Рішення

від 08.07.2024 по справі 752/1360/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 752/1360/24 2/335/2059/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючої судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп» про розірвання договору та відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору,

ВСТАНОВИВ:

У квітня2024року доОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжянадійшла цивільнасправа запозовом ОСОБА_2 в особіпредставника ОСОБА_1 до Публічногоакціонерного товариства«Закритий недиверсифікованийвенчурний корпоративнийінвестиційний фонд«Геос Інвест»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Сіріус ІнвестГруп» пророзірвання договорута відшкодуванняшкоди,завданої неналежнимвиконанням умовдоговору.

У позові позивач зазначає, що відповідно до Інвестиційного договору № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року укладеного між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІВЕСТ» від імені якого діяла ТОВ «СІРІУС ІНВЕСТ ГРУП» та ОСОБА_2 передбачено, що інвестор зобов`язалась інвестувати Об`єкт - квартиру АДРЕСА_1 , фонд зобов`язався забезпечити будівництво Будинку, а також після оформлення та реєстрації права власності Фонду на Об`єкт передати його у власність інвестора шляхом укладення нотаріально- посвідченого договору купівлі- продажу.

За пунктом 3.1 Договору вартість об`єкту на дату укладання Договору становить 1 165 470 грн. 00 коп. й визначається шляхом множення загальної проектної площі Об`єкту на базову ціну одного квадратного метру, який дорівнює 15 900 грн.В свою чергу пунктом 4.1 Договору було встановлено графік та порядок оплати вартості об`єкту, кінцевий платіж повинен був бути внесений інвестором до 20.06.2021 року.Відповідно до п. 6.2 Договору строк здачі будинку в експлуатацію 1 квартал 2021 року.Відповідно до довідки серії ЗП/Б2/002 станом на 22.06.2021 року Інвестор ОСОБА_2 сплатила суму 1 165 470.29 грн. на користь Фонду, що було передбачено п. 3.1. Договору.Разом з цим, об`єкт - квартира АДРЕСА_1 у володінні інвестора не перебувають, оскільки сам об`єкт будівництва не добудований та не введений в експлуатацію.

На адвокатські запити,ТОВ «СІРІУС ІНВЕСТ ГРУП» 28.09.2023 року повідомило, що підставами не введення Об`єкту будівництва в експлуатацію за адресою АДРЕСА_2 , є те, що місто Запоріжжя перебуває в безпосередній близькості до території введення активних бойових дій, що становить загрозу життю та здоров`ю працівників компанії забудовника.

В зв`язку із тим, що договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року передбачена можливість досудового врегулювання спору 23.10.2023 року ОСОБА_2 направлено лист-претензію на адреси відповідачів, та відповідно до пункту 5.6.4 зазначено реквізити для повернення грошових коштів Інвестору.Разом з цим, станом на 23.12.2023 року відповідачами не повернені грошові кошти за невиконаним договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року.

Позивач, взявши па себе зобов`язання інвестувати в будівництво квартири Об`єкт будівництва, які позивач виконала в повному обсязі, мала підстави розраховувати, що відповідач виконає свої зобов`язання щодо завершення виконання Замовником будівництва у термін планового завершення будівельних робіт - 1 квартал 2021 року.

При цьому у 1 квартал 2021 року, строк визначений п. 6.2 Договору будинок в експлуатацію за адресою АДРЕСА_2 не введений.

Оскільки інший строк завершення будівництва в Інвестиційному договорі не вказаний, слід дійти висновку, що термін планового завершення будівельних робіт- 1 квартал 2021 року» і є таким строком.

Зважаючи, що відповідачами не виконані зобов`язання за договором № ЗП/Б2/002/1 від 01.06.2019 року, позивач вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

На підставі вищезазначеного, просила суд розірвати Інвестиційний договір № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року укладений між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІВЕСТ» від імені якого діяла ТОВ «СІРІУС ІПВЕСТ ЕРУП» та ОСОБА_2 . Стягнути з публічного акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» на користь ОСОБА_2 суму сплачену за Інвестиційним договором № ЗП/Б2/0021 від 1 1.06.2019 року у розмірі 1 165 470. 29 грн.. 3 відсотки річних 93685,00 гри. та індекс інфляції 451 210.71 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

03.06.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ТОВ «Сіріус Інвест Груп» в якому представник відповідача зазначає, що ТОВ «Сіріус Інвест Груп» не погоджується з вимогами Позивача з наступних підстав.Так, дійсно між ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Сіріус Інвест Груп» та ОСОБА_2 11 червня 2019 року було укладено Інвестиційний договір № ЗП/Б2/002/1 Відповідно до доданих документів до позовної заяви Позивачем не додано доказів сплати інвестиційних внесків за Договором , а саме платіжних квитанцій/інструкцій тощо.Пунктом 5.2 передбачено, що Фонд зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених Інвестиційним договором № ЗП-1 від 14.04.2017 року з додатками, забезпечити будівництво Об`єкту з додержанням будівельних норм, стандартів і правил відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.Відповідно до Договору Замовником будівництва Будинку - є Товариство з обмеженою відповідальністю «Азимут Трейдінг Груп» (код ЄДРПОУ 39992484), Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» (код ЄДРПОУ 04054151). Відповідно до Договору Фонд повинен забезпечити фінансування будівництва Об`єкта, що він і робить відповідно до Інвестиційним договором № ЗП-1 від 14.04.2017 року з додатками. Строки завершення будівництва житлового будинку порушені з незалежних від ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» обставин. Також одностороння відмова від Договору з боку Інвестора Договором не передбачена. Щодо посилання відповідача на норми Закону України «Про фінансово- кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» є необґрунтованими, оскільки зазначений вище закон не розповсюджується на ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ».У відповідь на адвокатський запит представника Позивача адвоката Лупінос Є. А. ТОВ «Сіріус Інвест Груп» 28.09.2023 року надало відповідь про те що підставами не введення Об`єкту будівництва в експлуатацію за адресою АДРЕСА_2 є те, що місто Запоріжжя перебуває в безпосередній близькості до території введення активних бойових дій, що становить загрозу життю та здоров`ю працівників компанії Забудовника.На даний час Забудовник, за наявною інформацією, робить все можливе для забезпечення ходу будівництва Об`єкту та подальшого введення його в експлуатацію.Фонд не відмовляється від своїх зобов`язань визначених Інвестиційним договором №ЗП/Б2/002/1 від 11 червня 2019 року.Отже вимога Позивача, щодо розірвання Інвестиційного договору № ЗП/Б2/002/1 від 11.06.2019 та стягнення з ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» 1 165 470,29 грн є безпідставною, оскільки Договором не передбачена умова розірвання договору на підставі не дотримання строків будівництва та повернення інвестиційного внеску.

Також Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс- мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо. Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору. Щодо вимог Позивача, стосовно стягнення з ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» 3% річних - 93 685,00 грн., та індекс інфляції 451 210, 71 грн. необхідно зазначити наступне. Станом на 03.06.2024 року Інвестиційний договір № № ЗП /Б2/002/1 від 11.06.2019є чинним.

Предметом Договору є Інвестиційна участь Інвестора ( ОСОБА_2 ) у будівництві будинку. Грошові зобов`язанні відповідно до Договору виникають лише у Інвестора за неналежне виконання умов Договору (п.7.2 Договору). ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених Інвестиційним договором № ЗП-1 від 14.04.2017 року з додатками, забезпечити будівництво Об`єкту з додержанням будівельних норм, стандартів і правил відповідно до затвердженої проектної документації. На підстав викладеного Позивач, не може вимагати стягнути з ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» за період з 01.05.2021 по 30.11.2023 - 3% річних у розмірі 93 685,00 грн., та індекс інфляції у розмірі 451 210, 71 грн. оскільки у Фонда відсутні грошові зобов`язання перед Позивачем.

10.06.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ПАТ «ГЕОС ІНВЕСТ» в якому представник відповідача зазначає аналогічні підстави для відмови у задоволені позову з підставами наведеними у відзиві ТОВ «СІРІУС ІНВЕСТ ГРУП» 13.06.2024 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що на підтвердження обставин внесення повної суми за інвестиційним договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року позивачем була надана довідка серії ЗП/Б2/002 згідно якої станом на 22.06.2021 року Інвестор ОСОБА_2 сплатила суму 1 165 470,29 грн. на користь Фонду, що було передбачено п. 3.1. Договору. На підтвердження вказаних обставин, надано квитанції та платіжне доручення про сплату внесків. Відповідач порушив умови інвестиційного договору, а саме в частині строків завершення будівництва в зв`язку із чим не оформлено право власності за Інвестором. ЦК України визначено підстави для розірвання договору в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. З матеріалів справи видно, та відповідачем не оспорюється той факт, що на сьогоднішній день об`єкт будівництва не завершений та не зданий в експлуатацію. Хоча умовами договору визначено кінцевий строк І квартал 2021 року. Ця обставина є істотною, оскільки позивач три роки позбавлена права отримання у власність об`єкта вартість за який була сплачена ще у червні 2021 року. При цьому наголошує, що позивач не порушила умови договору в частині сплати платежів, що свідчить про відсутність її провини у виконанні договору відповідачами. Посилання відповідача у відзиві, що підставою не введення об`єкта в експлуатацію за адресою АДРЕСА_2 , є те, що місто Запоріжжя перебуває в безпосередній близькості до території введення активних бойових дій, що становить загрозу життю та здоров`ю працівників компанії Забудовника є недоречним та необгрунтованим. Оскільки умовами договору визначено кінцевий строк здачі об`єкта в експлуатацію І квартал 2021 року. Визначено і реєстрацію права власності за Інвестором, які були порушені відповідачами ще у 2021 році, тобто до початку повномасштабного вторгнення. Позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовомузасіданні представникпозивача позовпідтримала уповному обсязіі просятьйого задовольнитина підставах,що викладеніу позовнійзаяві.Також наданоґрунтовні пояснення щодо вимог та відзивів відповідачів.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Встановлено, що відповідно до Інвестиційного договору № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року укладеного між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІВЕСТ» від імені якого діяла ТОВ «СІРІУС ІНВЕСТ ГРУП» та ОСОБА_2 передбачено, що інвестор зобов`язалась інвестувати Об`єкт - квартиру АДРЕСА_1 , фонд зобов`язався забезпечити будівництво Будинку, а також після оформлення та реєстрації права власності Фонду на Об`єкт передати його у власність інвестора шляхом укладення нотаріально- посвідченого договору купівлі- продажу.

За пунктом 3.1 Договору вартість об`єкту на дату укладання Договору становить 1 165 470 грн. 00 коп. й визначається шляхом множення загальної проектної площі Об`єкту на базову ціну одного квадратного метру, який дорівнює 15 900 грн.

В свою чергу пунктом 4.1 Договору було встановлено графік та порядок оплати вартості об`єкту, кінцевий платіж повинен був бути внесений інвестором до 20.06.2021 року.Відповідно до п. 6.2 Договору строк здачі будинку в експлуатацію 1 квартал 2021 року.

Укладення вказаного договору визнано відповідачами.

Відповідно до довідки серії ЗП/Б2/002 станом на 22.06.2021 року Інвестор ОСОБА_2 сплатила суму 1 165 470.29 грн. на користь Фонду, що було передбачено п. 3.1. Договору. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано квитанції та платіжне доручення про сплату внесків, які долучено до матеріалів справи.

Разом з цим, об`єкт - квартира АДРЕСА_1 у володінні інвестора не перебувають, оскільки сам об`єкт будівництва не добудований та не введений в експлуатацію, що визнається відповідачами.

На адвокатські запити, ТОВ «Сіріус Інвест Груп» 28.09.2023 року повідомило, що підставами не введення Об`єкту будівництва в експлуатацію за адресою АДРЕСА_2 , є те, що місто Запоріжжя перебуває в безпосередній близькості до території введення активних бойових дій, що становить загрозу життю та здоров`ю працівників компанії забудовника.

В зв`язку із тим, що договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року передбачена можливість досудового врегулювання спору 23.10.2023 року ОСОБА_2 направлено лист-претензію на адреси відповідачів, та відповідно до пункту 5.6.4 зазначено реквізити для повернення грошових коштів Інвестору.

Станом на 23.12.2023 року позивачу не повернені грошові кошти за невиконаним договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року.

При цьому у 1 квартал 2021 року, строк визначений п. 6.2 Договору будинок в експлуатацію за адресою АДРЕСА_2 не введений.

Оскільки інший строк завершення будівництва в Інвестиційному договорі не вказаний, слід дійти висновку, що термін планового завершення будівельних робіт- 1 квартал 2021 року» і є таким строком.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 626 ЦК України передбачено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час. протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладання. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістомЗакону України «Про інвестиційну діяльність»(у редакції, чинній час укладення спірного договору), що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно.

Відповідно достатті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»всі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, установленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (стаття 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

При недодержанні договірних зобов`язань суб`єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами (стаття 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).

Інвестиційний договір, як окремий вид цивільно-правових договорів може містити положення різних видів цивільно-правових договорів залежно від предмету та цілей інвестування (договору про спільну діяльність, капітального будівництва, кредитування, купівлі-продажу, довірчого управління майном) (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року усправі № 916/4644/15, пункти 7.10-7.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: І) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору: 2) зміна умов зобов`язання: 3) сплата неустойки: 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

За загальним правилом, визначеним у частині першійстатті 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідно до частини другоїстатті 651 ЦК Українидоговір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка істотності порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина сторони, що припустилася порушення договору, (як суб`єктивний чинник) не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другоїстатті 651 ЦК України.

Надаючи оцінкуістотності порушеннястороною договору,суди повиннівстановити нелише наявністьпорушення договору,але йнаявність шкоди,завданої цимпорушенням другоюстороною,яка можебути вираженау виглядіреальних збитківта (або)упущеної вигоди,її розмір.Проте йдетьсяне лишепро грошовийвираз завданоїшкоди,прямі збитки,а йвипадки,коли потерпіласторона незможе використатирезультати договору.Вирішальне значеннямає співвідношенняшкоди зтим,що моглаочікувати відвиконання договорусторона.Тобто судиповинні встановити,чи єнасправді істотноюрізниця міжтим,на щомає праворозраховувати сторона,укладаючи договір,і тим,що вдійсності воназмогла отримати.Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у cправі № 910/277/21

Згідно із ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Позивач, взявши на себе зобов`язання інвестувати в будівництво квартири Об`єкт будівництва, які позивач виконала в повному обсязі, мала підстави розраховувати, що відповідач виконає свої зобов`язання щодо завершення виконання Замовником будівництва у термін планового завершення будівельних робіт - 1 квартал 2021 року.

Водночас, оскільки відповідачем не визнається право позивача на відмову від Інвестиційного договору в односторонньому порядку в силу вимог закону, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувача при укладенні договору.

В силу ст.526,610,611ЦК України узв`язкуз недотриманнямзабудовником строківбудівництва, івідсутність доказів,які бдоводили протилежне,відомостей щодовчинення дій,які бперешкоджали одержувачуінвестицій виконуватиінвестиційний договір,матеріали справине містятьі позивачмає правовимагати відАТ «Закритийнедиверсифікований венчурнийкорпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ» розірвання договору та виплати їй коштів.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що позов про розірвання договору та стягнення сплачених позивачем коштів, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У справі № 127/15672/16-ц Велика Палата Верховного Суду виклав наступні висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.

Правовий аналіз положень статей526,599,611,625 ЦК Українидає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбаченихстаттею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої ПалатиВерховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Грошова сума обумовлена сторонами є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за житло на яке позивачка мала набути право власності. При цьому внесені грошові кошти підлягають поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання незалежно від того, з чиєї вини це відбулося».

Із зазначеного слідує, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

З огляду на зазначене, у відповідача (забудовника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю Інвестору) суму відповідно до. частини першої статті 530ЦК Україниз наступного дня після спливу строку сдачі будинку в експлуатацію.

Частиною 1ст. 1, ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно розрахунку позивача, загальна сума збитків від інфляції склала 451210,71 грн., 3 відсотки річних 93685, 00 грн. Відповідачі не спростували наданий розрахунок, хоча такий процесуальний обов`язок передбачений ст.ст.12,13 ЦПК України. Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.

Відповідачі вважають, що якщо не передбачена можливість розірвання договору, оскільки такий договір діє до повного виконання зобов`язань сторонами та не може бути припинений в зв`язку із неналежним виконанням відповідачем його умов.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також: із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов' язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідач порушив умови інвестиційного договору, а саме в частині строків завершення будівництва в зв`язку із чим не оформлено право власності за Інвестором.

ЦК України визначено підстави для розірвання договору в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи видно та відповідачем не оспорюється той факт, що на сьогоднішній день об`єкт будівництва не завершений та не зданий в експлуатацію. Хоча умовами договору визначено кінцевий строк І квартал 2021 року.

Ця обставина є істотною, оскільки позивач три роки позбавлена права отримання у власність об`єкта вартість за який була сплачена ще у червні 2021 року.

При цьому позивач не порушила умови договору в частині сплати платежів, що свідчить про відсутність її провини у виконанні договору відповідачами.

Суд погоджується з тим, що невиконання умов договору щодо термінів будівництва, введення в експлуатацію та передачі позивачеві закінченого будівництвом об`єкту інвестування є істотним порушенням, так як внаслідок завданої цим шкоди позивач позбавлена права власності на квартиру, в якій вона, при укладені договору розраховувала мешкати ще з першого кварталу 2021 року.

Беручи до уваги наведене, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору обґрунтованими, а тому задовольняє їх.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, у п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України вказано, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Внаслідок невиконання відповідачами умов договору щодо будівництва, введення в експлуатацію та передачі позивачеві закінченого будівництвом об`єкту інвестування, позивачеві завдано збитки у розмірі 1 165 470, 29 грн.

Посилання відповідача у відзиві, що підставою не введення об`єкта в експлуатацію за адресою АДРЕСА_2 , є те, що місто Запоріжжя перебуває в безпосередній близькості до території введення активних бойових дій, що становить загрозу життю та здоров`ю працівників компанії Забудовника є необґрунтованим, оскільки умовами договору визначено кінцевий строк здачі об`єкта в експлуатацію І квартал 2021 року, тобто до початку повномасштабного вторгнення, оскільки Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

З наведеного вище видно, що доводи викладені у відзиві не знайшли свого підтвердження, позивач виконала всі умови визначені Інвестиційним договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року, відповідач, в свою чергу, обов`язки передбачені договором не виконав, в зв`язку із чим, права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом стягнення грошових коштів сплачені за Інвестиційним договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року у розмірі 1 165 470, 29 грн., 3 відсотки річних 93685, 00 грн, та інфляційні втрати 451 210,71 грн.

Кошти за договором мали перераховуватись та були перераховані АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ»,а томуне можутьбути стягнутіз ТО«ѳріус ІнвестГруп»,який удоговорі бравучасть якпредставник ПАТ«Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ», а тому права позивача відповідачем ТОВ «Сіріус Інвест Груп» не порушені, вимоги до нього не заявлено, проте його залучено відповідачем у справі, а відтак у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп», суд відмовляє.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІНВЕСТ», підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при звернення до суду з позовом у сумі 13420 грн. 00 коп. (платіжна інструкція № 0.0.3384550661.1 від 27.12.2023р)

До того ж, у судовому засіданні до судових дебатів представником позивача заявлені вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30500 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1ст.137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4ст.137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5ст.137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п.4 ч.1ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6 ч.1ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.9 ч.1ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Ч.1ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч.2ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.3ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу суду надано такі докази: договір про надання правової допомоги №б/н від 19.08.2023, акт №1 від 06.07.2024 року, ордер серії АР№1129006.

За актом наданих послуг позивачем на користь адвоката сплачено 30500 грн. витрат пов`язаних із розглядом справи, а саме: Аналіз обставин та підстав позову, правова оцінка спору, вивчення нормативно-правових актів, судової практики, визначення пропозицій та рекомендацій Клієнту (усно) щодо правової ситуації, з метою подачі позову, Підготовка та складання позову. Підготовка та складання адвокатських запитів та їх направлення. Складання листа/вимоги. Складання додаткових пояснень, Перебування адвоката в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя, а саме участь в засіданнях як представника позивача по справі № 752/1360/24. Позивачем двічі внесено оплату за правничу допомогу, а саме первісний платіж проведено в сумі 15500 грн. 19.08.2023 року. Наступний проведений 06.07.2024 року. Внесення оплат за договором підтверджується Актом наданих послуг, а також чеками та квитанцією.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною (Постанова Верховного Суду у справі №648/1102/19 від 12.02.2020р).

При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Жодною із сторін у даній справі не подано заяву про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до відповідача Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» на користь позивачки підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 30500,00 грн..

Керуючись ст. ст. 4,5,12, 81, 83, 89, 133,137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп» про розірвання договору та відшкодування шкоди , завданої неналежним виконанням умов договору, задовольнити частково.

Розірвати Інвестиційний договір № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року укладений 11.06.2019 року між ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕОС ІВЕСТ» від імені якого діяла ТОВ «Сіріус Інвест Груп» та ОСОБА_2 .

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» (код ЄДРПОУ 38408401, місцезнаходження - 04074, м. Київ, вул, Вишгородська. буд. № 28/1) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 23.04.2005 р.) грошові кошти сплачені за Інвестиційним договором № ЗП/Б2/0021 від 11.06.2019 року у розмірі 1 165 470, 29 грн., 3 відсотки річних 93685, 00 грн, та інфляційні втрати 451 210,71 грн., а всього стягнути 1710366,00 грн. (один мільйон сімсот десять тисяч триста шістдесят шість гривень 00 копійок)

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геос Інвест» (код ЄДРПОУ 38408401, місцезнаходження - 04074, м. Київ, вул, Вишгородська. буд. № 28/1) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 . виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 23.04.2005 р.) витрати по сплаті судового збору 13420,00 грн. та витрати на правничу допомогу 30500,00 грн.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест Груп» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 08.07.2024 року. Повне рішення складено 12.07.2024

Суддя: Ю.В. Апаллонова