Окрема думка

від 04.06.2024 по справі 317/2913/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.06.2024 Справа № 317/2913/19

ОКРЕМА ДУМКА

судді Запорізького апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1

у кримінальному провадженні

(єдиний унікальний №317/2913/19, провадження № 11-кп/807/477/24)

щодо ОСОБА_2 ,

на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 04 червня 2024 року

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задоволено частково, а вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 07 листопада 2023 року щодо ОСОБА_2 в цій справі скасовано з призначенням нового розгляду вказаного кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Керуючись ч.3 ст.375 КПК України, висловлюю окрему думку щодо вказаного рішення Запорізького апеляційного суду з таких підстав.

Оскаржуваним вироком суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, і призначено йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців. Відповідно до п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено обвинуваченого від призначеного судом покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

В апеляційній скарзі захисник просив вирок скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що матеріалами кримінального провадження безспірно доведено, що мав місце особистий конфлікт ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , який виник на ґрунті безпідставних претензій останнього на вирощений фермером врожай полуниці. Проте, суд дійшов протилежного висновку внаслідок викривлення або неповного відображення пояснень свідків, а також ігнорування достовірних, належних і допустимих доказів сторони захисту.

Вважаю, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягала задоволенню з таких підстав.

З вироку суду убачається, що суд першої інстанції оцінивши в ході судового розгляду всі докази у їх сукупності, які узгоджуються між собою, визнав їх належними, допустимими, достатніми та такими, що об`єктивно підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 винним увчиненні кримінальногоправопорушення,що йомуінкримінується,себе невизнав тапояснив суду,що 23травня 2019року зранкуйшов дощ,його дружинаі йогокомпаньйон ОСОБА_5 пішлизбирати полуницю,яку вонипосадили наугіддях.В обіднійчас йомузателефонувала дружинаі повідомила,що досадиби під`їхалаполіцейська машина. ОСОБА_2 вийшов збудинку івийшов надорогу.До цьогоу нихбули конфліктиз ІНФОРМАЦІЯ_1 .Працівники поліціїповідомили,що надійшлазаява відсільської радищодо незаконногозахоплення земельноїділянки.На їхпрохання віну автомобіліписав письмовіпояснення.Але заїхававтомобіль сільськоїради «HOVER»і заним щеодна поліцейськамашина,вони заїхалиу відкритіворота. ОСОБА_2 побіг зацими автомобілями,ввімкнув відеозаписна телефоні.З автомобілявийшов ОСОБА_6 . ОСОБА_2 вимагав документищодо їхвторгнення досадиби,у будинкувзяв документиі почавфіксувати всена камеру. ОСОБА_2 надав документислідчому ОСОБА_7 .Із автомобіля«HOVER»вийшла землевпорядник ОСОБА_8 ісказала,що цеземлі сільськоїради, ОСОБА_4 весь часперебував уавтомобілі.Розпочались якісьслідчі діїщодо полуниці,її крадіжки(затвердженням ОСОБА_9 ).Працівники поліціївирішили опечататиавтомобіль «Мерседес»,у якомув ящикахперебувала зібранаполуниця. ОСОБА_2 додав,що післяцього моментуйого почалоколотити іу нього«з`явився план»,він пішов,завів тракторі хотівперегородити ОСОБА_4 .дорогу,щоб вінне в`їжджаву двір,коли ОСОБА_9 виїхав здвору.Підігнав трактор,де стояливсі автомобілі,де бувконфлікт. ОСОБА_2 знов підійшовдо поліцейських,підійшли йогодружина ідочка,вони знімалиусе,і сказав,що вонитут перебуваютьнезаконно.Потім побачив,що їде ОСОБА_4 на автомобілі«HOVER»і в`їжджаєу двірпо ґрунтовійдорозі,завів трактор,коли ОСОБА_9 вже під`їхав, ОСОБА_2 виліз зтрактора,на поліраніше знайшоввелику каменюку,взяв каменюкуоднією рукоюі підійшовдо капотаавтомобіля «HOVER»,у якомусидів ОСОБА_4 ,попередив його,що вінтут знаходитьсянезаконно,на що ОСОБА_4 сказав,що йогономер (№21) цебудинок батьків,де вонипрописані іжили до1990р.,тоді кинув каменюку в лобове скло автомобіля «HOVER», де сидів ОСОБА_4 , скло розбилося і впало на капот автомобіля. ОСОБА_2 відразу розвернувся і побіг у трактор, сів у трактор, подивився на все, що щось не те зробив, поліцейські витягли пістолети і націлили на нього, зрозумівши, що зробив щось не те, не став продовжувати свої дії, оскільки його б посадили мабуть. Потім склали протоколи. окрім того, обвинувачений зазначив, що на місці події були присутні приблизно п`ять осіб поліцейських, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , ще одна дівчина ОСОБА_12 , його дружина, дочка і кум ОСОБА_5 . ОСОБА_2 знав, що автомобіль «HOVER» належить Долинській сільській раді і на ньому їздить голова ОСОБА_4 . ОСОБА_2 вказав, що у нього зареєстровано право власності лише на будинок, земля під будинком та прибудинкова територія не оформлені (кадастрового номеру немає, державний акт відсутній), ділянка огороджена частково, не з усіх сторін. У березні 2019 р. ОСОБА_4 приїхав до нього додому і сказав, що «земля вже моя», «я її буду забирати», погрожував зверненням до прокуратури, штрафом, станом на 23 травня 2019 року знав про те, що 50 га землі у січні 2019 року передали громаді. У нього 23 травня 2019 року ні з ким конфліктів не було, не перешкоджав поліцейським виконувати обов`язки, ні з ким навіть не балакав, як і його дружина. Зазначив, що нікому не погрожував, собак не напускав, собака завжди бігає і навчена, щодо нецензурної лайки вказав, що вже побачив на відео, додав, що дійсно казав, погрози фізичної розправи ОСОБА_4 не було, лише казав йому, що «стріляти буду, якщо він заїде». ОСОБА_2 зазначив, що зараз можливо поступив би ще жорсткіше.

На мою думку, не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, вчинення останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами - показаннями представника потерпілого - Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 суть показань зазначених осіб у вироку відображена вірно.

В свою чергу показання вказаних осіб узгоджуються з наявними в справі письмовими доказами:

- заявою секретаря Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_20 від 19 червня 2019 року, яка адресована начальнику Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, зі змісту якої убачається, що за Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:01:002:5004, яка самовільно використовується громадянином ОСОБА_2 , з приводу чого сільська рада неодноразово зверталася до правоохоронних органів та повідомляла самого ОСОБА_2 про припинення використання земельної ділянки. 23 травня 2019 року стало відомо, що ОСОБА_2 проводить роботи на цій земельній ділянці, голова Долинської сільської ради ОСОБА_4 в робочий час, близько 16.00 год. поїхав на службовому автомобілі GWM Hover реєстраційний номер НОМЕР_1 до ОСОБА_2 для проведення бесіди з приводу самовільного використання земельної ділянки, але останній відмовлявся від розмови та вів себе дуже агресивно, в результаті ОСОБА_2 взяв великий камінь та кинув в лобове скло службового автомобіля голови сільської ради ОСОБА_4 , який в той час знаходився в автомобілі. Такі дії привели до зриву робочого процесу голови Долинської сільської ради та запланованих зустрічей на території ОТГ. Тим самим ОСОБА_21 завдав сільській раді матеріальної шкоди на суму 10138,66 грн.

- відомостями з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 січня 2019 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 травня 2019 року, кадастрового плану, згідно з якими право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 2322183500:01:002:5004), площею 54,598 га, для ведення фермерського господарства, зареєстровано на праві комунальної власності за Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області.

- відомостями з протоколу огляду місця події від 23 травня 2019 року, з додатками, згідно з яким, місцем події є ділянка місцевості, розташована біля господарських будівель б. АДРЕСА_1 , де знаходиться автомобіль GWM Hover реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, 2006 року випуску, під час огляду якого встановлено, що спереду автомобіля, на капоті, впритул до лобового скла, ближче до правої сторони, знаходиться камінь розмірами 15х20х15 см, округлої форми. На лобовому склі автомобіля є пошкодження скла, які виражені вм`ятиною у бік салону автомобіля та повністю пошкоджено. В місці розташування каменю на капоті автомобіля виявлено три вм`ятини у вигляді подряпин та три точкових пошкодження фарби у вигляді подряпин, усі вузли та агрегати автомобіля без пошкоджень. Власником автомобіля GWM Hover реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є Долинська сільська рада;

-відомостями зпротоколу оглядуречей від18червня 2019року,з додаткомDVD-Rдиском «VIDEX»,на якомуміститься відеозапис,що буввідтворений усуді,з якогоубачається,що навідеозаписі зображенояк ОСОБА_2 ,перебуваючи наземлях Долинськоїоб`єднаної територіальноїгромади,поблизу свогомісця мешкання,за адресою: АДРЕСА_1 ,привів уробочий стандвигун трактораМТЗ 89.2з реєстраційнимномером НОМЕР_2 ВО, ОСОБА_2 підійшов дослужбового автомобіляGWMHoverреєстраційний номер НОМЕР_1 ,у салоніякого знаходився ОСОБА_4 ,та вимагаву словеснійформі покинутитериторію,яку вінвизначив яксвоє подвір`я,на що ОСОБА_4 відповів щоце нета територія,що належитьйому поправу власності.Почувши такувідповідь, ОСОБА_2 із застосуваннямнецензурної лексикив сторону ОСОБА_4 кинув камінь,який напочатку відеозаписубув унього вруках,в напрямку ОСОБА_4 та розбивлобове склозазначеного автомобіля,після чоговідбіг дотрактора МТЗ89.2з реєстраційнимномером НОМЕР_2 ВОта вимкнув двигун трактора, а на зауваження поліцейських ОСОБА_19 та ОСОБА_18 припинити грубе порушення громадського порядку відповів відмовою та повідомив, що він знаходиться на території, яка належить йому по праву власності та він буде робити те, що захоче.

В свою чергу, стаття 296 КК передбачає кримінальну відповідальність за хуліганські дії, які завжди посягають на громадський порядок.

Як хуліганство дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буяння, бешкетування, поєднане з насильством, знищення абопошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

Суб`єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до установлених правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Указана неповага має бути явною та очевидною як для винної особи, так і для очевидців його дій.

Отже, для юридичної оцінки діяння за ст.296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

Така правова позиція щодо кримінально-правової оцінки діяння, кваліфікованого судом за ст.296 КК України, міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к).

Зазначене судом першої інстанції враховано в повному обсязі під час оцінювання дій обвинуваченого та визначення їх правової кваліфікації.

З показань самого обвинуваченого убачається, що він розумів, що в автомобілі «HOVER» перебував ОСОБА_4 , який є головою Долинської сільської ради. Свої протиправні дії обвинувачений вчинив в присутності працівників поліції та представників Долинської сільської ради. При цьому, жодної загрози для обвинуваченого ОСОБА_2 вказані особи не становили, а доводи сторони захисту про протилежне спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами, на які суд послався в оскаржуваному вироку на обґрунтування своїх висновків.

Сам обвинувачений а ні в ході розгляду провадження судом першої інстанції, а ні при апеляційному розгляді не навів переконливого пояснення своїм діям, пов`язаним із киданням каміння у службовий автомобіль Долинської сільської ради.

На мою думку, обставини справи свідчать про те, що такі дії обвинуваченого були обумовленні саме бажанням протиставити себе оточуючим узагалі, виражали явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, вказані дії обвинуваченого не були означені конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусувалися на тотальному негативізмі та ворожому ставленні до суспільства, вони були вчинені за відсутності зовнішнього вагомого приводу та були спрямовані на випадковий об`єкт - службовий автомобіль.

Вказане підтверджується окрім іншого і відеозаписом події, який був наданий самим обвинуваченим, та який був досліджений як судом першої інстанції так і колегією суддів, з якого, окрім іншого, убачається, що події відбувались поза межами огородженої території.

Жодних доказів на підтвердження того, що в цьому випадку мало місце свавільне проникнення службових осіб, зазначених в обвинувальному акті та у вироку суду, на територію володіння обвинуваченого, в матеріалах провадження немає.

Більш того, Закон України про кримінальну відповідальність не пов`язує наявність хуліганства з його вчиненням лише у громадських місцях. Громадський порядок може бути порушений навіть за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей є однією з ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку, що і мало місце в цьому випадку.

Отже, на моє переконання, доказами сторони обвинувачення у їх сукупності підтверджується вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення при викладених у вироку суду обставинах.

Вважаю, що моя думка не суперечить правовій позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду від 05 березня 2024 року у справі №202/7/16/22 (провадження №51-5296км23).

Підсумовуючи викладене, вважаю, що суд повно, всебічно і об`єктивно з`ясував всі обставини, що мають значення.

Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному вироку, фактичним обставинам провадження відповідають, оскільки ґрунтуються на досліджених судом в установленому законом порядку доказах, які узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми для прийняття відповідного судового рішення.

На мою думку, вирок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та належним чином вмотивованим і підстави для його скасування відсутні.

Суддя Запорізького

апеляційного суду ОСОБА_1