліктів уникає, доброзичливий із здобувачами освіти і викладачами.

Досліджуючи умови життя та виховання неповнолітнього ОСОБА_3 під час досудового розслідування встановлено, що він мешкає з матір`ю та вітчимом в АДРЕСА_1 . У службі у справах дітей Нікопольської міської ради Дніпропетровської області сім`я в якій мешкає неповнолітній ОСОБА_14 на обліку не перебуває та у поле зору не потрапляла. Вдома створені всі необхідні умови для занять та розвитку. Мати та вітчим займаються вихованням та утриманням дитини. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов, умови проживання задовільні, двокімнатна квартира, яка облаштована меблями та побутовою технікою, постільна білизна в достатній кількості, одяг по сезону. Не перебуває на обліку у секторі ювенальної превенції, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд бере до уваги обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого це вчинення кримінального правопорушення в неповнолітньому віці, щире каяття, при відсутності обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України.

Враховуючи думку представника потерпілого та інших учасників процесу, вважаю, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Неповнолітній вчинив ряд кримінальних правопорушення, частина з яких згідност.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, однак обвинувачений під час вчинення злочину був неповнолітньою особою, навчався, і за місцем навчання і постійного проживання характеризується позитивно, зобов`язується в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, згідно матеріалів досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, що дає підстави вважати, що виправлення неповнолітнього можливе без ізоляції від суспільства, обвинувачений не становить небезпеки для суспільства, у вчиненому щиро розкаявся, законними представниками і самим неповнолітнім потерпілим вжито заходи щодо відшкодування потерпілому збитків, але останній відмовився отримувати відшкодування, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги наявність декількох пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, врахувавши неповнолітній вік обвинуваченого, його відношення до скоєного, зумовленого щирим каяттям вчинених дій, що вбачається з його поведінки як на стадії досудового розслідування, так і під час розгляду справи, оскільки він активно сприяв встановленню істини у справі, врахувавши відсутність претензій зі сторони представника потерпілого, вважаю, що виправлення обвинуваченого можливе з призначенням покарання за ч.1 ст. 357 КК України та на підставі ст. 101 КК України у виді пробаційного нагляду, згідно вимог ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, визначених в ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України що відповідатиме меті кримінального провадження. Враховуючи всі зазначені обставини, суд приходить до висновку про необхідність покладення на ОСОБА_3 обов`язків передбачених п.1, 2 ч.2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України.

Разом зтим,оскільки відповіднодо ст.17.1Мінімальних стандартнихправил ОрганізаціїОб`єднаних Націй,що стосуютьсявідправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх (Пекінських правил), прийнятих резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 р. неповнолітнього правопорушника не слід позбавляти особистої свободи, якщо тільки він не визнаний винним у відношенні до тяжкого діяння з застосуванням насильства проти іншої особи або у неодноразовому вчиненні інших тяжких правопорушень, а також при відсутності іншої відповідної міри впливу, ст. 19 Правил, що поміщення неповнолітніх в будь-яку виправну установу завжди повинно буди крайньою мірою.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся, так як шкода відшкодована.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні

Керуючись ст.ст.370,371,374,376, 484, 485, 487 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання,

за ч.1 ст. 357 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 1(один) рік ;

за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 місяців;

за ч.4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк два роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжний захід не обрано. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази: банківська картка «А Банку» № НОМЕР_1 , яка повернута ОСОБА_8 залишити в його користуванні.

ДВД диск з відеозаписом з камер відеоспостереження ТОВ «АТБ-Маркет» розташованого по вул. Шевченка, 231 в м. Нікополі за 14.04.2024 р., який знаходиться в матеріалах кримінального провадження зберігати в матеріалах кримінального провадження.

ДВД диск з відеозаписом з камер відеоспостереження ТОВ «Варус» розташованого по вул. Шевченка, 223 в м. Нікополі за 14.04.2024 р., який знаходиться в матеріалах кримінального провадження зберігати в матеріалах кримінального провадження

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно обвинуваченому, його законному представнику і прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1