Ухвала

від 25.12.2024 по справі 182/2726/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2726/24

Провадження № 1-в/0182/234/2024

У Х В А Л А

Іменем України

25.12.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд, Дніпропетровської області, у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі, подання начальника Нікопольського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про приведення вироку Нікопольського міськрайонного суду від 09.07.2024 року у відповідність до вимог закону стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 09.07.2024 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 70 КК України до 2років пробаційногонагляду проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року неповнолітнього ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років пробаційного нагляду.

Начальник Нікопольського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням про приведення вироку Нікопольського міськрайонного суду від 09.07.2024 року в частині вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч. 4ст. 185 КК України у відповідність до вимог закону щодо неповнолітнього ОСОБА_5 , посилаючись на те, що 09.08.2024 року набрав чинності ЗУ №3886-ІХ «Про внесення змін до КУПаП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно якого дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 7 Закону УкраїниПро Державний бюджет на 2024 рікз 1 січня 2024 року по 1 грудня 2024 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 3028 грн.

Для кваліфікації кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум складає 3028 грн. х 50% = 1514 грн.

Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму 3028 грн.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ч.4, ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України 14.04.2024 року об 11.40 год. та 14.04.2024 року о 12.00 год., вартість викраденого майна за епізодом викрадення майна 14.04.2024 року об 11.40 складає 612,50 грн., за епізодом викрадення майна 14.04.2024 року о 12.00 год. складає 479,19 грн., що, враховуючи норми законодавства України, виключає (скасовує) кримінальну відповідальність заст. 185 КК України.

Згідност. 74 КК Українизвільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Неповнолітній ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Прокурор подання підтримав та вважав за можливе звільнити засудженого від покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України за епізодами викрадення майна 14.04.2024 року об 11.40 год. та 14.04.2024 року о 12.00 год., виключивши посилання ст. 70 КК України, у зв`язку з декриміналізацією вчинених ним діянь та залишити призначене судом покарання ч.1 ст. 357 КК України у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік.

Вислухавши учасників судового процесу, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України до покарання: за ч.1 ст. 357 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік; за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 один рік 6 місяців; ч.4 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк два роки.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок набрав законної сили 09.08.2024 року, 16.09.2024 вирок на дійшов до виконання до Нікопольського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації».

Згідно з п. 13 ч. 1статті 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно п. 2 ч. 2ст.539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58,частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положенняхст. 58 Конституції Українипро зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів таст. 5 КК Українипро зворотну дію кримінального закону у часі.

Вказана в ч. 2ст. 74 КК Українипідстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинногоКримінального кодексупевної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частиниКримінального кодексупевних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частиниКК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема,Кодексу України про адміністративні правопорушення

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2ст. 74 КК Україниможна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК Україничи виконання вироку відстроченест. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом.

Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2ст. 74 КК Українизавжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Відповідно до положень ч. 2статті 74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з ч. 6ст. 3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набув чинностіЗакон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни дост. 51 КУпАП(Дрібне викрадення чужого майна).

Відповідно до положенняст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХПодаткового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленогозакономстаном на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»прожитковий мінімум для працездатної особи на 2024 рік складала 3028 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у станом на 2024 рік становила 1514 грн. 00 коп. (3028 грн. : 50% = 1514 грн. 00 коп.).

Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1514 х2 = 3 028 грн.

Згідно з ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно дост.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалисязакономяк правопорушення.

Як вбачається із вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року ОСОБА_5 14.04.2024 року об 11.40 год. таємно викрав грошові кошти на загальну суму 612,50 грн. та 14.04.2024 року о 12.00 год. намагався таємно викрасти грошові кошти на загальну суму 479,19 грн., що станом на момент вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3028,00 грн.).

Таким чином, на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується діяЗакону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

З огляду на наведене суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часіЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення»та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтямиКримінального кодексу Україниза принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведені нормизакону, суд встановив, що застосовуючи зворотну діюзаконуу часі, слід дійти висновку, що особа, яка вчинила крадіжку майна, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення частини епізодів правопорушень перевищує 3028 гривень (станом на 2024 рік), але сума збитків завданих незаконними діями неповнолітнього ОСОБА_5 не відповідає теперішнім вимогам. В даному випадку суми є нижчими, що свідчить про наявність підстав для звільнення його від покарання відповідно до норм ч.2ст. 74 КПК України.

Таким чином, враховуючи те, що неповнолітнього ОСОБА_5 засуджено за діяння, караність якогозакономусунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На пiдставiст. 58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України,Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання начальника Нікопольського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» ОСОБА_4 про приведення вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року у відповідність до вимог закону стосовно неповнолітнього засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Нікопольського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від09.07.2024року привести у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX.

Звільнити неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.4ст. 185 КК України, які мали місце 14.04.2024 року об 11.40 год. та 14.04.2024 року о 12.00 год. у зв`язку з декриміналізацією злочинних діянь, за які він був засуджений.

Виключити з вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 посилання на застосування ч.1ст.70КК України щодопризначення покараннянеповнолітньому ОСОБА_5 за шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим.

В іншій частині вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року залишити без змін.

Особову справу повернути до Нікопольського районного відділу №1 філії Держаної установи «Центр пробації».

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_1